- •Особливості політичної системи Чехії
- •1. Загальна характеристика правової системи
- •2. Державний устрій
- •2.1 Парламент
- •2.2 Президент
- •2.3 Уряд
- •2.4 Судова влада. Органи контролю
- •Висновки
- •Список використаних джерел та літератури
- •2. Конституційно-правове регулювання основ суспільного устрою
- •3. Функціонування Народних Зборів Болгарії
- •4. Президент в політичній системі Болгарії
- •5. Рада міністрів як орган виконавчої влади
- •6. Конституційний контроль в Болгарській Республіці
- •7. Правові засади місцевого самоврядування
- •8. Судова система Республіки Болгарія
- •9. Висновки
- •10. Список використаних джерел:
- •Президент
- •Становлення та загальна характеристика Чорногорії
- •Президент
- •Законодавча влада
- •Виконавча влада
- •Судова влада
- •Органи місцевого самоврядування
- •Політичні партії Чорногорії
- •Список використаної літератури
- •Загальні відомості про Грецьку республіку
- •Політична ситуація у Греції (1974 – початок ххі століття)
- •Президент Грецької республіки
- •3.1 Обрання Президента
- •3.2 Повноваження та відповідальність, які випливають з актів Президента
- •Особлива відповідальність Президента
- •Парламент Грецької республіки
- •4.1 Обрання та скликання Парламенту
- •4.2 Організація та діяльність Парламенту
- •4. 3 Законодавча діяльність Парламенту
- •4.4 Оподаткування та управління фінансами
- •5.1 Порядок формування і завдання Уряду
- •5.2 Відносини між Парламентом та Урядом
- •Судова влада
- •6.1 Судові чиновники і службовці
- •6.2 Організація і компетенція судів
- •Адміністрація
- •7.1 Організація адміністрації
- •7.2 Штатне комплектування адміністративних органів
- •Список використаних джерел та літератури
- •Політична система Латвії
- •Політична система Литви План
- •Загальна характеристика країни
- •Суспільно-політичний розвиток країни
- •Законодавча влада
- •Глава держави
- •Виконавча влада
- •Судова влада
- •Політичні партії
- •Список використаних джерел та літератури
- •2.2. Президент
- •Характеристика країни
- •2. Державний устрій республіки Македонія
- •2.1. Конституція.
- •2.2. Президент
- •2.3. Законодавча влада
- •2.4. Виконавча влада
- •2.5. Судова влада
- •3. Політична структура та політичні партії Македонії
- •3.1. Політична система Македонії: історія та сучасність
- •3.2. Політичні партії Македонії
- •4. Список використаних джерел та літератури
- •«Політична система Молдови»
- •Міжнародні організації
- •Історія
- •Адміністративний поділ
- •Внутрішня організація
- •Відкритість засідань
- •Основні повноваження
- •Історія
- •Виконавча влада
- •Прем'єр-міністри Молдови
- •Функції
- •Нинішнє становище
- •Становлення багатопартійної системи в Республіці Молдова
- •У Молдові формування багатопартійності мало свої особливості.
- •Свобода партій в Конституції республіки Молдова
- •Фракції парламенту 2001-2005 р.
- •101 Депутат, обрані в лютому 2001 року складаються в трьох парламентських фракціях, утворених на початку скликання:
- •Загальні відомості та коротка характеристика політичної системи Республіки Польща
- •Коротка історія формування. Перші вибори
- •3.Політична система
- •Повноваження Парламенту: Сейму та Сенату
- •Повноваження Ради міністрів
- •3.3. Повноваження Президента
- •3.4. Функції урядових структур
- •3.5 Судова система
- •Політична система Словаччини План
- •Загальна характеристика Словаччини та становлення політичної системи у 90-их роках
- •Виший законодавчий орган
- •Вищий орган виконавчої влади
- •Глава держави
- •Партійна система Словаччини
- •Територіальне самоврядування
- •Судова система
- •Список використаних джерел та літератури
- •Політична система Словенії
- •Політична система Угорщини
- •Загальна характеристика.
- •Коротка історія.
- •Конституція держави.
- •Вищі органи влади
- •Форма держави.
- •Політичні партії.
- •Кріль, м.М Історія країн Центральної і Південно-Східної Європи
- •Загальні дані
- •2. Органи державної влади
- •2.1 Законодавча влада
- •2.2 Президент
- •2.3 Виконавча влада
- •2.4 Судова система. Органи контролю
- •2.5 Місцеве самоврядування
- •3. Основні політичні партії
- •Список використаної літератури:
2. Органи державної влади
2.1 Законодавча влада
Згідно зі статтею 70 Конституції Республіки Ховатія: „Хорватський державний Сабор є представницьким органом громадян і носієм законодавчої влади в Республіці Хорватія“.
