Домашнє завдання Розробка інструкції з охорони праці користувачів пеом на підприємстві План

1. Вивчити вимоги положення про розробку інструкції з охорони праці (додаток У).

2. Користуючись даним посібником, вияснити небезпечні і шкідливі виробничі фактори при роботі на ПЕОМ.

3. За результатами атестації робочих місць розробити інструкцію з охорони праці користувачів ПЕОМ.

4. Оформити титульний аркуш – інструкції (додаток Ф), першу сторінку, останню сторінку (додаток Ц).

5. Захистити результати роботи.

Загальні відомості

Інструкція з охорони праці є нормативним актом, що містить обов’язкові для дотримання працівниками вимоги з охорони праці при виконанні ними робіт певного виду або за певною професією на робочих місцях, у виробничих приміщеннях, на території підпри­ємства або в інших місцях, де за дорученням роботодавця вико­нуються ці роботи, трудові чи службові обов’язки.

Класифікація нормативних актів про охорону праці та стислий зміст інструкції з охорони праці підприємства наведено у додатку В.

При складанні інструкції з охорони праці слід взяти за основу працю користувачів персональних електронно-обчислювальних ма­шин (ПЕОМ) (бухгалтерів, економістів, менеджерів, товароз­навців тощо).

У розділі «Загальні положення» необхідно звернути увагу на те, що до самостійної роботи на ПЕОМ допускаються особи, які пройшли попередній медичний огляд і не мають відповідних протипоказань, навчання користування ПЕОМ, вступний та первинний інструктажі і перевірку знань з охорони праці та питань пожежної безпеки. У подальшому вони проходять повторний інструктаж один раз на шість місяців, а періодичні медичні огляди – один раз на два роки.

На користувача ПЕОМ можуть впливати наступні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

фізичні:

• підвищений рівень шуму на робочому місці (від венти­ляторів блоку живлення процесорів та аудіоплат);

• підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикан­ня якого може статися через тіло людини;

• підвищений рівень статичної електрики;

• недостатня концентрація негативних іонів у повітрі робочої зони;

• підвищений рівень електромагнітного випромінювання;

• підвищена напруженість електричного поля;

• пряма та відбита від екранів блискість;

• несприятливий розподіл яскравості в полі зору;

• недостатня освітленість на робочому місці;

хімічні:

• підвищений вміст у повітрі робочої зони пилу, озону, оксидів азоту;

психофізіологічні:

• фізичні перевантаження статичної (опорно-м’язова система) та динамічної (кисті рук) дії;

• нервово-психічні перевантаження, перенапруження зорового аналі­затора, розумове перенапруження, монотонність праці, емоційні пере­вантаження.

Робоче місце користувача ПЕОМ оснащується робочим столом, стільцем з можливістю регулювання відповідних його параметрів, підставкою для ніг. Основне обладнання – апаратне забезпечення (дисплей, клавіатура, системний блок та інші).

Розміщення робочих місць з ПЕОМ у підвальних приміщен­нях, на цокольних поверхах заборонено.

Площа на одне робоче місце має становити не менше ніж 6,0 м², а об’єм – не менше ніж 20,0 м³.

Приміщення повинні мати природне та штучне освітлення. При­родне освітлення має здійснюватись через світлові прорізи, орієнто­вані переважно на північ чи північний схід і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче, ніж 1,5 %. Сонячні бліки на екрані дисплея усуваються за допомогою регулювання жалюзей, завісів, що встановлені на вікнах. Штучне освітлення повинне бути загальне рівномірне. Освітленість поверхні робочого столу повинна складати 300–500 лк (екрану – 200 лк). При необхідності допускається використо­вувати як доповнення до загального місцеве освітлення.

Приміщення мають бути обладнані системами опалення, кондиціону­вання повітря або припливно-витяжною вентиляцією. Температура у приміщеннях 21–23 ºС у холодну пору року і 22–24 ºС – у теплу пору року; відносна вологість повітря – 40–60 %, швидкість руху повітря 0,1–0,2 м/с.

Для захисту від зарядів статичної електрики в приміщеннях необ­хідно використовувати нейтралізатори (лампа Чижевського) та зволо­ження повітря (в опалювальний сезон) з допомогою зволо­жувачів.

Для зниження напруги електричних і статичних полів на моніторі рекомендують використовувати захисні фільтри, котрі заземлюються.

Для захисту користувачів від шкідливої дії низькочастотних магнітних полів рекомендується проводити повний внутрішній захист моніторів (з боку як екрану, так і корпусу) тому, що приекранні захисні фільтри неефективні.

