- •Особливості політичної системи Чехії
- •1. Загальна характеристика правової системи
- •2. Державний устрій
- •2.1 Парламент
- •2.2 Президент
- •2.3 Уряд
- •2.4 Судова влада. Органи контролю
- •Висновки
- •Список використаних джерел та літератури
- •2. Конституційно-правове регулювання основ суспільного устрою
- •3. Функціонування Народних Зборів Болгарії
- •4. Президент в політичній системі Болгарії
- •5. Рада міністрів як орган виконавчої влади
- •6. Конституційний контроль в Болгарській Республіці
- •7. Правові засади місцевого самоврядування
- •8. Судова система Республіки Болгарія
- •9. Висновки
- •10. Список використаних джерел:
- •Президент
- •Становлення та загальна характеристика Чорногорії
- •Президент
- •Законодавча влада
- •Виконавча влада
- •Судова влада
- •Органи місцевого самоврядування
- •Політичні партії Чорногорії
- •Список використаної літератури
- •Загальні відомості про Грецьку республіку
- •Політична ситуація у Греції (1974 – початок ххі століття)
- •Президент Грецької республіки
- •3.1 Обрання Президента
- •3.2 Повноваження та відповідальність, які випливають з актів Президента
- •Особлива відповідальність Президента
- •Парламент Грецької республіки
- •4.1 Обрання та скликання Парламенту
- •4.2 Організація та діяльність Парламенту
- •4. 3 Законодавча діяльність Парламенту
- •4.4 Оподаткування та управління фінансами
- •5.1 Порядок формування і завдання Уряду
- •5.2 Відносини між Парламентом та Урядом
- •Судова влада
- •6.1 Судові чиновники і службовці
- •6.2 Організація і компетенція судів
- •Адміністрація
- •7.1 Організація адміністрації
- •7.2 Штатне комплектування адміністративних органів
- •Список використаних джерел та літератури
- •Політична система Латвії
- •Політична система Литви План
- •Загальна характеристика країни
- •Суспільно-політичний розвиток країни
- •Законодавча влада
- •Глава держави
- •Виконавча влада
- •Судова влада
- •Політичні партії
- •Список використаних джерел та літератури
- •2.2. Президент
- •Характеристика країни
- •2. Державний устрій республіки Македонія
- •2.1. Конституція.
- •2.2. Президент
- •2.3. Законодавча влада
- •2.4. Виконавча влада
- •2.5. Судова влада
- •3. Політична структура та політичні партії Македонії
- •3.1. Політична система Македонії: історія та сучасність
- •3.2. Політичні партії Македонії
- •4. Список використаних джерел та літератури
- •«Політична система Молдови»
- •Міжнародні організації
- •Історія
- •Адміністративний поділ
- •Внутрішня організація
- •Відкритість засідань
- •Основні повноваження
- •Історія
- •Виконавча влада
- •Прем'єр-міністри Молдови
- •Функції
- •Нинішнє становище
- •Становлення багатопартійної системи в Республіці Молдова
- •У Молдові формування багатопартійності мало свої особливості.
- •Свобода партій в Конституції республіки Молдова
- •Фракції парламенту 2001-2005 р.
- •101 Депутат, обрані в лютому 2001 року складаються в трьох парламентських фракціях, утворених на початку скликання:
- •Загальні відомості та коротка характеристика політичної системи Республіки Польща
- •Коротка історія формування. Перші вибори
- •3.Політична система
- •Повноваження Парламенту: Сейму та Сенату
- •Повноваження Ради міністрів
- •3.3. Повноваження Президента
- •3.4. Функції урядових структур
- •3.5 Судова система
- •Політична система Словаччини План
- •Загальна характеристика Словаччини та становлення політичної системи у 90-их роках
- •Виший законодавчий орган
- •Вищий орган виконавчої влади
- •Глава держави
- •Партійна система Словаччини
- •Територіальне самоврядування
- •Судова система
- •Список використаних джерел та літератури
- •Політична система Словенії
- •Політична система Угорщини
- •Загальна характеристика.
- •Коротка історія.
- •Конституція держави.
- •Вищі органи влади
- •Форма держави.
- •Політичні партії.
- •Кріль, м.М Історія країн Центральної і Південно-Східної Європи
- •Загальні дані
- •2. Органи державної влади
- •2.1 Законодавча влада
- •2.2 Президент
- •2.3 Виконавча влада
- •2.4 Судова система. Органи контролю
- •2.5 Місцеве самоврядування
- •3. Основні політичні партії
- •Список використаної літератури:
-
Партійна система Словаччини
Партійна система складається в основному з малих партій; її фрагментарність у 1990-і рр.. наростала: у перших національних виборах, що відбулися в 1994, взяли участь 18 політичних суб'єктів (партій, рухів і коаліцій), на виборах у 2002 - 25. Оскільки жодна з партій не була здатна без вступу в коаліцію перемогти на виборах і забезпечити роботу уряду, всі кабінети міністрів у 1990-і рр.. були коаліційними. Політичні партії та рухи: ДЗДС виникло в 1991 після розпаду ОПН, голова В. Мечіар; ХДД засновано в 1989, голова П. Грушовським; СДХС утворений в 1999 в результаті розколу ХДД, голова М. Дзурінда; партія «Смер», голова Р. Фіцо; ПВК, голова Б. Бугар; АНГ, голова П. рушки; КПС, голова Й. Шевця; Партія громадянської злагоди заснована в 1998, голова П. Гамзік; Словацька національна партія заснована в 1989, голова Я. Слота; Партія лівих демократів, голова П. Концос; Демократична партія, голова Л. Канік; Ліберально-демократичний союз, голова Я. Будай; Словацька національна партія, голова А. Малікова та ін.
