Тема 1. Основні тенденції в мові глобальної мережі Інтернет

Теоретичні питання:

1. Інтернет-комунікація як мовний феномен

2. Мова парламентських сайтів

Література:

1. Коломієць Н.В. Лінгвістичні особливості організації гіпертексту інтернет-новин (на матеріалі англійської мови) : Дис. … канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. – К., 2004. – 214 с.

2. Смирнов Ф. О. Естественный язык и компьютер: деструктивное влияние или очередноц етап эволюции? – Эл. Ресурс.

3. Кондрашов П. Е. Компьютерный дискурс: социолингвистический аспект: Дис…. канд. Филол. Наук. – Краснодар, 2004. – 189 с.

4. Дедова О.В. О специфике компьютерного дискурса // Русский язык: исторические судьбы и современность… - С. 387-388.

5. Гаврилов І. Україна в Інтернеті чи Інтернет в Україні? // Економічні реформи сьогодні. – 1999. - № 20. – С. 25-27.

Завдання для СРС:

1. Законспектуйте статті зі списку літератури.

2. Проаналізуйте обране вами Інтернет-видання на предмет мовного наповнення.

Тема 2. Лінгвістичні та комунікативно-прагматичні особливості політичного дискурсу (на матеріалі передвиборчих промов)

Теоретичні питання:

1. Сугестивні технології в сучасному політичному дискурсі

2. Прагматично марковані тексти в політичному дискурсі

3. Просодичний (вербальний) портрет у політичному дискурсі

4. Стильова й стилістична роль політичної метафори

Література:

1. Черепанова И. Ю. Человаек манипулирующий (суггестия в коммуникации) // Человек говорящий: Язык, культура, познание. – М.: Ин-т языкознания РАН, 1995. – С. 115-123.

2. Речевое воздействие в сфере массовой коммуникации / Отв. ред. Ф. М. Березин, Е.Ф. Тарасов. – М.: Наука, 1999. – 136 с.

3. Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность. – М., 1987. – 261 с.

4. Коханенко А. И. Имидж рекламных персонажей. – М., 2004. – 140 с.

5. Черепанова И. Заговор народа. Как создать сильный политический текст. – М., 2002.9

Завдання для СРС:

1. Законспектуйте статті зі списку літератури.

2. Проаналізуйте обране вами видання, промову політика на предмет мовного наповнення.

Список рекомендованої літератури

Лексикографічні джерела

1. Непийвода Н. Практичний російсько-український словник: найуживаніші слова і вислови / Н. А. Непийвода. – К. : Основа, 2000. – 256 с.

2. Орфографічний словник української мови: близько 120 000 слів / Уклад. С. І. Головащук, М. М. Пещак, В. М. Русанівський, О. О. Тараненко. – К. : Довіра, 1994. – 864 с.

3. Словник труднощів української мови / За ред. С. Я. Єрмоленко. – К. : Рад. школа, 1989. – 334 с.

4. Український орфографічний словник: близько 143 000 слів / За ред. Л. М. Полюги /З-тє вид., переробл. і доповн. – К. : Довіра, 2002. – 1006 с.

5. Українсько-російський і російсько-український фразеологічний словник / Уклад. І. С. Олійник, М. М. Сидоренко. – 2-ге вид. – К. : Радянська школа, 1978. – 447 с.

6. Фразеологічний словник української мови: у 2 т. / Уклад.: В. М. Білоноженко. – К. : Наук. думка, 1993. – 984 с.

Навчально-методична література

7. Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо / Б. Антоненко-Давидович. – К. : Либідь, 1991. – 256 с.

8. Сербенська О. Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити / Сербенська О., Редько Ю., Федик О. ; за заг. ред. О. Сербенської. – Львів : Світ, 1994. – 152 с.

9. Гнаткевич Ю. Уникаймо русизмів в українській мові : короткий словник-антисуржик / Ю. Гнаткевич. – К. : Просвіта, 2000. – 56 с.

