6.3. Використання лексики іншомовного походження у газеті «Україна Молода»

Тематика статей газети «Україна Молода» різноманітна. У виданні детально розглядаються проблеми культури, політики, міжнародних відносин, спорту, і в кожній з рубрик не обходиться без іншомовних слів.

У статті про футбольні змагання в Одесі зустрічаємо слово ЛОЗУНГ:

У турніру з’явився свій логотип, лозунг («Запалися грою!») і гімн, який написала популярна вітчизняна група «Танок на майдані Конго» [День – 1999. – № 100. – С. 23].

Слово «лозунг» – німецьке (від Los – «жереб»), вперше засвідчено в російських джерелах як лозонг, означало спочатку опізнавальний крик, слово-відгук. Поступово слово втрачає своє термінологічне значення та набуло нового – суспільно-політичного. У революцію та післяреволюційні часи воно потрапило в українську мову, стало паралеллю до гасла.

Аналіз: слово має типове для німецької мови закінчення -унг, що є характерним для іменників жіночого роду. При переході з однієї мови в іншу рід змінився, і в сучасній українській мові лозунг – іменник чоловічого роду.

Статті на економічну тематику насичені іншомовними термінами, які відомі не лише фахівцям економічної галузі, а й усім читачам, бо вони міцно увійшли до активного словникового запасу української мови: «Пинзеник вважає, що Україна повинна робити дуже консервативні кроки, зокрема, необхідно встановити дуже зважений дефіцит бюджету й уникати серйозних навантажень на економіку доти, доки світові процеси не стабілізуються» [День – 2003. – № 68. – С. 31].

Слово «бюджет» прийшло до нас через французьку мову (bougette – бужет) з англійської (budget – баджіт), де воно означало «шкіряний мішечок на гроші», «мішок скарбника». Сьогодні слово означає кошторис, зіставлення прибутків і видатків окремого підприємства на певний період. Це також сума прибутків окремої людини або родини на певний час.

Аналіз: слово закінчується на буквосполучення -ет, яке знаходиться під наголосом, що є ознакою французьких коренів слова.

Слово «дефіцит» прийшло до української на початку ХІХ ст. з німецької або французької мови. Розголосу воно набуло під час Французької революції 1789 р. та дуже швидко стало популярним не лише у Франції. Сьогодні слово означає «недостачу чогось порівняно з потребою, чи збитки».

Аналіз: закінчення -ит свідчить про латинське походження слова, за вимовою воно більше відповідає вимогам німецької, ніж французької мови.

Ситуація на фінансовому ринку завжди пов’язана з курсом долара.

Слово «долар» прийшло до нас з англійської та має свою історію. У ХІХ ст. українська монета вартістю 75 копійок називалася таляр, у голландській та англійській мовах ця монета називалась долар. Сьогодні в українській мові існують обидва слова, але позначають вони дві різних валюти. Таляр прийшов через польку мову раніше, а долар – через англійську й голландську пізніше (у ХІХ ст.).

Аналіз: слово має типову англійську вимову (закінчення -ар). В українській мові подвоєння лл з мови-оригіналу не залишилося.

Контекст газети «Україна Молода»: «За рішенням уряду, Центральний банк Росії надасть Внєшекономбанку до 50 млрд. доларів на рефінансування кредитів компаній. Загальний зовнішній борг Росії на цей час становить 477,1 млрд. доларів» [Україна Молода – 2008. – № 174. – С. 3-4].

Слово «оркестр» сьогодні використовується не лише музикантами та шанувальниками музичної творчості – без нього не обходиться розділ газет під назвою «КУЛЬТУРА».

Слово «оркестр» має грецьке походження. Орхестра є похідним від дієслова орхеомай – «танцюю» і позначало майданчик перед сценою театру, призначений для співаків, музикантів, танцюристів. До нас слово йшло через латинську, італійську, німецьку мови, змінюючи й уточнюючи своє значення. «Оркестр» у сучасному розумінні – слово багатозначне. Воно має такі значення: «ансамбль музичних інструментів, які одночасно беруть участь у виконанні твору», «партія ансамблю в складному музичному творі», «місце перед сценою, де розміщуються музиканти».

Аналіз: про іншомовне походження свідчить буквосполучення з трьох приголосних -стр, що не є властивим українській мові.

Контекст слова у газеті «Україна Молода»: «Усі питання, які вчора обговорювали на засіданні уряду, – підкреслено аполітичні: про дипломатичний паспорт, духовий оркестр і навіть про козацтво» [День – 2003. – № 68. – С. 31].

