2. Конституційно-правове регулювання основ суспільного устрою

Політична сфера життя болгарського суспільства отримала нове правове оформлення. Засадничим принципом політичного життя проголошується політичний плюралізм. Пункт 2 ст. 11 конституцій містить додаткову гарантію реалізації цього принципу: «Жодна політична партія або ідеологія не може бути оголошена або затверджена як державна».

Теорія народного суверенітету знайшла віддзеркалення у формулюванні ч. 2 ст. 1 основного закону, що стверджує: «Вся державна влада виходить від народу. Вона здійснюється ним безпосередньо або через органи, передбачені даною Конституцією». Яскраво виражений антитоталітарний характер носять положення ч. 3 цієї ж статті: «Ніяка частина народу, політична партія або інша організація, державна установа не можуть присвоїти собі здійснення державного суверенітету».

Болгарія характеризується в конституції як «республіка з парламентським правлінням» (ч. 1 ст. 1).

Особлива увага в конституції приділена характеристиці держави як правової, про що прямо говорить ч. 1 ст. 4. Серед гарантій цієї норми слід зазначити наступні, зафіксовані в ст. 5: верховенство і безпосередня дія конституції, заборона засудження за дію або бездіяльність, що не були згідно із законом злочинами на момент здійснення, оголошення ратифікованих в установленому порядку міжнародних договорів частиною внутрішнього права країни і їх пріоритет перед нормами внутрішнього законодавства, обов’язкова публікація усіх нормативних актів.

Політичні партії за конституцією «сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян». У відповідності з ч. 4 ст. 11 «не можуть бути утворені політичні партії на етнічній, расовій або релігійній основі, так само як і партії, які ставлять метою насильницьке захоплення державної влади».

Закон про політичні партії встановив явочний порядок утворення партій. Партія утворюється за угодою не менше 50 болгарських громадян, що мають активне виборче право (тобто що досягли 18 років, що не полягають під опікою і не відбувають покарання у вигляді позбавлення волі). Політичні партії вносяться до окремого реєстру Софійського міського суду на письмове прохання відповідного партійного органу. Прохання розглядається в семиденний термін з моменту надходження у відкритому судовому засіданні за участю прокурора. Відмова у внесенні до реєстру може бути оскаржена до Верховного касаційного суду. Рішення суду про внесення партії до реєстру оприлюдниться в «Державному віснику» в семиденний термін, з цієї миті вона придбаває статус юридичної особи.

Політичні партії не можуть створювати свої організації на підприємствах, в установах і інших організаціях, а також дитячо-юнацькі організації. Партії можуть мати свої організації, клуби і інші об’єднання за професіями і інтересами за територіальним принципом. Політичні партії здійснюють організовану політичну діяльність, під якою розуміється проведення мітингів, демонстрацій, зборів і інших форм публічної агітації в підтримку або проти політичних партій, а також кандидатів на виборах. Політичні партії висувають кандидатів на усі виборні посади, окрім суддів.

В Конституції Болгарії формально не говориться про ринкову економіку, але увесь комплекс господарських відносин, закріплений в 17, 18, 19 статтях і в другій главі «Основні права і обов’язки громадян», цілком ясно показує, що йдеться саме про таку економіку. Вона немислима без свободи підприємницької діяльності. Ст. 19 Конституцій Болгарії свідчить: «Економіка Республіки Болгарія засновується на вільній господарській ініціативі». П. 2 ст. 19 Конституцій Болгарії вказує, що «закон створює і гарантує для усіх громадян і юридичних осіб однакові правові умови господарської діяльності, запобігаючи зловживанням, пов’язаним з монополізмом, недобросовісною конкуренцією і захищаючи споживача».

Матеріальну основу і гарантію економічної свободи людини в Болгарії тепер створює приватна власність, а не абстрактна «соціалістична власність», тому особливого значення надається закріпленню нового, принципово такого, що відрізняється від попереднього періоду статусу власності.

Нова болгарська конституція говорить про власність загально, незалежно від того, кому вона належить. П. 1 ст. 17 Конституцій Болгарії свідчить: «Право власності і спадкування гарантується і захищається законом». Таке формулювання істотно відрізняє регулювання права власності від актів соціалістичного періоду. Принциповим моментом нового конституційного регулювання стало рівноправ’я усіх видів власності: встановлювалося, що усі вони користуються рівним захистом закону, і їм створюються рівні можливості розвитку.

П. 3 ст. 17 проголошує: «Приватна власність недоторканна». Велика увага приділена гарантіям прав власника. Захищаючи і охороняючи власність, конституція допускає можливість вилучення власності при дотриманні ряду умов.

Вилучення майна може відбутися тільки: а) на підставі спеціального закону; б) за умови, що державні або громадські потреби не можуть бути задоволені іншим способом; в) за наявності «попереднього і рівноцінного» відшкодування.

Конституція Болгарії зберегла, хоча і в зміненому виді, переліки об’єктів виняткової державної власності. До їх числа входять: підземні багатства, прибережна смуга пляжів, республіканські шляхи сполучення, води, ліси, парки національного значення, природні і археологічні резервати (п. 1 ст. 18). У п. 4 ст. 17 містяться вказівки про правовий статус майна, що знаходиться в державній власності: «Режим об’єктів державної власності визначається законом».

Конституція містить заборону примусової праці. Ч. 4 ст. 48 встановлює, що «ніхто не може бути залучений до здійснення примусової праці». Спеціальні норми присвячені захисту найуразливіших у сучасному світі соціальних стосунків: сім'ї, материнству і дитинству; охороні і відтворенню довкілля, підтримці живої природи і її різноманітності, розумному використанню природних багатств і ресурсів країни, збалансованому розвитку окремих регіонів країни.

Питання зовнішньополітичної сфери діяльності держави окреслені в конституції в найзагальнішій формі. Встановлюється, що зовнішня політика здійснюється відповідно до принципів і норм міжнародного права, основними цілями зовнішньої політики є національна безпека і незалежність країни, благополуччя і основні права і свободи болгарських громадян, а також сприяння встановленню справедливого міжнародного порядку.