10. Пономарів О. Культура слова. Мовностилістичні поради : навч. посіб. / О. Пономарів. – К. : Либідь, 2001 – 240 с.

11. Пазяк О. М. Українська мова і культура мовлення : навч. посіб. / О.М. Пазяк, Г. Г. Кисіль. – К. : Вища шк., 1995. – 239 с.

12. Пономарів О. Д. Сучасна українська мова : підруч. / О.Д. Пономарів, В. В. Різун, Л. Ю. Шевченко та ін. ; за ред. О. Д. Пономарева. – 2-ге вид., перероб. – К. : Либідь, 2001. – 400 с.

13. Український правопис / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, Ін-т укр. мови НАН України. – К. : Наук, думка, 2010. – 288 с.

14. Фурдуй М. Українська мова. Практикум з українського правопису : навч. посіб. / М. Фурдуй ; за ред В. В. Різуна. – К. : Либідь, 2005. – 272 с.

15. Ющук І. Практикум з правопису української мови : навч. посіб. / І. Ющук. – 4-е вид. – К. : Освіта, 2000. – 254 с.

Додаткова література

16. Грінченко Б. Три питання нашого правопису / Б. Грінченко // Історія українського правопису ХVІ–ХХ ст. Хрестоматія. – К., 2004. – 581 с.

17. Грінченко Б. Тяжким шляхом / Б. Грінченко // Рада. – 1906. – № 27.

18. Історія українського правопису: ХVІ–ХХ ст. : Хрестоматія / Нац. акад. наук України, Ін-т укр. мови. – К. : Наук. думка, 2004. – 582 с.

19. Мовна ситуація в Україні та дискусії навколо українського правопису. – К., 2002. – 71 с.

20. Непийвода Н. Сам собі редактор : порадник з укр. мови / Н. Непийвода. – К : Українська книга, 1998. – 240 с.

21. Німчук В. Проект українського правопису / В. Німчук // Довідник з українського правопису. – К., 2006. – 120 с.

22. Огієнко І. Вчімося рідної мови // Рада. – 1909. – № 198–200.

23. Огієнко І. Історія української літературної мови / І. Огієнко. – К. : Либідь, 1995. – 296 с.

24. Русанівський В. М. Життя слова / В. М. Русанівський, С. Я. Єрмоленко. – К. : Вища шк., 1978. – 191 с.

25. Шевельов Ю. Українська мова в першій половині двадцятого століття. Стан і статус / Ю. Шевельов. – [Б. м.] : Сучасність, 1987. – 295 с.

ДОДАТОК А

Тести

Варіант І

1. Знайдіть росіянізм:

а) зловіщий;

б) захоплюючий;

в) щасливий;

г) впевнений.

3. Відшукайте слово, яке є оказіоналізмом:

а) прогалик;

б) логін;

в)  безрозум;

г) спам.

4. Знайдіть фразеологізм:

а)  як з голочки;

б) зоряне небо;

в) впевнений у собі;

г) ще той шибайголова.

5. Який заголовок виконує номінативну функцію?

а) Біодобавки – не завжди корисно.

б) Ділова українська мова.

в) Тепла, лікувальна і етноавангардна!

г) Весна прийде – розтане коаліція.

6. Знайдіть слово, яке не є запозиченням:

а) келих;

б) сюжет;

в) адвокат;

г) сльоза.

7. Для іншомовної лексики НЕ характерно:

а) скупчення приголосних;

б) відсутність чергувань;

в) наявність букви «и» ;

г) наявність букви «ф».

8. Що таке професіоналізми?

а) слова, запозичені з інших мов;

б) слова, властиві мові людей певного фаху;

в)  слова та вирази, що обмежено вживаються у мові окремих соціальних груп;

г) слова, які використовують лише професіонали у своїй справі.

9. Серед поданих слів оберіть арготизми:

а) кідро, лоботи, дикона;

б) іміджмейкер, сленг, спам;

в) злиняти, конина;

г) імпічмент, салам, харакірі.

10. Що таке калька?

