- •1. Заголовний комплекс сучасного періодичного видання
- •1.1. Мовні засоби в заголовному комплексі
- •1.1.2. Лінгвостилістика заголовних елементів
- •1.1.3. Структура заголовків „України молодої”
- •2.2. Ознаки фразеологізму
- •2.3. Класифікація фразем
- •2.4. Структурні розряди фразеологізмів
- •2.5. Трансформація як особливий спосіб творення фразеологічних висловів
- •2.6. Стилістичні функції фразеологічних зворотів
- •3.1. Фразеологічні одиниці в газеті «Порадниця»: характеристика та стилістична роль
- •3.2. Фразеологічні одиниці в газеті «Україна молода»: характеристика та стилістична роль
- •«Язиката Хвеська» Кокотюхи: інструкція, як тримати язик за зубами»
- •IV. Неологізми в сучасному медіа-тексті
- •4.1. Суть поняття «неологізм»
- •4.3. Стилістична роль неологізмів у вітчизняному медіа-тексті
- •V. Запозичення як поширене мовне явище
- •5.2 Класифікція запозичень
- •5.3 Функції запозичень у мовленні
- •5.4. Англіцизми як найпоширеніші запозичення сучасності
- •Vі. Особливості функціонування запозичень на шпальтах української періодики
- •6.1. Специфіка словотворення запозичених слів у мові українських змі
- •6.2. Використання лексики іншомовного походження у газеті «День»
- •6.3. Використання лексики іншомовного походження у газеті «Україна Молода»
- •VII. Росіянізми на сторінках українських видань
- •7. 1. Поняття росіянізми в українській мові
- •7. 2.Причини проникнення росіянізмів в українську мову
- •7.3. Групи росіянізмів за способом утворення
- •7.4 Типові приклади вживання росіянізмів в офіційно-діловому та публіцистичному стилях
- •7.5. Вживання росіянізмів у періодичному виданні «День»
- •7.5.1. Випадки фонетичного наслідування російських слів і зросійщене значення співзвучного українського слова
- •7.5.2. Приклади калькування виразів із російської мови
- •7.5.3. Випадки калькування словотворчих моделей
- •Висновки
- •Список літератури
- •Viіi. Лексика обмеженого вжитку в сучасній українській мові
- •8.1. Загальні відомості про лексику обмеженого вжитку
- •8.2. Жаргонізми як засіб вираження експресії у творах Ірени Карпи
- •8.2.1. Молодіжний сленг на сторінках творів Ірени Карпи
- •8.2.2. Кримінальна та наркоманська лексика у виданні Ірени Карпи
- •8.2.3. Комп’ютерний сленг у творах Ірени Карпи
- •3. Загальна характеристика журналу «Барвінок»
- •1.4.1. Оказіоналізми як засіб творення актуалізованого контексту
- •1.4.2. Стильовий розподіл лексики як спосіб оформлення авторського задуму
- •1.4.3. Фразеологізми як засіб образного мовлення
- •1.5. Роль самостійних частин мови в дитячих журнальних виданнях
- •1.5.1. Знайомство з іменником як першоосновою розподілу понять
- •1.5.2. Роль прикметника у формуванні «описовості» тексту
- •1.5.3. Дієслово як засіб формування динаміки й ритміки тексту
- •2.1. Науковий стиль української мови. Основні риси та різновиди
- •2.2. Дотримання лексичних норм у навчальній літературі
- •2.2.1. Поняття мовної норми
- •2.2.2. Термінологічна лексика на сторінках навчальних видань
- •2.2.3. Синонімія та антонімія у наукових текстах
- •2.2.4. Паронімія у наукових виданнях
- •2.2.6. Сталі словосполучення наукового стилю
- •2.2.7. Мовні кліше та штампи
- •2.2.8. Проблеми слововживання у науково-навчальній літературі
- •Тема 1. Підприємство як суб’єкт господарювання. Економічна робота на торговельному підприємстві План
- •Національний стандарт України
- •Особливості та етапи редaгувaння електрoнних видaнь
- •3.6.1. Робота редактора над логіко-композиційною структурою видання
- •3.6.2. Мовностилістичні особливості організації тексту видання
- •3.6.3. Інтерактивні елементи в енв для вищої школи
- •Тема 1. Основні тенденції в мові глобальної мережі Інтернет
- •Тема 2. Лінгвістичні та комунікативно-прагматичні особливості політичного дискурсу (на матеріалі передвиборчих промов)
- •Список рекомендованої літератури
- •Додаток в
- •Vіi. Росіянізми на сторінках українських видань 120
- •7. 1. Поняття росіянізми в українській мові 120
7.5. Вживання росіянізмів у періодичному виданні «День»
Газета «День» — єдине на території СНД видання, що виходить трьома мовами. Вона заснована у 1997 році, випускається чотири рази на тиждень і розповсюджується усією територією України. Тематика видання: оперативна інформація про події в Україні та світі, аналітичні матеріали, політика, економіка, новини з життя столиці, соціальні проблеми, новини культури і спорту, світська хроніка. Читачами газети є: велика кількість політиків і державних діячів, бізнесменів, керівників підприємств, представників політичної та економічної еліти та української інтелігенції. З 2004 року щономера (окрім п’ятниці) виходить сторінка «Економіка», де друкуються статті економічних журналістів і аналітиків, огляди ринків, коментарі щодо законодавчих актів тощо.
