3. Конституція держави.

В Угорщині формально продовжує діяти Конституція 1949 року, в якій майже нічого не залишилося не тільки від початкового тексту, але й від демократизованої в 1972 році редакції.

Основні поправки, прийняті 23 жовтня 1989, змінили офіційну назву країни з «Народної Республіки» на «Республіку» Угорщина, гарантували багатопартійну систему і ввели замість президентської ради пост президента країни. 386 членів парламенту обираються кожні чотири роки. У середині 1990 після більш ніж чотирьох десятиліть диктатури були проведені вільні вибори.

Із внесенням змін до конституції в 1989 і в серпні 1990 Угорщина стала парламентською республікою. Згідно з конституцією, Угорська Республіка – суверенна і демократична правова держава, вся влада належить народу, який здійснює суверенітет безпосередньо або через обраних представників.

У діючій редакції угорської Конституції отримали відображення всі ліберальні і демократичні тенденції. Разом з тим, деякі соціалістичні рідні плями тут ще залишилися. Угорська Конституція в редакції 1972 належала до найменш тоталітарних соціалістичних конституцій, а комуністичний режим в Угорщині був більш ліберальний, ніж у більшості соціалістичних країн.

Докорінно змінилося і конституційне регулювання організації і функціонування публічної влади. Основна тенденція полягає в прагненні забезпечити демократичне правління на основі права, що гарантує дотримання владою проголошених в конституції прав і свобод. На місце принципу єдності влади, формального повновладдя рад, що прикривав повновладдя комуністичних партій, приходить принцип поділу влади, який часто прямо закріплюється в конституціях.

Реалізація цього принципу в конкретних конституційних нормах і інститутах, а особливо в практиці їх функціонування, іноді не відрізняється послідовністю. Не завжди дотримується необхідний баланс між законодавчою і виконавчою владою. Нерідко надто слабкою виявляється судова влада. А між тим взаємне урівноваження влади становить головний зміст принципу поділу влади, що перешкоджає монополізації влади будь-яким органом або особою. Недоліки ці зрозумілі: на нової демократичної ідеології влади мають ще вирости нові покоління носіїв публічно-владних повноважень. А поки що доводиться рахуватися з певної соціальної інерцією. Справжня демократія не може виникнути з сьогодні на завтра, повинні скластися демократичні звички і традиції.

4. Вищі органи влади

Угорщина — парламентська республіка. Глава держави — прези­дент (з 2010 Пал Шмітт), обирається парламентом на 5 років і може бути переобраний на другий термін. Законодавчі та виконавчі органи — однопалатні Державні збори (386 де­путатів). 176 депутатів обираються в одномандатних округах, 152 — у багатомандатних на основі пропор­ційного представництва і 58 — на основі загального пропорційного представництва в масштабах країни. Прем'єр-міністр і уряд призначаються парламентом за рекомендацією президента.

Вищим органом державної влади і народного представництва Угорської Республіки є Державні збори. Державні збори, здійснюючи свої права, що випливають з суверенітету народу, забезпечує захист конституційного ладу суспільства, визначає його організацію, розвиток і умови управління.

У межах цих повноважень Державні збори:

а) приймають Конституцію Угорської Республіки;

b) видають закони;

з) визначають соціально-економічний план країни;

d) встановлюють баланс державного бюджету, затверджують державний бюджет і його виконання;

е) приймають рішення про програму діяльності Уряду;

f) укладають міжнародні договори, що мають особливо важливе значення з точки зору зовнішніх зв'язків Угорської Республіки;

g) приймають рішення про оголошення стану війни та укладення миру;

h) у разі виникнення безпосередньої небезпеки збройного нападу іноземної держави або в стані війни (військова небезпека) оголошують надзвичайний стан і створюють Раду оборони;

i) у випадку збройних дій, спрямованих на повалення конституційного ладу, на захоплення виняткового контролю над владою, або у випадку тяжких насильницьких дій, що проводяться із застосуванням або наявністю зброї, що створюють в масовому масштабі загрозу безпеки життя і майну громадян, стихійного лиха або промислової катастрофи (надалі в сукупності: тяжке становище) оголошують стан лиха;

j) приймають рішення про застосування Збройних Сил за кордоном або всередині країни;

k) обирають Президента Республіки, прем'єр-міністра, членів Конституційного суду, комісарів Державних зборів, голови і віце-голови Державної рахункової палати, голови Верховного суду і Генерального прокурора (в ред. Закону 1994: LXXIII);