М’яке ренгенівське випромінювання (напруга на аноді 20–22 кВ) та висока напруга на струмопровідних ділянках схеми викли­кають іонізацію повітря зі створенням позитивних іонів, котрі вважаються несприятливими для людини (прискорюється старіння організму). Тому оптимальною кількістю іонів (n⁺) в 1 см³ повітря в зоні дихання користу­вача вважається 1 500–3 000 (мінімальною необхідною – 400, максимальною допустимою – 50 000).

Організація робочого місця користувача ПЕОМ має відпо­відати ергоно­мічним вимогам і забезпечувати підтримання оптимальної пози:

• робочі місця слід так розташувати відносно світових прорізів, щоб природне світло падало збоку, переважно – зліва;

• висота робочої поверхні робочого столу має регулюватись в межах 680...800 мм, а ширина і глибина – забезпечувати можливість виконання операцій у зоні досяжності моторного поля (ширина – 600…1 400 мм, глибина – 800...1 000 мм);

• розташувати дисплей на робочому місці необхідно так, щоб по­верхня екрана знаходилася у центрі поля зору не ближче, ніж 600 мм від очей користувача. Рекомендується розміщувати елементи робочо­го місця таким чином, щоб витримувалась приблизно однакова від­стань від очей оператора комп’ютерного набору (ОКН) до екрана, клавіатури, тримача (пюпітра) для документів;

• висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400...500 мм, а ширина і глибина становить не менше, ніж 400 мм;

• робоче місце має бути обладнане підставкою для ніг завширшки не менше, ніж 300 мм, що регулюється за висотою в межах 150 мм і за кутом нахилу опорної поверхні підставки до 20º;

• раціональною робочою позою може вважатися таке положення тіла, при якому ступні працівника розташовані горизонтально на підлозі або на підставці для ніг, стегна зорієнтовані у горизонтальній площині, верхні частини рук – вертикальні, кут ліктьового суглоба коливається у межах 70–90º, зап’ястки зігнуті під кутом не більше, ніж 20º, нахил голови – у межах 15–20º.

Основними критеріями оцінки придатності до роботи з ПЕОМ мають бути показники стану органів зору: гострота зору, показники рефракції, акомодації, стану бінокулярного апарату ока тощо. При цьому необхідно враховувати також стан організму в цілому.

Жінки, котрі працюють з ПЕОМ, повинні оглядатись лікарем акушером-гінекологом один раз на два роки.

Жінки з часу встановлення вагітності та в період грудного году­вання дитини до виконання робіт, пов’язаних з використа­нням ПЕОМ, не допускаються.

До загальних протипоказань відносяться: органічні захворю­вання центральної нервової системи; хронічні форми психічних захворю­вань; злоякісні пухлини; всі захворювання системи крові; гіпертонічна хвороба ΙΙΙ стадії; хронічні захворювання легенів; тяжка ступінь бронхіальної астми; виразкова хвороба шлунку; цироз печінки.

У розділі «Вимоги безпеки перед початком роботи» виклад інструкції слід розпочинати з того, що необхідно увімкнути систему кондиціонування повітря в приміщенні; потім перевірити надійність встановлення апаратури на робочому столі. Дисплей має стояти не на краю стола. Повернути дисплей так, щоб на нього було зручно дивитися – під прямим кутом (а не збоку) і трохи зверху вниз; при цьому екран має бути нахиленим на 15–20º від вертикалі в сторону від оператора. Потім неохідно оглянути загальний стан апаратури, перевірити справність електропроводки, з’єднувальних шнурів, штеп­сельних вилок, розеток, заземлення (чи занулення).

Варто щоденно перед початком роботи при вимкненій настільній системі прибирати ледь змоченою мильним розчином бавов­няною ганчіркою пил з поверхонь апаратури. Екран дисплея та захисний екран (при наявності) протирати ваткою, змоченою у спирті. Не дозволяється використовувати рідинні або аерозольні засоби для очищення поверхонь.

Відрегулювати: освітленість робочого місця; зафіксувати висоту сидіння стільця, зручний для оператора нахил його спинки, висоту підлокітників.

Усі кабелі, що з’єднують системний блок (процесор) з іншими пристро­ями, слід вставляти та виймати тільки при вимкненому комп’ютері.

Увімкнути апаратуру комп’ютера у такій послідовності: стабілі­затор напруги, дисплей, системний блок, принтер (якщо передба­чається друкування).

Відрегулювати яскравість свічення екрана дисплея, мініма­льний розмір точки свічення, фокусування, контрастність. Не слід робити зображення занадто яскравим, щоб не втомлювало очі.

