5.2 Відносини між Парламентом та Урядом

Уряд має користуватися довірою Парламенту. У п'ятнадцятиденний термін після прийняття присяги Прем'єр-міністром Уряд зобов'язаний запитати у Парламенту вотум довіри; воно може також зробити це в будь-інший момент. Якщо в процесі формування Уряду робота Парламенту переривається, він скликається у п'ятнадцятиденний термін для вирішення питання про вотум довіри.

Парламент може своїм рішенням позбавити довіри Уряд або кого-небудь з його членів. Пропозиція про вотум недовіри має бути підписана щонайменше однієї шостої від загального числа депутатів і містити чітке визначення питань, за якими будуть вестися дебати.

Дебати щодо пропозиції про вотум довіри або недовіри починаються через два дні після внесення відповідної пропозиції, якщо Уряд не потребує негайного початку дебатів. Дебати не можуть тривати довше трьох днів.

Голосування щодо пропозиції про вотум довіри або недовіри проводиться відразу ж по завершенні дебатів.

Пропозиція про вотум недовіри приймається тільки в тому випадку, якщо воно схвалено абсолютною більшістю голосів загальної кількості депутатів.

У голосуванні за вищевказаними пропозиціями беруть участь міністри та їх заступники, які є депутатами Парламенту.

Члени Ради міністрів, так само як і заступники міністрів, несуть колективну відповідальність за загальну політику Уряду, а кожен з них – за дії або упущення в сфері своєї компетенції відповідно до положень законів про відповідальність міністрів. Письмова або усна вказівка ​​Президента Республіки ні в якому разі не звільняє міністрів і їх заступників від відповідальності.

Парламент має право висувати проти діючих або колишніх членів Уряду та заступників міністрів, відповідно до законів про відповідальність міністрів, звинувачення в суді з цих справах.

Якщо в ході проведення адміністративного розслідування виявляються дані, достатні, щоб обґрунтувати відповідальність члена Уряду або заступника міністра відповідно до положень закону про відповідальність міністрів, особи, які проводять розслідування, передають їх після закінчення адміністративного розслідування через компетентного прокурора до Парламенту.

Тільки Парламент має право призупинити кримінальне переслідування.

Якщо процедура притягнення до відповідальності міністра чи заступника міністра перервана з якої б то не було причини, у тому числі з огляду терміну давності, Парламент може на прохання підслідного створити своїм рішенням особливу комісію з числа депутатів і вищих судових чиновників з метою розслідування звинувачення, як це передбачено Статутом.

6. Судова влада

6.1 Судові чиновники і службовці

Правосуддя здійснюється судами, що складаються з постійних суддів, які користуються функціональної і особистою незалежністю.

При виконанні своїх обов'язків судді підкоряються тільки Конституції і законам; вони ні в якому разі не зобов'язані підкорятися положенням, введеним в дію за відсутності Конституції.

Нагляд за діяльністю постійних суддів здійснюється суддями більш високого рангу, а також прокурором та заступником прокурора Ареопагу, а за діяльністю прокурорів – членами Ареопагу і прокурорами більш високого рангу, як це визначено законом.

Судові чиновники призначаються довічно Президентським декретом.

Доходи судових чиновників відповідають виконуваним ними функціям

Законом може бути передбачений період стажування та випробувальний термін тривалістю до трьох років.

Судові чиновники можуть бути усунені від роботи тільки за рішенням суду внаслідок визнання їх винними в скоєнні кримінального злочину або серйозного дисциплінарного проступку, а також внаслідок хвороби, інвалідності або службову невідповідність.

Переміщення судових чиновників забороняється.

У спеціально передбачених Конституцією судах чи радах, до складу яких входять члени Державної ради і Ареопагу, головує старший за рангом серед них.

Судовим чиновникам забороняється надання будь-яких інших оплачуваних послуг, так само як і заняття будь-якою професійною діяльністю, окрім освітньої та навчальної.

Допускається також покладання на судових чиновників адміністративних функцій.

Просування по службі, призначення, переміщення, відрядження і переатестація судових чиновників виробляються Президентськими декретами, видаються на підставі попередніх рішень Вищої судової ради.

Висування на посади голів та заступників голів Державної ради, Ареопагу і Контрольної ради членів відповідного суду вищої інстанції проводиться Президентським декретом, видаваним за пропозицією Ради міністрів, як це визначено законом.

Висування на посаду прокурора Ареопагу проводиться з числа членів та заступників прокурора Ареопагу аналогічним декретом.

Дисциплінарна влада над судовими чиновниками, починаючи з рангу члена або заступника прокурора Ареопагу і вище, а також інших відповідних рангів, здійснюється Вищим дисциплінарним радою, як це визначено законом.

Дисциплінарні позови порушуються міністром юстиції.

Вища дисциплінарний рада створюється з голови Державної ради (голова ради), двох заступників голови або членів Державної ради, двох заступників голови або членів Ареопагу, Двох заступників голови або членів Контрольної ради та двох штатних професорів-юристів юридичних факультетів університетів країни (члени ради).

Дисциплінарна влада над іншими судовими чиновниками здійснюється в першій і другій інстанціях радами, створюваними з постійних суддів шляхом жеребкування в порядку, визначеному законом. Дисциплінарний позов порушується міністром юстиції.

Дисциплінарні рішення, що приймаються відповідно до положень цієї статті, не підлягають перегляду в Державній раді.

Співробітники секретаріатів будь-яких судів і прокуратур є штатними службовцями.

Просування по службі, призначення, переміщення, відрядження і переатестація судових службовців проводяться за погодженням з судовими радами.

Допускається оскарження рішень судових рад про просування по службі та накладення дисциплінарних стягнень, як це визначено законом.

Нотаріуси, хранителі іпотечних записів та актів громадянського стану, а також директори агентств по обліку нерухомості є штатними службовцями при наявності відповідних служб і посад. Вони в обов'язковому порядку покидають службу після досягнення сімдесятирічного віку.