- •1. Заголовний комплекс сучасного періодичного видання
- •1.1. Мовні засоби в заголовному комплексі
- •1.1.2. Лінгвостилістика заголовних елементів
- •1.1.3. Структура заголовків „України молодої”
- •2.2. Ознаки фразеологізму
- •2.3. Класифікація фразем
- •2.4. Структурні розряди фразеологізмів
- •2.5. Трансформація як особливий спосіб творення фразеологічних висловів
- •2.6. Стилістичні функції фразеологічних зворотів
- •3.1. Фразеологічні одиниці в газеті «Порадниця»: характеристика та стилістична роль
- •3.2. Фразеологічні одиниці в газеті «Україна молода»: характеристика та стилістична роль
- •«Язиката Хвеська» Кокотюхи: інструкція, як тримати язик за зубами»
- •IV. Неологізми в сучасному медіа-тексті
- •4.1. Суть поняття «неологізм»
- •4.3. Стилістична роль неологізмів у вітчизняному медіа-тексті
- •V. Запозичення як поширене мовне явище
- •5.2 Класифікція запозичень
- •5.3 Функції запозичень у мовленні
- •5.4. Англіцизми як найпоширеніші запозичення сучасності
- •Vі. Особливості функціонування запозичень на шпальтах української періодики
- •6.1. Специфіка словотворення запозичених слів у мові українських змі
- •6.2. Використання лексики іншомовного походження у газеті «День»
- •6.3. Використання лексики іншомовного походження у газеті «Україна Молода»
- •VII. Росіянізми на сторінках українських видань
- •7. 1. Поняття росіянізми в українській мові
- •7. 2.Причини проникнення росіянізмів в українську мову
- •7.3. Групи росіянізмів за способом утворення
- •7.4 Типові приклади вживання росіянізмів в офіційно-діловому та публіцистичному стилях
- •7.5. Вживання росіянізмів у періодичному виданні «День»
- •7.5.1. Випадки фонетичного наслідування російських слів і зросійщене значення співзвучного українського слова
- •7.5.2. Приклади калькування виразів із російської мови
- •7.5.3. Випадки калькування словотворчих моделей
- •Висновки
- •Список літератури
- •Viіi. Лексика обмеженого вжитку в сучасній українській мові
- •8.1. Загальні відомості про лексику обмеженого вжитку
- •8.2. Жаргонізми як засіб вираження експресії у творах Ірени Карпи
- •8.2.1. Молодіжний сленг на сторінках творів Ірени Карпи
- •8.2.2. Кримінальна та наркоманська лексика у виданні Ірени Карпи
- •8.2.3. Комп’ютерний сленг у творах Ірени Карпи
- •3. Загальна характеристика журналу «Барвінок»
- •1.4.1. Оказіоналізми як засіб творення актуалізованого контексту
- •1.4.2. Стильовий розподіл лексики як спосіб оформлення авторського задуму
- •1.4.3. Фразеологізми як засіб образного мовлення
- •1.5. Роль самостійних частин мови в дитячих журнальних виданнях
- •1.5.1. Знайомство з іменником як першоосновою розподілу понять
- •1.5.2. Роль прикметника у формуванні «описовості» тексту
- •1.5.3. Дієслово як засіб формування динаміки й ритміки тексту
- •2.1. Науковий стиль української мови. Основні риси та різновиди
- •2.2. Дотримання лексичних норм у навчальній літературі
- •2.2.1. Поняття мовної норми
- •2.2.2. Термінологічна лексика на сторінках навчальних видань
- •2.2.3. Синонімія та антонімія у наукових текстах
- •2.2.4. Паронімія у наукових виданнях
- •2.2.6. Сталі словосполучення наукового стилю
- •2.2.7. Мовні кліше та штампи
- •2.2.8. Проблеми слововживання у науково-навчальній літературі
- •Тема 1. Підприємство як суб’єкт господарювання. Економічна робота на торговельному підприємстві План
- •Національний стандарт України
- •Особливості та етапи редaгувaння електрoнних видaнь
- •3.6.1. Робота редактора над логіко-композиційною структурою видання
- •3.6.2. Мовностилістичні особливості організації тексту видання
- •3.6.3. Інтерактивні елементи в енв для вищої школи
- •Тема 1. Основні тенденції в мові глобальної мережі Інтернет
- •Тема 2. Лінгвістичні та комунікативно-прагматичні особливості політичного дискурсу (на матеріалі передвиборчих промов)
- •Список рекомендованої літератури
- •Додаток в
- •Vіi. Росіянізми на сторінках українських видань 120
- •7. 1. Поняття росіянізми в українській мові 120
1.4.2. Стильовий розподіл лексики як спосіб оформлення авторського задуму
Пишучи для дитячої аудиторії, письменник має врахувати реальний запас (активний і пасивний) слів дітей та поріг розуміння ними нових понять. Важливо й те, що малюки ще не входять у всі сфери спілкування дорослих. Для них звичне побутове й естетично-образне спілкування. Отже, реалією дитячої мови є розмовно-побутове мовлення (стиль), котре позначене на окремих територіях місцевим колоритом (діалектом), і художній стиль, котрим діти користуються у вигляді запам’ятовуваних віршів, скоромовок, переказуваних казок, а крім того, що особливо цікаво, у вигляді цитованих, перефразованих, а подекуди й стилізованих фрагментів творів у грі й навіть побутових ситуаціях.