Наприкінці 2001 року в Словаччині були зареєстровані 16 849 неурядових організацій, з них лише 1,3-2 тис. організацій (8-12%) характеризувались активною регулярної діяльністю. Серед організацій ділових кіл прагнуть до участі в політичному житті країни Асоціація роботодавців Словаччини, Асоціація міст і сіл (ZMOS), спілки працівників металургійної промисловості KOVO і METALURG. Конфедерація профспілок (KOZ) заснована в 1990, об'єднує 42 профспілки; в 2000 в профспілкових організаціях Словаччини складалося 700 тис. чол. (У 1990 - 2,5 млн чол.).
На парламентських виборах в 2002 5%-й бар'єр подолали 7 партій: ДЗДС (19,5% голосів виборців), Словацький демократичний і християнський союз (СДХС) (15,1%), партія «Смер» (13,5%), Партія угорської коаліції (ПВК) (11,2%), Християнсько-демократичний рух (ХДД) (8,3%), Альянс нового громадянина (АНГ) (8,0%), Комуністична партія Словаччини (КПС) - 6,3%. За підсумками виборів 4 партії правоцентристського спрямування (СДХС, ПВК, ХДД і АНГ), що одержали 78 мандатів з 150, домовилися про створення коаліції для формування уряду. Головою Національної ради нового скликання став П. Грушовскі (ХДД). Кабінет міністрів, сформований правлячою коаліцією, очолив М. Дзурінда (СДХС). За підсумками перших в історії С. прямих і загальних президентських виборів, що відбулися в травні 1999, президентом країни був обраний Р. Шустер.
-
Територіальне самоврядування
Згідно з конституцією Словаччини основою територіального самоврядування є громада (оbес). Територіальне самоврядування становлять громада і територіальна одиниця більш високого рівня.
Громада і територіальна одиниця більш високого рівня є самостійними територіальними, самоврядними та адміністративними одиницями Словацької Республіки, що об'єднують осіб, які постійно проживають на їх території.
Громада і територіальна одиниця більш високого рівня є юридичними особами, які за умов, встановлених законом, самостійно ведуть господарство з власним майном і зі своїми фінансовими засобами.
Громада і територіальна одиниця більш високого рівня фінансують свої потреби, насамперед, за рахунок власних доходів, а також з державних дотацій. Закон встановить, які податки і збори належать до доходів громади, а які - до доходів територіальної одиниці вищого рівня. Державні дотації виділяються тільки в межах, встановлених законом.
Громада має право об'єднуватися з іншими громадами для забезпечення загального інтересу; аналогічне право об'єднуватися з іншими територіальними одиницями вищого рівня має територіальна одиниця більш високого рівня.
Територіальне самоврядування здійснюється на зборах громади, на місцевому референдумі, на референдумі, проведеному в рамках територіальної одиниці вищого рівня, органами громади або органами територіальної одиниці вищого рівня. Порядок проведення місцевого референдуму і референдуму в рамках територіальної одиниці вищого рівня визначається законом.
Держава може втручатися в діяльність громади і територіальної одиниці вищого рівня тільки у порядку, встановленому законом. Громада і територіальна одиниця більш високого рівня можуть видавати загальнообов'язкові розпорядження з питань територіального самоврядування і для вирішення завдань самоврядування, що випливають із закону.
Органами громади є:
а) общинне представництво;
b) староста громади.
Представництво громади складають його депутати. Депутати обираються на чотирирічний термін жителями громади, які постійно проживають на її території. Вибори депутатів здійснюються на основі загального, рівного і прямого виборчого права таємним голосуванням.
Староста громади обирається мешканцями, які постійно проживають на її території, на основі загального, рівного і прямого виборчого права таємним голосуванням на чотирирічний термін. Староста громади є виконавчим органом громади; він здійснює управління громадою і представляє її зовні.
Органами територіальної одиниці вищого рівня є:
а) представництва територіальної одиниці вищого рівня;
b) голова територіальної одиниці вищого рівня.
Представництва територіальної одиниці вищого рівня становлять його депутати. Депутати обираються жителями, які постійно проживають в територіальному окрузі територіальної одиниці вищого рівня, на чотирирічний термін. Вибори депутатів здійснюються на основі загального, рівного і прямого виборчого права таємним голосуванням.
Голова територіальної одиниці вищого рівня обирається мешканцями, які постійно проживають в територіальному окрузі територіальної одиниці вищого рівня, на чотирирічний термін на основі загального, рівного і прямого виборчого права таємним голосуванням. Підстава та порядок відкликання голови територіальної одиниці вищого рівня до закінчення терміну повноважень встановлюються законом. Голова територіальної одиниці вищого рівня є виконавчим органом територіальної одиниці вищого рівня, він здійснює управління територіальної одиниці вищого рівня і представляє її зовні.
Законом встановлюються умови та порядок оголошення громади містом; законом також встановлюються назви органів міста. Законом громаді і територіальної одиниці більш високого рівня може бути передано здійснення певних завдань місцевої державної адміністрації. Витрати, пов'язані із здійсненням функцій державної адміністрації, відшкодовує держава.
При здійсненні функцій державної адміністрації громада і територіальна одиниця більш високого рівня можуть видавати в межах своєї територіальної компетенції загальнообов'язкові розпорядження, якщо вони уповноважені на це законом, в його межах. Здійснення функцій державної адміністрації, переданих громаді або територіальної одиниці більш високого рівня законом, відбувається під керівництвом і контролем Уряду. Подробиці встановлюються законом.