- •Особливості політичної системи Чехії
- •1. Загальна характеристика правової системи
- •2. Державний устрій
- •2.1 Парламент
- •2.2 Президент
- •2.3 Уряд
- •2.4 Судова влада. Органи контролю
- •Висновки
- •Список використаних джерел та літератури
- •2. Конституційно-правове регулювання основ суспільного устрою
- •3. Функціонування Народних Зборів Болгарії
- •4. Президент в політичній системі Болгарії
- •5. Рада міністрів як орган виконавчої влади
- •6. Конституційний контроль в Болгарській Республіці
- •7. Правові засади місцевого самоврядування
- •8. Судова система Республіки Болгарія
- •9. Висновки
- •10. Список використаних джерел:
- •Президент
- •Становлення та загальна характеристика Чорногорії
- •Президент
- •Законодавча влада
- •Виконавча влада
- •Судова влада
- •Органи місцевого самоврядування
- •Політичні партії Чорногорії
- •Список використаної літератури
- •Загальні відомості про Грецьку республіку
- •Політична ситуація у Греції (1974 – початок ххі століття)
- •Президент Грецької республіки
- •3.1 Обрання Президента
- •3.2 Повноваження та відповідальність, які випливають з актів Президента
- •Особлива відповідальність Президента
- •Парламент Грецької республіки
- •4.1 Обрання та скликання Парламенту
- •4.2 Організація та діяльність Парламенту
- •4. 3 Законодавча діяльність Парламенту
- •4.4 Оподаткування та управління фінансами
- •5.1 Порядок формування і завдання Уряду
- •5.2 Відносини між Парламентом та Урядом
- •Судова влада
- •6.1 Судові чиновники і службовці
- •6.2 Організація і компетенція судів
- •Адміністрація
- •7.1 Організація адміністрації
- •7.2 Штатне комплектування адміністративних органів
- •Список використаних джерел та літератури
- •Політична система Латвії
- •Політична система Литви План
- •Загальна характеристика країни
- •Суспільно-політичний розвиток країни
- •Законодавча влада
- •Глава держави
- •Виконавча влада
- •Судова влада
- •Політичні партії
- •Список використаних джерел та літератури
- •2.2. Президент
- •Характеристика країни
- •2. Державний устрій республіки Македонія
- •2.1. Конституція.
- •2.2. Президент
- •2.3. Законодавча влада
- •2.4. Виконавча влада
- •2.5. Судова влада
- •3. Політична структура та політичні партії Македонії
- •3.1. Політична система Македонії: історія та сучасність
- •3.2. Політичні партії Македонії
- •4. Список використаних джерел та літератури
- •«Політична система Молдови»
- •Міжнародні організації
- •Історія
- •Адміністративний поділ
- •Внутрішня організація
- •Відкритість засідань
- •Основні повноваження
- •Історія
- •Виконавча влада
- •Прем'єр-міністри Молдови
- •Функції
- •Нинішнє становище
- •Становлення багатопартійної системи в Республіці Молдова
- •У Молдові формування багатопартійності мало свої особливості.
- •Свобода партій в Конституції республіки Молдова
- •Фракції парламенту 2001-2005 р.
- •101 Депутат, обрані в лютому 2001 року складаються в трьох парламентських фракціях, утворених на початку скликання:
- •Загальні відомості та коротка характеристика політичної системи Республіки Польща
- •Коротка історія формування. Перші вибори
- •3.Політична система
- •Повноваження Парламенту: Сейму та Сенату
- •Повноваження Ради міністрів
- •3.3. Повноваження Президента
- •3.4. Функції урядових структур
- •3.5 Судова система
- •Політична система Словаччини План
- •Загальна характеристика Словаччини та становлення політичної системи у 90-их роках
- •Виший законодавчий орган
- •Вищий орган виконавчої влади
- •Глава держави
- •Партійна система Словаччини
- •Територіальне самоврядування
- •Судова система
- •Список використаних джерел та літератури
- •Політична система Словенії
- •Політична система Угорщини
- •Загальна характеристика.
- •Коротка історія.
- •Конституція держави.
- •Вищі органи влади
- •Форма держави.
- •Політичні партії.
- •Кріль, м.М Історія країн Центральної і Південно-Східної Європи
- •Загальні дані
- •2. Органи державної влади
- •2.1 Законодавча влада
- •2.2 Президент
- •2.3 Виконавча влада
- •2.4 Судова система. Органи контролю
- •2.5 Місцеве самоврядування
- •3. Основні політичні партії
- •Список використаної літератури:
3. Функціонування Народних Зборів Болгарії
Конституція Болгарії закріпила принцип розподілу влади. Відповідно до ст. 8 «державна влада розділяється на законодавчу, виконавчу і судову». Проте, якщо про Народні збори прямо сказано, що вони здійснює законодавчу владу (ст. 62), а глава шоста, присвячена правовому статусу судових органів, носить назву «Судова влада», то стосовно виконавчих органів таких вказівок майже немає (виключення складає ст. 139 конституцій, в якій сказано, що «органом виконавчої влади в общині являється кмет»). Це не випадково, оскільки конституція наділяє рядом повноважень у сфері виконавчої діяльності Президента, Раду міністрів, міністрів, обласних правителей і кметів.
Парламент Болгарії (Народні Збори) складаються з 240 народних представників з терміном повноважень в 4 року; у випадку настання стану війни, військового або іншого надзвичайного становища під час або після витікання мандату Народних зборів, його повноваження тривають до припинення цих обставин.
Компетенція Народних зборів знайшла віддзеркалення в багатьох статтях конституції, але визначальне значення належить ст.ст. 84, 85.
