375

Особливості політичної системи Чехії

Зміст

Вступ 5

1. Загальна характеристика правової системи 7

2. Державний устрій 9

2.1 Парламент 10

2.2 Президент 15

2.3 Уряд 18

2.4 Судова влада. Органи контролю 20

Висновки 23

Список використаних джерел та літератури 24

1.Committee List [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.skupstina.me/index.php?strana=poslanici&menu_id=4 79

4.Бредіхін А. Політична система Сербії та Чорногорії за Конституційною хартією державного співтовариства 2003 року/ А. Бредіхін [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.viche.info/journal/1668/ 79

5.Влада (Правительство) Черногории [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.montedom.com/view_mne.php?mne=7 79

Міжнародні організації 241

Історія 241

Адміністративний поділ 242

Державний лад Молдови 242

Молдова згідно конституції є суверенною і незалежною, неподільною, демократичною, правовою унітарною позаблоковою парламентською республікою. Основним законом держави є Конституція, яку було прийнято 29 липня 1994 року з наступними змінам, внесеними 19 липня 1996 і 5 червня 2000. Головним органом законодавчої влади є Парламент Молдови, виконавчої влади — уряд на чолі з прем'єр-міністром. 242

Законодавча влада 242

Вибори Парламенту 243

Визнання мандатів депутатів 243

Термін повноважень 243

Внутрішня організація 244

Відкритість засідань 244

Основні повноваження 244

Сесії 246

Історія 246

Виконавча влада 247

Прем'єр-міністри Молдови 248

Президент Молдови 249

Глава держави -  президент РМ , який обирається парламентом на чотирирічний термін і стає на посаду від дня принесення присяги. Він обирається на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному і вільному голосуванні. Обраним вважається кандидат, який набрав три п'ятих голосів депутатів парламенту( тобто 61 голос з 101). На посаду президента РМ можуть висуватися громадяни РМ, яким виповнилося 40 років, які проживали або проживають на її території не менше 10 років і володіють державною мовою. Одна й та сама особа не може обіймати посаду президента РМ більше двох термінів поспіль. Парламент одного й того скликання обирає президента один раз. за виключенням випадків відставки президента, відсторонення  від посади або його смерті. Після консультацій з парламентськими фракціями президент висуває кандидатуру на посаду прм'єр - міністра. Президент призначає уряд. Президент - Головнокомандуючий збройними силами. Т. в.о. президента Республіки Молдова,  голова парламенту- Маріан ЛУПУ(з 30 грудня 2010 р.). 249

Призначення 249

Функції 250

Нинішнє становище 250

258

Висновок 259

У розвиток політичних партій Республіки Молдова я бачу три етапи: Початком відліку багатопартійності слід вважати червня 1988р, коли на всесоюзної партійної конференції було оголошено плюралізм думок. В цей же час виникли перші основні суспільно-політичних руху: Народний Фронт, Інтерфоронт, Гагауз-Халк, які трохи пізніше зареєструвалися офіційно ще не як партії але як суспільно-політичних руху, і успішно брали участь у виборах до Верховної Ради СРСР у 1989 р. і верховний рада МРСР, отримавши велику кількість депутатських мандатів. Це перший етап сучасної багатопартійності Молдови. 259

Другий етап тривав з 1989 по 1994 рр.. У цей час розвиток партій мало вибуховий характер, до кінця 1994р. у Молдові існувало 60 партій. Ці партії не зачіпали інтереси народу, і народ теж практично нічого про них не знав. Соціальна база створених партій не відповідала новим структурам, оскільки в суспільстві не було класів, шарів, і т.п. В основі утворення партії того періоду лежав принцип об'єднання навколо одного лідера, вербують прихильників. Для цих лідерів партія була трампліном для проникнення у вищі поверхи влади, на тлі краху радянської системи управління. Нові партії були дуже нечисленними. Це пояснюється тим, що народом слово партія не сприймалося або асоціювалося з КПРС. 259

На третьому етапі, з 1994 рр.. і до цього дня, коли переділ радянської влади вже давно завершено, і політичний устрій суспільства залишається практично незмінним, перехід політичної системи Молдови від тоталітарного типу до демократичного практично завершився, виникнення та життя партій носить врівноважений характер, у порівнянні з другим етапом. Перед парламентськими виборами 27 лютого 1994, був прийнятий закон, що зменшує кількість депутатів з 380 до 104. Незалежний кандидат повинен був зібрати не менше 1000 підписів, щоб мати можливість брати участь у виборах, а для проходження до парламенту партія повинна була отримати не менше 4% голосів виборців. У 1998 р. був прийнятий другий закон про партії, згідно з яким для реєстрації партії необхідні підписи 5 тис. чоловік, статут та про?? Рамі партії, і була оголошена обов'язкова перереєстрація всіх партій. Тоді перереєструвалися 28 партій і суспільно-політичних організацій. З вересня 1994 по липень 2000р. Молдова була напів-президентською республікою, а з 4 липня 2000р по теперішній час - парламентською республікою. Політичні партії, прийшовши до влади в парламенті, швидко забували про свої обіцянки, в нас більш не турбувало думку виборців, і на зміну їм до влади приходили інші партії. Наскільки успішно ПКРМ врахувала помилки попередніх правлячих партій, ми побачимо на парламентських виборах 2005р. 260

