Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Особливості політичної системи країн Центрально....doc
Скачиваний:
34
Добавлен:
10.12.2018
Размер:
1.61 Mб
Скачать

Внутрішня організація

  • Структура, організація і діяльність парламенту визначаються регламентом. Джерела фінансування парламенту передбачаються в затверджуваному ним бюджеті.

  • Голова парламенту обирається таємним голосуванням більшістю голосів обраних депутатів на термін повноважень парламенту. Він може бути достроково звільнений з посади таємним голосуванням двома третинами голосів депутатів.

  • Заступники голови обираються за поданням голови парламенту за погодженням з парламентськими фракціями.

Відкритість засідань

  • Засідання Парламенту є відкритими.

  • Парламент може ухвалити рішення про проведення в окремих випадках закритих засідань.

Основні повноваження

Парламент має такі основні повноваження:

  • приймає закони, постанови і резолюції;

  • призначає референдуми;

  • дає тлумачення законів і забезпечує єдність законодавчого регулювання на всій території країни;

  • затверджує основні напрями внутрішньої і зовнішньої політики держави;

  • стверджує військову доктрину держави;

  • здійснює парламентський контроль за виконавчою владою у формах і межах, передбачених конституцією;

  • ратифікує, денонсує, припиняє дію і анулює міжнародні договори, укладені Республікою Молдова;

  • затверджує державний бюджет і здійснює контроль за його виконанням;

  • здійснює контроль за наданням державних позик, економічної та іншої допомоги іншим державам, за укладанням угод про державні позики і кредити з іноземних джерел;

  • обирає та призначає державних посадових осіб у випадках, передбачених законом;

  • стверджує ордени і медалі Республіки Молдова;

  • оголошує часткову або загальну мобілізацію;

  • оголошує надзвичайний, облоговий і військовий стан;

  • організує вивчення та заслуховування будь-яких питань, що стосуються інтересів суспільства;

  • припиняє діяльність органів місцевого публічного управління у випадках, передбачених законом;

  • приймає акти про амністію;

  • здійснює інші повноваження, встановлені Конституцією і законами.

Сесії

  • Парламент скликається на дві чергові сесії на рік. Перша починається в лютому і завершується не пізніше кінця липня. Друга починається у вересні і завершується не пізніше кінця грудня.

  • Парламент скликається і на позачергові або спеціальні сесії на вимогу Президента Республіки Молдова, Голови Парламенту чи однієї третини депутатів.

Історія

Перші парламентські вибори в сучасній Молдові відбулися в квітні 1990. Тоді це був ще Верховна рада Молдавської РСР, проте він був незабаром перейменований в парламент. 83% депутатів були членами Компартії Молдавії. Частина їх входила до Народний фронт . Разом члени Народного фронту володіли 25% мандатів.

Восени 1993 Аграрно-демократична партія Молдови, Рух за рівноправність «Унітате-Єдність» і яка формувалася в той час Соціалістична партія Молдавії почали виступи за достроковий розпуск парламенту. Фракціями «Згода» і «Сільське життя» було зібрано 176 депутатських підписів за розпуск. Наступні вибори були призначені на 27 лютого 1994 . 56 мандатів отримала Аграрно-демократична партія, 28 — блок Соціалістична партія — «Єдність», прихильники об'єднання з Румунією отримали всього 20 місць. Головою став Петру Лучинський .

Наступні вибори пройшли 22 березня 1998. На них перемогу отримала ПКРМ , отримавши 40 мандатів.

Після дострокових виборів 25 лютого 2001 місця в парламенті були розподілені таким чином: ПКРМ — 71 мандат, Передвиборний блок «Альянс Брагіш» — 19 мандатів, ХДНП — 11 мандатів. Головою парламенту стала Євгенія Остапчук .

6 березня 2005 пройшли чергові вибори до молдовського парламенту. У Молдові та за її межами були відкриті 1970 виборчих ділянок, що відносяться до 37 виборчих округах другого рівня. У передвиборній кампанії взяли участь 23 претенденти: 2 виборчих блоки, 9 партій або суспільно-політичних рухів і 12 незалежних кандидатів. Вперше був встановлений 6% виборчий ценз для політичних партій, 9% — для виборчого блоку, що складається з двох формувань, і 12% — для виборчого блоку, що включає три і більше формування. Для незалежних кандидатів залишився виборчий ценз у 3%. У голосуванні взяли участь 64,84% виборців, включених у виборчі списки. ПКРМ набрала 45,98% голосів (56 мандатів), блок «Демократична Молдова» - 28,53% (34 мандати), ХДНП - 9,07% (11 мандатів).

Після квітневих виборів 2009 року в Кишиневі почалися масові заворушення, внаслідок яких зокрема було захоплено будівлю парламенту. Після погрому в ньому було підпалено перший поверх.