- •Особливості політичної системи Чехії
- •1. Загальна характеристика правової системи
- •2. Державний устрій
- •2.1 Парламент
- •2.2 Президент
- •2.3 Уряд
- •2.4 Судова влада. Органи контролю
- •Висновки
- •Список використаних джерел та літератури
- •2. Конституційно-правове регулювання основ суспільного устрою
- •3. Функціонування Народних Зборів Болгарії
- •4. Президент в політичній системі Болгарії
- •5. Рада міністрів як орган виконавчої влади
- •6. Конституційний контроль в Болгарській Республіці
- •7. Правові засади місцевого самоврядування
- •8. Судова система Республіки Болгарія
- •9. Висновки
- •10. Список використаних джерел:
- •Президент
- •Становлення та загальна характеристика Чорногорії
- •Президент
- •Законодавча влада
- •Виконавча влада
- •Судова влада
- •Органи місцевого самоврядування
- •Політичні партії Чорногорії
- •Список використаної літератури
- •Загальні відомості про Грецьку республіку
- •Політична ситуація у Греції (1974 – початок ххі століття)
- •Президент Грецької республіки
- •3.1 Обрання Президента
- •3.2 Повноваження та відповідальність, які випливають з актів Президента
- •Особлива відповідальність Президента
- •Парламент Грецької республіки
- •4.1 Обрання та скликання Парламенту
- •4.2 Організація та діяльність Парламенту
- •4. 3 Законодавча діяльність Парламенту
- •4.4 Оподаткування та управління фінансами
- •5.1 Порядок формування і завдання Уряду
- •5.2 Відносини між Парламентом та Урядом
- •Судова влада
- •6.1 Судові чиновники і службовці
- •6.2 Організація і компетенція судів
- •Адміністрація
- •7.1 Організація адміністрації
- •7.2 Штатне комплектування адміністративних органів
- •Список використаних джерел та літератури
- •Політична система Латвії
- •Політична система Литви План
- •Загальна характеристика країни
- •Суспільно-політичний розвиток країни
- •Законодавча влада
- •Глава держави
- •Виконавча влада
- •Судова влада
- •Політичні партії
- •Список використаних джерел та літератури
- •2.2. Президент
- •Характеристика країни
- •2. Державний устрій республіки Македонія
- •2.1. Конституція.
- •2.2. Президент
- •2.3. Законодавча влада
- •2.4. Виконавча влада
- •2.5. Судова влада
- •3. Політична структура та політичні партії Македонії
- •3.1. Політична система Македонії: історія та сучасність
- •3.2. Політичні партії Македонії
- •4. Список використаних джерел та літератури
- •«Політична система Молдови»
- •Міжнародні організації
- •Історія
- •Адміністративний поділ
- •Внутрішня організація
- •Відкритість засідань
- •Основні повноваження
- •Історія
- •Виконавча влада
- •Прем'єр-міністри Молдови
- •Функції
- •Нинішнє становище
- •Становлення багатопартійної системи в Республіці Молдова
- •У Молдові формування багатопартійності мало свої особливості.
- •Свобода партій в Конституції республіки Молдова
- •Фракції парламенту 2001-2005 р.
- •101 Депутат, обрані в лютому 2001 року складаються в трьох парламентських фракціях, утворених на початку скликання:
- •Загальні відомості та коротка характеристика політичної системи Республіки Польща
- •Коротка історія формування. Перші вибори
- •3.Політична система
- •Повноваження Парламенту: Сейму та Сенату
- •Повноваження Ради міністрів
- •3.3. Повноваження Президента
- •3.4. Функції урядових структур
- •3.5 Судова система
- •Політична система Словаччини План
- •Загальна характеристика Словаччини та становлення політичної системи у 90-их роках
- •Виший законодавчий орган
- •Вищий орган виконавчої влади
- •Глава держави
- •Партійна система Словаччини
- •Територіальне самоврядування
- •Судова система
- •Список використаних джерел та літератури
- •Політична система Словенії
- •Політична система Угорщини
- •Загальна характеристика.
- •Коротка історія.
- •Конституція держави.
- •Вищі органи влади
- •Форма держави.
- •Політичні партії.
- •Кріль, м.М Історія країн Центральної і Південно-Східної Європи
- •Загальні дані
- •2. Органи державної влади
- •2.1 Законодавча влада
- •2.2 Президент
- •2.3 Виконавча влада
- •2.4 Судова система. Органи контролю
- •2.5 Місцеве самоврядування
- •3. Основні політичні партії
- •Список використаної літератури:
-
Історія права та держави зарубіжних країн та Правові системи країн світу. – Режим доступу: http://www.zen.in.ua/. – Заголовок з екрана.
-
Конституция Венгерской Республики. – Режим доступу: http://constitutions.ru/archives/172. – Заголовок з екрана.
-
Кріль, м.М Історія країн Центральної і Південно-Східної Європи
-
Угорщина, Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.– Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Угорщина. – Заголовок з екрана.
