- •Терещенко Тетяна Вікторівна
- •Анотація
- •Розділ 1 візуальні мистецтва
- •Тема 1. Архітектура Європи
- •1.1. Архітектура романського стилю
- •1.2. Перлини готики
- •1.3. Взірці архітектури бароко.
- •1.4. Архітектура класицизму
- •1.5. Модерн в архітектурі
- •Тема 2. Архітектура Близького та Далекого сходу
- •2.1. Культова арабо-мусульманська архітектура. Мавританський стиль
- •2.2. Храми Індії
- •2.3. Храми Далекого Сходу
- •2.4. Велика Китайська стіна
- •Тема 3. Скульптура – гімн людини
- •3.1. Античні скульптури
- •3.2. Мікеланджело – втіленне відчуття форми
- •3.3. Творчість о.Родена
- •Тема 4. Образотворче мистецтво Італії. Епоха «титанів»
- •4.1. Леонардо да Вінчі. Живопис як одна із форм втілення всеосяжної геніальної натури митця
- •4.2. Рафаель.Зображення чистоти та чарівності жіночого образу, його зв’язок з природою, єдність благородного і духовного спілкування людей
- •Тема 5. Видатні живописці Іспанії
- •5.1. Ель Греко – поєднання візантійських та готичних традицій у творчості
- •5.2. Дієго Веласкес
- •5.3. Франциско Гойя – живописець і графік хіх століття
- •5.4. Сальвадор Далі – виразник модерністських течій хх століття
- •Тема 6. Фламандський і голландський живопис
- •6.1. Творчість Пітера Рубенса
- •6.2. Рембрандт – великий голландець
- •Тема 8. Російський живопис
- •8.1. Історичний живопис
- •8.2. Пейзажний живопис
- •8.3. Портрети в.Сєрова
- •8.4. Геній м.Врубеля
- •Тема 9. Образотворче і декоративно-прикладне мистецтво Далекого Сходу
- •9.1. Естетичний феномен китайського живопису. Жанри: портрет, пейзаж, каліграфічне письмо
- •9.2 Порцеляна – гордість китайського мистецтва. Символічне навантаження кольору
- •Тема 10. Декоративно-прикладне мистецтво Близького Сходу
- •10.1. Багдадська книжкова мініатюра
- •10.2. Турецьке гончарне мистецтво
- •10.3. Дамаські тканини
- •10.4. Іранське килимарство
- •Тема 11. Декоративно-прикладне мистецтво Африки
- •11.1. Естетика наївного мистецтва. Культові маски та мала пластика. Мистецтво країн Магрибу
- •Тема 12. Паркова культура
- •12.1. Версаль – зразок Європейського парку
- •12.2. Природні парки Великобританії
- •12.3. Духовне явище японського ландшафтного саду
- •12.4. Філософія ікебан та чайної церемонії
- •Словник термінів
- •Література
- •Скульптура – гімн людині
2.4. Велика Китайська стіна
У ІV -ІІІ ст. до н.е. для захисту від нападів кочовиків споруджується Велика китайська стіна.
Велика Китайська стіна - одна з найбільших і наймайстерніших будівельно-технічних споруд всіх часів. Її будували близько десяти років, починаючи з 220 року до н.є. при імператорові Цинь Шихуанді. Цей правитель вважається одним з найбільших деспотів в історії. Деякі дільниці оборонної стіни були побудовані ще до того в різних маленьких царствах, що воювали один з одним на півночі. Цинь Шихуанді набрав цілу армію з селян, солдат, злочинців і політичних в’язнів, щоб оновити пошкоджені місця і з’єднати ці дільниці. Так виник суцільний кріпосний вал, що йде через гори вздовж кордону його імперії. Стіна була задумана як укріплення проти набігів войовничих кочовиків-монголів з півночі, а також, ймовірно, як доказ влади і величі імператора.
Стіна звивалася вгору і вниз по горах, через пустелі і болота. Вона була споруджена на кам’яному підмурівку і зведена із землі і цегли. З її сторожових веж за допомогою димових сигналів, а вночі за допомогою сигнальних вогнів можна було розповсюджувати інформацію по всій країні з неймовірною для того часу швидкістю. Близько 300 000 чоловік працювали над зведенням цієї стіни. Тільки сама організація і забезпечення такої маси робочої сили була винятковим досягненням. Легенда розповідає, неначе один маг передрік Цинь Шихуанді, що стіна тільки тоді може бути завершена, коли в ній буде похований «Ван» або 10 000 чоловік. Зрештою імператор знайшов людину на ім’я Ван, наказав убити його і поховати в стіні. Ймовірно, було так, що багато тисяч людей, які померли під час будівельних робіт, були замуровані в стіні. Стіну називали також найдовшим кладовищем світу або Стіною сліз.
У 607 р. при династії Сунь споруду було реконструйовано. У цей період на будівництві було зайнято мільйон робітників, причому половина з них загинули. Нарешті, у роки правління династії Мін (з 1368 по 1644 рік), в XV ст., стіна здобула свій сучасний вигляд.
Стіна проходить, починаючись недалеко від Ляодунської затоки, північно-східніше Пекіну через Північний Китай у пустелю Гобі. Дані відносно її загальної довжини варіюються. Пряма лінія між двома кінцевими точками становить 2450 кілометрів, а стіна з усіма вигинами, мабуть, сягає довжини від 6000 до 6500 кілометрів. Один китаєць в 1990 р. неначебто пройшов по всій стіні пішки і визначив загальну довжину в 6700 кілометрів.
Стіна була не тільки кріпосним валом, але і дорогою. Її ширина - 5,5 м; це дозволяло марширувати поряд п’ятьом піхотинцям або скакати поряд п’ятьом кавалеристам. Ще і сьогодні її висота в середньому становить 9 м, а висота дозорних веж - 12 м. Велика Китайська стіна - на рідкість вражаюча споруда. Вона витримувала вплив вітру і негоди протягом багатьох сторіч.
Зведена на основі старих валів держав Цінь, Чжао та Янь, вона простягнулася по кордонах держави на тисячі кілометрів і стала взірцем оборонної архітектури. Її могутні стіни з важкими прямокутними сторожовими вежами та глибокими проїзними арками продовжували породжену періодом воєн між царствами традицію будівництва стін, фортець і багатоярусних сторожових башт «лоу» з кількома дахами й поярусними обхідними галереями.