а) утворення нового слова через безпосередній переклад з іншої мови;

б) слово, запозичене з російської мови;

в)  новостворений термін, що перебуває у процесі входження у загальне використання.

11. Яке з поданих словосполучень не є калькою з російської мови?

а) факт на лице;

б) діяти на нерви;

в) при таких умовах;

г) зворушливий момент.

12. Серед поданих словосполучень знайдіть кальку:

а) підвищити на посаді;

б) у більшості випадків;

в) обмін думками;

г) відлуння війни.

13. Що таке сленг ? Сленг – це:

а) міський соціолект, що виник у різних соціальних групах;

б) давно забуті, історичні слова;

в) побутове мовлення.

14. Серед поданих слів знайдіть молодіжний сленг.

а) баклан, гопнік, западло;

б) конопля, гаш, бонг;

в) класний, фота, фігня.

15. Причиною невдалих заголовків є:

а) інертність журналістів;

б) несприймання складних заголовків читачами;

в) несуттєвість заголовків;

г) усі відповіді правильні.

Варіант ІІ

1. Заголовок «Новий Loreal Derma Expert. Ультра ефективний – ультра делікатний» виконує функцію:

а) інформативну;

б) рекламну;

в) комунікативну.

2. Лід «Знайди те, у що віриш» до заголовку «Кохання через інтернет» є:

а) лід-директив;

б) лід-констатив;

в) лід-перформатив.

3. У якому рядку усі неологізми є власне неологізмами:

а) кіллер, стереотип, узурпація;

б) покейшн-скаут, прес-конференція, кліп;

в) форум, електорат, нео-більшовик;

г) акумуляція, пестицид, айпод.

4. Фразеологізм «забирати життя» є :

а) фразеологічним сполученням;

б) фразеологічним зрощенням;

в) фразеологічною єдністю.

5. Модифікована фразема «Тихіше їдеш, багатшим будеш» утворена способом:

а) зміна форми;

б) поширення компонентного складу фразеологізму;

в) поєднання одразу кількох фразеологізмів;

г) зміна компонентів;

д) обігрування фразеологізму гумористично завдяки перетворенню.

6. У якому рядку усі слова є сленгом:

а) лопатник, прикол, кабак, кусок;

б) барига, фігня, короїдка, тюлень;

в) на шару, по барабану, манатки;

г) спиртовіз, гідросолдат, впарити, душняк.

7. У якому з поданих речень вжито професіоналізм?

а) Сучасне обладнання камбуза дозволяє приготувати корисні і смачні страви.

б) В драматургії соціальної тематики з'явилося нове амплуа соціального героя.

в) Разінський шпигун Давид Перехрест зберігав таємні листи під сукнею дружини.

д) Інтернет і соціальні мережі нівелюють дружбу.

9. У якому з поданих речень наявний росіянізм:

а) Російські спортсмени відмовилися брати участь у зимовій олімпіаді.

б) Трапляються випадки у житті, коли вже нічого змінити не можна.

в) Концерт влаштували за ініціативи творчого колективу літературної студії.

г) Фондю – смачне й ситне блюдо, яке готують у Швейцарії.

10. Яку функцію виконує заголовок: «Свобода вибору» («Чернігівщина». – № 23)

а) номінативну;

б) інформативну;

в) рекламну;

г) впливу та переконання.

11. У якому зі словосполучень неправильно вжито слово:

а) хворіти на грип;

б) впадати в око;

в) теплі відчуття кохання;

г) оволодіти собою.

12. До фразеологічних зрощень не належить:

а) бити байдики;

б) поставити крапку;

в) висмоктати з пальця.

13. Слова, що передають ставлення мовця до вже відомих понять, підкреслюючи його особливість це:

а) словотвірні неологізми;

б) трансформації;

в) синонімічні неологізми;

г) семантичні неологізми.

14. Виберіть правильне визначення росіянізмів:

а) слова чи мовні звороти, утворені за зразком російськомовних форм, що зазнавали часткової адаптації до особливостей української мови;

б) мовні покручі, результат незнання української та російської мов;

в) слова, запозичені з російської мови або утворені за її зразком іншою мовою.

