5. Рада міністрів як орган виконавчої влади

Керівництво зовнішньою і внутрішньою політикою країни конституція поклала на Раду міністрів. Відповідно до п. 1 ст. 108 Рада міністрів складається з міністра-голови, його заступників і міністрів.

Членами Ради міністрів можуть бути болгарські громадяни, що відповідають умовам обрання народними представниками. Конституція не містить вимоги, щоб вони були депутатами Народних зборів, проте на них поширюється принцип несумісності посад і діяльності, встановлений для народних представників. Крім того, через п. 2 ст. 113 для них можуть бути встановлені додаткові обмеження.

Правовими формами здійснення Радою міністрів її повноважень є постанови, розпорядження і рішення. Постановами Рада міністрів затверджує правила і розпорядження.

Повноваження Ради міністрів припиняються в результаті вираження Народними зборами недовіри їм або міністру-голови; якщо прийнята відставка Ради міністрів або міністра-голови; у разі смерті міністра-голови.

Рада міністрів подає у відставку перед новообраними Народними зборами, але виконує свої функції до утворення нового уряду.

Міністр-голова координує загальну політику уряду, керує нею і несе за неї відповідальність.

Міністри керують окремими міністерствами, якщо Народні збори не вирішать інакше. Створення, перетворення і скасування міністерств п. 7 ст. 84 конституції відносить до компетенції Народних зборів, причому здійснюється це повноваження за пропозицією міністра-голови.

Міністри видають правила, розпорядження, інструкції і накази.

Міністерства є спеціалізованими органами державно управління у відповідній сфері. Їх правовий статус регулюється Правилами організації і діяльності кожного конкретного міністерства. Міністерства здійснює найважливіші функції, що дозволяють керувати галуззю господарства.

6. Конституційний контроль в Болгарській Республіці

Спеціалізованим органом конституційного контролю в Болгарії є Конституційний суд. Статус цього органу регулює лава 8 конституції. У ній не вказано, до якої з гілок влади суд відноситься, а його правовий статус визначається нормами 8 глав, яка йде за главою про місцеве самоврядування.

Конституційний суд складається з дванадцяти суддів, одна третина яких обирається Народним зібранням, одна третина призначається Президентом і одна третина обирається на загальних зборах суддів Верховного касаційного суду і Верховного адміністративного суду. Мандат суддів Конституційного суду триває дев’ять років. Склад Суду оновлюється кожні три роки від кожної інстанції, що формує його.

На посаду суддів Конституційного суду обираються юристи з «високими професійними і моральними якостями» і з юридичним стажем не менше 15 років. Правове становище члена Суду несумісне з мандатом, державною або громадською посадою, з членством в політичних партіях або профспілках або із здійсненням вільної торговельної або іншої платно професійної діяльності. Не допускається повторне обрання на посаду члена Конституційного суду. Його члени користуються імунітетом народних представників.

У ст. 148 конституції встановлені підстави припинення мандату суддів (закінчення терміну; відставка; набуття чинності вироку, яким встановлено покарання у вигляді позбавлення волі за умисний злочин; фактична неможливість виконання обов’язків більш за один рік; смерть), в цьому випадку в місячний термін на місце вибулого судді обирається інший від відповідного органу.

Повноваження Конституційного суду досить великі, вони не можуть бути розширені або звужені шляхом видання закону, тобто для зміни компетенції цього органу потрібно внесення змін до конституції. Відповідно до ч. 1 ст. 149 Суд: 1) дає обов’язкові тлумачення конституції; 2) виносить ухвали за позовами про встановлення неконституційності законів та інших актів Народних зборів, а також актів Президента; 3) вирішує суперечки про компетенцію між Народними зборами, Президентом і компетенції між Народними зборами, Президентом і Радою міністрів, а також між органами місцевого самоврядування і центральними органами; 4) виносить ухвали про відповідність укладення Республікою Болгарія міжнародних договорів Конституції до їх ратифікації, як про відповідність законів загальновизнаним нормам міжнародного права і міжнародним договорам, однією із сторін яких є Болгарія; 5) виносить ухвали по суперечках про конституційність політичних партій і союзів; 6) виносить ухвали по суперечках про законність виборів Президента і віце-президента; 7) виносить ухвали за звинуваченнями, висунутими Народними зборами проти Президента і віце-президента; 8) виносить рішення за суперечками про законність виборів народних представників.

Конституційний суд діє за ініціативою не менш однією п’ятою народних представників, Президента, Ради міністрів, Верховного касаційного суду, Верховного адміністративного суду і головного прокурора, а за суперечками про компетенцію між органами місцевого самоврядування і центральними виконавчими органами – і за ініціативою общинних рад.

Рішення Конституційний суд приймає більшістю голосів всіх суддів.