8. Судова система Республіки Болгарія

Судова влада в Болгарії незалежна і має власний бюджет. Головне її завдання – захист прав і законних інтересів громадян, юридичних осіб і держави. Правосуддя здійснюється від імені народу. У систему судових органів входять: Верховний касаційний суд, Верховний адміністративний суд, апеляційні, окружні, військові і районні суди.

Верховний касаційний суд здійснює верховний судовий нагляд за точним і однаковим застосуванням законів всіма судами.

Верховний адміністративний суд здійснює верховний судовий нагляд за точним і однаковим застосуванням законів в адміністративному правозастосуванні. Він виносить ухвали по суперечках про законність актів Ради міністрів, міністрів і деяким іншим актам, вказаним в законі.

Структура прокуратури відповідає структурі судових органів. Головний прокурор здійснює нагляд за законністю і методичне керівництво діяльністю усіх прокурорів.

У вирішенні посадових питань в судовій системі Болгарії велику роль грає спеціальний орган – Вища судова рада, яка складається з 25 членів, причому голова Верховного касаційного і Верховного адміністративного судів і головний прокурор є його членами за правом, одинадцять членів обирають Народні збори, а інші одинадцять – органи судової влади. Мандат виборних членів Вищої судової ради – 5 років. Головує на засіданнях міністр юстиції, що не бере участь в голосуванні.

Вища судова рада призначає, підвищує, знижує, пересуває, звільняє з посади суддів, прокурорів і слідчих, пропонує кандидатури голови Верховного касаційного суду, голови Верховного адміністративного суду і головного прокурора для призначення.

Термін повноважень голови Верховного касаційного суду, голови Верховного адміністративного суду і головного прокурора – сім років без права повторного обрання, судді, прокурори і слідчі стають незамінними після трьох років перебування на посаді.

Судді, прокурори і слідчі користуються імунітетом народних представників, питання про зняття імунітету вирішує Вища судова рада.

Адвокатура – вільна, незалежна і самоврядна. Вона допомагає громадянам і юридичним особам в захисті їх прав і законних інтересів.

9. Висновки

Описавши принципи функціонування політичної системи Республіки Болгарія, її внутрішню структуру та характер взаємовідносин в ній, можна підвести деякі підсумки.

Після оголошення незалежності та підписання в 1991 році Конституції, Республіка Болгарія вступила на новий етап розвитку. Перед нею повстала проблема формування політичних інститутів влади.

Основний закон 1991 року і прийняті на його основі конституційні та інші закони сформували в цій країні форму правління, яка з огляду на класичну доктрину класифікується як парламентська республіка. Політичний розвиток Болгарії має досить довгий історичний контекст, а відтак побудова нинішньої системи влади та владних відносин черпає багатий історичний досвід минулого.

В Болгарії сформувалася досить ефективна модель парламентської республіки, де законодавчо сильний Парламент, який визначає напрями внутрішньої та зовнішньої політики і є основою політичної системи, поставлений в чітко обумовлені межі своєї діяльності. Мається на увазі, що володіючи широкими повноваженнями, парламент Болгарії має їх ефективно здійснювати, якщо ж він не може її ефективно реалізувати, то існує чіткий механізм розпуску парламенту. Ці межі спонукають його до чіткої структуризації та формування ним відповідального уряду. Важливу роль у такій парламентській моделі відіграють політичні партії, які, створюючи конкурентне політичне середовище, підвищують ефективність та відповідальність влади.

Проаналізувавши формування політичних партій в парламенті, можна дійти висновку, що політична система Болгарії загалом відзначається своєю стабільністю, але постійна конкуренція серед провідних партій постійно тримає цю систему у напруженні.

Хоча голова уряду, його заступники й міністри призначаються Президентом Республіки, уряд може працювати тільки після отримання довіри з боку парламенту, є відповідальним перед нею і йому же підконтрольний. До цього можна додати, що глава держави не вправі за власною ініціативою поставити питання про відставку Уряду.

Формування уряду парламентською коаліцією та його підзвітність парламенту створює дієву систему взаємної співпраці і відповідальності законодавчої та виконавчої гілок влади. Акцент у діяльності уряду робиться на виконанні партійних та коаліційних програм, що також є важливим критерієм його політичної відповідальності.

Глава держави Республіки Болгарія не входить в систему органів виконавчої влади, хоча положення, що регламентують його статус, вміщені в главі четвертій Конституції Болгарії, яка називається «Президент Республіки».

Президент Болгарії має чітко визначені повноваження, також має деякі важливі важелі впливу на інших суб’єктів політичної системи, зокрема на парламент. Особливістю президентської влади Болгарії є те, що Президент набирає особливо значної ваги в кризові періоди функціонування влади, коли потрібен авторитет і зважена незалежна позиція. У визначених Основним законом випадках Президент має право прийняти рішення про розпуск Парламенту та призначення дострокових виборів з метою уникнення конституційної кризи влади. Президент виступає своєрідним арбітром у політичній системі та є гарантом її стабільності.

Процес формування та вдосконалення діяльності судів у Республіці Болгарія були доволі тривалим, але на даний час сформувалася досить гнучка та ефективна система незалежних судів, які є гарантами дотримання принципів правової держави. Гарантом дотримання Конституції та конституційного ладу в країні є Конституційний суд.

В результаті адміністративно-територіальної реформи та делегування повноважень місцевим органам влади в Болгарії створена досить вдала система управління, основними рисами якої є децентралізація влади та її наближення до громадян. Місцева громада і регіональна влада отримала можливість самостійно вирішувати значну кількість проблем без втручання центральних органів. Крім того реформа суттєво наблизила регіони до інтеграційних тенденцій на континенті в межах ЄС.

Підсумовуючи, можна зазначити, що Республіка Болгарія має ефективну, структуровану та стабільну політичну систему з чітким механізмом взаємодії різних її складових частин. Побудова саме такої політичної системи, на мій погляд, є наслідком, перш за все, вдалої та тривалої історичної традиції державного будівництва, а також зв’язку, який протягом століть існував між Болгарією та Європою з її традиціями та культурою.