- •1. Заголовний комплекс сучасного періодичного видання
- •1.1. Мовні засоби в заголовному комплексі
- •1.1.2. Лінгвостилістика заголовних елементів
- •1.1.3. Структура заголовків „України молодої”
- •2.2. Ознаки фразеологізму
- •2.3. Класифікація фразем
- •2.4. Структурні розряди фразеологізмів
- •2.5. Трансформація як особливий спосіб творення фразеологічних висловів
- •2.6. Стилістичні функції фразеологічних зворотів
- •3.1. Фразеологічні одиниці в газеті «Порадниця»: характеристика та стилістична роль
- •3.2. Фразеологічні одиниці в газеті «Україна молода»: характеристика та стилістична роль
- •«Язиката Хвеська» Кокотюхи: інструкція, як тримати язик за зубами»
- •IV. Неологізми в сучасному медіа-тексті
- •4.1. Суть поняття «неологізм»
- •4.3. Стилістична роль неологізмів у вітчизняному медіа-тексті
- •V. Запозичення як поширене мовне явище
- •5.2 Класифікція запозичень
- •5.3 Функції запозичень у мовленні
- •5.4. Англіцизми як найпоширеніші запозичення сучасності
- •Vі. Особливості функціонування запозичень на шпальтах української періодики
- •6.1. Специфіка словотворення запозичених слів у мові українських змі
- •6.2. Використання лексики іншомовного походження у газеті «День»
- •6.3. Використання лексики іншомовного походження у газеті «Україна Молода»
- •VII. Росіянізми на сторінках українських видань
- •7. 1. Поняття росіянізми в українській мові
- •7. 2.Причини проникнення росіянізмів в українську мову
- •7.3. Групи росіянізмів за способом утворення
- •7.4 Типові приклади вживання росіянізмів в офіційно-діловому та публіцистичному стилях
- •7.5. Вживання росіянізмів у періодичному виданні «День»
- •7.5.1. Випадки фонетичного наслідування російських слів і зросійщене значення співзвучного українського слова
- •7.5.2. Приклади калькування виразів із російської мови
- •7.5.3. Випадки калькування словотворчих моделей
- •Висновки
- •Список літератури
- •Viіi. Лексика обмеженого вжитку в сучасній українській мові
- •8.1. Загальні відомості про лексику обмеженого вжитку
- •8.2. Жаргонізми як засіб вираження експресії у творах Ірени Карпи
- •8.2.1. Молодіжний сленг на сторінках творів Ірени Карпи
- •8.2.2. Кримінальна та наркоманська лексика у виданні Ірени Карпи
- •8.2.3. Комп’ютерний сленг у творах Ірени Карпи
- •3. Загальна характеристика журналу «Барвінок»
- •1.4.1. Оказіоналізми як засіб творення актуалізованого контексту
- •1.4.2. Стильовий розподіл лексики як спосіб оформлення авторського задуму
- •1.4.3. Фразеологізми як засіб образного мовлення
- •1.5. Роль самостійних частин мови в дитячих журнальних виданнях
- •1.5.1. Знайомство з іменником як першоосновою розподілу понять
- •1.5.2. Роль прикметника у формуванні «описовості» тексту
- •1.5.3. Дієслово як засіб формування динаміки й ритміки тексту
- •2.1. Науковий стиль української мови. Основні риси та різновиди
- •2.2. Дотримання лексичних норм у навчальній літературі
- •2.2.1. Поняття мовної норми
- •2.2.2. Термінологічна лексика на сторінках навчальних видань
- •2.2.3. Синонімія та антонімія у наукових текстах
- •2.2.4. Паронімія у наукових виданнях
- •2.2.6. Сталі словосполучення наукового стилю
- •2.2.7. Мовні кліше та штампи
- •2.2.8. Проблеми слововживання у науково-навчальній літературі
- •Тема 1. Підприємство як суб’єкт господарювання. Економічна робота на торговельному підприємстві План
- •Національний стандарт України
- •Особливості та етапи редaгувaння електрoнних видaнь
- •3.6.1. Робота редактора над логіко-композиційною структурою видання
- •3.6.2. Мовностилістичні особливості організації тексту видання
- •3.6.3. Інтерактивні елементи в енв для вищої школи
- •Тема 1. Основні тенденції в мові глобальної мережі Інтернет
- •Тема 2. Лінгвістичні та комунікативно-прагматичні особливості політичного дискурсу (на матеріалі передвиборчих промов)
- •Список рекомендованої літератури
- •Додаток в
- •Vіi. Росіянізми на сторінках українських видань 120
- •7. 1. Поняття росіянізми в українській мові 120
2.4. Структурні розряди фразеологізмів
Усі фраземи за цією ознакою поділяють на два великі розряди [5, 82]:
1) виражені словосполученнями та співвідносні з членами речення: чинити тиск, замкнуте коло, відібрало мову, почервоніти як рак, сам на сам, ціна кусається тощо.
