- •Особливості політичної системи Чехії
- •1. Загальна характеристика правової системи
- •2. Державний устрій
- •2.1 Парламент
- •2.2 Президент
- •2.3 Уряд
- •2.4 Судова влада. Органи контролю
- •Висновки
- •Список використаних джерел та літератури
- •2. Конституційно-правове регулювання основ суспільного устрою
- •3. Функціонування Народних Зборів Болгарії
- •4. Президент в політичній системі Болгарії
- •5. Рада міністрів як орган виконавчої влади
- •6. Конституційний контроль в Болгарській Республіці
- •7. Правові засади місцевого самоврядування
- •8. Судова система Республіки Болгарія
- •9. Висновки
- •10. Список використаних джерел:
- •Президент
- •Становлення та загальна характеристика Чорногорії
- •Президент
- •Законодавча влада
- •Виконавча влада
- •Судова влада
- •Органи місцевого самоврядування
- •Політичні партії Чорногорії
- •Список використаної літератури
- •Загальні відомості про Грецьку республіку
- •Політична ситуація у Греції (1974 – початок ххі століття)
- •Президент Грецької республіки
- •3.1 Обрання Президента
- •3.2 Повноваження та відповідальність, які випливають з актів Президента
- •Особлива відповідальність Президента
- •Парламент Грецької республіки
- •4.1 Обрання та скликання Парламенту
- •4.2 Організація та діяльність Парламенту
- •4. 3 Законодавча діяльність Парламенту
- •4.4 Оподаткування та управління фінансами
- •5.1 Порядок формування і завдання Уряду
- •5.2 Відносини між Парламентом та Урядом
- •Судова влада
- •6.1 Судові чиновники і службовці
- •6.2 Організація і компетенція судів
- •Адміністрація
- •7.1 Організація адміністрації
- •7.2 Штатне комплектування адміністративних органів
- •Список використаних джерел та літератури
- •Політична система Латвії
- •Політична система Литви План
- •Загальна характеристика країни
- •Суспільно-політичний розвиток країни
- •Законодавча влада
- •Глава держави
- •Виконавча влада
- •Судова влада
- •Політичні партії
- •Список використаних джерел та літератури
- •2.2. Президент
- •Характеристика країни
- •2. Державний устрій республіки Македонія
- •2.1. Конституція.
- •2.2. Президент
- •2.3. Законодавча влада
- •2.4. Виконавча влада
- •2.5. Судова влада
- •3. Політична структура та політичні партії Македонії
- •3.1. Політична система Македонії: історія та сучасність
- •3.2. Політичні партії Македонії
- •4. Список використаних джерел та літератури
- •«Політична система Молдови»
- •Міжнародні організації
- •Історія
- •Адміністративний поділ
- •Внутрішня організація
- •Відкритість засідань
- •Основні повноваження
- •Історія
- •Виконавча влада
- •Прем'єр-міністри Молдови
- •Функції
- •Нинішнє становище
- •Становлення багатопартійної системи в Республіці Молдова
- •У Молдові формування багатопартійності мало свої особливості.
- •Свобода партій в Конституції республіки Молдова
- •Фракції парламенту 2001-2005 р.
- •101 Депутат, обрані в лютому 2001 року складаються в трьох парламентських фракціях, утворених на початку скликання:
- •Загальні відомості та коротка характеристика політичної системи Республіки Польща
- •Коротка історія формування. Перші вибори
- •3.Політична система
- •Повноваження Парламенту: Сейму та Сенату
- •Повноваження Ради міністрів
- •3.3. Повноваження Президента
- •3.4. Функції урядових структур
- •3.5 Судова система
- •Політична система Словаччини План
- •Загальна характеристика Словаччини та становлення політичної системи у 90-их роках
- •Виший законодавчий орган
- •Вищий орган виконавчої влади
- •Глава держави
- •Партійна система Словаччини
- •Територіальне самоврядування
- •Судова система
- •Список використаних джерел та літератури
- •Політична система Словенії
- •Політична система Угорщини
- •Загальна характеристика.
- •Коротка історія.
- •Конституція держави.
- •Вищі органи влади
- •Форма держави.
- •Політичні партії.