Слово «портфель» походить від французького portefeuille та утворене аналогічно словам портсигар та портмоне. Частина porter означає «носити», а feuille – лист, тому портфелем зазвичай називають чотирикутну сумку з застібкою для ділових паперів [16].

Аналіз: про французьке походження слова свідчить м’яке закінчення ‑ель, а також наголос на останній склад.

Газета «Україна Молода» вводить це слово у контекст так: «Тож варто дослухатися, який вона хоче портфель, яка форма їй більше до вподоби, і якщо ваш малюк хоче взяти з собою до школи щось нестандартне, скажімо, маленьку іграшку, – дозвольте» [День – 2008. – № 103. – С. 14-15].

Слово «фіаско» дуже мелодійне. Воно прийшло до нас з італійської мови, у якій воно позначає «звичайну пляшку». За історією, венеційські склодуви, коли в них не виходив коштовний келих чи ваза, робили з заготовки звичайну пляшку. У переносному значення слово почало вживатися як синонім до «невдача», «неуспіх» і поширилося в мові. Вважається, що звідси походить і звичай – вішати пляшку на шию невдахам-акторам.

Аналіз: у слові є характерне для запозичення сполучення голосних -іа, а також літера ф на початку. Закінчення слова на -о та його незмінюваність свідчать про італійські корені.

Газета «Україна Молода» подає це слово у такому контексті: «Зазнав фіаско й наш Анатолій Тимощук: його «Зеніт» поступився вдома московським армійцям – 1:3» [Україна Молода – 2008. – № 183. – С. 8-9].

У всіх статтях газети «Україна Молода» вживаються слова іншомовного походження. Вони надають експресивного забарвлення тексту рубрики «Культура», характеризують ситуацію в економіці держави та на політичній арені, дають оцінку спортивним досягненням. Усі запозичені слова на своєму місці і будуть зрозумілі пересічному читачеві.

ВИСНОВКИ

Процес запозичування з різних мов в українську не був одномінаітним і стабільним. Якщо раніше переважали запозичення німецької та французької мов, то протягом останніх років зростає лексична експансія з англійської. Проте це не означає, що нині, окрім англійської, лексичний склад української мови не поповнюється жодною іншою. Усі ці тенденції ми можемо спостерігати на сторінках сучасних українських періодичних видань.

Особливістю процесу запозичування в українську мову є тематична визначеність запозичень із різних мов, наприклад, з німецької: комерційна і військова термінологія, назви знарядь праці й виробничих процесів; з французької – побутова лексика, зокрема, термінологія сфери моди та косметології; з англійської – морська, спортивна, політична, комп’ютерна та соціально-економічна термінологія.

Також можемо говорити про те, що використання запозичених слів призводить до поширення явищ синонімії та омонімії. Якщо ми маємо власне українське слово, то, запозичивши з певних причин подібне з іншої мови, маємо вже декілька відповідників.

В українській мові запозичення посідають важливе місце як засіб вираження окремих понять. Головною роллю запозичених слів є збагачування української лексики, коли слово входить до активного словникового складу і ми до нього повністю адаптуємося або ж воно стає незамінним для певної групи людей, наприклад, працівників окремої галузі.

На жаль, дуже часто запозичені слова на сторінках періодичних видань вживаються бездумно, лише задля їх наявності, коли певне поняття можна сміливо передавати своїм, українським відповідником. Це неправильно, адже ми маємо підвищувати мовну культуру громадян нашої держави за рахунок вживання власне українських слів. Проте нерідко слова іншомовного походження є в тексті необхідними й дуже влучними, адже яскравіше виражають те, що хоче донести автор. Подекуди запозичення вживають задля економії місця на сторінках видань. Отже, іншомовні запозичення – це невід’ємний пласт лексичного складу сучасної української мови, що й доводить проведене дослідження сучасних українських періодичних видань.

Матеріали зі сторінок видань зібрали Будько О. та Скрипник М.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Архипенко Л. М. Етапи і ступені адаптації іншомовних лексичних запозичень в українській мові (на матеріалі англіцизмів у пресі кінця ХХ– початку ХХІ століття) / Л. М. Архипенко – Х. : ХНЕУ,2008. – 167 с.

2. Вакуленко В. Ф. Запозичення з грецької і латинскої мов у мовній картині світу українців / В. Ф. Вакуленко – К., 2010 – 75 с.

3. Гаранін В. М. Не бійтеся заглядати у словник...[статті] / В. М. Гаранін : Астропринт, 2008 – 61 с.