Варіант ІІІ

1. Лексичні неологізми поділяються на:

а) стилістичні, термінологічні;

б) термінологічні, жаргонні;

в) стилістичні, фонетичні;

г) номінальні, семантичні.

4. З якої мови запозичене слово «сарай»?

а) арабської;

б) грецької;

в) латинської;

г) тюркської.

5. Умовна говірка певної соціальної групи з набором слів, незрозумілих для тих, хто знаходиться поза межами цієї групи:

а) жаргон;

б) сленг;

в) арго;

г) суржик.

6. Виберіть варіант абревіатури, який написано правильно:

а) Районо;

б) КПСС;

в) СССР;

г) МЗС.

7. Який з перерахованих заголовків має рекламну функцію?

а) Свобода вибору.

б) Тепло, практично, вигідно.

в) Біодобавки – це не завжди корисно.

г) Людмила Грино.

8. Лід – це …

а) назва твору чи його частина;

б) постійний незмінний елемент газети;

в) структурна завершеність;

г) підзаголовок.

9. Спам, менеджмент, логін, факс – це …

а) неологізми;

б) фразеологізми;

в) варваризми;

г) архаїзми.

10. Із перерахованих слів виберіть англіцизм:

а) ювілей;

б) шоубізнес;

в) журнал;

г) магазин.

11. Лексикон розмовної мови людей певної групи, пов'язаних спільним інтересом – це…

а) суржик;

б) варваризм; в) сленг;

г) жаргон.

12. Суржик – це…

а) слова іншомовного походження, які вживаються поряд зі своїми відповідностями;

б) синтезована лексика різних молодіжних груп;

в) змішування норм різних молодіжних груп;

г) умовна говірка з набором слів.

13. Виберіть варваризми:

а) гомосапіенс, ок;

б) євро, інтернет;

в) блокбастер, кліп;

г) клабер, рок-музика .

14. Що не належить до професіоналізмів?

а) літературні;

б) науково-технічні;

в) професійно-виробничі;

г) просторічно-жаргонні.

15. Основні джерела виникнення нових слів:

а) поява нових реалій;

б) нове значення наявних слів;

в) краще усвідомлення старих значень слів;

г) поява слів, що є синонімами до наявних;

д) поява слів, що є антонімами до наявних.

Варіант IV

1. Позначте рядок, де є застарілі слова:

а) Людська душа тисячозвука, в гірськім одбита кришталі.

б) Серед січовиків була прихована любов до цього гетьмана.

в) І тінь місяцехіда вже зорям не чужа.

г) Гімназисти вирішили підтримати вчителя.

2. Позначтее рядок, де синонім до фразеологізма «товкти воду в ступі»?

а) зволікати;

б) говорити зайве;

в) замовкнути;

г) нічого не робити.

3. Позначте рядок, де є фразеологізм, що відповідає реченню?

Після важкого трудового дня я дуже втомився

а) Землі під ногами не чув;

б) не чув ні ніг, ні рук;

в) опустити руки.

4.Позначити рядок, де правильно пояснено значення фразеологізму «плести химери»

а) пліткувати про щось;

б) інтригувати;

в) виготовляти домотканий килим;

г) домагатися чого-небудь від когось.

5. Позначте речення, де є застаріле слово:

А) І можу поклястися на знамені, що мав би за найвищу ногороду потрібним бути власному народу.

Б) Марічка любила, коли він грав на флояру.

В) Гостей у Івана повна хата, гадзи і гадзині.

Г) Козаки йшли під білими хоругвами, з піками, у зухвалих магерках.

6. Фразеологізми використовуються для:

а) надання мовленню емоційності;

б) глибшого розуміння суті;

в) розкриття теми;

г) поглиблення основної думки.

7. Фразеологізм замовляти зуби має походження:

а) іншомовне;

б) українське фольклорне;

в) біблійне;

г) античне.

8. Виділіть речення, у якому вжито фразеологічний зворот:

А) Сиві круторогі воли, помахуючи рогатими головами, поспішали з гори в долину (М. Коцюбинський).

