6.2. Використання лексики іншомовного походження у газеті «День»

Іншомовні слова найчастіше використовуються у статтях суспільно-політичної тематики. В основному це політичні та економічні терміни, які міцно увійшли до лексичного складу української мови та активно використовуються не тільки в публіцистиці, а й у розмовному стилі:

«Отже, Верховна Рада ухвалила допрацьований Закон про державний бюджет на 2007 рік, в якому були збережені всі базові показники ветованого раніше варіанта бюджету й не враховані основні пропозиції Президента» [Україна молода – 2008. –№ 158. – С. 20-21].

Іншомовні терміни зустрічаються і в наукових статтях, в яких йдеться про чергове відкриття вчених, нову розробку чи діяльність, пов’язану з передовими технологіями: «На цьому етапі проводиться первинний відбір негабаритних відходів, де працюють два оператори, які руками витягують залишки меблів, пінопласт. Після цього сміття потрапляє в барабан – основний апарат, який може відсортовувати органіку від неорганіки. Він діє за принципом центрифуги, де сміття перекручується і через сито з невеликими отворами йде на нижній конвеєр, який знаходиться під барабаном. Непотрібні відходи відбирають у баки й так само вивозять на полігон» [День – 2008. – № 141. – С. 27].

Багато запозичених неологізмів у статтях про культурне життя. Вони позначають нові напрями у мистецтві, останні досягнення технічного плану для обробки музики, це може бути також молодіжний сленг, який є частиною лексичного запасу як молоді, так і старшого покоління, та не потребує пояснень: «Влас­не, 23 сер­пня (чис­ло ще мо­же змі­ни­ти­ся, але це точ­но бу­де на­пе­ре­дод­ні Дня Не­за­леж­нос­ті) ми пред­став­ля­ти­ме­мо CD у виг­ля­ді на­род­но­го ка­ра­о­ке у цен­трі Ки­є­ва.

…Але що­до все­о­хоп­ної екс­пан­сії фес­ту... Бо­ю­ся, од­ні­єї на­шої енер­гії за­ма­ло, як­що це не бу­де спів­пра­ця із людь­ми на міс­цях» [Україна Молода – 2008. – № 163. – С. 29-30].

Слова іншомовного походження є невід’ємною складовою сучасної публіцистики. Кожне з них має свою історію та свій шлях потрапляння до української мови. Деякі стали загальновживаними за кілька місяців, інші – за кілька років, а то й більше. Мовний аналіз запозичення може дати інформацію щодо походження, розвитку та адаптації слова в мові-реципієнті.

Розглянемо, наприклад, слово «абітурієнт». Газета «День» подає його у такому контексті: «Вони відверто зізналися, що й не сподівалися, що їхня дитина зможе поставити такий своєрідний рекорд під час вступу до Тернопільського педуніверситету. Раніше абітурієнти там пробували свої сили на двох-трьох факультетах» [Україна Молода – 2008. – № 163. – С. 29-30].

Слово «абітурієнт» сьогодні означає «той, хто вступає до вищого навчального закладу; вступник». Це значення з’явилося у слова зовсім недавно. Раніше воно означало у німецькій мов «той, хто складає випускні екзамени; випускник». Утворене слово було від латинського абітуріенс (родовий відмінок – абітуріентіс), що означало «той, хто збирається йти». Воно було запозичене з німецької мови в середині ХІХ ст. і вийшло з ужитку в перші революційні роки, повернулося до активного словника у 20-30-х роках ХХ ст. у новому значенні – «випускник школи, що вступає до вищого навчального закладу».

Аналіз: слово розпочинається з літери а, що є характерною ознакою іншомовного слова. Про це ще свідчить сполучення двох голосних у корені – іе. Слово пройшло фонетичну адаптацію – замість звука [е] ми промовляємо [є], а також словотвірну – доданий суфікс -ент на позначення особи, що має певний рід діяльності (також диригент, опонент).

Слово «аварія» має корені у морській термінології, хоч сьогодні й не викликає таких асоціацій. Арабські купці мали на увазі тільки пошкодження корабля чи вантажу (слово аварія утворене від арабського авар – «шкода, пошкодження»). Від арабів слово запозичили італійці, а від них воно дійшло і до нас, розширюючи у процесі своє первинне значення. Сьогодні аварія – це непередбачене значне пошкодження якогось пристрою (машини або транспорту тощо).

Аналіз: слово розпочинається з літери а, при цьому буква повторювана, що сигналізує про арабське походження слова. Закінчення -ія теж не є характерним для української мови.

Газета «День» пропонує такий контекст слова:

«Держава-аварія. Реформація політичної системи почнеться з масового руху середнього классу» [День – 2006. – № 223. – С. 10]

Часто в сучасній періодиці зустрічаємо слово «бізнес». У газеті «День» слово вживане у такому реченні:

«За кадром» лишається середній клас: менеджери, працівники інтелектуальної та інформаційної сфери, студенти, малий і середній бізнес, кваліфіковані спеціалісти» [День – 2006. – № 223. – С. 10].