4. Караман С. О. Сучасна українська літературна мова / С. О. Караман, О. В. Караман, М. Я. Плющ. – К. : Літера ЛТД, 2011 – 560 с.

5. Крысин Л. П. Иноязычные слова в современном русском языке / Л. П. Крысин. – М. : Наука,1968 – 207 с.

6. Мазуро Ж. Словарь лингвистических терминов / Ж. Марузо. – М. : Изд-во иностр. лит-ры, 1960. – 436 с.

7. Нечволод Л. І. Сучасний словник іншомовних слів / Л. І. Нечволод. – Х. : Торсинг плюс, 2009. – 768 с.

8. Пономарів О. Д. Лексика грецького походження в українській мові / О. Д. Пономарів. – К. : Вид.центр «Просвіта», 2005. – 127 с.

9. Розенталь Д. Э. Словарь-справочник лингвистических терминов / Д. Э. Розенталь. – М. : Наука, 1976. – 375 с.

10. Розенцвейг В. Ю. Языковые контакты / В. Ю. Розенцвейг. – М. : Наука, 1972. – 178 с.

11. Серебренников Б. А. О взаимодействии языков // Вопросы языкознания. – М., 1955. – № 1. – С. 7–25.

12. Сімонок В. П Лексико-семантична рецепція іншомовної лексики в українській мовній картині світу / В. П. Сімонок. – Х. : Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого, 2002. – 478 с

13. Скачкова В. В. Немецкие лексические заимствования в современном украинском литературном языке / В. В. Скачкова. – Х. : Харьковский ун-т., 1990. – 16 с.

14. Ужченко В. Д. Актуальні питання розвитку української мови. Вступ. Лексикологія. Фразеологія : посіб. для магістрантів / В. Д. Ужченко. – Луганськ : Альма-матер, 2005. – 148 с.

15. Українська мова: енциклдопедія. – К. : Вид-во "Укр. енцикл." ім. М. П. Бажана, 2004. – 824 с.

Питання для самоконтролю

1. Що означає поняття «запозичення»?

2. Які Ви знаєте класифікації запозичень?

3. Які функції запозичень?

4. Які існують словотворчі моделі запозичень на сторінках сучасних ЗМІ?

5. Наведіть власні приклади запозичень зі сторінок видань.

Завдання для самостійного виконання

Вправа 1. Визначити тип запозичення відповідно до способу засвоєння його мовою-реципієнтом (пряме чи опосередковане).

1. «Чотири з половиною роки в колонії суворого режиму з конфіскацією майна – так у Білорусі карають за незгоду з владою» [УМ. – 25-26.11.2011. – № 214–215 (4221–4222). – С. 5].

2. «Бланк бюлетеня міститиме дві відривні частини» [УМ. – 26.10.2011. – № 192 (4199). – С. 4].

3. «Взяти участь у спринті на підборах міг кожен охочий… » [УМ. – 25-26.11.2011. – № 214–215 (4221–4222). – С. 3].

4. «Тому ми працюємо з Кабінетом Міністрів, щоб до кінця року отримати субвенцію на вирішення цих проблем» [УМ. – 25-26.11.2011. – № 214–215 (4221–4222). – С. 3].

5. «Викривальний інтернет-портал змушений призупинити діяльність через брак коштів» [УМ. – 26.10.2011. – № 192 (4199). – С. 6].

6. «Оглядачі вбачають у цьому намір не допустити у ВР менші партії та нівелювати конкуренцію на опозиційному фланзі, яка може обійтися поразкою демократії» [УМ. – 25-26.11.2011. – № 214–215 (4221–4222). – С. 4].

7. «І хоча Польща та Чехія все ще залишаються відносно привабливими для інвесторів, будь-які інші ринки цієї частини континенту є уразливими до кредитної кризи…» [Український тиждень. – 18-24.11.2011. – № 47 (212). – С. 9].

8. «До винищення людей додалися ще кампанії з «викачування» золота, пограбування музеїв, церков…» [УМ. – 25-26.11.2011. – № 214–215 (4221–4222). – С. 7].

9. «За звичкою, греки дотримуються сієсти і в інші пори року, коли спека зовсім не докучає» [УМ. – 26.10.2011. – № 192 (4199). – С. 7].

10. «Як і попереджала радник президента Ганна Герман, фракції більшості вирішили «поважати суд», і поправка, необхідна для звільнення екс-прем’єра, набрала лише 157 голосів» [Український тиждень. – 18-24.11.2011. – № 47 (212). – С. 7].