- •Кріль, м.М Історія країн Центральної і Південно-Східної Європи
- •Загальні дані
- •2. Органи державної влади
- •2.1 Законодавча влада
- •2.2 Президент
- •2.3 Виконавча влада
- •2.4 Судова система. Органи контролю
- •2.5 Місцеве самоврядування
- •3. Основні політичні партії
- •Список використаної літератури:
7. Правові засади місцевого самоврядування
Болгарія є унітарною державою. Згідно п. 1 ст. 2 Конституції не допускаються автономні територіальні утворення.
Повернення до принципу розподілу влади і відмову від соціалістичного принципу єдності влади спричинило реформу організації влади на місцях. Конституційне оформлення отримала концепція місцевого самоврядування. Ст. 2 Конституції свідчить: «Республіка Болгарія є єдиною державою з місцевим самоврядуванням».
Територія Болгарії поділяється на общини, області і столичну велику общину. Основними адміністративно-територіальними одиницями є громади; їх 218, і 8 областей. У містах з населенням більше 300 тисяч жителів за рішенням громадської ради можуть створюватися адміністративно-територіальні райони, в яких обираються районні ради.
На рівні областей здійснюється місцеве управління, яка носить чисто адміністративний характер.
Община є основною адміністративно-територіальною одиницею, в якій здійснюється місцеве самоврядування. Община є юридичною особою, має право на свою власність, самостійний бюджет. Органом місцевого самоврядування в общині є громадська рада, яка обирається населенням відповідної общини строком на чотири роки.
Громадська рада включає радників в числі, залежному від кількості жителів, що проживають в конкретній територіальній одиниці.
Громадська рада займається проблемами місцевого значення у тому числі, визначає політику розвитку общини, вирішує питання, пов’язані з економікою, охороною навколишнього середовища, охороною здоров’я, соціальною, освітньою культурною і комунально-побутовою діяльністю, общинною власністю, безпекою руху і громадським порядком тощо. В законодавстві компетенція громадської ради визначається як залишкова: громадська рада вирішує питання місцевого значення, які не є винятковою компетенцією інших органів, а у випадках, визначених законом, також виконується функція, покладене на нього центральними державними органами.
Громадська рада наділена правом оспорювати в судовому порядку акти і дії, їх права, що порушують.
Громадська рада таємним голосуванням зі свого складу обирає голову. Обраним вважається кандидат, що отримав абсолютну більшість голосів (від складу ради), якщо ніхто з претендентів не набрав необхідне число голосів, то проводиться нове голосування, в якому для перемоги досить набрати відносну більшість голосів.
Органом виконавчої влади в общині є кмет. Він вибирається населенням або громадською радою терміном також на чотири роки. За пропозицією кмета громадська рада може також обрати заступників кмета. Кметом і заступником кмета можуть бути обрані особи, що мають не менш середньої освіти. Під час здійснення свого мандату вони не можуть очолювати політичні партії і комерційні організації. У своїй діяльності кмет керується законами, актами громадської ради і рішеннями населення. Кмет керує виконавчою діяльністю общини, координує діяльністю спеціалізованих виконавчих органів, призначає і звільняє з посади службовців виконавчого апарату громадської ради, накладає дисциплінарні стягнення, організовує виконання громадського бюджету і довготермінових програм.
Відповідно до ст. 7 закону про місцеве самоврядування і місцеву адміністрацію область має адміністративне призначення і в ній не створюються виборні органи місцевого самоврядування.
Область є адміністративно-територіальною одиницею для проведення регіональної політики по здійсненню державного управління на місцях і забезпечення відповідності національних і місцевих інтересів. Обласного керівника призначає Рада міністрів. Обласний керівник забезпечує проведення державної політики, відповідає за захист національних інтересів, законність і громадський порядок і здійснює адміністративний контроль. У Софії обласний керівник не призначається.
Столична велика община являється специфічною адміністративно-територіальною одиницею, у рамках якої поєднується самоврядування її населення з проведенням державної політики розвитку столиці. Структура столичної общини визначається окремим законом. Столична громадська рада складається з 101 радника.
Адміністративно-територіальні одиниці можуть створювати на добровільній основі союзи для вирішення проблем і завдань, що представляють загальний інтерес.