1) за пропозицією Уряду - представленому після запиту думки Конституційного суду - розпускають той місцевий представницький орган, діяльність якого суперечить Конституції; вирішують питання про території областей, їх назві, столиці, про надання місту статусу області і про формування районів столиці (в ред. Закону 1990: LХХIII);

m) оголошують загальну амністію.

Збори обирають президента, прем'єр-міністра (1998-2002, 2010 – Віктор Орбан), членів Конституційного суду, спікера національних та етнічних меншин, голови Верховного суду і генерального прокурора. Найважливіші закони повинні прийматися більшістю у дві третини, що забезпечує права у законотворчості та представникам опозиції. Для внесення змін до Конституції необхідно дві третини голосів. Парламент здійснює контроль за діяльністю виконавчої влади за допомогою депутатських запитів і інтерпеляції, а також роботи парламентських комісій.

Збори мають голову, трьох його заступників і вісім секретарів.

Сесії проводяться зазвичай з 1 лютого по 15 червня і з 1 вересня по 15 грудня. Засідання відкриті і транслюються по телебаченню.

Глава держави – президент Республіки з досить обмеженими конституційними повноваженнями, який одночасно є верховним головнокомандуючим збройними силами країни. Обирається парламентом строком на п'ять років і може бути переобраний на другий термін.

Президент Республіки:

а) представляє угорську державу;

b) від імені Угорської Республіки укладає міжнародні договори; якщо предмет договору належить до сфери законодавства, то для укладення договору необхідно попередню згоду Державних зборів;

з) призначає і приймає надзвичайних і повноважних послів і посланців;

d) призначає вибори до Державних зборів та органи місцевого самоврядування (в ред. Закону 1990: LIХ);

е) може приймати участь у засіданнях Державних зборів і його комісій;

f) може вносити пропозиції щодо заходів Державних зборів;

g) може виступити з ініціативою проведення народного референдуму;

h) призначає і зміщує - відповідно до правил, визначених в спеціальному законі - державних секретарів, уповноважених республік (в ред. Закону 1990: LXIII);

i) за пропозицією визначених у спеціальному законі осіб та органів призначає і зміщує голови Угорського Національного Банку, його заступників, професорів університетів; призначає і зміщує ректорів університетів; призначає на посаду та присвоює звання генералів; затверджує на посаді президента Угорської Академії Наук;

j) присвоює визначені в законі звання, ордени, нагороди і дозволяє їх носіння;

k) здійснює право індивідуального помилування;

l) приймає рішення у справах про громадянство;

m) приймає рішення по всіх тих справах, які особливим законом віднесено до сфери його компетенції.

Орган виконавчої влади – уряд – формує прем'єр-міністр, що обирається за пропозицією Президента Державними зборами.

Вищими судовими органами країни є Верховний Суд, до компетенції якого входять цивільні та кримінальні справи, і Конституційний Суд, прерогативами якого є нагляд за дотриманням конституції, експертиза нормативних актів на предмет їх відповідності основному закону, прийняття рішень у випадку спорів між органами державної влади.

Органом конституційного контролю в Угорщині є Конституційний суд (КС). Він був заснований в 1989 р. замість включеного до Конституції в 1983 р. слабкої Конституційно-правовової ради, у завдання якої входила швидше імітація конституційного нагляду, ніж його дійсне здійснення.

КС складається з 11 членів, що обираються Державним зборами більшістю 2 / 3 голосів депутатів. Кандидатури пропонуються комітетом, до складу якого входять за одному члену від кожної з партійних депутатських груп. Термiн повноважень членів КС – 9 років, і переобрання не допускається; граничний вік - 70 років. Зі свого складу члени КС обирають (на 3 роки) голови та його заступника, які в межах терміну свого мандата в КС можуть бути переобрані.

