4. Виконавча влада

Виконавча влада здійснюється урядом, який складається із прем'єр-міністра, одного або кількох заступників прем'єр-міністра та міністрів. Прем'єр-міністр затверджується парламентом за поданням президента. Уряд коаліційний: Демократична партія соціалістів Чорногорії(СДПЧ), Демократичний союз албанців(ДСА), Боснійська партія Чорногорії (БПЧ). Затверджений Скупщиною Республіки Чорногорія 9 травня 2009 р.  прем'єр-міністр уряду Республіки Чорногорія - Міло Джуканович. 20 грудня 2010 р. подав у відставку. Сьогодні прем’єром-міністром Чорногорії є Ігор Луксіч.

Влада Чорногорії - орган виконавчої влади.  На підставі статті 100 Конституції Чорногорії Влада Чорногорії здійснює таку діяльність:

1. веде внутрішню і зовнішню політику Чорногорії;

2. виконує закони, інші положення і спільні акти;

3. виносить розпорядження, постанови та інші акти для виконання закону;

4. укладає міжнародні договори;

5. пропонує план розвитку і просторий план Чорногорії;

6. пропонує бюджет і баланс бюджету;

7. пропонує стратегію національної безпеки і стратегію оборони;

8. приймає рішення про визнання держав і встановлення дипломатичних відносин з іншими державами;

9. пропонує кандидатури послів і глав інших дипломатичних представництв Чорногорії за кордоном;

10. здійснює й іншу діяльність, встановлену Конституцією і законом.

Відставка прем'єр-міністра вважається відставкою уряду. Мандат уряду припиняється з закінченням мандата парламенту.

5. Судова влада

Судова система Чорногорії дворівнева. Верховний суд Чорногорії забезпечує єдність правозастосовчої практики на всій території республіки. Крім дворівневої судової системи діє також Конституційний суд.

В конституції Чорногорії зазначено, що слухання в суді повинні бути публічними, і рішення повинен також оголошуватися публічно. Однак, в окремих випадках суд все ж може не проводити публічного слухання. Таке допускається в наступних випадках: в інтересах моралі; громадського порядку, з метою захисту приватного життя сторін, в шлюбних суперечках, під час слухань, пов’язаних з питанням опіки або усиновлення, з метою захисту військових, бізнес або службових таємниць, і для захисту безпеки і оборони Чорногорії. Суддя і народні судді користуються функціональним імунітетом.

Верховний суд є вищим судом в Чорногорії. Верховний суд повинен забезпечити єдине застосування законів судами. Голова Верховного суду обирається і звільняється з посади Парламентом з пропозиції президента Чорногорії, спікера Парламенту та прем’єр-міністра. Якщо пропозиція про обрання голови Верховного суду не може бути представлена протягом 30 днів, президент Верховного суду обирається робочим органом Парламенту.

Голова Верховного суду обирається строком на 5 років і він не може бути членом Ради суддів.

Рада суддів складається у свою чергу з голови і 9 суддів. До її функції належать:

1. обирати і звільняти від обов'язків судді, голову суду;

2. визначити кількість суддів і народних засідателів у суді;

3. приймає рішення про недоторканність судді;

4. виконувати інші обов'язки, передбачені законом.

Судова рада приймає рішення більшістю голосів від загального числа її членів.

У процедурах, пов'язаних з дисциплінарною відповідальністю суддів, міністр юстиції не бере участі у голосуванні.

Окрім дворівневої судової системи Чорногорії важливе значення відіграє і Конституційний суд. До основних завдань суду відносяться, узгодженість закону з Конституцією і підтвердженими і проголошеними міжнародними договорами; розгляд конституційної скарги через порушення прав і свобод людини, гарантованих Конституцією, після вичерпання усіх ефективних правових засобів; слідкувати за дотриманням президентом Чорногорії Конституції; розгляд спору повноважень між судами та іншими державними органами, між державними органами та органами одиниць місцевого самоврядування і між органами місцевого самоврядування; питання про заборону роботи політичної партії чи недержавної організації; про виборчі спори і суперечки у зв'язку з референдумом, які не перебувають у повноваженнях інших судів; про узгодженість з Конституцією заходів і вчинків державних органів, зроблених протягом воєнного чи надзвичайного положень і т.п. Конституційний суд складається з 7 членів. Суддя обирається терміном на 9 років. Голова Конституційного суду обирається з числа суддів терміном на три роки. Зміна Конституції не проводиться, під час стану війни надзвичайного стану.