- •1. Заголовний комплекс сучасного періодичного видання
- •1.1. Мовні засоби в заголовному комплексі
- •1.1.2. Лінгвостилістика заголовних елементів
- •1.1.3. Структура заголовків „України молодої”
- •2.2. Ознаки фразеологізму
- •2.3. Класифікація фразем
- •2.4. Структурні розряди фразеологізмів
- •2.5. Трансформація як особливий спосіб творення фразеологічних висловів
- •2.6. Стилістичні функції фразеологічних зворотів
- •3.1. Фразеологічні одиниці в газеті «Порадниця»: характеристика та стилістична роль
- •3.2. Фразеологічні одиниці в газеті «Україна молода»: характеристика та стилістична роль
- •«Язиката Хвеська» Кокотюхи: інструкція, як тримати язик за зубами»
- •IV. Неологізми в сучасному медіа-тексті
- •4.1. Суть поняття «неологізм»
- •4.3. Стилістична роль неологізмів у вітчизняному медіа-тексті
- •V. Запозичення як поширене мовне явище
- •5.2 Класифікція запозичень
- •5.3 Функції запозичень у мовленні
- •5.4. Англіцизми як найпоширеніші запозичення сучасності
- •Vі. Особливості функціонування запозичень на шпальтах української періодики
- •6.1. Специфіка словотворення запозичених слів у мові українських змі
- •6.2. Використання лексики іншомовного походження у газеті «День»
- •6.3. Використання лексики іншомовного походження у газеті «Україна Молода»
- •VII. Росіянізми на сторінках українських видань
- •7. 1. Поняття росіянізми в українській мові
- •7. 2.Причини проникнення росіянізмів в українську мову
- •7.3. Групи росіянізмів за способом утворення
- •7.4 Типові приклади вживання росіянізмів в офіційно-діловому та публіцистичному стилях
- •7.5. Вживання росіянізмів у періодичному виданні «День»
- •7.5.1. Випадки фонетичного наслідування російських слів і зросійщене значення співзвучного українського слова
- •7.5.2. Приклади калькування виразів із російської мови
- •7.5.3. Випадки калькування словотворчих моделей
- •Висновки
- •Список літератури
- •Viіi. Лексика обмеженого вжитку в сучасній українській мові
- •8.1. Загальні відомості про лексику обмеженого вжитку
- •8.2. Жаргонізми як засіб вираження експресії у творах Ірени Карпи
- •8.2.1. Молодіжний сленг на сторінках творів Ірени Карпи
- •8.2.2. Кримінальна та наркоманська лексика у виданні Ірени Карпи
- •8.2.3. Комп’ютерний сленг у творах Ірени Карпи
- •3. Загальна характеристика журналу «Барвінок»
- •1.4.1. Оказіоналізми як засіб творення актуалізованого контексту
- •1.4.2. Стильовий розподіл лексики як спосіб оформлення авторського задуму
- •1.4.3. Фразеологізми як засіб образного мовлення
- •1.5. Роль самостійних частин мови в дитячих журнальних виданнях
- •1.5.1. Знайомство з іменником як першоосновою розподілу понять
- •1.5.2. Роль прикметника у формуванні «описовості» тексту
- •1.5.3. Дієслово як засіб формування динаміки й ритміки тексту
- •2.1. Науковий стиль української мови. Основні риси та різновиди
- •2.2. Дотримання лексичних норм у навчальній літературі
- •2.2.1. Поняття мовної норми
- •2.2.2. Термінологічна лексика на сторінках навчальних видань
- •2.2.3. Синонімія та антонімія у наукових текстах
- •2.2.4. Паронімія у наукових виданнях
- •2.2.6. Сталі словосполучення наукового стилю
- •2.2.7. Мовні кліше та штампи
- •2.2.8. Проблеми слововживання у науково-навчальній літературі
- •Тема 1. Підприємство як суб’єкт господарювання. Економічна робота на торговельному підприємстві План
- •Національний стандарт України
- •Особливості та етапи редaгувaння електрoнних видaнь
- •3.6.1. Робота редактора над логіко-композиційною структурою видання