Найважливішими повноваженнями Народних зборів наділене в сфері законотворчості: відповідно до п. 1 ст. 84 вони «приймають, змінюють, доповнюють і відміняє закони», у тому числі і закони про зміну і доповнення конституції (ст. 153), за винятком тих статей, зміна яких відноситься до компетенції Великих народних зборів.
У фінансовій сфері Народні збори приймають державний бюджет і звіт про його виконання, встановлюють податки і визначають їх розмір, дають згоду на укладання договорів про фінансові позики, ратифікують і денонсують міжнародні договори, які містять фінансові зобов’язання держави.
Народні збори беруть участь у формуванні уряду, можуть вирішити питання про недовіру уряду, створюють, перетворюють і скасовують міністерства за пропозицією міністра-голови, обирає і звільняє з посади керівників Болгарського народного банку і інших установ, визначених законом.
Народні збори наділені також зовнішньополітичними повноваженнями: правом вирішувати питання оголошення війни і укладання міру; оголошувати військове або інше надзвичайне становище на усій території країни або на її частині за пропозицією Президента або Ради міністрів; дозволяти використання болгарських збройних сил за межами країни, а також перебування іноземних військ на території країни або проходження їх через неї; ратифікувати і денонсувати міжнародні договори, перераховані в ст. 85.
Народні збори оголошують амністію, засновують ордени і медалі і визначають офіційні свята.
Структура і порядок діяльності Народних зборів визначається конституцією і Правилами організації і діяльності Народних зборів. Народні збори – однопалатний орган. На першому засіданні обираються голова Народних зборів і його заступники, на яких покладені організаційні функції. Зі свого складу Народні збори обирають постійні і тимчасові комісії.
Постійні комісії надають допомогу Народним зборам в їх діяльності і здійснюють від їхнього імені парламентський контроль. Відповідно до Правил організації і діяльності Народних зборів створюються наступні постійні комісії: з праці, соціальних та демографічних проблем; з охорони здоров’я; у справах молоді, спорту і туризму; з парламентської етики; з енергетики і енергетичних ресурсів; з прибутків, витратах і майна політичних партій; по боротьбі з корупцією; з розвитку гірських, напівгірських і прикордонних районів; з бюджету та фінансів; з організації і діяльності державних органів; з місцевого самоврядуванню, адміністративно-територіального устрою і регіональної політики; з зовнішньої політики; з національної безпеки; з прав людини і віросповідань; по землеробству і лісам; з освіти та науки; з культури; у справах радіо і телемовлення і Болгарського телеграфного агентства; з охорони довкілля і води та економічна комісія. Склад коливається від 13 (комісія з парламентської етики і комісія з прибутків, витрат і майна політичних партій) до 31 (економічна комісія і комісія з національної безпеки) народного представника.
Тимчасові комісії створюються для вивчення проблем і проведення розслідувань.
Партійні парламентські фракції в Болгарії носять назву парламентських груп. Вони відіграють велику роль в діяльності парламенту і передусім у формуванні уряду. Для утворення такої групи необхідно не менше 10 депутатів. Конституція Болгарії розглядає народного представника як представника усієї нації, а не тільки відповідної виборчої одиниці. «Зв’язування їх (народних представників) імперативним мандатом є недійсним», – свідчить ч. 1 ст. 67.
Народні представники наділені парламентським імунітетом і правом на винагороду.
Конституція встановила також принцип несумісності діяльності народного представника і знаходження на іншій державній службі або заняття іншою діяльністю, яка згідно із законом несумісна з становищем депутата.
Встановлена можливість дострокового припинення повноважень народного представника у разі подання Народним зборам заяви про відставку, набуття чинності вироку суду (за яким призначено покарання у вигляді позбавлення волі за умисний злочин), встановлення невиборності або несумісності, а також у разі смерті.
Народні збори постійно діючий орган і, як наголошує ст. 74 конституції, «вони самі визначають час, в який не засідають».
Перше засідання Народного зібрання відкриває старий за віком присутній депутат, на цьому ж засіданні народні представники приносять присягу. Кворум складає більше половини членів палати. Закони і інші акти Народне зібрання ухвалює, як правило, абсолютною більшістю голосів присутніх, але для ухвалення рішень з інших питань (зміна конституції, вираження недовіри прави¬тельству та ін.) встановлені інші правила.
Правом законодавчої ініціативи наділений кожен народний представник і Рада міністрів, причому проект державного бюджету може бути підготовлений і внесений тільки останнім. Закони ухвалюються в два голосування, які проводяться на різних засіданнях. Як виняток Народні збори можуть висловлюватися двічі на одному засіданні. Рішення, декларації і звернення Народних зборів приймає в одне голосування.
Конституція передбачає можливість скликання Великих народних зборів. Рішення приймається Народними зборами більшістю в 2/3 голосів від загального числа народних представників. Великі народні збори складається з 400 депутатів, обраних в загальному порядку. У компетенцію Великих народних зборів входить прийняття нової конституції; вирішення питання про зміну території Болгарії і ратифікація міжнародних договорів, що передбачають такі зміни; вирішення питань про зміну форми державного устрою і державного управління; зміна норм, що оголошують конституцію вищим законом, а ратифіковані і міжнародні договори, що набули чинності, – частиною внутрішнього права країни з приматом перед нормами внутрішнього законодавства у разі протиріччя, не відмінності відносно основних прав громадян і заборони на обмеження деяких прав навіть у разі війни, військового або іншого надзвичайного стану, а також глави IX про зміну і доповнення конституції і прийняття нової конституції.