Слово «бізнес» прийшло з США, де воно позначало назву підприємницької діяльності, що дає прибуток. У 20-х роках ХХ століття слово з’явилося і в українській мові, але мало негативне забарвлення – вигідна справа, але водночас нечесний шлях добування грошей. Сьогодні слово вживається в обох значеннях, але найчастіше у першому [6].

Аналіз: слово однокореневе, має незвичну для української мови вимову. Існують похідні, що складаються з двох основ, – бізнесмен, бізнесвумен (люди, що займаються бізнесом), друга частина яких свідчить про американське походження слова.

Усі вже звикли до слова «гараж» та не вважають його іншомовним, але це слово колись в Україні було невідоме.

Слово «гараж» походить із французької мови і має наголос на останньому складі. Французьке garage – це суфіксальне утворення від слова garer – прикрити, захистити, помістити під прикриття. Спочатку гаражами називали звичайні сараї, куди ставилися машини. Сьогодні це і комплекси споруд для збереження та ремонту автомобілів.

Аналіз: слово закінчується на буквосполучення -аж та має наголос на останній склад, що є характерними ознаками французької мови.

Контекст газети «День»: «Вигляд зброї та кремезних парубків у одностроях на мить паралізував присутніх у гаражі людей, які отямилися вже з «браслетами» на руках» [День – 2004. – № 2. – С. 10].

Слово «епіцентр» позначає для сучасного українця мережу магазинів будматеріалів. Воно є іншомовним, але добре інтегрованим до складу української мови. Незважаючи на це, дехто й досі не може пояснити значення цього слова. Газета «День» пропонує такий контекст:

Про її матеріал «Епіцентр «пізнього брежнєвізму» (28 травня) один із читачів дотепно зауважив: «читаючи такі телеогляди, можна телевізор і не дивитись [34].

Слово «епіцентр» сьогодні вживається у багатьох випадках несвідомо. Дехто вважає,що це той самий центр, тільки «сильніше сказано». А насправді епіцентр – це геодезичний і метеорологічний термін, який позначає територію на поверхні землі, розміщену над або під осередком якихось руйнівних сил – землетрусу, поводі, сильного вибуху. У переносному значенні – місце, де з найбільшою силою виявляється або здійснюється щось, а також зосередження якихось подій.

Аналіз: про іншомовне походження слова свідчить префікс епі- (грец. έπι...), що означає перебування над чимось або на чомусь, рух проти чогось чи до чогось, супроводження, додавання, надмірність, наступність, послідовність, причинність.

Дуже популярним в останні роки стало слово «мітинг». Слово походить з англійської мови (англ. meeting, від meet – зустрічатися, збиратися) та з’являється у російській мові у другій половині ХІХ ст. Особливої актуальності слово набуло під час революції 1917 року та в часи Великої Вітчизняної війни. Сьогодні воно вживане на позначення масових зборів для вирішення важливих соціальних або політичних питань.

Аналіз: закінчення -інг є характерним для англійської мови. Воно позначає дію, що відбувається впродовж певного часу.

Слово подається газетою «День» у такому контексті: «Проте політичних заяв на мітингу було більш ніж достатньо» [День – 2006. – № 146. – С. 28].

Шанувальникам мистецтва добре відомо слово «сопрано», яке позначає високий жіночий тембр голосу. Контекст слова у газеті «День»: «Володарка прекрасного колоратурного сопрано витончено балансує на стику різних жанрів» [День – 2008. – № 143. – С. 28].

Слово «сопрано» походить з середньовічної латинської мови (суперанус – верхній). Воно прийшло до нас з італійської (італ. soprano, від sopra – зверх, понад) та активно вживається в мистецьких колах.

Аналіз: закінчення іменника на -но не є характерною рисою української мови, слово незмінюване, що також є ознакою запозичення.

Слово «ювілей» пройшло доволі тривалий шлях перш, ніж потрапити до української мови. Латинське слово iubileus означало «ювілейний рік»; це був рік, який припадав раз на півстоліття. У ювілейні роки дарували борги, звільняли рабів і невільників, і навіть не обробляли землю, щоб вона відпочила. В основі слова лежить латинське юбіларе – «радісно кричати», від юбере – «радіти», звідси юбілеус – гучно-радісний [4]. У нас ювілей – урочисто відзначувала річниця якої-небудь події в діяльності певної особи, річниця існування установи, міста.

Аналіз: слово починається з літери ю, що є нетиповим для української мови. Закінчення слова в називному відмінку на -ей є також ознакою запозичення.

Слово вживане у статті газети «День» так: «Тут уже йдеться не так про ювілей Івана Франка, як про щось більш фундаментальне, що мало б лежати в основі суспільних цінностей і що мало б знайти відображення в українському інформаційному просторі як система координат» [День – 2007. – № 120. – С. 6-7].

Іншомовні слова зустрічаються у газеті «День» у статтях будь-якої тематики. Вони вживані у правильному контексті, грамотно та доречно. Деякі були запозичені кілька століть тому (гараж, ювілей) та вже пройшли процес адаптації, деякі увійшли до складу української мови нещодавно (бізнес, мітинг), але вже набули поширення.