- •3.6.2. Мовностилістичні особливості організації тексту видання
- •3.6.3. Інтерактивні елементи в енв для вищої школи
- •Тема 1. Основні тенденції в мові глобальної мережі Інтернет
- •Тема 2. Лінгвістичні та комунікативно-прагматичні особливості політичного дискурсу (на матеріалі передвиборчих промов)
- •Список рекомендованої літератури
- •Додаток в
- •Vіi. Росіянізми на сторінках українських видань 120
- •7. 1. Поняття росіянізми в українській мові 120
5.4. Англіцизми як найпоширеніші запозичення сучасності
У кінці ХХ – початку ХХІ ст. більшу частину запозичень, які вільно використовуються в газетах та інших засобах масової інформацції, становлять англіцизми, і це є характерним не тільки для української мови. У 90-ті роки ХХ ст. відбувалась українська америкоманія. Американізми стали приходити в українську мову вже не як екзотизми. Почалось активне поповнення нашої лексики з галузі економіки та інших сфер. Особливо популярним став американський сленг (бакси, буч, дрінки).
Англіцизми в українській мові можна поділити за сферами вживання так:
1) загальновживані англіцизми ;
2) англіцизми з обмеженою сферою вживання ;
а) спеціальні англіцизми ;
б) сленгізми/жаргонізми .
Загальновживані англіцизми – це ті, що широко вживаються в різних соціальних і вікових групах мовців. Вони дуже швидко освоюються.
Є такі групи загальновживаних англіцизмів:
1. Ті, що прийшли в українську мову давно й асимілювались нею. Вживання вільне: лідер, бойкот, допінг, кекс, мітинг, спорт.
2. Ті, що донедавна вважалися надбанням «західного, капіталістичного світу», а тепер наповнюються українським змістом. Колись вони мали негативний відтінок і використовувались з іронією: бізнес, стриптиз, комікс, тинейджер, менеджер, шоу, джин та ін.
3. Англійські лексеми, які стали популярними завдяки появі в них нових значень на українському ґрунті: кемпінг, дансинг, мотель, рокер та ін.
4. Новітні англіцизми, які сьогодні мають досить часте вживання, швидко засвоїлися українською мовою: дилер, рієлтор, дистриб’ютор, саміт, шейпінг, роумінг, ноу-хау, хіт, бартер.
Спеціальні англіцизми – це слова та вислови, що вживаються групами людей, пов’язаних між собою професійними ознаками, родом діяльності, тобто спеціальні слова, відомі невеликому колу людей (спеціалістам з ком-п’ютерних технологій, банкірам, спортсменам, спеціалістам в галузі моди тощо).
Уживання таких слів засобами масової інформації ще не означає, що їх значення зрозуміле всім носіям мови та що вони повністю освоєні українською мовою. Для цього в текстах і репортажах подається їхнє пояснення.
Англійські жаргонізми є певною визначальною рисою окремої групи молоді, а також уживаються в засобах масової інформації, виконуючи певну стилістичну функцію.
Під сленгізмами/жаргонізмами розуміємо англійські слова та вислови, які колись були характерні тільки для певних груп мовців (хіпі, рокери), а нині мають ширше вживання: дрінк, дабл, лейбл, скул, топ, бренд, шоп, драйв.
Англійські дієслова-сленгізми набувають показника українського дієслівного узгодження: дрінкати – випити, спікати – говорити.
Уся англо-американська лексика українського сленгу може бути поділена на декілька предметно-тематичних груп:
а) популярна музика: бенд, реп, трек, чарт, хіт, ремікс, сингл ;
б) назви одягу, взуття: стрейч, слакси, легінси, топ ;
в) фаст-фуд: гамбургер, біг-мак, джус, спрайт ;
г) назви людей: коп, бебіситер, боді-гард, омбудсмен,бой-френд, супервумен [1].