Б) Семен розпряг волів, пустив їх на пашу (М. Коцюбинський).

В) Вам хвости волам крутити, а не сучасні літаки будувати (В. Собко).

Г) Семен тяжко зітхнув і поспішився за волами. (М. Коцюбинський).

9. Укажіть фразеологізми

а) замилювати очі;

б) дивитися в очі;

в) блакитні очі;

г) добрі очі;

д) упадати в очі;

е) попасти на очі;

є) чисті очі.

10. Укажіть рядки, у яких усі слова – запозичення:

а) апеляція, дует, граматика, ініціали, дія;

б) лібрето, майстер,аршин, статут, чемпіон;

в) журнал, фактор, клуб, коса, бланк;

г) бісквіт, бюро, реакція, тротуар,фотографія.

11. У якому рядку правильно підібрані пояснення до фразеологізмів:

а) робити з мухи слона – перебільшувати, пекти раків – робити щось неправильно;

б) виходити з себе – гніватись, бити байдики – ледарювати;

в) лебедина пісня – останній, найкращий твір, битий шлях – щось невідоме.

12. Виберіть варіант, у якому правильно відредаговано словосполучення:

а) повістка дня – розпорядок дня;

б) виписка з протоколу – цитата з протоколу;

в) відношення до проблеми – ставлення до проблеми.

13. Фразеологізми – це:

а) стійкі сполучення слів;

б) словосполучення, які не входять до літературної мови;

в) вдалі вислови, що стали відомі.

14. Неологізми – це:

а) нові слова;

б) застарілі слова;

в) слова, близькі за значенням;

г) слова, протилежні за значенням.

Вараіант V

1. Визначити, котрий із варіантів є антитезою.

а) сходи в небуття;

б) лежачий так і не піднявся;

в) ананіївські страсті-мордасті;

2. Визначити, яке із запитань є риторичним.

а) Де ти відпочиватимеш цього літа?

б) Коли да Вінчі збере мільйон?

в) У ліс чи до моря?

3. Дати визначення поняттю "неологізм".

а) слово або словосполучення, що ввійшло в українську мову завдяки Першій світовій війні;

б) слово або словосполучення, яке утворене для позначення нового предмета чи нового поняття;

в) слово або словосполучення, яким позначають знаряддя і матеріали праці, процеси виробництва, характерні для різних галузей і спеціальностей.

4. Визначити, які функції іншомовних слів.

а) називна, давальна, знахідна;

б) похідна, початкова, скупчення;

в) називна, стильова, аксіологічна.

5. У якому з речень є авторський неологізм?

а) Вік минув зеленорунний, що садами ніжно пах ( Б.-І. Антонич).

б) Будуть сніжнії зорі таночки вести з буйним вітром, мов коло дівоче (Л. Українка).

в) Місце для ночівлі вибрали на узвишші, щоб вітром здувало мошву та комарів (В. Малик).

6. Визначити рядок, у якому всі слова є діалектизмами.

а) картопля, вуйко, ботька, такелаж;

б) пшінка, веселики, кукуля, бараболя;

в) плай, банити, рея, комора.

7. Слова чи мовні звороти, утворені за зразком російських мовних форм, що зазнали часткової адаптації до особливостей української мови – це ..?

а) росіянізми;

б) росіянізми;

в) кальки.

8. Визначити, яку функцію виконує заголовок «Урбаністика майбутнього»:

а) інформативну;

б) номінативну;

в) прагматичну;

Г) комунікативну.

9. До якої групи можна віднести неологізм «противсіхи»:

а) новотвір;

б) моментальне входження нового явища дійсності;

в) абревіатура;

г) оказіоналізм.

10. До якої групи можна віднести фразеологізм «Я протестую, отже, я існую»:

а) фразеологічна модифікація;

б) фразеологічне зрощення;

в) фразеологічна єдність;

г) фразеологічне сполучення.

