- •1. Заголовний комплекс сучасного періодичного видання
- •1.1. Мовні засоби в заголовному комплексі
- •1.1.2. Лінгвостилістика заголовних елементів
- •1.1.3. Структура заголовків „України молодої”
- •2.2. Ознаки фразеологізму
- •2.3. Класифікація фразем
- •2.4. Структурні розряди фразеологізмів
- •2.5. Трансформація як особливий спосіб творення фразеологічних висловів
- •2.6. Стилістичні функції фразеологічних зворотів
- •3.1. Фразеологічні одиниці в газеті «Порадниця»: характеристика та стилістична роль
- •3.2. Фразеологічні одиниці в газеті «Україна молода»: характеристика та стилістична роль
- •«Язиката Хвеська» Кокотюхи: інструкція, як тримати язик за зубами»
- •IV. Неологізми в сучасному медіа-тексті
- •4.1. Суть поняття «неологізм»
- •4.3. Стилістична роль неологізмів у вітчизняному медіа-тексті
- •V. Запозичення як поширене мовне явище
- •5.2 Класифікція запозичень
- •5.3 Функції запозичень у мовленні
- •5.4. Англіцизми як найпоширеніші запозичення сучасності
- •Vі. Особливості функціонування запозичень на шпальтах української періодики
- •6.1. Специфіка словотворення запозичених слів у мові українських змі
- •6.2. Використання лексики іншомовного походження у газеті «День»
- •6.3. Використання лексики іншомовного походження у газеті «Україна Молода»
- •VII. Росіянізми на сторінках українських видань
- •7. 1. Поняття росіянізми в українській мові
- •7. 2.Причини проникнення росіянізмів в українську мову
- •7.3. Групи росіянізмів за способом утворення
- •7.4 Типові приклади вживання росіянізмів в офіційно-діловому та публіцистичному стилях
- •7.5. Вживання росіянізмів у періодичному виданні «День»
- •7.5.1. Випадки фонетичного наслідування російських слів і зросійщене значення співзвучного українського слова
- •7.5.2. Приклади калькування виразів із російської мови
- •7.5.3. Випадки калькування словотворчих моделей
- •Висновки
- •Список літератури
- •Viіi. Лексика обмеженого вжитку в сучасній українській мові
- •8.1. Загальні відомості про лексику обмеженого вжитку
- •8.2. Жаргонізми як засіб вираження експресії у творах Ірени Карпи
- •8.2.1. Молодіжний сленг на сторінках творів Ірени Карпи
- •8.2.2. Кримінальна та наркоманська лексика у виданні Ірени Карпи
- •8.2.3. Комп’ютерний сленг у творах Ірени Карпи
- •3. Загальна характеристика журналу «Барвінок»
- •1.4.1. Оказіоналізми як засіб творення актуалізованого контексту
- •1.4.2. Стильовий розподіл лексики як спосіб оформлення авторського задуму
- •1.4.3. Фразеологізми як засіб образного мовлення
- •1.5. Роль самостійних частин мови в дитячих журнальних виданнях
- •1.5.1. Знайомство з іменником як першоосновою розподілу понять
- •1.5.2. Роль прикметника у формуванні «описовості» тексту
- •1.5.3. Дієслово як засіб формування динаміки й ритміки тексту
- •2.1. Науковий стиль української мови. Основні риси та різновиди
- •2.2. Дотримання лексичних норм у навчальній літературі
- •2.2.1. Поняття мовної норми
- •2.2.2. Термінологічна лексика на сторінках навчальних видань
- •2.2.3. Синонімія та антонімія у наукових текстах
- •2.2.4. Паронімія у наукових виданнях
- •2.2.6. Сталі словосполучення наукового стилю
- •2.2.7. Мовні кліше та штампи
- •2.2.8. Проблеми слововживання у науково-навчальній літературі
- •Тема 1. Підприємство як суб’єкт господарювання. Економічна робота на торговельному підприємстві План
- •Національний стандарт України
- •Особливості та етапи редaгувaння електрoнних видaнь
- •3.6.1. Робота редактора над логіко-композиційною структурою видання
- •3.6.2. Мовностилістичні особливості організації тексту видання
- •3.6.3. Інтерактивні елементи в енв для вищої школи
- •Тема 1. Основні тенденції в мові глобальної мережі Інтернет
- •Тема 2. Лінгвістичні та комунікативно-прагматичні особливості політичного дискурсу (на матеріалі передвиборчих промов)
- •Список рекомендованої літератури
- •Додаток в
- •Vіi. Росіянізми на сторінках українських видань 120
- •7. 1. Поняття росіянізми в українській мові 120
2.2.3. Синонімія та антонімія у наукових текстах
Українська мова за свою довгу історію виробила надзвичайно розвинену синоніміку, здатну задовольнити найрізноманітніші потреби мовного загалу в тому, щоб найменувати, передавати те чи інше поняття з усіма його найтоншими відтінками й виразити всю гаму пов'язаних iз ним емоційно-експресивних та оцінних нюансів [7; с. 296].