У компетенцію КС входить перевірка конституційності правових норм і вирішення інших завдань, покладених на нього законом. Згідно із Законом про Конституційний суд 1989 КР здійснює попередній контроль конституційності окремих положень законопроектів, прийнятих, але не опублікованих законів, що регламенту Державних зборів, міжнародних договорів і наступний контроль конституційності правових норм та інших правових засобів державного керівництва, а також дозволяє справи про їх розбіжність із міжнародними договорами і усуває неконституційність, допущену за помилки. У компетенцію входить, крім того, тлумачення положень Конституції.

Угорський КС за своєю активністю набагато перевершив всі інші конституційні суди. У 1990-і рр.. він проявив себе як найважливіша політична сила, граючи поряд з парламентом ключову роль в формуванні нової правової системи країни.

Судова система побудована за ієрархічним принципом: місцеві суди підпорядковуються районним та окружним судам, які діють як апеляційні суди, аж до Верховного суду. Вироки у кримінальних справах виносяться радами з трьох членів на місцевому рівні та порадами Верховного суду з п'яти членів. В Угорщині немає суду присяжних. Члени Верховного суду вибираються національним парламентом; інші судді – місцевими законодавчими органами влади.

Прокуратура в Угорщині, як і в соціалістичний період, є незалежним органом (існують проекти включити її до системи Міністерства юстиції).

У завдання Генерального прокурора і прокуратури входить, відповідно до Конституції, забезпечення охорони прав громадян, а також неухильне переслідування будь-якого діяння, що завдає шкоди або створює загрозу конституційному правопорядку, безпеки та незалежності країни. Прокуратура веде слідство у справах, здійснює нагляд за законністю, представляє звинувачення в судовому процесі, а також здійснює нагляд за законністю виконання покарань. Вона приймає участь у забезпеченні дотримання законів усіма громадськими організаціями, державними органами і громадянами. У встановлених випадках і порядку прокуратура виступає на захист законності.

Генеральний прокурор обирається Державним зборами за пропозицією Президента, а заступників генерального прокурора за його поданням призначає Президент. Генеральний прокурор відповідальний перед Державним зборами і зобов'язаний звітувати перед ним про свою діяльність. Він призначає всіх прокурорів, керує системою органів прокуратури і спрямовує її роботу.

У 1989 р. засновані нові конституційні інститути парламентського контролю - Уповноважений Державних зборів з цивільних прав і Державна рахункова палата.

Уповноважений обирається Державним зборами за пропозицією Президента 2 / 3 голосів. Перший уповноважений був обраний лише в 1995 р. Згідно з ч.1 _ 32/В.1 Конституції Угорщини "Уповноважений Державних зборів у цивільних прав перевіряє або організовує перевірку які стали йому відомими фактів порушення конституційних прав і вживає заходів для їх відновлення". Державне збори можуть обирати спеціальних уповноважених з захисту окремих конституційних прав і уповноваженого з прав національних та етнічних меншин. Уповноважені не можуть приймати обов'язкові до виконання інструкції, але має право публічно висловлювати свою думку і давати рекомендації. Опції уповноважених і прокуратури частково перетинаються, особливо у сфері нагляду за рішеннями адміністративних органів. Звернутися до Уповноваженого може у визначених законом випадках будь-яка особа. Уповноважений щорічно звітує перед Державним зборами про свою діяльність.

Державна рахункова палата є фінансово-господарським контрольним органом Державних зборів. У цих рамках Палата перевіряє обґрунтованість акредитуючого Урядом проекту державного бюджету, необхідність і доцільність державних витрат, контрасигнує договори, що відносяться до отримання бюджетних кредитів, здійснює попередній нагляд за законністю використання бюджетних коштів, перевіряє складений Урядом звіт про виконання державного бюджету. Палата контролює використання державного майна, економічність діяльності підприємств, що перебувають у державній власності, виконує інші завдання, передбачені законом. Про результати своїх перевірок вона інформує Державні збори, причому звіти підлягають опублікуванню. Голова Державної рахункової палати та його заступники обираються Державним зборами +2 / 3 голосів.