11. Яка група лексики не представлена в реченні «Ми вітаємо цю ініціативу київської міської держадміністрації»:

а) росіянізм;

б) запозичення;

в) фразеологізм;

г) абревіатура.

12. Яка група лексики яскраво виражена в заголовку «No name кітч проти hand made автентики»:

а) екзотизм;

б) варваризм;

в) запозичення;

г) неологізм.

13. Серед поданих варіантів виберіть розмовну лексику:

а) політех, капітальні чистки, путінська дача, полізли штурмувати;

б) по завершенні, на протязі, лідируючий;

в) лабати шоу, лаве на новий одяг, розливайка;

г) уїкенд, істеблішмент, кітч, імідж.

14. Виберіть заголовок, у якому вжито прийом парцеляції:

А. Вір не гаслам, а бюджету!

Б. Собі – все, людям – сміття?!

В. Щоб учитися, я… виживав.

Г. Другу хвилю чекали? Ось вона!

ДОДАТОК Б

Мовностилістичний аналіз періодичного видання

Схема аналізу

1. Аналізоване видання, його вид.

2. Особливості вживаних у виданні заголовків та лідів.

3. Лексичне наповнення часопису.

0. Неологізми видання.

1. Функціонуваня фразеологізмів на сторінках видання.

2. Запозичення на шпальтах часопису.

3. Розмовно-просторічна лексика у виданні.

4. Висновок.

Приклад

Аналізоване видання – Український тиждень. – 18-24.11.2011. – № 47 (212).

Український тиждень – суспільно-політичний аналітичний журнал. У ньому висвітлюються основні події політичного, економічного, суспільного й культурного життя країни.

Видання вирізняється яскравими заголовками, хоча й має аналітичне спрямування. Вони пожвавлюють матеріал, увиразнюють основну думку, приваблюють читача. Варто зазначити, що не всі з них достатньо інформативні: зміст багатьох розкривається лише після прочитання статті. Проте вони яскраво відображають ідейний зміст публікації. Безумовно, заголовки оригінальні й самобутні, експресивні й гостро емоційні, інтонаційно виразні. Вони структурно завершені, побудовані з дотриманням норм літературної мови; лексеми вжиті точно; часто використовуються прийоми переосмислення значення слова.

За функціями у виданні переважають заголовки, що виконують прагматичну («Зазираючи у провалля»), номінативну («Урбаністика майбутнього», «Європейський оптиміст»), інформативну («Повернення до стоїцизму», «Кінець Бурлесконі») функції. Це пов’язано з тим, що журнал не містить рекламного матеріалу, призначений для освіченого, ерудованого, обізнаного в подіях сучасного життя читача.

Заголовки часто побудовані на основі художніх засобів.

У заголовку «Мантри в тумані» використано цікавий прийом заміни літери в слові, що породжує несподівані асоціативні зв’язки, для розкриття основної ідеї статті. Замість вислову «мандри в тумані» автор ужив форму «мантри в тумані», що вказує на неодноразові, точно повторювані уникання влади переговорів з європейцями про звільнення політичних в’язнів. Адже мантра – це священний гімн в індуїзмі та буддизмі, який вимагає точного відтворення звуків, складових.

Схожим за побудовою є заголовок «Кінець Бурлесконі». Уживаючи лексему «бурлеск», автор характеризує події в Італії, що стосуються відходу від влади Сільвіо Берлусконі.

Заголовок «Олімпійський» для небожителів» побудований на основі алюзії. Адже мається на увазі нещодавно відкритий стадіон «Олімпійський» з натяком на славетну гору богів Олімп. Небожителями автор називає українських можновладців. Заголовок є досить вдалим, тому що має також виразний відтінок іронії.

Метафоричний заголовок «Родоплемінний звичай» вказує не на особливість життя наших предків, а на сучасні кадрові призначення у владі, що часто відбуваються за принципом земляцтва. Перенесення історичного явища на сучасні реалії також породжує іронію.

У заголовку «No name кітч проти hand made автентики» використовується прийом антитези та варваризми. Антитеза виразно окреслює проблему статті, а варваризми привертають увагу і надають оригінальності, проте уживання таких некласичних варваризмів у заголовку може ускладнити його розуміння.