Вправа 2. Визначити тип запозичення відповідно до сфери його вживання.

1. «Сам Артем пише тексти, які краще слухати, а не читати. Байдуже, за якого контексту: в супроводі музики чи на слем-вечірці» [УМ. – 26.10.2011. – № 192 (4199). – С. 12].

2. «Редакції телеканалу інженери «ЦТБ Одеса» пояснили, що причина відсутності сигналу – згорання модулятора на розподільчому каналі ТРК «Круг» [УМ. – 26.10.2011. – № 192 (4199). – С. 8].

3. «…відома лікар Ольга Богомолець та селекціонер-квітникар Ігор Хорош висадять 25 сортів ірисів, серед яких є «Ліна Костенко», «Сніг у Флоренції» та «Гіацинтове сонце» [УМ. – 4-5.11.2011. – № 199–200 (4206–4207). – С. 3].

4. «Реал» пройшов до «плей-оф» Суперліги, не пропустивши жодного гола» [УМ. – 4-5.11.2011. – № 199–200 (4206–4207). – С. 22].

5. «Такі вражаючі дані навела вчора під час прес-конференції в інформагенції «УКРІНФОРМ» аташе з питань співробітництва посольства Франції в Україні Лоранс Леводель» [УМ. – 4-5.11.2011. – № 199–200 (4206–4207). – С. 2].

6. «Європейський економічний та валютний союз (ЄЕВС) мав на меті викорінення конкурентної девальвації, яка становила загрозу єдиному ринку на початку 1990-х» [Український тиждень. – 18-24.11.2011. – № 47 (212). – С. 23].

7. «Підривник супермаркету «Сільпо» погрожує новими вибухами, якщо йому не виплатять 5 мільйонів євро» [УМ. – 26.10.2011. – № 192 (4199). – С. 2].

8. «Неподалік триповерхового палацу – два окремі флігелі, озеро та пейзажний дендропарк» [Український тиждень. – 18-24.11.2011. – № 47 (212). – С. 62].

9. «Севастополь із дружнім візитом відвідав американський ракетний крейсер «Філліпін сі» [УМ. – 28-29.10.2011. – № 194–195 (4201–4202). – С. 8].

Вправа 3. Дібрати українські відповідники до слів іншомовного походження.

1. «Професор Стенфордського університету історик Норман Наймарк цього року презентував у Києві свою книгу «Геноциди Сталіна» [УМ. – 25-26.11.2011. – № 214–215 (4221–4222). – С. 6].

2. «Коли ми на парламентських слуханнях продемонстрували масштаби геноциду, який пережила українська нація – це була перша спроба апелювати не так до політиків, як до суспільства» [УМ. – 25-26.11.2011. – № 214–215 (4221–4222). – С. 6].

3. «На чільному місці при вході розміщений портрет філантропа і президента Neon Museum із Лас-Вегаса Барбари Молески (1980) – на лондонському аукціоні Sotheby’s її естімейт був у межах 100–150 тисяч фунтів…» » [УМ. – 25-26.11.2011. – № 214–215 (4221–4222). – С. 20].

4. «Церковний апгрейд» [УМ. – 26.10.2011. – № 192 (4199). – С. 3].

5. «Для тих любителів «шопитися», хто відпочиває на Халкідікі, перспективи відкриваються практично безмежні» [УМ. – 26.10.2011. – № 192 (4199). – С. 7].

6. «Хоча після імплементації лише Податкового кодексу кількість охочих розпочати бізнес зменшилася втричі» [Український тиждень. – 18-24.11.2011. – № 47 (212). – С. 20].

7. «Той самий настрій знову запанував в Україні, лише тепер доводиться обтирати пороги не ВВІРу,…а іноземних амбасад» [Український тиждень. – 18-24.11.2011. – № 47 (212). – С. 10].

8. «Нині у місті триває громадянський моніторинг вартості оплати проїзду в міжміських автобусах…» [Український тиждень. – 18-24.11.2011. – № 47 (212). – С. 49].

9. «У цьому торжестві кітчу складно відшукати подарунок-згадку, який дійсно можна назвати українським» [Український тиждень. – 18-24.11.2011. – № 47 (212). – С. 44].

10. «…в переговорах із РФ ціну на газ, мовляв, погоджено на рівні $220-230 за 1 тис. м³, але в обмін на преференції для російського бізнесу, зокрема під час приватизації українських підприємств» [Український тиждень. – 18-24.11.2011. – № 47 (212). – С. 7].