Парламент Республіки Хорватії обирається строком на 4 роки. Складається з 2 палат – Палати представників (127 депутатів) і Палати жупаніїв (громад) – 68 депутатів.
Палата представників обирається на основі прямого, загального і рівного виборчого права. Палата жупаніїв – також загальним голосуванням, причому від кожної жупанії обираються по 3 депутати. Президент Республіки може призначати до 5 членів до Палати Жупанов з числа громадян, які мають особливі заслуги перед Республікою. Екс-президент Республіки стає довічним членом Палати жупаніїв (стаття 71 Конституції РХ).
В статті 73 Конституції зазначено: „Вибори депутатів до палати Хорватського державного Сабору проводяться не пізніше ніж через шістдесят днів після закінчення мандата або розпуску палат Сабору. Перше засідання палат Хорватського Сабору державного проводиться не пізніше ніж через двадцять днів після проведення виборів.“
Термін повноважень депутатів Хорватського державного Сабору може бути продовжений законом тільки в разі війни.
Палата представників і Палата жупаніїв можуть бути розпущені за рішенням, прийнятим більшістю всіх їх представників. Президент Республіки має право відповідно до Конституції розпускати Палату представників.
Палати Хорватського Сабору проводять дві чергові сесії на рік: перша сесія триває з 15 січня до 30 червня і друга – з 15 вересня до 15 грудня.
Палати Сабору збираються на позачергову сесію на вимогу Президента Республіки, Уряду або на вимогу більшості депутатів палати.
Внутрішня організація і порядок діяльності Палати представників і Палати жупаніїв регулюються регламентом у відповідності до Конституції.
Регламент Палати приймається більшістю голосів від загального числа депутатів.
Обидві Палати мають голову і одного або кількох заступників голови.
Права та обов’язки голови та його заступника визначаються регламентом.
Голова Палати представників є одночасно і головою Хорватського державного Сабору.
Палата представників вирішує питання про прийняття нової Конституції і поправки до діючої, приймає закони, затверджує державний бюджет, приймає рішення про війну і мир, про зміни кордонів Республіки; призначає референдуми; контролює роботу уряду та інших органів та осіб, відповідальних перед парламентом за Конституцією і законами; оголошує амністію.
Палата жупаніїв має право вносити законопроекти до Палати представників, обговорювати і висловлювати думку з будь-яких питань, що знаходяться в компетенції Палати представників; висловлювати думку щодо процедури прийняття Конституції та законів, що регулюють: національні, конституційні права і свободи людини і громадянина, виборчу систему, організацію, компетенцію і діяльність державних органів, організацію місцевого самоврядування та управління. Палата жупаніїв може в межах 15 днів з моменту прийняття закону в Палаті представників повернути закон з мотивованими запереченнями. Повернений закон вважається прийнятим, якщо Палата представників підтримала його більшістю всіх своїх членів (окрім випадків, коли необхідно більшість 2/3 голосів).
За загальним правилом обидві палати приймають рішення простою більшістю за умови, що більшість їх членів присутні на засіданні. Закони, що регулюють національні права, повинні прийматися Палатою представників більшістю у 2/3 всіх членів палати; закони, які зачіпають закріплені Конституцією права і свободи людини і громадянина, стосуються виборчої системи, організації, компетенції та діяльності місцевого самоврядування та адміністрації, – більшістю всіх членів палати. Депутати голосують особисто.
Депутати обох палат парламенту мають право адресувати питання уряду і окремим міністрам.
Палата представників може дозволити уряду на термін не більше одного року регулювати декретами окремі питання, які стосуються компетенції Палати, за винятком тих, які стосуються визначених Конституцією прав і свобод, національних прав, виборчої системи, організації, компетенції та діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування .
Палата представників може призначити референдум за проектом зміни Конституції, за законопроектом або з іншого питання, що відноситься до її компетенції.
Президент Республіки за пропозицією Уряду і при наявності згоди голови Уряду може призначити референдум за проектом зміни Конституції або з іншого питання, який він вважає важливим для незалежності, єдності та існування Республіки.
Рішення на референдумі приймається більшістю голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, за умови, що в референдумі взяли участь більше половини від загального числа виборців у Республіці.
Рішення, прийняте на референдумі, є обов’язковим. Про референдум приймається закон.
До набрання чинності закони публікуються в газеті „Народне Новіни“ – офіційному віснику Республіки Хорватія.
Закон вступає в силу не раніше ніж на восьмий день після його опублікування, якщо законом не передбачено інше в силу вельми переконливих підстав. Тільки окремі положення закону можуть мати зворотну силу.
Палати Хорватського державного Сабору можуть створювати комісії з розслідування будь-якого питання, що становить публічний інтерес. Склад, компетенція і повноваження парламентських комісій з розслідування регламентується законом.