6. Органи місцевого самоврядування

Основною формою місцевого самоврядування Чорногорії згідно з Конституцією повинні бути муніципалітети. Однак, також передбачається створення інших форм місцевого самоврядування.

Муніципалітет має статус юридичної особи. Муніципалітет приймає Статут і спільні акти. Серед найважливіших ознак органів місцевого самоврядування виділяють їх правову, організаційну, матеріальну та фінансову автономії.

Також у органах місцевого самоврядування рішення приймаються безпосередньо громадянами і через вільно обраних представників. Право на місцеве самоврядування має кожен громадянин Чорногорії.

Органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади. Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів державного бюджету.

Громадяни зобов'язані брати участь у процесах прийняття рішень, пов'язаних з їхніми потребами та інтересами прямо, або опосередковано через обраних представників до органів місцевого самоврядування.

Муніципалітети повинні бути автономними у виконанні справ місцевого самоврядування. Уряд їх не може в цьому обмежити, лише у разі випадків, передбачених законом і відповідно до Конституції. Політичні організації заборонені в органах місцевого самоврядування Чорногорії.

7. Політичні партії Чорногорії

Досить важливою частиною політичного устрою будь-якої демократичної держави є наявність політичних партій, які представляють інтереси громадян.

Начало формы

Партійна система Чорногорії складається з безлічі політичний партій і коаліцій, практично повністю охоплюють весь ідеологічний спектр. Однак переважна більшість партійно-політичних об'єднань не користується популярністю в електорату і має вкрай обмежений вплив на суспільно-політичну ситуацію в країні. Реальна політична влада належить одній партії - Демократична партія соціалістів Чорногорії. Помітну роль у політичному житті держави відіграють опозиційні об'єднання, певним впливом на порядок денний користуються і представники політичних партій і блоків, які лобіюють інтереси албанського етносу. Тому, відповідно до класифікацій, запропонованої Дж. Сарторі, партійну систему Чорногорії слід віднести до систем з домінантною партією.

Основними політичними партіями Чорногорії на сьогодні є наступні:

Академічна  альтернатива. Організація. Лідер - Войїн Грубац.

Албанська альтернатива.

Демократична  партія соціалістів Чорногорії - колишній Союз комуністів Чорногорії. Нинішню назву отримала на XI з'їзді СКЧ, який відбувся у червні 1991 р. Керівний орган у проміжках між з'їздами - Головний комітет ДПСЧ у складі 65 членів. Голова ДПСЧ - Міло Джуканович

Демократична  партія Чорногорії.

Демократичний союз Чорногорії.

«За  європейську Чорногорію» - коаліція. Утворена у 2006 р. У 2009 р. до неї входять: Демократична партія соціалістів Чорногорії (ДПСЧ), Соціал-демократична партія Чорногорії (СДПЧ), Хорватська громадянська ініціатива (ХГІ), Боснійська партія Чорногорії (БПЧ).

«За  іншу Чорногорію» - коаліція. Включає Ліберальну партію (ЛП) і  Демократичний центр (ДЦ). Ліберальна  партія Чорногорії. Заснована 28 жовтня 2004 р. Лідер - Міодраг Живкович.

Народна коаліція. Утворена у 2009 р. Включає Народну партію (НП) і Демократичну сербську партію (ДСП).

«Сербський  національний список» - коаліція. Утворена дрібними партіями, які брали участь на виборах у 2006 р. у складі Сербського списку, які згодом вийшли із нього на знак протесту проти його перетворення на об'єднану    політичну партію.

Соціалістична народна партія Чорногорії - утворена 21 березня 1998 р. прихильниками крила Демократичної партії соціалістів Чорногорії (ДПСЧ), що відокремилося. Пріоритетними є соціал-демократичні цінності. Партія перебуває у стані конфронтації з ДПС з 1998 року, серйозною поразкою для членів СНП став розпад конфедерації між Сербією і Чорногорією, за збереження якої прихильники СНП послідовно виступали. Главою партії є Срджан Міліч. На парламентських виборах 2009 року партія лівого спектру продемонструвала другий результат, отримавши 18,8% голосів виборців. Настільки невдалий виступ опозиційних сил держави пояснюється відсутністю єдиного центру опозиції в країні і розподілом підтримки електорату між різними партіями, критикують політичний курс правлячої коаліції.

«Нова Сербська демократія» (НОВА) також знаходиться в числі критиків сучасного політичного курсу і з ідеологічних критеріїв належить до помірно-центристським об'єднанням. Просербська партія є наступницею «Сербського списку», що брав участь у перших парламентських виборах у Чорногорії. НОВА включає в себе безліч дрібних опозиційних партій, не зумівши досягти угоди з СНП і «Рухом за зміни».

«Рух за зміни» Небойша Медоєвич активно виступала за створення коаліції з СНП, але в підсумку політичні партії не змогли досягти консенсусу, і виступили незалежно один від одного. Члени антикорупційного «Руху за зміни» перебувають у протистоянні з правлячою партією.