Заголовок «Міністр освіти і скарби політеху» побудований на основі подібності до заголовків пригодницьких книг, наприклад, «Джордж і скарби всесвіту» Хокінга, «Тарзан і скарби Опару» Е. Берроуза. Такий заголовок викликає цікавість, підкреслює таємничість, загадковість, нез’ясованість подій, про які йдеться у статті. У цьому заголовку вжито також розмовну лексема «політех».

У виданні переважають односкладні заголовки, що робить їх лаконічними й точними. Наприклад, номінативні «Урбаністика майбутнього», «Європейський оптиміст», «Повернення до стоїцизму»; віддієслівні «Почати з Латвії».

У виданні використовуються влучні ліди, що об’єктивно інформують про зміст статей, розшифровують заголовки, мотивують до подальшого ознайомлення з текстом. За типом переважають ліди-констативи. Наприклад, «Під час Євро-2012 на туристів чекають тисячі сувенірів із псевдоукраїнською символікою. Чи є альтернатива цій продукції?», «У Донецьку набирає обертів неформальний рух із захисту прав споживачів», «Еволюція Донбасу впродовж останнього століття витворила унікальну спільноту, яка намагається поширити свої звички на всю Україну».

У виданні вживається значна кількість неологізмів. Вони дають змогу автору точніше, яскравіше висловити свою думку, значно пожвавлюють аналітичний матеріал, допомагають позначити нові реалії.

За типом переважають власне неологізми, які часто є запозиченнями (іміджмейкер, мультикультуралізм, кітч, інтернет-провайдер), новоутворення (туманофобія, нововитвір, новопризначений, високовитратний, пізньо-середньовічний, новопосталі держави, ширвжиток, «берлусконізм», тетчеризм, рейґанізм), словотвірні неологізми (екс-гендиректор, спец-поселенці, мультимільйонер, екоосвіта, єврозона, політсила, авантюрник, антиамериканський, «неонацисти», проросійський, домодерн, наднаціональні держави, етносувенір), абревіатури (облгаз, теплокомуненерго, «Енерго-машспецсталь», Укрексімбанк). Наявні також оказіоналізми, які надають особливого смислового відтінку описуваному явищу, яскравості, підкреслюють індивідуальність автора, його ставлення до подій («фіналізований», націєтворчі процеси, «противісхи», «креативники»). Громадсько-аналітичне спрямування видання зумовлює переважання суспільно-політичної, економічної сфер уживання неологізмів.

У виданні трапляються також фразеологізмирізних типів, що пожвавлюють матеріал, увиразнюють думки автора. Часто вживають фразеологічні єдності (приречена залишатися на задвірках, прийняти глобалізацію з відкритими обіймами). Серед фразеологічних виразів переважають конструкції номінативного характеру (гарячі точки, циганський чинник, кузня кадрів).

За класифікацією Молоткова (за приналежністю стрижневого слова до певної частини мови) переважають іменні (ведмежа грація, залізна завіса, золотий запас) та дієслівні (медом намазано, поставити під великий знак питання плани, накази спустять на гальмах) фразеологізми.

За класифікацією Авксентьєва (поділ на структурно-граматичні типи) переважають фразеологічні одиниці, співвідносні зі словосполученнями (спускання на гальмах російських планів, вкриватися пилом, Клондайк для заробляння, питання випуску пари).

За класифікацією Шанського (за експресивно-стилістичними властивостями) зрідка вживаються фразеологізми розмовно-побутового характеру (хай йому грець, погодитися «крізь зуби»). Переважають фразеологізми книжного характеру (владний Олімп, перетворити на розмінну монету, початок кінця держави, глухий кут, сізіфів труд історика, прокласти мости між Східною і Західною Європою, біла пляма).

За класифікацією Булаховського (за джерелами походження) переважають фразеологізми-запозичення (палиця на два кінці, «палац Берлусконі» (бордель), золоте дно).

