- •Особливості політичної системи Чехії
- •1. Загальна характеристика правової системи
- •2. Державний устрій
- •2.1 Парламент
- •2.2 Президент
- •2.3 Уряд
- •2.4 Судова влада. Органи контролю
- •Висновки
- •Список використаних джерел та літератури
- •2. Конституційно-правове регулювання основ суспільного устрою
- •3. Функціонування Народних Зборів Болгарії
- •4. Президент в політичній системі Болгарії
- •5. Рада міністрів як орган виконавчої влади
- •6. Конституційний контроль в Болгарській Республіці
- •7. Правові засади місцевого самоврядування
- •8. Судова система Республіки Болгарія
- •9. Висновки
- •10. Список використаних джерел:
- •Президент
- •Становлення та загальна характеристика Чорногорії
- •Президент
- •Законодавча влада
- •Виконавча влада
- •Судова влада
- •Органи місцевого самоврядування
- •Політичні партії Чорногорії
- •Список використаної літератури
- •Загальні відомості про Грецьку республіку
- •Політична ситуація у Греції (1974 – початок ххі століття)
- •Президент Грецької республіки
- •3.1 Обрання Президента
- •3.2 Повноваження та відповідальність, які випливають з актів Президента
- •Особлива відповідальність Президента
- •Парламент Грецької республіки
- •4.1 Обрання та скликання Парламенту
- •4.2 Організація та діяльність Парламенту
- •4. 3 Законодавча діяльність Парламенту
- •4.4 Оподаткування та управління фінансами
- •5.1 Порядок формування і завдання Уряду
- •5.2 Відносини між Парламентом та Урядом
- •Судова влада
- •6.1 Судові чиновники і службовці
- •6.2 Організація і компетенція судів
- •Адміністрація
- •7.1 Організація адміністрації
- •7.2 Штатне комплектування адміністративних органів
- •Список використаних джерел та літератури
- •Політична система Латвії
- •Політична система Литви План
- •Загальна характеристика країни
- •Суспільно-політичний розвиток країни
- •Законодавча влада
- •Глава держави
- •Виконавча влада
- •Судова влада
- •Політичні партії
- •Список використаних джерел та літератури
- •2.2. Президент
- •Характеристика країни
- •2. Державний устрій республіки Македонія
- •2.1. Конституція.
- •2.2. Президент
- •2.3. Законодавча влада
- •2.4. Виконавча влада
- •2.5. Судова влада
- •3. Політична структура та політичні партії Македонії
- •3.1. Політична система Македонії: історія та сучасність
- •3.2. Політичні партії Македонії
- •4. Список використаних джерел та літератури
- •«Політична система Молдови»
- •Міжнародні організації
- •Історія
- •Адміністративний поділ
- •Внутрішня організація
- •Відкритість засідань
- •Основні повноваження
- •Історія
- •Виконавча влада
- •Прем'єр-міністри Молдови
- •Функції
- •Нинішнє становище
- •Становлення багатопартійної системи в Республіці Молдова
- •У Молдові формування багатопартійності мало свої особливості.
- •Свобода партій в Конституції республіки Молдова
- •Фракції парламенту 2001-2005 р.
- •101 Депутат, обрані в лютому 2001 року складаються в трьох парламентських фракціях, утворених на початку скликання:
- •Загальні відомості та коротка характеристика політичної системи Республіки Польща
- •Коротка історія формування. Перші вибори
- •3.Політична система
- •Повноваження Парламенту: Сейму та Сенату
- •Повноваження Ради міністрів
- •3.3. Повноваження Президента
- •3.4. Функції урядових структур
- •3.5 Судова система
- •Політична система Словаччини План
- •Загальна характеристика Словаччини та становлення політичної системи у 90-их роках
- •Виший законодавчий орган
- •Вищий орган виконавчої влади
- •Глава держави
- •Партійна система Словаччини
- •Територіальне самоврядування
- •Судова система
- •Список використаних джерел та літератури
- •Політична система Словенії
- •Політична система Угорщини
- •Загальна характеристика.
- •Коротка історія.
- •Конституція держави.
- •Вищі органи влади
- •Форма держави.
- •Політичні партії.
- •Кріль, м.М Історія країн Центральної і Південно-Східної Європи
- •Загальні дані
- •2. Органи державної влади
- •2.1 Законодавча влада
- •2.2 Президент
- •2.3 Виконавча влада
- •2.4 Судова система. Органи контролю
- •2.5 Місцеве самоврядування
- •3. Основні політичні партії
- •Список використаної літератури:
Законодавча влада
За Конституцією, яку прийнято на референдумі 25 жовтня 1992 р., Литва є напівпрезидентською республікою з демократичним режимом.