Література 261

1. Георгій Руснак, курс лекцій. 2. Статут і політична програма соціал-ліберальної партії. 3. Statutul Partidului democrat din Moldova, Chi? In? U, 2003. 4. Statutul Partidului Popular Crestin Democrat. 5. Політична програма ПКРМ, Кишинеу, 2001. 6. Список партій і соціально-політичних організацій, Міністерство Юстиції Республіки Молдова, Кишинеу, 2003. 7. Постанова КП № 37 від 10.12.98. 8. Моніторул Офічіал N 1 від 12.08.1994. 9. Конституція прийнята 29 липня 1994, Моніторул Офічіал N 1 від 12.08.1994. 10. Примітка: Про тлумачення ст. 41 см. Пост. КП № 37 від 10.12.98 11. Список партій і соціально-політичних організацій, зареєстрованих Міністерством Юстиції Республіки Молдова на 17.03.2003 261

Вступ

Чехія (офіційна назва — Чеська Республіка, Česko, латинська назва Tzechia) — держава на території Центральної Європи, що межує на півночі і заході з Німеччиною, на північному сході — з Польщею, на південному сході — зі Словаччиною, на півдні — з Австрією. До складу сучасної Чехії входять історичні області Богемія, Моравія та Чеська Сілезія Чехія (Богемія, Čechy) — історична провінція в Європі між Сілезією, Моравією, Австрією, Баварією та Саксонією. Разом з Моравією і Чеською Сілезією (České Slezsko) утворює Чеську Республіку. У минулому Чехія (Богемія) була ядром Чеського Королівства.

Територія - 78,864 тис. кв.км. Столиця - м. Прага.

Населення - 10,3 млн. чол. (2003 р.); 94,4% - чехи.

Офіційний мова - чеська.

Релігія - більшість віруючих - католиків, поширений також протестантизм.

Чеська Республіка як самостійна держава утворилася 1 січня 1993 в результаті розпаду Чеській та Словацької Федеративної Республіки (ЧСФР). З XVI в. чеські землі входили в австрійську імперію. У 1918 році після розпаду Австро-Угорщини було створено самостійну Чехословацьку державу. У 1969 р. чеські землі отримали статус республіки у складі федеральної Чехословацької Соціалістичної Республіки (ЧССР). З 1948 по 1989 р. влада в Чехословаччині належала комуністам, в результаті "оксамитової революції" листопада 1989р. соціалістичний лад в країні було ліквідовано, відновлений багатопартійної демократичний режим.

Політична система. Чехія є парламентською республікою. Її верховним законом є Конституція Чеської Республіки разом із Декларацією основних прав та свобод. Конституція у своєму сучасному вигляді діє від 1 січня 1993 року, тобто від виникнення самостійної чеської держави, яка утворилася в результаті розділення Чехословаччини. Влада поділяється на законодавчу (Парламент ЧР), виконавчу (Уряд ЧР та Президент республіки) та судову.

Адміністративно-територіально Чехія поділяється на 14 областей, у тому числі Прага як столичне місто. Області, у свою чергу, мають 77 районів, до яких входять 6242 населених пункти.

Населення. Основу населення Чехії (95%) складають етнічні чехи, що розмовляють чеською мовою. Серед іммігрантів найчисленнішу діаспору в Чехії складають українці, яких станом на 30 вересня 2010р. проживало в країні 126 521. На другому місці знаходяться словаки (71 676), багато з яких після поділу в 1993 році залишилися в Чехії і складають приблизно 2% населення. На третьому - громадяни В'єтнама (60 605). Слідом за ними йдуть громадяни Росії (31 294) і Польщі (18 328). Інші етнічні групи включають німців (13 577), циган і угорців.

Відзначаються як національні, так і релігійні свята:

Новий Рік — 1 січня

Великдень — дата не фіксована

Свято Праці — 1 травня

Свято визволення, День закінчення Другої світової війни — 8 травня

День Кирила і Мефодія — 5 липня

День Яна Гуса — 6 липня

День Республіки — 28 жовтня

Різдво — 24-26 грудня

Державні символи. Герб Чехії являє собою з’єднання гербів країв Чеської корони в середньовіччі. Емблема Богемії — білий лев з двома хвостами. Два орли представляють Моравію і Силезію: червоно-білий клітчастий орел на синьому полі належить Моравії, чорний орел на золотому тлі представляє Силезію. Герб Чеської Республіки затверджений в 1993 році.

Як офіційний державний прапор Чехія перейняла прапор колишньої Чехословаччини, введений у 1920 році. Після виникнення Чехословаччини йшла довга дискусія про те, як повинен виглядати державний прапор. Ще з 1914 використовувалися різні форми біло-червоного прапора Богемії, чиє забарвлення, у свою чергу, було перейняте з герба Богемії. У 1918 році біло-червоний прапор був оголошений офіційним прапором Чехословаччини. У 1920 році з лівого боку додався синій трикутник, що символізує Словаччину.

Як гімн Чехії вживається з 1993 року. Проте з 1920 року композиція «Kde domov můj?» використовувалася як складова частина національного гімну Чехословаччини, де разом з першим куплетом на чеській мові був присутній другий — словацькою — «Nad Tatrou sa blýska», що нині є національним гімном Словаччини. Автор музики — Франтішек Шкроуп (František Škroup), автор тексту — Йосеф Каєтан Тил (Josef Kajetán Tyl)