Методичні поради до вивчення теми

Вивчення теми слід розпочати з вияснення поняття про умови праці згідно з ДСТУ 2293-99.

Необхідно уточнити перелік документів, що регламентують умови праці на підприємствах (в установах, організаціях), класифікацію шкідливих виробничих факторів (фізичні, хімічні, біологічні, трудо­вого процесу), перелік і характеристику шкідливих виробничих фак­торів, що виявляються на підприємствах галузі; розглянути поняття про гігієнічні нормативи умов праці; поняття про гранично допустиму концентрацію (ГДК) шкідливої речовини в повітрі робочої зони (мак­симальна разова та середньозмінна); величини ГДК і класи небезпеки шкідливих речовин, що можуть виділятися у повітря робочої зони на підприємствах галузі.

Слід ознайомитись з принципами гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого се­ре­довища, фізичного навантаження та напруженості трудового про­цесу; знати, що існують чотири класи умов праці: оптимальні, допустимі, шкідливі, небезпечні (екстремальні); вивчити загальну гігієнічну оцінку умов праці, загальні методичні підходи до вимірів оцінки факторів виробничого середовища та трудового процесу.

Треба навести приклади визначення гігієнічного класу умов праці на підприємствах галузі відповідно до «Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, фізичного навантаження та напруженості трудового процесу» (затвердж. наказом Міністерства охорони здоров’я України від 27.12.2001 р. № 528).

Необхідно знати призначення, порядок і періодичність проведення атестації робочих місць за умовами праці; зміст Карти умов праці, практичне використання на підприємствах результатів атестації робочих місць за умовами праці; визначити поняття «професійні захворю­вання», «професійна та виробничо-обумовлена захворюваність»; дати аналіз захворюва­ності працівників у сфері торгівлі.

При підготовці до практичної роботи слід звернути уваги на те, що, укладаючи трудовий договір з працівником, його слід проінформувати під розпис про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, про їх вплив на здоров’я, а також про його права на пільги й компенсації за роботу в таких умовах (п. 1 ст. 29 КЗпП). Щоб виконати цю вимогу, необхідно провести цілий комплекс досліджень, установити наявність (відсутність) таких фак­торів; включити до колективного договору перелік пільг за роботу в шкідливих умовах, норми забезпечення засобами індивідуаль­ного захисту, спецодягом тощо. Подібні дослідження прово­дяться в рамках атестації робочих місць у відповідності до «Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці».

Створення раціональних санітарно-гігієнічних умов на підпри­ємствах – важлива задача, від рішень якої залежить здоров’я працю­ючих, безпечні умови, продуктивність праці.

Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до території, торговельних і виробничих будівель та їх приміщень, робочих місць і зон, а також умов праці викладені у «Державних будівельних нормах» (ДБН), «Міждержавних будівельних нормах і правилах» (СНиП), «Держав­них санітарних нормах проектування промислових підприємств» (ДСН), правилах охорони праці для працівників м’ясопереробних цехів, для підприємств громадського харчування, Законах України «Про санітарно-епідеміологічне благополуччя населення» та ін.

Вивчення теми слід розпочинати з загальних санітарно-гігієніч­них вимог до управління та утримання територій, будівель і споруд галузі.

Слід вияснити, як використовують результати атестації робочих місць для першочергового вирішення питань поліпшення стану вироб­ничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу.

Важливе значення має раціональна організація робочих місць, ре­жиму праці та відпочинку, улаштування санітарно-побутових примі­щень; місце механізації та автоматизації робіт, удосконалювання облад­нання та технологічних процесів у зменшенні фізичного навантаження та напруженості праці.

Треба зібрати загальні відомості про методи та засоби колек­тивного та індивідуального захисту працівників від дії характерних для галузі шкідливих виробничих факторів; як використовуються вентиляція, опалення та кондиціону­вання повітря на підприємствах; способи повітрообміну, характер і місце дії вентиляції залежно від спеціалізації; як прово­диться розрахунок вентиляції щодо виділення шкідливих речовин, кратності повітрообміну та кількості людей, що знаходяться одночасно в приміщенні.

Слід вивчити, як здійснюється захист працівників від інфрачер­воних випромінювань нагрітих поверхонь устатку­вання, випроміню­вання надвисоких частот в апаратах для теплової обробки харчової продукції, а також від електро­магнітних випромінювань і побічних шкідливих ефектів під час передпродажної перевірки та настроювання електричних апаратів, під час роботи на персональних ЕОМ; захист праців­ників галузі від шуму та вібрації з використанням раціональних архітектурно-планувальних рішень і технічних засобів.

Необхідно вияснити, що треба зробити для забезпечення на підпри­ємствах необхідного рівня освітлення робочих місць і приміщень природним і штучним світлом; норми освітлення; особливі вимоги до штучного робочого освітлення приміщень, а також ділянок відкритих просторів, призначених для роботи, проходу людей і руху транспорту.

Треба вияснити, як підбирають кольорову гаму під час оформлення інтер’єра для регулювання освітлення приміщень і сприятливого психофізіологічного впливу на людей; скласти перелік категорій праців­ників підприємств, що повинні забезпечуватися засобами індивідуального захисту (ЗІЗ) від шкідливих виробничих факторів; порядок забезпе­чення працівни­ків ЗІЗ, належного їх збереження та утримання.