Законодавча влада Литві належить однопалатному парламенту – Сейму, який складається з 141 депутата, обирається терміном на 4 роки на основі загального виборчого права. Дострокові вибори можуть проводитися за рішенням Сейму, ухваленим більшістю голосів, але не менш ніж 3/5 всіх її членів. Окрім того, дострокові вибори має право оголосити Президент Республіки: 1) якщо Сейм у 30-денний термін після подання не ухвалив рішення про нову програму Уряду або протягом 60 днів два рази поспіль не схвалив програму Уряду; 2) якщо Сейм висловлює недовіру Уряду. Оголосити про дострокові вибори можна якщо до спливу строку повноважень Президента залишилося менше 6 місяців, а також якщо після дострокових виборів до Сейму не пройшло 6 місяців.
Право законодавчої ініціативи належить членам Сейму, Президентові Республіки і Уряду, а також громадянам Литовської Республіки. 50 тисяч громадян можуть представити в Сеймі проект закону, який той зобов'язаний розглянути. Закони вважаються прийнятими, якщо за них проголосувало більшість членів Сейму, які брали участь в засіданні. Конституційні закони приймаються більшістю голосів всіх членів Сейму, а зміни в них - більшістю 3/5 голосів всіх членів. Закони Литовської Республіки можуть прийматись через референдум.
Сейм наділений значними правами: крім власне законодавчих функцій він приймає постанови відносно референдумів; призначає вибори Президента Республіки; засновує державні передбачені законом інститути, а також їх призначає та звільняє керівників; за пропозицією Уряду утворює або скасовує міністерства; призначає суддів Конституційного суду, суддів Верховного суду, а також голів цих судів; призначає і звільняє Державного контролера, голову правління Банку Литви; утворює Головну виборчу комісію і вносить зміни в її склад; затверджує державний бюджет і здійснює контроль за його виконанням; встановлює податки; ратифікує і денонсує міжнародні договори Литовської Республіки, розглядає інші питання зовнішньої політики; встановлює адміністративний поділ Республіки; вводить пряме правління, військовий і надзвичайний стан, оголошує мобілізацію і вирішує питання про використання збройних сил.
Найважливішою функцією Сейму є формування і парламентський контроль діяльності Уряду. Сейм схвалює кандидатуру прем'єр-міністра, представлену Президентом Республіки; розглядає представлену прем'єр-міністром програму Уряду і приймає рішення щодо її схвалення; здійснює контроль над діяльністю Уряду, може висловити недовіру прем'єр-міністру або міністру.
Глава держави
Главою держави у Литві є Президент Республіки, який обирається безпосередньо населенням терміном на 5 років. Одна й та сама особа може обиратися президентом не більше двох разів поспіль.
Президент вирішує найважливіші питання зовнішньої політики та спільно з Урядом здійснює зовнішню політику; підписує міжнародні договори Литовської Республіки і представляє їх у Сеймі для ратифікації; призначає і відкликає дипломатичних представників тощо.
Зі схвалення Сейму, Президент призначає прем'єр-міністра, доручає йому утворити Уряд і затверджує його склад; також зі схвалення Сейму звільняє прем'єр-міністра. В разі відставки Уряду або складення ним своїх повноважень, Президент у 15-денний термін подає на розгляд Сейму кандидатуру прем'єр-міністра; а також за поданням прем'єр-міністра призначає і звільняє міністрів. Він також представляє в Сеймі кандидатури суддів Верховного суду і голови Верховного суду; призначає суддів Апеляційного суду, а з їхнього числа – голову Суду; призначає суддів і голів окружних і апеляційних судів (в разі схвалення їх кандидатур Сеймом); змінює місця їх роботи і вносить до Сейму пропозиції про звільнення суддів; представляє в Сейм 3 кандидатури суддів Конституційного Суду, а після призначення всіх суддів цього Суду з їх числа представляє в Сейм кандидатуру голови Конституційного суду; представляє в Сейм кандидатуру Державного контролера і голову правління Банку Литви; може вносити в Сейм подання про висловлення їм недовіри; зі схвалення Сейму призначає і звільняє командувача військами і керівника служби безпеки; у встановлених Конституцією випадках оголошує дострокові вибори до Сейму. Президент володіє правом законодавчої ініціативи, підписує і оприлюднює закони.
Здійснюючи надані йому повноваження, Президент Республіки видає акти-декрети. Для додання сили декретам Президента з деяких питань (оголошення надзвичайного стану, присвоєння вищих військових звань тощо), вони повинні бути підписані прем'єр-міністром або відповідним міністром.