За час роботи на ринку друкованих видань «День» став яскравим представником вітчизняної преси і має високий рейтинг в Україні та за її межами. Адже це щоденна всеукраїнська респектабельна газета з глибокою аналітичною й об'єктивною інформацією про політичне та економічне життя України та світу.
«День» — це “концептуально нове явище в українській журналістиці, оскільки читачеві щоденної газети порпонують не лише факти, а й їх оцінку висококваліфікованими експертами, коментарі з різних поглядів, однак із чітко визначеною позицією редакції”. [11]
7.5.1. Випадки фонетичного наслідування російських слів і зросійщене значення співзвучного українського слова
«…форум в Давосі не розуміє посткризисного світу». [«День» №14-15, 28-29.01.11, с.4] Дослівно перекладений російський прикметник. Український відповідник — посткризовий.
«Американський стакан завжди наполовину повний…». [«День» №14-15, 28-29.01.11, с.3] Правильний український переклад цього слова, згідно словника Волощак М. [12] — склянка. Деякі словники російсько-українські словники [15, 16] подають також переклад стакан, проте ми не беремо на віру цей конкретний випадок, вважаємо інформацію застарілою й опираємося на висновки інших мовознавців. [12, 13]
«…22 гривни за кілограм…» [«День» №23, 10.02.11, с.4]. Виразно прослідковується наслідування російської вимови цього слова. Правильно писати гривні.
«…російські власті не пояснили причини…» [«День» №23, 10.02.11, с.3]. Транслітерована з російської лексема. Українською перекладається — влада.
«… спробував вихватити зброю…» [«День» №197-198, 29-30.10.10, с.5]. Фонетичне наслідування російського слова выхватить. Правильно — вихопити.
«Зараз тупиковий час…» [«День» 14-15, 28-29.01.11, с.21]. В українській мові немає такої лексеми, тому потрібно використати конструкцію час глухого кута або час безвиході.
«…відкривали ринок з обох сторін» [«День» №197-198, 29-30.10.10, с.6]. «…треба бачити світлі сторони життя» [«День» 14-15, 28-29.01.11, с.9]. Слово сторона — вжито у цих реченнях недоречно і є у цьому випадку росіянізмом. Згідно зі словником Гнаткевича Ю. [13], потрібно подати слово боки. Українська лексема сторона використовується тоді, коли йдеться про сторони світу, іноді у значенні «край» (напр. рідна сторона), у математиці — для позначення частини фігури, у соціальних і політичних науках — для умовного позначення груп людей (сторони конфлікту). Та якщо йдеться про оцінювання чогось із різних аспектів, то вживається лише бік.
«Так, цілком вірно» [«День» 177-178, 01-02.10.10, с.6]. Скальковано з російського ствердження верно. Тут прислівник набрав невластивого йому значення правильно. Насправді, він має лише одне зачення: поняття відданості. Слід заміняти це слово іншими, які більше підходять за значенням, наприклад, привильно, правдиво.
«…хочу побажати, щоб він не уходив далеко від реальних процесів…» [«День» 14-15, 28-29.01.11, с.13]. Правильно буде використати слово відходив, або конструкцію не залишав поза увагою.
«У п'яти метрах від крильця…» [«День» №197-198, 29-30.10.10, с.5]. Цю лексему вжито замість українського слова ґанок.
«…своє місце можна займати тільки після умертвіння поруч живущого» [«День» №14-15, 28-29.01.11, с.21]. Українська мова не має форм активних дієприкметників із суфіксом -ущ-. Правильно — умертвіння того, хто живе поруч.
«…задача влади — дати їм свободу» …» [«День» №177-178, 01-02.10.10, с.6]. Лексема задача використовується для позначення питання (переважно в математиці й математичних науках), яке потрібно розв'язати обчисленнями за певною умовою. У інших випадках, слово задача потрібно заміняти на завдання.