- •Особливості політичної системи Чехії
- •1. Загальна характеристика правової системи
- •2. Державний устрій
- •2.1 Парламент
- •2.2 Президент
- •2.3 Уряд
- •2.4 Судова влада. Органи контролю
- •Висновки
- •Список використаних джерел та літератури
- •2. Конституційно-правове регулювання основ суспільного устрою
- •3. Функціонування Народних Зборів Болгарії
- •4. Президент в політичній системі Болгарії
- •5. Рада міністрів як орган виконавчої влади
- •6. Конституційний контроль в Болгарській Республіці
- •7. Правові засади місцевого самоврядування
- •8. Судова система Республіки Болгарія
- •9. Висновки
- •10. Список використаних джерел:
- •Президент
- •Становлення та загальна характеристика Чорногорії
- •Президент
- •Законодавча влада
- •Виконавча влада
- •Судова влада
- •Органи місцевого самоврядування
- •Політичні партії Чорногорії
- •Список використаної літератури
- •Загальні відомості про Грецьку республіку
- •Політична ситуація у Греції (1974 – початок ххі століття)
- •Президент Грецької республіки
- •3.1 Обрання Президента
- •3.2 Повноваження та відповідальність, які випливають з актів Президента
- •Особлива відповідальність Президента
- •Парламент Грецької республіки
- •4.1 Обрання та скликання Парламенту
- •4.2 Організація та діяльність Парламенту
- •4. 3 Законодавча діяльність Парламенту
- •4.4 Оподаткування та управління фінансами
- •5.1 Порядок формування і завдання Уряду
- •5.2 Відносини між Парламентом та Урядом
- •Судова влада
- •6.1 Судові чиновники і службовці
- •6.2 Організація і компетенція судів
- •Адміністрація
- •7.1 Організація адміністрації
- •7.2 Штатне комплектування адміністративних органів
- •Список використаних джерел та літератури
- •Політична система Латвії
- •Політична система Литви План
- •Загальна характеристика країни
- •Суспільно-політичний розвиток країни
- •Законодавча влада
- •Глава держави
- •Виконавча влада
- •Судова влада
- •Політичні партії
- •Список використаних джерел та літератури
- •2.2. Президент
- •Характеристика країни
- •2. Державний устрій республіки Македонія
- •2.1. Конституція.
- •2.2. Президент
- •2.3. Законодавча влада
- •2.4. Виконавча влада
- •2.5. Судова влада
- •3. Політична структура та політичні партії Македонії
- •3.1. Політична система Македонії: історія та сучасність
- •3.2. Політичні партії Македонії
- •4. Список використаних джерел та літератури
- •«Політична система Молдови»
- •Міжнародні організації
- •Історія
- •Адміністративний поділ
- •Внутрішня організація
- •Відкритість засідань
- •Основні повноваження
- •Історія
- •Виконавча влада
- •Прем'єр-міністри Молдови
- •Функції
- •Нинішнє становище
- •Становлення багатопартійної системи в Республіці Молдова
- •У Молдові формування багатопартійності мало свої особливості.
- •Свобода партій в Конституції республіки Молдова
- •Фракції парламенту 2001-2005 р.
- •101 Депутат, обрані в лютому 2001 року складаються в трьох парламентських фракціях, утворених на початку скликання:
- •Загальні відомості та коротка характеристика політичної системи Республіки Польща
- •Коротка історія формування. Перші вибори
- •3.Політична система
- •Повноваження Парламенту: Сейму та Сенату
- •Повноваження Ради міністрів
- •3.3. Повноваження Президента
- •3.4. Функції урядових структур
- •3.5 Судова система
- •Політична система Словаччини План
- •Загальна характеристика Словаччини та становлення політичної системи у 90-их роках
- •Виший законодавчий орган
- •Вищий орган виконавчої влади
- •Глава держави
- •Партійна система Словаччини
- •Територіальне самоврядування
- •Судова система
- •Список використаних джерел та літератури
- •Політична система Словенії
- •Політична система Угорщини
- •Загальна характеристика.
- •Коротка історія.
- •Конституція держави.
- •Вищі органи влади
- •Форма держави.
- •Політичні партії.