Синоніми – слова однієї частини мови, які є назвою того самого поняття; вони спільні за своїм основним значениям, але відрізняються семантичними відтінками або емоційно-експресивним забарвленням.
Розрізняють семантичні (понятйні, ідеографічні), стилістичні та семантико-стилістичні синоніми. Наявність близьких або тотожних за значениям слів дає можливість вибрати з кожного синонімічного ряду найточніше, найдоречніше слово, що має велике значения для наукового стилю.
Тотожні за значениям синоніми (дублети) становлять невелику групу слів. Найчастіше це паралельні назви в термінології, одна з яких –запозичене слово, інша –українське: координувати – погоджувати, превалювати – переважати, домінувати – панувати, переважати; фіксувати – записувати, локальный – місцевий.
3 ряду слідуючий, наступний, подалъший i далыиий перше слово в українській мові не вживають – це русизм. Слово «наступний» вживається зi словами «день, тижденъ, зупинка» та под., тобто конкретними поняттями i тоді, коли явище, про яке йдеться повторюється («наступним кроком буде виведення формули...» – за контекстом перед цим уводили поняття, потрібні для виведення цієї формули, а третім кроком буде перетворення у ряд Фур'є. Отже, в цьому контексті слово «наступний» доречне. Але перед переліком необхідно вживати слово «такий», що, на жаль, майже не зустрічається у навчальній літературі, яка видається в авторській редакції). Слова «подальший» i «дальший» вживають зі словами «життя, доля, робота», тобто з абстрактними поняттями (Подальший розгляд стосуватиметься…).
Багато сумнівів зазвичай викликає вибір серед слів «тепер, зараз, нині, сьогодні». У наукових текстах автори надають перевагу словам «зараз» i «сьогодні», які вживають у значенні «у наш час, останнім часом». Але таке значения мають слова «тепер, нині», а «зараз» означає, що щось відбувається у момент розмови, цієї миті, секунди, хвилини.
Одним iз обов'язкових елементів навчального видання є запитання для самоконтролю, які найчастіше у сучасних виданнях називають питаннями, а це слово має дещо інше значення – проблема, тема.
Синоніми служать не лише для найточнішого висловлювання думки; вони допомагають також знайти найдоречніший cпосiб висловлення.
Антоніми – слова однієї частини мови, що мають протилежне значення [9; с. 132]. Антонімія найповніше i найвиразніше виявляється у лексиці як спосіб наочного зіставлення, порівняння контрастних понять: «3i збільшенням впливу числа Re зменшуєтъся вплив числа Gr – число Грасгофа "вироджується"».
У науковому стилі за допомогою антонімів протиставляють одні поняття іншим: відняти i додати, помножити й поділити, додатні й від’ємні. На позначення того, що відбувається з температурою, можна зустріти такі слова, як зростає i спадає, збілъшуєтъся i зменшуетъся, хоча насправді температура може лише підвищуватися i знижуватися; це саме стосується частоти. А от напруга може зростати i спадати, навантаження (в енергетиці) –збільшуватися i зменшуватися, потужність – підвищуватися й знижуватися. Інколи у наукових текстах можна побачити «змішування» антонімічних пар, коли потужність підвищується i падає, а температура збільшується i знижується.