5. Форма держави.

5.1 Форма державно-територіального устрою.

Угорщина є унітарною державою, адміністративно-територіальні одиниці якої не мають ознаки державності, суверенітету. Вона має єдину Конституцію, єдину правову та судову системи, єдину систему вищих органів влади, єдине громадянство.

5.2 Форма правління.

Угорщина є республікою. Республіка – форма правління, яка характеризується виборністю глави держави. Джерелом державної влади є народна більшість.

Угорщина – парламентська республіка, що характеризується ознаками:

• верховна влада в організації державного життя належить парламенту, який обирається громадянами країни;

• президент, як глава держави, обирається, як правило, парламентом, має символічні права, не робить істотного впливу на політичне життя;

• уряд формується парламентом з представників партії або коаліції парламентської більшості; політична відповідальність уряду перед парламентом;

• глава уряду – прем'єр-міністр (канцлер, голова ради) - лідер партії парламентської більшості, призначається президентом і є особою політичного життя країни .

5.3 Тип політичного режиму.

Політичний режим – система способів, методів і засобів формування і здійснення політичної влади.

Демократичний режим – політичний режим, заснований на визнанні народу як джерела влади, його права брати участь у вирішенні державних справ в поєднанні з широким колом цивільних прав і свобод.

В Угорщині ліберально-демократичний режим, в центрі якого стоїть особистість, її права і свободи, а роль держави зводиться до захисту прав,свобод і власності громадян.

Ліберально-демократичні режими перебувають у постійній зміні, їм властивий плюралізм партійної системи і вільна гра політичних сил, що веде до нестабільності виконавчої влади (уряду) і частих парламентських виборів.

6. Політичні партії.

Угорська Соціалістична партія (УСП) – утворена 6 жовтня 1989 в результаті розпуску Угорської соціалістичної робочої партії на її останньому XII з'їзді. УСП заявила, що є «демократичною лівою партією, адаптованою до умов нової соціально-економічної ситуації, і політичною організацією, яка виступає за принципи демократичного соціалізму». У ній об'єдналися прихильники різних ідеологічних течій: соціал-демократи, ліві націонал-популісти, соціал-ліберали, християнські соціалісти та інші. Наприкінці 1990-х років в УСП налічувалося близько 36 тис. членів, по всій країні діяло близько 2 тис. партійних організацій. УСП входить в Соціалістичний Інтернаціонал.

Союз вільних демократів (ССД) заснований в листопаді 1988 представниками будапештській інтелігенції, які раніше брали участь у опозиційному русі 1970-х. Серед них були колишні марксисти і комуністи-реформатори, які познайомилися з цінностями і традиціями угорського та європейського лібералізму. У ССД спочатку були поширені соціал-демократичні і демократично-популістські погляди, проте вони незабаром відійшли на задній план, і партія виступила за проведення швидкої приватизації та ринкову «шокову терапію» в економіці.

Союз молодих демократів (СМД) створила в березні 1988 група молодих юристів. Спочатку це було незалежне молодіжне політичне об'єднання, що займало радикально-ліберальні і антикомуністичні позиції і активно брала участь в антиурядових демонстраціях 1988-1989. СМД домагався створення раціональної економіки, що складається з приватного, самоврядного та державного секторів, багатопартійної системи та суспільства, заснованого на рівності шансів.

Угорський демократичний форум (УДФ) створений у вересні 1987 як опозиційний рух на зустрічі 150 представників інтелігенції в Лакітелеке під Будапештом. Партія проголошує опору на християнсько-гуманістичні, національно-прогресивні і ліберальні ідеї. У партії існує і соціал-ліберальне крило.

Незалежна партія дрібних господарів, сільськогосподарських робітників і громадян (НПМХ, відома також як Партія дрібних сільських господарів, ПДСГ) – одна з найстаріших угорських політичних партій, оформилася в 1929. Виступила за створення демократичної держави – національно незалежної Угорщини на основі закону, гуманізму, миру і свободи,національної гідності, рівності шансів і соціальної забезпеченості. НПМХ сильніше, ніж інші партії, підкреслювала патріотичну тональність своїх заяв і робила наголос на захисті інтересів працівників сільського господарства, ремісників, дрібних торговців, кооперативів і приватних підприємців у сільському господарстві та промисловості.

Крім основних партій, в країні діє низка дрібніших політичних об'єднань: Угорська партія справедливості та життя (вкрай права, виступає з популістських позицій проти іноземного «засилля» у Угорщини), Партія центру (центристська), Угорська робоча партія (комуністична, вважає себе наступником Угорської соціалістичної робочої партії), Соціал-демократична партія (заснована в січні 1989 і вважає себе спадкоємицею історичної Соціал-демократичної партії Угорщини, що існувала в 1891-1948) та інші.

7. Основні громадські організації та рухи.

Асоціація Громадської Допомоги (Assocation for Civic Managment - ACM) – це неприбуткова, неурядова молодіжна організація,заснована в 1993 році групою вчителів та студентів з метою надання професійної підготовки руху Угорських Вищих Шкіл з Румунії.

Мета АСМ – розвиток здібностей діалогу та керівництва організацією у лідерів, молодіжних груп та організацій з метою поширення основ плюралізму і толерантності в системі громадського освіти і в соціальний діалог. Програми АСМ спрямовані на: вирішення проблем та конфліктів, техніка керівництва людьми, техніка публічних виступів і презентації, міжкультурні відносини. Будучи членом міжнародної молодіжної організації Молодь за Розвиток і Співпраця, АСМ заснувала Угорська Рада Молоді з Румунії. Міжнародні проекти проводилися спільно з організаціями з Великобританією, Голландією, Грецією та Угорщиною.

Угорський союз праці – рух, що захищає права трудового населення Угорщини, має численних прихильників по всій країні.

Організація захисників навколишнього середовища – організація, яка охороняє природу від втручання людей, закликає населення піклуватися про неї.

Список використаної літератури: