1.1.3. Структура заголовків „України молодої”

Спектр функцій, які виконує заголовок, залежить від його структурної організації, що представлена такими структурними моделями:

• односкладні (номінативні та віддієслівні) речення;

• двоскладні (поширені, непоширені) речення;

• складні, еліптичні, парцельовані речення;

• ізольовані підрядні речення.

Односкладні речення широко вживаються у заголовках „УМ”, оскільки вони виражають думку в максимально стислій формі, що привертає увагу та зосереджує читача на найголовнішому в повідомленні. До заголовків, виражених односкладними реченнями, відносяться:

а) номінативні заголовки, ядерний компонент яких виражений іменником: „Літописець відродженої крайової „Просвіти” [УМ. – 27. 05. 2000 р. – C. 3], „Срібні акорди різдвяної колядки”[УМ. – 12. 01. 2000 р. – C. 4], „Формула лідера” [УМ. – 17. 10. 2007 р. – C. 3];

б) віддієслівні заголовки, ядерний компонент яких є інфінітивом: „Перетворити радість на біду”[УМ. – 27. 08. 2002 р. – C. 11], „І депу-татський трон посісти...” [УМ. – 04. 03. 2005 р. – C. 8].

Аналіз заголовків, виражених двоскладними реченнями, проводимо з позицій конструктивного синтаксису. Елементи, які входять до складу ядерного речення, зберігають свої незмінні граматичні та лексико-семантичні характеристики. Так, заголовок „Помаранчеві” повертаються у владу”[УМ. – 17. 10. 2007 р. – C. 4] виражений двоскладним непоширеним реченням, єдність елементів якого забезпечується обов’язковими дистрибутивними відношеннями між його елементами: “підмет – дієслово-присудок – прямий додаток”. Поширення ядерного речення досягається шляхом відповідних синтаксичних процесів, найбільш типовим з яких для заголовків „УМ” є розгортання. Аналіз фактичного матеріалу свідчить про те, що відношення між елементами розгортання можуть бути:

а) атрибутивними: „Біла” й закохана Кейт Мосс поборола депресію” [УМ. – 07. 10.  2007 р. – C. 12];

б) вербіальними: „Визволені не можуть забути своїх визволителів” [УМ. – 08. 05. 2003 р. – C. 3].

Атрибутивні та адвербіальні відношення між елементами речення зумовлюють поєднання інформативної та оцінної функцій, оскільки атрибутивні елементи вказують на ознаки, а адвербіальні – на характер висвітлюваних подій.

Кількість предикативних центрів, які наповнюють заголовки, виражені складними реченнями, зумовлюють їхній інформаційний потенціал та виконувані ними функції. Інформативна функція є домінуючою, яка може поєднуватися з оцінною, спонукальною або інтригуючою залежно, наприклад, від типу підрядного речення.

Серед заголовків, виражених складними реченнями, зустрічаються такі типи:

а) - безсполучникові: „Котились води, дихала земля...” [УМ. – 22. 11. 2003 р. – C. 7];

- сполучникові: Або розумне співать, або зовсім мовчать [УМ. – 14. 02. 2004 р. – C. 5];

б) складнопідрядні речення:

- з підрядними займенниково-означальними: „Чому судилося, те і сталося”[УМ. – 19. 03. 2004 р. – C. 7];

- з підрядними з’ясувальними: „І снилось, як гаряче дихають в спину...” [УМ. – 04.06.2000р. – C.8];

- з підрядними ступеня і способу дії: „Знахабніли настільки, що зароблене не віддають” [УМ. – 02. 04. 2000 р. – C. 6].

Заголовок покликаний експліцитно передати мету повідомлення, встановити контакт із читачем, привернути його увагу, викликати зацікавленість до теми опублікованого матеріалу. Як компонент композиційної структури газетного тексту заголовок набуває статусу речення незалежно від його синтаксичної структури, оскільки він характеризується предикативністю й реалізує комунікативний намір адресанта.

ВИСНОВКИ

Економний, точний вислів думки – найважливіша вимога стилістики. Особливо важлива яскравість і точність для заголовка, адже заголовок – перше, з чим стикається читач газети, перше, на що звертає увагу, коли проглядає газетну смугу; за заголовками орієнтуються у змісті газети. Заголовок є першим сигналом, що спонукає нас читати газету або відкласти її убік. Передуючи тексту, заголовок несе певну інформацію про зміст публіцистичного твору. Водночас заголовок газетної смуги, газетного номера має емоційне забарвлення, що збуджує читацький інтерес, привертає увагу. Дослідження психологів показали, що 80% читачів приділяють увагу тільки заголовкам, тому так важливо журналістові вибрати заголовок для своєї публікації. У декількох словах потрібно не тільки передати основний сенс статті, її зміст, але й привернути увагу, зацікавити читача, проте не варто забувати, що не всі принципи дієві. Дуже часто під сенсаційними й галасливими заголовками нічого не говориться і не пояснюється. Читач розчаровується не тільки в окремій публікації, але й у виданні в цілому. Не варто заради красивого і гучного слівця ризикувати довірою читача. Заголовок – обличчя всієї газети, він впливає на популярність видання.

Головним, глибоким і безцінним джерелом для заголовків служить саме життя. Потрібно вибирати найяскравіше, переконливіше й цікаво подавати. Для цього в заголовку можуть використовуватися всі відомі лексичні й синтаксичні засоби виразності. Можуть виникати експресивні заголовки, створені на основі переносного значення слів, забарвленої лексики, синонімів і антонімів. У заголовку можуть використовуватися прислів’я, приказки, фразеологізми, назви відомих пісень, кінофільмів, п’єс, цитати з цих творів, розмовні елементи, фонетичні й морфологічні засоби виразності. У морі преси читач зупинить свій погляд на заголовку, що зацікавив його.

Матеріали зі сторінок видань зібрала Чагорська О.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Баранник Д. Х. Актуальні проблеми дослідження мови масової інформації / Д. Х. Баранник // Мовознавство. – 1983. –№ 6. – С. 13-18.

2. Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования / И. Р. Гальперин – М. : Наука, 1981. – 139 с.

3. Германов В. Г. Журналістське слово як засіб передачі внутрішнього стану людини / В. Г. Германов // Стиль і текст. Вип.2. – 2001. – С. 208-214.Бібліогр.: с.214, позицій 12.

4. Голянич М. Внутрішня форма ключового слова в текстах засобів масової інформації / М. Голянич // Вісник Прикарпат. ун-ту. Сер.:Філологія. – Івано-Франківськ : Плай, 2000. – С.120-125. Бібліогр.: с.125, 8 назв.

5. Гуревич С. М. Номер газеты: учеб. Пособие / С. М. Гуревич. – М. : Аспект Пресс, 2002. – 191 с. Бібліогр.: с.185-189.

6. Денискіна Г. О. Мовностилістичні й тактико-стратегічні засоби прихованого впливу у жанровій структурі рекламного нарису / Г. О. Денискіна // Наук. вісник Херсонського держ. ун-ту. Сер.: „Лінгвістика”: Зб. наук. праць. Вип.V. – Херсон : Вид-во ХДУ, 2007. – 386 с. – С. 274-279. Бібліогр.: с.279., назв 6.

7. Єрмоленко С. Я. Мова преси // Українська мова. Енцикл. / С. Я. Єрмоленко. – К. : Вид-во “Укр. енцикл.” імені М. П. Бажана, 2000. – С. 323.

8. Зильберт Б. А. Социопсихолингвистическое исследование текстов радио, телевидения, газет / Б. А. Зильберт / Под ред. В. Г. Костомарова. – Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 1986. – 211 с.

9. Кулаков А. Н. Заголовок и его оформление в газете: учеб. пособие / А. Н. Кулаков. – Л., 1982. – 87 с.

10. Пискач О. Д. Стилістичні можливості газетних заголовків (на матеріалі закарпатської періодики 1999 – 2000 років) / О. Д. Пискач // Вісник Харківського ун-ту. Сер.: Філологія. Вип. 42 (№632) / Відп. за випуск Ю. М. Безхутрий. – Х. : Вид. центр ХНУ ім. В. Н. Каразіна; П П „Азамаєв”, 2004. – С. 412-416. Бібліогр.: с.415, назв 11. Тираж 150 прим.

11. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови: підруч. – 3-тє вид., перероб. і допов. / О. Д. Пономарів / Рецензенти Н. Ф. Клименко, Н. І. Тоцька. – Тернопіль : „Навчальна книга – Богдан”, 2000. – 248 с.

12. Стишов О. А. Українська лексика кінця ХХ століття (на матеріалі мови засобів масової інформації): монографія / О. А. Стишов. – К. : Вид. центр КНЛУ, 2003. – 388 с.

13. Стрельцов Б. В. Проблемы модификации функций и предмета публицистики в газетных жанрах.: Автореф. дис. д-ра филол. наук / Б. В. Стрельцов. – Минск, 1974. – 42 с.

Питання для самоконтролю

1. Які функції заголовків?

2. Які виражальні засоби використовуються при створенні заголовків?

3. Які структурні типи заголовків Вам відомі?

4. Яким критеріям має відповідати вдалий заголовок?

5. Наведіть приклади вдалих заголовків із сучасних видань або створіть власні.

Завдання для самостійного виконання

Вправа 1. Визначити тип заголовків з «України Молодої» за функціями:

• Привернення уваги,

• Інформативна,

• Рекламна,

• Впливу та переконання,

• Номінативна.

Заголовки:

• «Нелегальний дим» (М. Савчук);

• «Рід Скоропадських продовжить Ванесса?» ;

• «Рухайтесь до суду» (І. Бойко);

• «На столі виросла ялинка…» (В. Неліна);

• «Не «як голосують» - а «як підготують» (В. Семків);

• «Демократичні свободи – не пусті слова» (Л. Шовкун);

• «Любовний чат із … мамою» (С. Мичко);

• «На дільницю – як у супермаркет» (І. Дідушок);

• «Мертвий «Півень» чи живий?» (О. Петрів).

Вправа 2. Придумати власні приклади заголовків за такими функціями:

• Привернення уваги,

• Інформативна,

• Рекламна,

• Впливу та переконання,

• Номінативна.

Вправа 3. Придумати цікаві приклади заголовків, використовуючи:

• повтор,

• питання,

• парцеляцію,

• оклик.

Вправа 4. Придумати заголовки із оказіоналізмами, жаргонізмами, сленгізмами.

Вправа 5. З улюбленого періодичного видання випишіть заголовки, в яких використовуються:

• метонімія

• антитеза

• омонімія

• літота

• гіпербола

• алітерація

• парцеляція

• повтор

• питання

• оклик

• жаргонізми

• оказіоналізми

• сленгізми.

Вправа 6. Спробуйте написати статтю, використовуючи всі ваші знання про заголовок та лід, вивчені матеріали.

Вправа 7. Визначте функції заголовків.

1. Рим врятує економія, або погубить [УМ. – 09.09. 2011р. – № 159 – с.4].

2. Повземо, але вгору [УМ. – 09.09. 2011р. – № 159 – с. 4].

3. Шпаргалка від Костуєва [УМ. – 09.09. 2011р. – № 159 – с. 2].

4. Історія в портретах [УМ. – 09.09. 2011р. – № 159 – с. 3].

5. Подвиг починається вчораи[Вишгород – 24.09.2011р. – № 39 – с. 2].

Вправа 8. До поданих уривків доберіть заголовки та охарактеризуйте їх. Відредагуйте тексти.

1) Міжнародний фонд «Мистецтво життя» (заснований у 1981 році), є унікальним проектом, що розробляє та здійснює новітні рішення конфліктів та питань, звернених до особистості. В Україні програми фонду представляє ТОВ « Мистецтво життя» (зареєстроване 2005 року в м. Києві). Їх діяльність ґрунтується на добровільних засадах і безоплатній участі волонтерів. Частиною праці фонду є і невеликий практичний курс «Школа без агресії» для дітей і підлітків 8-15 років (Пропаганда загальнолюдських цінностей і здорового способу життя в школах, інтернатах та інших освітніх закладах). Лише з серпня 2009 по січень 2011 було проведено безкоштовно 134 програми «Школа без агресії» для 3066 дітей убагатьох містах України.

2) 23-26 березня 2011 року в м. Києві відбувся Міжнародний конкурс з українознавства для учнів 8-11 класів. Там зібралось багато юних науковців. На конкурс було подано 594 учнівські науково-дослідні роботи з усіх областей України, Автономної Республіки Крим, Придністровської Молдавської Республіки та Росії. За результатами рецензування науково-дослідних робіт на ІІ етап конкурсу (очний) до м. Києва було запрошено 125 переможців заочного туру.

3) Усі стежки — від шкільного порога. Початок усіх професій — у шкільному класі. Ключ до всіх духовних багатств світу — у нього, шкільного наставника.Це учитель повів нас у світ знань, допоміг обрати з тисяч свою дорогу в житті, навчив не лише премудрощів шкільних предметів, а й найскладнішої з наук — бути людиною. Тому стільки глибоких почуттів у словах «учителю мій», які промовляють люди різного віку й життєвого досвіду в усіх куточках світу. Саме до вчителя спрямовані найкращі слова подяки за те, що він робить для дітей, для справи виховання.

4) Мова - духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. Змалечку виховуючи в собі справжню людину, кожен із нас повинен в першу чергу створити в своїй душі світлицю, у якій зберігається найцінніший скарб - МОВА.Міжнародний день рідної мови — день підтримки мовного та культурного різноманіття та багатомовності, який відзначається 21 лютого. Та чи є нам що святкувати? Адже для багатьох українців рідна мова зовсім не українська. А питання багатомовності розглядається в контексті введення декількох державних мов. Ця тема досить конфліктна і багатостороння.

5) На території Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», що у місті Переяслав-Хмельницький, відбувся обласний дитячий фольклорно-етнографічний фестиваль «Дитинства пісня Великодня». Засновники фестивалю - Київська обласна державна адміністрація, головне управління освіти і науки Київської обласної державної адміністрації, управління культури і туризму Київської обласної державної адміністрації, комунальний заклад Київської обласної ради «Центр творчості дітей та юнацтва Київщини», Переяслав-Хмельницька міська рада, Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав".

Вправа 9. Виберіть заголовки, мета яких привернення уваги.

1. Хулігани проти урядовця? [УМ. – 09.09.2011р. – № 159. – с. 2].

2. Борг? Бомж! [УМ. – 6.010.2011 р. – № 178. – с. 3].

3. Ви готові бути батьками? [Вишгород. – 24.09.2011р. – № 39. – с. 3].

4. Гра без образ [Вишгород. – 5.02.2011 р. – № 6. – с. 4].

5. Літні фільми [Поліграф. – 06.2010 р. – № 4. – с.12].

6) Даєш, абітурієнте, 162 бали! [УМ. – 09.09.2011р. – № 159. – с. 4].

Вправа 10. Із наведених критеріїв вибрати ті, яким мають відповідати заголовки:

1) бути односкладними;

2) бути складними;

3) максимальна інформативність;

4) точність вживання лексем;

5) публіцистична гострота й експресивність;

6) нести в собі інформативну функцію.

Вправа 11. Вибрати заголовки з номінативною функцією.

1. «Живі» цвинтарі [УМ. – 09.09.2011р. –№ 159. – с.11].

2. Дізнався- передай далі! [Поліграф. –.06.2011р. – № 4. – с. 13].

3. Гра без образ [Вишгород. – 5.02.2011р. – № 6. – с.4].

4. Очікувана несподіванка [УМ. – 09.09.2011р. – № 159. – с. 2].

5. Етикетко, я йду до тебе [Поліграфія. – 20.09.2011р. – № 9. – с. 8].

Вправа 12. Вибрати заголовки, способом увиразнення яких є метафора.

1. «Локомотив» злетів на той світ (про футбольну команду) [УМ. – 09.09.2011р. – № 159 – с. 9].

2. Культура все-таки є [УМ. – 09.09.2011 р. – № 159. – с. 7].

3. «Левовий» непотріб (про місто Львів) [УМ. – 09.09.2011 р. – № 159. – с. 3].

4. Місто вдягли в «намисто» [УМ. – 06.20.2011 р. – № 178 – с. 8].

5. Болгарія – вже точно закордон [УМ. – 09.09.2011р. – № 159. – с. 4].

Вправа 13. Вибрати заголовки, способом увиразнення яких є риторичне запитання.

1. «Ой, де ж той кінь стоїть ?» [УМ. – 09.09.2011р. – № 159. – с.7]

2. Пошта зникне, бо ніхто не пише? [УМ. – 09.09.2011р. – № 159. – с.4]

3. Рейкове прискорення [УМ. – 06.10.2011р. – № 178 – с.9]

4. Скільки вже можна програвати? [УМ. – 06.10.2011р. – № 178. – с.9]

5. Шкідливе коштує дорожче? [УМ. – 09.09.2011р. – № 159. – с.2]

Вправа 14. Вибрати заголовки з інформативною функцією.

1. Знов аварія на шахті [УМ. – 09.09.2011р. – № 159. – с. 2].

2. Ні ми без вас, ні ви без нас [УМ. – 09.09.2011р. – № 159. – с. 4].

3. Москва відмовилася від шефства над Севастополем? [УМ. – 09.09.2011р. –№ 159. – с. 2].

4. Не плагіат, а списування? [УМ. – 09.09.2011р. – № 159. – с. 6].

5. Тихше їдеш – далі будеш [УМ. – 09.09.2011р. – № 159. – с. 21].

6. Шалені перегонии[УМ. – 09.09.2011 р. – № 159. – с. 2].

Вправа 15. Із наведених нижче виберіть способи увиразнення заголовків.

1) номінативність;

2) метафора;

3) літота;

4) вербіальність;

5) нормативність;

6) антитеза;

7) асонанс.

ІІ. ФРАЗЕОЛОГІЧНА ОДИНИЦЯ ЯК МОВНЕ ЯВИЩЕ

1. Визначення поняття «фразеологізм»

«Фразеологія (від гр. phrasis – спосіб вираження, зворот і logos – слово, вчення) – це розділ мовознавства, в якому вивчається фразеологічний склад мови (фразеологічні оди­ниці, їх ознаки, закономірності функціонування у мовленні та процес утворення)» [7, с. 252].

Термін «фразеологія» має два значення:

- розділ мовознавства, що вивчає стійкі сполучення слів, їхній склад, будову та значення;

- сукупність стійких сполучень слів – фразеологічних оди­ниць певної мови [7].

Фразеологічною одиницею (фразеологізмом) називається лексико-граматична єдність двох і більше нарізно оформлених компонентів, граматично організованих за модел­лю словосполучення або речення, яка, маючи цілісне значен­ня, відтворюється в мовленні за традицією, автоматично, на­приклад: землі під ногами не чути, брати бика за роги, наш брат, нашого полку прибуло, палець об палець не вдарити, прокатати на вороних, шкребти за душу, льоду серед зими не випросиш, під­пустити шпильку, скатертю дорога.

Існують відмінності тлумачення фразеологізму як мовного явища. Це можна відстежити, аналізуючи визначення, подані в наукових працях у різні часи. Так, радянські автори сприймали фразеологізм як стійку, постійну за своїм компонентним складом, відтворювану одиницю мови, що має єдине цілісне значення [11, 124]. Однак це визначення наврядчи можна вважати правильним, оскільки фраземи не є перманентними за складом, а можуть видозмінюватися, як цього хоче автор, що ми часто бачимо у мові сучасної української періодики (детальніше про явище трансформації фразеологічних одиниць йтиметься нижче). До того ж деякі фразеологізми є полісемічними, що повністю спростовує думку про «єдине» значення.

Більш пристосоване до розвитку мови визначення подають сучасні автори Н. Г. Шкуратяна та С. В. Шевчук, які називають «фразеологізмом» лексико-граматичну єдність двох і більше нарізно оформлених компонентів, граматично організованих за моделлю словосполучення чи речення, яка має цілісне значення та відтворюється у мовленні автоматично, за традицією [16, 165]. Проте й тут ми знаходимо певний недолік: традиційність та автоматизм відтворення допускає, що фразеологія є сформованим явищем і більше не розвивається. Однак нині велика кількість авторів реалізовує свій творчий потенціал саме у творенні нових фразеологічних висловів. Тому при з’ясуванні цього мовного явища не можна керуватися просто «впізнаванням».

Своєрідно тлумачить фразеологічну одиницю дослідник Я. А. Баран. Він визначає фразеологізм як віртуальний знак мови, оформлений у вигляді словосполучення або речення, з повним або частковим переосмисленням компонентів, призначенням якого є вираження номінативно-експресивної функції [2, 77].

Відмінності у тлумаченнях є в кожного автора, до того ж вони можуть бути як незначними, так і досить суттєвими, виражати нові цікаві погляди. На нашу думку, фразеологізм – це особливе, чітко усвідомлене мовне явище, що за будовою виражається сполученням слів або реченням, характеризується роздільною оформленістю компонентів, цілісністю значення і здатністю до трансформації. Фразеологізми можуть виконувати різні функції та вживатися в усіх стилях мови.