На сторінках видання можна натрапити також на модифіковані фраземи, які викликають найбільшу цікавість читача, надають статті свіжості, неповторності. Наприклад, вислів «Я протестую, отже, я існую», побудовано відповідно до відомих слів Рене Декарта «Я мислю, отже, я існую».

Сторінки аналізованого видання рясніють запозиченнями. Це явище в цілому характерне для сучасного етапу розвитку мови ЗМІ. Запозичення допомагають автору об’єктивно відобразити і проаналізувати події сучасності, сприяють процесу культурної євроінтеграції, надають повідомленню певного смислового і стилістичного відтінку, підкреслюють ерудицію автора. Проте не слід надуживати запозиченнями, оскільки вони здатні витісняти власне українські мовні ресурси.

У виданні наявна як лексика запозичена в останні десятиліття, яка перебуває на початковому етапі засвоєння (іміджмейкер, медіа-простір, креатура, інтернет-провайдер), так і лексеми, запозичені на раніших етапах розвитку мови (ірраціональний, бундестаг, апріорі, кулуари, гуманізація, де-факто, геополітичний). У виданні є значна кількість прямих запозичень з англійської мови, яка нині є найпоширенішою у світі (імідж, інтеграція, моніторинг, брендинг, істеблішмент, слоган, креативність, кітч). За способом запозичення переважають книжні лексеми (мультикультуралізм, кореляція, респондент, інституція, прерогатива).

Змістове наповнення видання визначає типи запозиченої лексики за сферами вживання: суспільно-політична (політолог, ратифікація, опозиціонер, декриміналізація, брифінг, амбасада, респектабельний), соціально-економічна (електоральні дивіденди, промокопанія, приватизація, інвестор, рейдерський, імплементація, монополізм, демпінг, бізнес-інтереси, тренд, дотація, дефолт, інфраструктура).

Варто зазначити, що на сторінках сучасних періодичних видань використовують значну кількість варваризмів. Видання, аналізоване нами, не є винятком. У ньому можна натрапити на давні вислови латинського походження (casus belli (привід для війни), terra incognita, mama mia), власні назви, написані засобами неукраїнського алфавіту (Bently, The Financial Times), поширену абревіатуру V.I.P. і навіть варваризм-оказіоналізмhomopoliticus. Варваризми часто використовуються у заголовках («Русифікація non-stop», «No name кітч проти hand made автентики»), проте такі прийоми не вважаються вдалими, оскільки ускладнюють розуміння їх читачем.

У лексичному наповненні видання невелику частку становить нестандартна лексика. Про окремі її шари вже згадувалося вище (неологізми, варваризми). Такі види нестандартної лексики, як жаргон, арго, суржик, не вживають на сторінках видання, оскільки його змістове наповнення виключає наявність такої лексики. Можна лише зрідка натрапити на сленгізми й розмовні лексеми. Наприклад, «лівацькі угруповання», «виставляють себе на посміховисько», «полізли штурмувати», «освистати», «забратися за кордон», «захаращено», «не хочу дарувати цим мордатим свою країну», «капітальні чистки», «путінська дача», «Греція прогнеться», «большаки», «політех». З метою надання повідомленню іронічного відтінку автори записують засобами української мови російські лексеми («масовікзатєйнік», Владімір Владіміровіч, совєтський, матрьошка).

Отже, аналізоване видання має багате лексичне й стилістичне наповнення. Влучні, яскраві заголовки, побудовані з використанням різноманітних художніх засобів і прийомів, приваблюють читачів, чітко виражають основну ідею статті. Неологізми осучаснюють матеріал, дають назви новим реаліям, увиразнюють думки автора. Фразеологізми пожвавлюють текст, збагачують його експресивно. Уживання численних запозичень відповідає потребам часу, дає змогу об’єктивно висвітлювати події сучасності, сприяє процесу інтернаціоналізації. Нестандартна лексика використовується в міру й надає матеріалу особливого стилістичного відтінку.

Виконала: студентка групи СР-11 Дєдушкіна А.В.