- •Кріль, м.М Історія країн Центральної і Південно-Східної Європи
- •Загальні дані
- •2. Органи державної влади
- •2.1 Законодавча влада
- •2.2 Президент
- •2.3 Виконавча влада
- •2.4 Судова система. Органи контролю
- •2.5 Місцеве самоврядування
- •3. Основні політичні партії
- •Список використаної літератури:
-
Судова система
Організація судової системи Словаччини визначена Конституцією 1992 р. і Законом про суди і суддів 1991. Судова влада здійснюється судами з загальної та спеціальної юрисдикції. Систему судів загальної юрисдикції утворюють Верховний суд Словацької Республіки, окружні суди та прирівняний до них міський суд Братислави (виступають в основному як апеляційна, а також перша інстанція з найбільш важливих справ), районні суди. Є також районні військові і вищестоящий військовий суди.
Верховний суд контролює діяльність усіх судів загальної юрисдикції. Організаційно-технічне забезпечення судів здійснюється Міністерством юстиції.
Суддів обирає Національна рада за пропозицією Уряду строком на 4 роки, а після закінчення цього терміну - довічно. Голови та заступників голови Верховного суду обирає із суддів Верховного суду парламент строком на 5 років, причому не більше ніж на 2 терміни поспіль. Парламент відкликає суддю на основі втупленого в законну силу обвинувального вироку за умисне кримінальний злочин, а також на основі дисциплінарного рішення - за дії, несумісні з посадою судді. Парламент може відкликати суддю: а) якщо його стан здоров'я тривалий час - щонайменше протягом одного року - не дозволяє йому належним чином здійснювати свої обов'язки; б) якщо він досяг віку 65 років.
Конституційний контроль. Конституційний суд Словацької Республіки (КС) є, згідно Конституції, незалежним судовим органом захисту конституційності. КС приймає рішення про відповідність: а) законів Конституції і конституційним законам; б) постанов Уряду, загальнообов'язкових правових актів міністерств та інших центральних органів державного управління - Конституції, конституційним законам і законам; в) загальнообов'язкових рішень органів територіального самоврядування - Конституції і законам; р ) загальнообов'язкових правових актів місцевих органів державного управління - Конституції, законам або іншим загальнообов'язковим правовим актам; д) загальнообов'язкових правових актів - міжнародним договорам, оприлюдненими тим же способом, як і закон.
Крім цього КС вирішує спори про компетенцію між центральними органами державного управління, якщо закон не встановить, що такі спори вирішує інший державний орган; приймає рішення щодо заяв на які вступили в законну силу акти центральних органів державного управління та органів територіального самоврядування, якими були порушені основні права і свободи громадян, якщо рішення про захист цих прав і свобод не були прийняті іншим судом; дає тлумачення конституційних законів, якщо питання спірне.
КС є також органом "електоральної юстиції". Він приймає рішення за скаргою на акти про підтвердження чи не підтвердження дійсності мандата депутата парламенту, про конституційність і законність виборів у парламент Словаччини та до органів територіального самоврядування, а також за скаргами на результати референдуму.
КС приймає рішення про те, чи відповідає акт про розпуск або призупинення діяльності політичної партії або політичного руху конституційним та іншим законам.
Нарешті, КС приймає рішення за звинуваченням парламентом Президента Республіки у державній зраді.
Рішення КС є остаточними і загальнообов'язковими. Визнані неконституційними (не відповідають закону, міжнародному договору) акти втрачають силу. Однак який видав ці акти органам дається 6-місячний термін для приведення їх у відповідність з Конституцією, законом і т.д. КС складається з 10 суддів, яких призначає строком на 7 років Президент Республіки з числа 20 осіб, запропонованих парламентом. На чолі Суду стоїть голова, який призначається з суддів КС Президентом Республіки.
Статус прокуратури визначений Конституцією і Законом 1965 Згідно з Конституцією (ст.149) прокуратура захищає права та охоронювані законом інтереси фізичних і юридичних осіб і держави. На чолі прокуратури очолює Генеральний прокурор, якого призначає і відкликає Президент Республіки за пропозицією парламенту. Прокуратура незалежна: ніякої зовнішній орган не може давати їй інструкції та розпорядження щодо процедури та прийняття рішень з питань прокурорського нагляду.
Фінансово-господарський контроль. Згідно з Конституцією (ст.60) Вище контрольне управління Словацької Республіки є незалежним органом, що здійснює контроль за господарськими та бюджетними коштами, за державним майном, майновими правами і претензіями держави. Голови та заступника голови Вищого контрольного управління обирає і відкликає парламент Словаччини. Вища контрольне управління на вимогу парламенту подає йому звіт про результати контролю фінансово-господарської діяльності. Черговий звіт подається до парламенту не рідше одного разу на рік. Поправками до Конституції, прийнятими в березні 2001 р., передбачається заснування інституту омбудсмана.