Законодавча влада

За Конституцією, яку прийнято на референдумі 25 жовтня 1992 р., Литва є напівпрезидентською республікою з демократичним режимом.

Законодавча влада Литві належить однопалатному парламенту – Сейму, який складається з 141 депутата, обирається терміном на 4 роки на основі загального виборчого права. Дострокові вибори можуть проводитися за рішенням Сейму, ухваленим більшістю голосів, але не менш ніж 3/5 всіх її членів. Окрім того, дострокові вибори має право оголосити Президент Республіки: 1) якщо Сейм у 30-денний термін після подання не ухвалив рішення про нову програму Уряду або протягом 60 днів два рази поспіль не схвалив програму Уряду; 2) якщо Сейм висловлює недовіру Уряду. Оголосити про дострокові вибори можна якщо до спливу строку повноважень Президента залишилося менше 6 місяців, а також якщо після дострокових виборів до Сейму не пройшло 6 місяців.

Право законодавчої ініціативи належить членам Сейму, Президентові Республіки і Уряду, а також громадянам Литовської Республіки. 50 тисяч громадян можуть представити в Сеймі проект закону, який той зобов'язаний розглянути. Закони вважаються прийнятими, якщо за них проголосувало більшість членів Сейму, які брали участь в засіданні. Конституційні закони приймаються більшістю голосів всіх членів Сейму, а зміни в них - більшістю 3/5 голосів всіх членів. Закони Литовської Республіки можуть прийматись через референдум.

Сейм наділений значними правами: крім власне законодавчих функцій він приймає постанови відносно референдумів; призначає вибори Президента Республіки; засновує державні передбачені законом інститути, а також їх призначає та звільняє керівників; за пропозицією Уряду утворює або скасовує міністерства; призначає суддів Конституційного суду, суддів Верховного суду, а також голів цих судів; призначає і звільняє Державного контролера, голову правління Банку Литви; утворює Головну виборчу комісію і вносить зміни в її склад; затверджує державний бюджет і здійснює контроль за його виконанням; встановлює податки; ратифікує і денонсує міжнародні договори Литовської Республіки, розглядає інші питання зовнішньої політики; встановлює адміністративний поділ Республіки; вводить пряме правління, військовий і надзвичайний стан, оголошує мобілізацію і вирішує питання про використання збройних сил.

Найважливішою функцією Сейму є формування і парламентський контроль діяльності Уряду. Сейм схвалює кандидатуру прем'єр-міністра, представлену Президентом Республіки; розглядає представлену прем'єр-міністром програму Уряду і приймає рішення щодо її схвалення; здійснює контроль над діяльністю Уряду, може висловити недовіру прем'єр-міністру або міністру.

Глава держави

Главою держави у Литві є Президент Республіки, який обирається безпосередньо населенням терміном на 5 років. Одна й та сама особа може обиратися президентом не більше двох разів поспіль.

Президент вирішує найважливіші питання зовнішньої політики та спільно з Урядом здійснює зовнішню політику; підписує міжнародні договори Литовської Республіки і представляє їх у Сеймі для ратифікації; призначає і відкликає дипломатичних представників тощо.

Зі схвалення Сейму, Президент призначає прем'єр-міністра, доручає йому утворити Уряд і затверджує його склад; також зі схвалення Сейму звільняє прем'єр-міністра. В разі відставки Уряду або складення ним своїх повноважень, Президент у 15-денний термін подає на розгляд Сейму кандидатуру прем'єр-міністра; а також за поданням прем'єр-міністра призначає і звільняє міністрів. Він також представляє в Сеймі кандидатури суддів Верховного суду і голови Верховного суду; призначає суддів Апеляційного суду, а з їхнього числа – голову Суду; призначає суддів і голів окружних і апеляційних судів (в разі схвалення їх кандидатур Сеймом); змінює місця їх роботи і вносить до Сейму пропозиції про звільнення суддів; представляє в Сейм 3 кандидатури суддів Конституційного Суду, а після призначення всіх суддів цього Суду з їх числа представляє в Сейм кандидатуру голови Конституційного суду; представляє в Сейм кандидатуру Державного контролера і голову правління Банку Литви; може вносити в Сейм подання про висловлення їм недовіри; зі схвалення Сейму призначає і звільняє командувача військами і керівника служби безпеки; у встановлених Конституцією випадках оголошує дострокові вибори до Сейму. Президент володіє правом законодавчої ініціативи, підписує і оприлюднює закони.

Здійснюючи надані йому повноваження, Президент Республіки видає акти-декрети. Для додання сили декретам Президента з деяких питань (оголошення надзвичайного стану, присвоєння вищих військових звань тощо), вони повинні бути підписані прем'єр-міністром або відповідним міністром.