-
Черпеляк, І.І Особливості парламентської виборчої системи Угорщини
-
Загальні дані
Офіційна назва – Республіка Хорватія (Republika Hrvatska). Друга за площею території та чисельністю населення республіка колишньої СФРЮ. Хорватія межує з Боснією і Герцеговиною (довжина кордону – 932 км), Угорщиною (329 км), Словенією (501 км), Сербією (241 км) та Черногорією (25 км). Загальна довжина сухопутного кордону становить 2197 км.
Морські кордони були визначені між Італією та колишньою Югославією і нині становлять 930 км. Між Хорватією та Словенією – у затоці Піран, між Хорватією та Чорногорією – у затоці Катор. Демаркаційна лінія морем визначається островами. Вона проходить по лінії фарватера. Цей простір становить державні кордони Хорватії.
Географічне положення – розташована у північно-західній частині Балканського півострова. Географічно країна розташована на перехресті між Центральною Європою і Середземномор’ям.
Хорватське Адріатичне узбережжя – одне з найбільш порізаних у світі: тут налічується 1185 островів та острівців. 66 з них заселені. Найбільший з них – острів Крк; інші великі острови: Крес, Хвар, Пагі Коркула. Найбільші півострови – Істрія та Пельжесак, найбільша затока - Кварнер.
Площа території держави (включаючи море) – 89,810 км2
Площа суходолу – 56,610 км2
Площа внутрішнього моря – 33,200 км2
Площа економічної морської зони – 23,870 км2
Загальна площа економічної зони – 113,680 км2
Довжина берегової лінії – 5835 км
Довжина берегової лінії материка – 1777 км (30,5%).
Довжина берегової лінії островів – 4058 км (69,5%).
Морські простори: континентальна зона (глибини до 200 м або на глибину експлуатації). Територіальні води – 12 морських миль.
Хорватія – унітарна держава. Основна адміністративно-територіальна одиниця – жупані.
Форма правління відповідно до Конституції 1990 р. – змішана (парламентсько-президентська) республіка.
Адміністративний поділ: Хорватія складається з 21 жупанії (округа): Біловар-Білогора, місто Загреб, Дубровнік-Неретва, Істра, Карловак, Копрівніца-Крізевчі, Крапіна-Загор'є, Ліка-Сень, Медімур'є, Oсієк-Баранья, Пожега-Славонія, Прімор’є-Горскі Котар, Шибеник, Сісак-Мославіна, Славонскі Брод-Посавіна, Раскол-Далмація, Вараждін, Віровітіца-Подравіна, Вуковар-Срем, Задар-Kнін, Загреб.
В свою чергу жупані поділяються на громади та міста. У Хорватії 6694 населених пунктів, 204 з яких – міста, а решта – села. Великі селища складаються з кількох громад, але у більшості випадків селище відповідає місцевій громаді. Крім того, існує два спеціальних самоврядувальних округи (котари), які перебувають під контролем сербської меншини, – Гліна та Кнін. Столиця – Загреб (Zagreb) – 706,7 тис. жителів.
Інші великі міста: Спліт –189 тис. осіб, Рієка – 168 тис., Осієк – 105 тис. осіб. Офіційна мова – хорватська.
Населення: 4 437 460 чол. (за результатами перепису 2001 р.).
Етнічний склад: 89,63% - хорвати, 4,54% – серби, 0,47% – босняки (мусульмани), 0,44% – італійці, 0,37% – угорці, 0,34% – албанці, 0,3% словенці, 0,24% – чехи, 0,21% – цигани, 0,11% – чорногорці, 0,04% – українці, 0,06% – русини.
Релігія: католики – 89%, православні – 5%, мусульмани – 1%, атеїсти – 3,9%.
Грошова одиниця – куна = 100 липам (введено 1 червня 1994 р.)
Національне свято – 25 червня – День незалежності (1990 р.).
Герб Республіки Хорватія – історичний хорватський герб, основою якого є 25 червоних і білих (срібних) полів, що чергуються.
Прапор Республіки Хорватія складається з трьох рівних поперечних смуг червоного, білого і синього кольорів з історичним хорватським гербом у центрі. Верхня частина герба (корона) накладається на червону частину прапора, а частина основи накладається на синю область прапора.
Прапор – символ прагнення хорватських національних реформаторів до об’єднання Хорватії.
Державний гімн Республіки Хорватія – „Lijepa Nasa Domovina“ („Наша гарна Батьківщина“). Автор віршів – Антун Міханович. Спочатку вірш був опублікований у журналі „Даніца“ („Ранкова зірка“) у 1835 р. під назвою „Hrvatska Domovina“ („Хорватська Батьківщина“). У 1846 р. Йосип Рунджанін під час служби в Гліні придумав мелодію на вірші Міхановича. А в 1861 р. В. Ліхтенеггер скомпонував і записав музику Рунджаніна. Вперше як державний гімн пісню було виконано в 1891 р. на виставці, що проводилася Хорватсько-Славонською Економічною Спілкою у Загребі.
Членство в міжнародних організаціях – ООН, ОБСЄ, РЄ, НАТО (з 1 квітня 2009 р.)
Національне свято – 25 червня – День державності.