Вправа 4. Визначити етап засвоєння запозичення (I – слово з’являється епізодично, випадково, функціонує в незмінному вигляді; II – слово використовується багатьма членами суспільства, набуває рис мови-реципієнта, входить до лексико-семантичної та граматичної систем; III – слово не сприймається як запозичене, повністю пристосовується до законів мови-реципієнта).

1. «Завершився вечір грандіозним джем-сейшеном за участю Фоми з «Мандрів», оркестру Вексклярського і «Чорнобривців» [УМ. – 26.10.2011. – № 192 (4199). – С. 12].

2. «Свого часу фінська компанія Nokia була лідером на ринку смартфонів, оскільки першою випустила такий гаджет» [УМ. – 28-29.10.2011. – № 194–195 (4201–4202). – С. 9].

3. «Заступник гендиректора стадіону Андрій Герц пояснив: приходити треба за годину-дві до початку – тоді й не доведеться «відключати» турнікети…» [Український тиждень. – 18-24.11.2011. – № 47 (212). – С. 9].

4. «…цілком можливо, зараження цим вірусом вітчизняних владних іміджмейкерів пов’язане з роботою «радників» із тієї країни» [Український тиждень. – 18-24.11.2011. – № 47 (212). – С. 6].

5. «Таким чином, наразі лише Нідерланди блокують ухвалення остаточного рішення про прийняття туди цих двох країн» [Український тиждень. – 18-24.11.2011. – № 47 (212). – С. 9].

6. «Звісно, в першу чергу з цієї виставки на сторінки інтернет-видань, газет і журналів потрапили інсталяція Девіда Датуни… стьобний жлоб-арт Антіна Мухарського…» » [УМ. – 4-5.11.2011. – № 199–200 (4206–4207). – С. 21].

Вправа 5. Визначити функції, які виконує запозичення (номінативна, аксіологічна, стильова, функція семантичної диференціації, функція термінотворення, функція інтернаціоналізації).

1. «Впродовж трьох днів змагалися представники армрестлінгу, пауерліфтингу, важкої атлетики, богатирського багатоборства та бодібілдингу» [УМ. – 25-26.11.2011. – № 214–215 (4221–4222). – С. 8].

2. «Про це йдеться в черговому звіті інституції за результатами моніторингу кримінальних справ проти екс-прем’єра» [Український тиждень. – 18-24.11.2011. – № 47 (212). – С. 9].

3. «Цей конкурс у рамках фешн-шоу в столиці Китаю проходить уже декілька» років і традиційно привертає найбільшу увагу публіки» [УМ. – 28-29.10.2011. – № 194–195 (4201–4202). – С. 9].

4. «За гучною назвою стоїть колекція португальського галериста і арт-дилера Агостіно Кордейро, в якій переважають роботи сучасних іспанських та португальських художників» [УМ. – 25-26.11.2011. – № 214–215 (4221–4222). – С. 20].

Вправа 6. Розподіліть речення за способом адаптації запозичень у них.

1. Шкільна форма – це круто [«Експрес». – 2004. – 4 травня].

2. Правий фронт готується до виборів [«Незалежна газета». – 2009. – 19 травня].

3. Помаранчевий – клубний колір “Шахтаря” – таки щасливий для його власника! [«Die Presse». – 2009. – 20 травня].

4. Памела Андерсон в журі «Міс Україна» [«Daily Mail». – 2010. – 8 вересня].

5. Огірки не винні. Німецькі експерти повідомили, що іспанські огірки не були заражені кишковою паличкою» [«The Independent». – 2011. – 2 червня].

6. Камера показувала призначений для Януковича порожній прозорий пюпітр» [«Нова газета». – 2010. – 3 лютого].

7. Міжнародне бюро мореплавства зареєструвало 81 напад лише від початку цього року – як ніколи доти багато [«Die Welt». – 2008. – 11листопада].

Вправа 7. Розподіліть речення за сферою використання запозичених слів.

1. «Всі ми ксерокси. Вставаймо з колін» [«Поступ». – 2004. – 1 грудня].

2. «А палиці в колеса євроінтеграції, на думку Тараса Чорновола, вставляє «одна з груп в оточенні Віктора Януковича – “московський квартет”» [«Незалежна газета». – 2011. – 10 лютого].

3.  «Незважаючи на численні мінуси подорожей тролейбусом, радимо туристам проїхатися тролейбусним маршрутом» [«The Times». – 02.10. –2009].