Рекомендується:

• яскравість знака (яскравість фону) – 80-120 кд/м²;

• контраст – не більше 3:1;

• мінімальний розмір точки свічення (пікселя) – не більше 0,3 мм для монохромних зображень;

• модуляція щодо яскравості растру – не більше 0,4 для монохром­них зображень і не більше 0,7 – для багатоколірних зображень.

При виявленні будь-яких несправностей роботу не розпочи­нати, повідомити про це керівника.

У розділі «Вимоги безпеки під час роботи» положення інструкції слід розробляти виходячи з того, що користувачі ПЕОМ будуть виконувати роботу, яка пов’язана з обліком інформації, одержаної з комп’ютера за попереднім запитом, або тієї, що надходить з нього; супроводжується перервами різної тривалості, пов’язана з виконанням іншої роботи і характе­ризується як робота з напруженням зору, невеликими фізичними зусиллями, нервовим напруженням середнього ступеня та виконується у вільному темпі.

Виходячи з цього, необхідно передбачити: при 8-годинному робо­чому дні: перерви для відпочинку і вживання їжі (обідні перерви); додат­кові перерви для відпочинку тривалістю 15 хв через кожні дві години.

Необхідно стійко розташувати клавіатуру на робочому столі, не допускаючи її хитання; встановити її у зручному для користувача положенні та відрегулювати кут нахилу.

Оскільки в конструкції клавіатури не передбачено простору для опори долонь, то її слід розташувати на відстані не менше 100 мм від переднього краю стола в оптимальній зоні моторного поля; під час роботи на клавіатурі сидіти прямо, не напружуватися.

Під час регламентованих перерв з метою зниження нервово-емо­ційного напруження, втоми зорового аналізатора, кистей рук, усунення негативного впливу гіподинамії та монотонії рекоменду­ється виконувати спеціальні вправи та самомасаж кистей рук та очей, а також у спеціально обладнаному приміщенні проводити сеанс психофізіологічного розвантаження.

Для зняття статичної електрики рекомендується час від часу доторкатися до металевих поверхонь (батарея центрального опалення тощо) та вмивати лице і руки теплою водою.

Для зниження напруженості праці необхідно рівномірно розпо­діляти і чергувати характер робіт відповідно до їх складності. З метою зменшення негативного впливу монотонії доцільно застосовувати чергування операцій введення тексту та числових даних (зміна змісту роботи), пошук та виправлення помилок і введення даних (зміна змісту та темпу роботи) та ін.

З метою профілактики негативного впливу на здоров’я операторів комп’ютерного набору (ОКН) виробничих факторів необхідно дотри­муватися режимів праці та відпочинку: після кожної години роботи за дисплеєм необхідно робити перерву для відпочинку тривалістю 10 хв.

Не дозволяються сторонні розмови, подразнюючі шуми.

Забороняється:

• працювати без належного освітлення;

• закривати вентиляційні отвори апаратури будь-якими предме­тами, оскільки це може призвести до їх перегрівання;

• працювати з дисплеєм, у якого під час роботи з’являються нехарактерні сигнали, нестабільне зображення на екрані тощо;

• залишати без нагляду включене обладнання;

• допускати до роботи на обладнанні осіб без дозволу керівника.

У розділі «Вимоги безпеки після закінчення роботи» рекомен­дується розмістити наступні положення: закінчити та записати у па­м’ять комп’ютера файл, що знаходиться в роботі; вимкнути принтер (якщо він увімкнений), вимкнути дисплей і процесор; вимкнути стабілізатор, якщо комп’ютер підклю­чений до мережі через нього; штепсельні вилки витягнути з розеток; накрити клавіатуру пластма­совою кришкою для запобігання попадання в неї пилу; прибрати робоче місце; оригінали та інші документи покласти у ящик стола; ретельно вимити руки теплою водою з милом; вимкнути кондиціонер, освітлення і загальне електрожив­лення підрозділу.

Рекомендується в спеціально обладнаному приміщенні провести сеанс психофізіологічного розвантаження і зняття втоми з виконанням спеціальних вправ аутогенного тренування.

У розділі «Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях» рекомен­дується розмістити такі вимоги:

• при раптовому припиненні подавання електроенергії вимкнути ПЕОМ у такій послідовності: периферійні пристрої, дисплей, систем­ний блок, стабілізатор напруги і витягнути штепсельні вилки з розеток;

• при виявленні ознак горіння (дим, запах гару) вимкнути апа­ратуру, знайти джерело займання і вжити заходів щодо його ліквідації, повідомити керівника робіт;

• у разі виникнення пожежі негайно повідомити пожежну час­тину, вжити необхідних заходів для евакуації людей і приступити до гасіння первинними засобами пожежогасіння.