2.5 Місцеве самоврядування

Згідно зі статтею 128 Конституції Республіки Хорватії громадянам держави гарантується право на місцеве самоврядування. Право на місцеве самоврядування включає в себе право на прийняття рішень про задоволення потреб і здійснення інтересів громадян, що стосуються насамперед благоустрою територій та планування міської забудови, комунальної діяльності, турботи про дітей, соціального захисту, культури, фізичної культури, спорту і технічної культури, а також охорони і поліпшення навколишнього природного середовища.

Одиницями місцевого самоврядування відповідно до закону можуть бути громада чи котар і місто. Їх територія визначається законом після ознайомлення з думкою населення даного району(Стаття 129).

Організація і компетенція органів одиниць місцевого самоврядування регулюється їх статутом відповідно до закону.

Громадяни можуть безпосередньо брати участь в управлінні місцевими справами відповідно до закону та статуту одиниці місцевого самоврядування.

У населеному пункті або окремих частинах населеного пункту громадяни мають право відповідно до закону засновувати і форми місцевого самоврядування.

Органи одиниць місцевого самоврядування самостійно займаються вирішенням місцевих питань відповідно до закону та статуту, а нагляд за законністю їх діяльності здійснюють тільки компетентні державні органи.

Для виконання функцій державного управління в громаді, котар або в місті можуть створюватися органи місцевого самоврядування відповідно до закону. Організація і компетенція цих органів регулюється законом.

Певні функції державного управління можуть бути відповідно до закону передані до компетенції органів одиниць місцевого самоврядування. При виконанні зазначених функцій органи одиниць місцевого самоврядування підпорядковуються відповідно до закону органам державного управління.

Жупанія є одиницею місцевого управління та самоврядування.

Територія жупаніїв встановлюється законом таким чином, щоб вона відображала історичні, транспортні та економічні фактори і здатність функціонувати в якості природних самоврядний утворень у межах Республіки.

Організація і компетенція органів жупаніїв регулюється законом.

Великі міста відповідно до закону можуть бути оголошені жупаном.

3. Основні політичні партії

Хорватська демократична спільнота (ХДС) – заснована 17 червня 1989 р. колишнім Президентом РХ Ф. Туджманом. Голова партії – І. Санадер. У своїх лавах налічує близько 400 тис. членів. Програма партії базується на ідеї демократичного об’єднання всіх людей, які в суспільній і політичній діяльності керуються принципами християнської етики. ХДС – політична сила правоцентристського спрямування, правляча партія, має 66 місць в Хорватському Саборі із загальної кількості 152 депутата.

Демократичний центр (ДЦ) – заснована 2 квітня 2000 р., в основному з колишніх членів ХДС, голова – Весна Шкаре-Ожболт. Налічує 9000 членів. Партія центру. У внутрішній політиці виступає проти дискримінації та політичного, національного й релігійного екстремізму, авторитарного способу управління, у зовнішній – орієнтується на повну інтеграцію РХ в ЄС. Є партнером правлячої партії ХДС, має перше місце у Саборі.

Соціал-демократична партія (СДП) – заснована 3 листопада 1990 р.; колишній голова – І. Рачан (помер у травні 2007 р.); нараховує 25 тис. членів. Найбільша партія лівого спрямування в РХ, яка постала на антифашистських традиціях хорватського народу та організаційних основах колишньої Спілки комуністів Хорватії. Політична діяльність пов’язується із захистом інтересів трудящих, середнього і нижнього прошарків суспільства. Провідна опозиційна партія, має 34 місця у Саборі.

Хорватська селянська партія (ХСП) – заснована 15 грудня 1989 р. Очолює партію Й. Фрішчич; налічує близько 51,5 тис. членів. У досягненні своїх політичних цілей партія, перш за все, спирається на селянство як носія хорватської самобутності. Є однією з провідних опозиційних партій. Має 10 місць в парламенті.

Хорватська народна партія (ХНП) – заснована 13 жовтня 1990 р.; голова – В.Пусич, віце-спікер Хорватського сабору; налічує 11000 членів. Є громадянською лівоцентристською партією, діяльність якої заснована на хорватському тлумаченні європейських принципів народності. Входить до опозиційного блоку, разом з СДП та ХСП. Має 10 місць в Хорватському Саборі.

Ліберальна партія (ЛП) – виникла 24 січня 1998 р. в результаті розколу ХСЛП; лідер – З. Бенашич; налічує 5200 членів. Політична платформа партії ґрунтується на засадах лібералізму, кінцева мета – побудова парламентської децентралізованої держави. Належить до опозиційних сил. Має 2 місця в Хорватському саборі.

Хорватська соціально-ліберальна партія (ХСЛП) – заснована 20 травня 1989 р.; лідер – Дж. Адлешич; налічує 18 тис. членів. Центристська партія, основна мета політичної діяльності якої – побудова держави ліберальної демократії, де громадяни матимуть рівні права. Підтримує урядову ХДС, проте не має свого представника в новому уряді, сформованому у грудні 2003 р. Має два депутатських місця в Саборі.

Істрійський демократичний союз (ІДС) – заснований 14 лютого 1990 р.; лідер – І. Яковчич; налічує 4100 членів. Регіональна партія, яка діє в регіоні Істра, а також в Італії та Словенії. Виступає за регіональний розвиток Хорватії, парламентську республіку, засновану на свободі розвитку, який може обмежуватись лише інструментами соціальної держави. Опозиційна партія. Має чотири депутатські місця в Саборі.

Хорватська партія права (ХПП) – партія ультраправого спрямування, одна з найстаріших партій в РХ, яку було засновано у 1861 році. У ХХ столітті функціонувала в еміграції. Відновлена в РХ 25 лютого 1990 року. Головою є А. Джапич. ХПП визначає себе як неоконсервативну партію. Має 8 місць в парламенті.

Хорватська партія пенсіонерів (ХПУ) – заснована 29 квітня 1996 року. Виступає за соціальний захист громадян, без політичного забарвлення. Головою партії є Владимир Йордан. Має три місця в парламенті.