Для того, щоб у дитини не складалося враження неприродності мовлення героїв твору, мовні рівні мають бути максимально наближеними до тих рівнів, якими володіють діти того чи іншого віку. Проте тут варто пам’ятати про норми літературної мови, не допускати зловживання діалектизмами, жаргонізмами, рідковживаними та іншомовними словами, не використовувати «псевдодитячу мову».
Наочність фактичного матеріалу повинна бути такою, щоб осмислення змісту при читанні проходило на оптимальному рівні. Читач повинен уявити предмет, явище, процес максимально точно, відповідно до задуму автора. Будь-який літературний твір повинен бути доступний читачеві. Доступність фактичного матеріалу у творах для дітей залежить від ступеня їх новизни, точності, доречності, яскравості, виразності, наочності. Мова дитячої книги повинна поєднувати у собі лаконічність, логічну стрункість з багатством, емоційністю викладу твору, «створювати систему уявлень та образів, апелювати не лише до логічного, а й до емоційного аспекту дитячого сприйняття, розвивати асоціативне мислення» [12; с. 132].
У журналі «Барвінок» стильовий розподіл лексики такий: художній стиль, розмовний, науковий.
Художній стиль наявний у подовжуваному фентезі від Галини Малик.
Розмовна лексика, зважаючи на вік читача, пронизує увесь випуск видання. Використання розмовно-літературної лексики допускається. Наприклад:
«Вештається ледащо» [2. – № 5. – с. 12];
«Дрімає соня» [2. – № 7. – с. 23];
«всівся пан» [2. – № 8. – с. 14].
Найчастіше розмовно-літературна лексика сконцентрована в рубриках порад та розважальних.
Розмовно-просторічна лексика трапляється така:
«цмокнув у щічку» [2. – № 7. – с. 13];
«справжній гульвіса» [2. – № 9. – с. 12];
«такий добряк» [2. – № 11. – с. 9].
Міститься багато діалектизмів на сторінках газети:
«вуйко» [2. – № 1. – с. 7];
«кумина» [2. – № 8. – с. 20];
«пудити» [2. – № 9. – с. 17];
«пріч» [2. – № 10. – с. 8].
У журналі має місце наукова лексика. Її вводять із метою ознайомлення читача та полегшення сприйняття. Наприклад:
«чорна діра» [2. – № 1. – с. 11];
«земна літаюча тарілка» [2. – № 2. – с. 13];
«сенсор вологості» [2. – № 3. – с. 15];
«sms» [2. – № 6. – с. 3];
«дидукція» [2. – № 6. – с. 5].
Отже, у журналі «Барвінок» наявні різні стилі лексики. Вживання розмовної лексики допустиме, адже видання для дітей молодшого та середнього шкільного віку. Вона є знайомою, доступною для читачів. Також виправдане введення наукової лексики, бо вказано пояснення термінів. Ми вважаємо, що не зовсім доречним є надмірне вживання діалектизмів, які невідомі широкому загалу читачів. Загалом, журнал «Барвінок» є багатогранним виданням, що відзеркалює стильовий розподіл лексики.