2) виражені простими або складними реченнями: Яке коріння, таке й насіння; Гарно сміється той, хто сміється останнім; На городі бузина, а в Києві дядько і т. п.
До першого розряду належать фразеологічні зрощення, єдності та сполучення. Вони організовані за принципом поділу словосполучень на сурядні та підрядні. До фразеологізмів зі структурою сурядних словосполучень входять два, три, рідше чотири однотипні за граматичними ознаками, семантично й синтаксично неподільні поєднання слів, з’єднаних сполучниками сурядності (зазвичай єднальними). Можуть виражатися будь-якою повнозначною частиною мови. Наприклад: ні риба ні м’ясо, і сміх і сльози; і швець, і жнець, і в дуду грець; старий і малий, ні живий ні мертвий, всіх і вся, один на один, рано чи пізно, зараз або ніколи, дешево й сердито, ні сіло ні впало.
До одиниць зі структурою підрядних словосполучень входять головне та залежне (одне або декілька) слова, поєднані сполучниками підрядності. Головне слово може виражатися будь-якою повнозначною частиною мови, але найчастіше іменником чи дієсловом. Наприклад: лебедина вірність, бабине літо, за щучим велінням, пакувати валізи, зняти полуду з очей, розставити крапки над «і», пов’язати свої долі тощо.
Другий розряд складають фразеологічні вирази. Вони можуть бути співвідносними з простими або складними реченнями. До першого типу належать фразеологізми, що мають структуру як односкладного (Коханням ситий не будеш; У ліс дрова не возять; Пізно старого кота вчити гопки), так і двоскладного речення (Обережного і Бог оберігає; Шлях до серця чоловіка пролягає через його шлунок).
До другого типу входять одиниці зі структурою речень: складносурядних (Родичів багато, та ніде пообідати; Добро пушить, а лихо сушить; Кінь ногу кує, а блоха й свою сує); складнопідрядних (Хто рано встає, тому Бог дає; Який Сава, така й слава; Не брудни криниці, бо схочеш водиці; Краще синиця в руках, як журавель у небі) та безсполучникових (З праці радість, з безділля смуток; За двома зайцями поженешся – жодного не спіймаєш; Ліс рубають – тріски летять).
Проте існують фразеологічні одиниці, які, з огляду на їхню будову, не можна віднести до жодного зі згаданих розрядів. Тому цілком доречно, на нашу думку, мовознавець Л. Г. Скрипник виділяє ще третій розряд – фраземи з одним повнозначним словом, до якого належать одиниці, які мають цілісне значення, за будовою виступають поєднанням одного повнозначного слова зі службовим (або декількома) [11, 98]. Найчастіше виражаються іменниками, прикметниками та дієприкметниками, рідше – займенниками, прислівниками. Наприклад: у розквіті, як без рук, в ажурі, не до снаги, не по собі, як ужалений, як на долоні, ні до чого, ані на крок, та й по всьому, тільки й бачили, хоч убий, як дома, як слід. В основному, до таких одиниць можна дібрати однослівний синонім.