8.2.2. Кримінальна та наркоманська лексика у виданні Ірени Карпи

Сленг, пов'язаний з немедичним вживанням наркотиків розвинувся в СРСР на початку 80-х з розповсюдженням наркотиків і психоактивних речовин. Основним носієм сленгу стала молодь, котра зацікавилася наркотиками й забороненими речовинами. Значну частину сленгу займають терміни, пов'язані зі способами дешевого придбання або синтезування наркотичних та токсичних речовин в аптеках або магазинах побутової хімії. Частина слів була запозичена зі сленгу англомовних наркоманів і растаманів. Сленг часто зустрічається в тематичних творах літератури, музики та кіно [18].

Наркоманська та кримінальна лексика є важливою складовою створення настрою певної ситуації чи події у творі, хоча вживання її у творах не завжди є доречним та виправданим, оскільки образ героя, створений автором за допомогою цих слів, може бути занадто переповнений негативними якостями, тож протягом усього твору буде сприйматися читачем так само.

Що стосується кримінального сленгу, то він є відносно самостійною частиною кримінальної субкультури. Він жвавими темпами розвивається і поповнюється новими словами – жаргонізмами. Суттєву роль у цьому процесі відіграє наявність і подальший розвиток жаргону молодіжних груп антисуспільної спрямованості як у місцях позбавлення волі, так і в суспільстві. Сьогодні кримінальний жаргон став не тільки засобом спілкування злочинців. Його вплив ми відчуваємо і в повсякденному житті [19].

Щоб уживання не літературної лексики було доречним, потрібно досконало продумати сюжет не тільки всього твору, а й кожної окремо взятої події чи ситуації. Кожен жаргонізм повинен нести в собі експресивне або емоційне значення, котре в жодному разі не повинно відштовхнути читача, а навпаки, зацікавити та надати поодиноким героям, котрі використовують у своїх монологах та діалогах таку лексику, особливий статус у суспільстві.

Одним із найрозповсюдженіших жаргонізмів цієї групи є слово стрьом: «Як би там не було, а попри відчуття звільнення від цього 70-ти кілограмового памперса, Марлу не полишало й відчуття легкого стрьому»[6; с. 29].

Стрьом, ж., нарк. Відчуття миттєвого переляку [12]

Автор окреслює явище страху та переляку таким жаргонізмом для якомога точної передачі відчуттів головної героїні. Для молоді, котра є цільовою аудиторією творів Ірени Карпи, такий сленг є навіть більш прийнятним, ніж слово на позначення цього відчуття із загальновживаної лексики.

Часто використовується й сленгове слово гребучість:

«І Марла притоптала щойно викурений косячок середньої гребучості трави, привезеної Павелом аж із самої Праги автостопом і розданої першим людям, які йому трапилися в Амстердамі...» [6; с. 56].

Гребучість, ж., нарк. Одиниця виміру задоволення, котра зазвичай визначає рівень впливу алкогольних та наркотичних речовин на свідомість людини [12].

Цей жаргонізм належить до наркоманської групи, тому, коли події в романі стали розгортатися з натяком на споживання героїнею наркотичних речовин, авторка влучно та доречно його використала. Гребучість надає вищезгаданому епізодові безвідповідальності, що точно характеризує головного персонажа.

Також до наркоманської групи жаргонізмів відноситься й слово обдовбаний:

«І як все-таки добре, – продовжувала Марла, – що ти в мене такий чуйний. Не став реготати з мене, не сказав, що я ідіотка обдовбана, і не перевернувся на інший бік. Дякую, що перейшов зі мною на інше ліжко» [6; с. 164].

Обдовбаний, ж. Людина, котра перебуває під дією сильних наркотичних речовин [13; с. 158].

Авторка використовує найуживаніші слова наркоманського сленгу, по-перше, для того, щоб читачеві було легше сприймати текст, тому що навіть молодь, котра ніколи не вживала наркотиків, могла чути їх на вулиці чи в будь-якому іншому місці, а, по-друге, ці слова створюють певну емоційну напругу та допомагають читачеві зануритися в атмосферу подій.

Деякі слова з кримінальної лексики авторка вживає в перененосному значенні, як, наприклад, добре відоме кілер:

«Летіти до неї з Пітера літаком було дурнуватою ідеєю, але хто ж іще буде реалізовувати дурнуваті ідеї, як не я? Міс Нелогічність, кілер здорового глузду»[С. 143; 8].

Кілер, ж., крим. Той, хто вбив кого-небудь [13; с. 67].

У цьому контексті кілер вживається для емоційного підсилення самокритичності героїні. Вона вважає, що мислить досить нетверезо і нестандартно, а Ірена Карпа посилює таке ставлення до себе важким у емоційному аспекті словом вбивця.

Натягнуті стосунки між суспільством і охоронцями закону призвели до появи жаргонізму менти:

«Та нічо, він щас у мене пограється! Думає, я не знаю, скільки вони в Росії ментам платять?» [8; с. 11]

Мент, ж., крим. Міліціонер[13; с. 141].

Вищезгаданий жаргонізм вказує на зневажливе ставлення мовця до людини, котра працює в міліції. Це сленгове слово надає висловлюванню певної агресії, спрямованої не в бік конкретного міліціонера, а до працівників міліції в цілому, що також можна вважати частиною певних життєвих принципів, котрі є важливими при створенні образу героя в уяві читача.

Тож бачимо, що кримінальний та наркоманський сленги влучно увійшли до роману і не спотворили його ані своєрідною вульгарністю, ані обмеженим колом використання його людьми в повсякденному житті. Авторка наділила лексику цих груп певною емоційністю та експресивністю, що помітно позначилося на настрої подій, у яких вони використовувалися.