Практичне заняття

Завдання 1

Атестація робочого місця за умовами праці

План

1. Визначити мету і порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці.

2. Ознайомитись з основними положеннями «Методичних реко­мендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці». (додаток Л).

3. Оцінити робоче місце оператора комп’ютерного набору ПУЕТ (далі – оператора). Розробити рекомендації щодо надання пільг операторам та покращення умов і безпеки їх праці.

4. Скласти інструкцію з охорони праці користувачів ПЕОМ.

5. Захистити результати роботи.

Завдання для поточного контролю знань

1. Дати визначення умов праці.

2. Які фактори впливають на формування умов праці?

3. Назвати елементи умов праці.

4. Дати визначення санітарних норм та їх класифікацію.

5. Як застосовуються санітарні норми для аналізу умов праці?

6. Назвати завдання та мету управління умовами праці.

7. Що таке гранично допустимий рівень виробничого фактора? З якою метою проводиться атестація робочих місць на підприємствах, в організаціях, установах?

8. Який порядок організації атестації робочих місць за умовами праці?

9. Які документи складаються при атестації робочих місць за умовами праці?

10. Якими документами керуються при атестації робочих місць за умовами праці?

11. Розгляд яких питань передбачає атестація робочих місць?

12. Оцінка технічного рівня робочого місця проводиться шляхом аналізу яких показників?

13. За якими гігієнічними критеріями і як класифікують умови праці?

14. Які висновки роблять на основі комплексної оцінки робочого місця?

15. Який термін зберігання матеріалів з атестації робочих місць?

Практичне завдання та методичні поради до його виконання Порядок виконання роботи

1. Викладач видає завдання (виробничу ситуацію) студентам для проведення атестації робочого місця за умовами праці і розподіляє функціональні обов’язки серед учасників дії (керівник підприємства чи роботодавець, головний спеціаліст, працівник відділу кадрів, спеціаліст служби охорони праці, юрист, представник профкому чи трудового колективу) і визначає перелік необхідних документів за атестацією робочих місць (додаток М).

2. Керівник підприємства (роботодавець) видає наказ про прове­дення атестації робочих місць (додаток Н).

3. Комісія складає протоколи проведення досліджень (додатки П, Р, С).

4. Комісія складає карту умов праці за результатами протоколів досліджень і робить висновки щодо відповідності організації робочого місця і робочої зони нормам і розробляє пропозиції щодо її покращення.

5. Керівник підприємства (роботодавець) за результатами атестації робочих місць видає наказ по підприємству (додаток Т).

6. Студенти захищають проведену роботу шляхом дискусії.

При проведенні роботи слід використовувати вихідні дані.

Вихідні дані (виробнича ситуація)

Згідно з колективним договором між адміністрацією Полтав­ського університету економіки і торгівлі і трудовим колективом проводилася атестація робочих місць з шкідливими і небезпечними умовами праці. До списку були включені робочі місця операторів комп’ютерного набору редакційно-видавни­чого відділу (далі – операторів). Виходили з того положення, що, згідно з «Переліком професійних захворювань» (далі – Перелік), затвердженого Кабінетом Міністрів України від 8 листопада 2000 р. № 1662, у розділі 4. «Захворювання, пов’язані з фізичними переван­таженнями та перенапруженнями окремих органів і систем», наведено перелік робіт та виробництв, на яких можливе виникнення професійних захворювань. У цьому Переліку вказано, що оператори комп’ютерного набору попадають під дію таких небез­печних і шкідливих виробничих факторів як:

• робота, що потребує високої координації рухів і виконується у швидкому нав’язаному темпі;

• робота, пов’язана з локальним м’язовим перевантаженням, однотипними рухами, які виконуються у швидкому темпі з тиском на нервові суглоби, м’язи, зв’язки і сухожилля; роботи з систематичним нахилом тіла.

При цьому можливі виникнення таких професійних захворювань, як дисоціативні моторні розлади, захворювання периферійної нервової системи; моно- і полінейропатії верхніх і нижніх кінцівок, радику­лопатії (шийного, попереково-крижового рівнів).

Тому для отримання інструментальних даних досліджень залу­чалась (згідно з контрактом) Державна експертиза умов праці Пол­тавської області.

Отримані результати у деякій мірі змінені з метою наближення їх до мети навчального процесу.

Для проведення роботи слід використати наступну інформацію:

1. Кількість працюючих операторів – 9.

2. Робоче місце кожного оператора складається з столу, стільців, що не регулюються по висоті, дисплея, клавіатури, системного блоку, принтера.

Відхилення робочої пози оператора від оптимальної зображені на рис. 1. Подібна поза створює умови для статичного напруження м’язів шиї, плечового пояса і спини. Відстань від очей користувача до екрана монітора складає 40–70 см при гігієнічній нормі 50–70 см; кут зору в окремих користувачів коливається від 15º до 30º при оптимальній величині 10–20º (але не більше 40º). Кут між верхнім краєм монітора і рівнем очей користувача складає 10–15º, що відповідає гігієнічним нормам (не менше 10º).

Рис. 1. Умовні позначки суглобних кутів і зчленувань тіла:

1) кисть – передпліччя; 2) локтевий суглоб; 3) відхилення плеча від тулуба; 4) нахил голови по відношенню до корпусу; 5) нахил голови по відношенню до вертикалі; 6) нахил тулуба по відношенню до вертикалі; 7) тазостегновий суглоб; 8) колінний суглоб; 9) гомілковостопний суглоб.

3. У повітрі приміщення виявлено шкідливу хімічну речовину озон, що діє протягом повної зміни, у концентрації 0,08 мг/м³.

4. Рівні звуку на робочих місцях операторів (джерела шуму АЦП, принтери тощо) досягали 85 дБА у більшості октавних смуг. Трива­лість дії звуку такого рівня складає 25 % робочої зміни.

5. Під час виконання робіт з ПЕОМ у виробничому примі­щенні значення еквівалентного коригованого рівня віброшвид­кості не пере­ви­щувало 80 дБекв в усіх середньогеометричних частотах октавних смуг.

6. Природне освітлення здійснюється через світлові прорізи, що орієнтовані на південний схід і південь (згідно з ДБН В.2.08.02-2006 вони мають бути орієнтовані на північ чи північний схід). Коефіцієнт природної освітленості (КПО) складає 2 % (при нормі не нижче 1,5 %). Світлові прорізи обладнані регульованими пристроями (жалюзі).

7. Штучне освітлення здійснюється системою загального рівно­мірного освітлення з допомогою люмінесцентних ламп типу ЛБ. Освіт­леність на поверхні робочого столу в зоні розміщення документів становить 250 лк (згідно з гігієнічними вимогами – 300–500 лк).

8. На робочих місцях операторів мають забезпечуватись опти­мальні параметри мікроклімату (температури, відносної вологості й рухливості повітря – за ГОСТ 12.1.005.-88, СН 4088-86).

Проведені замірювання 22.01.20... р. протягом зміни показали такі результати: температура повітря на вулиці – –20 ºС, у виробничому приміщенні – +18 ºС – сухого термометра, 12 ºС – во­логого; вологість повітря – 53 % в приміщенні, 64 % – зовні. Швид­кість руху повітря у приміщенні склала 0,2 м/с. Атмосферний тиск протягом зміни коли­вався у межах 760–768 мм рт.ст.

9. Дисплей генерує декілька типів випромінювань, у т. ч. рентге­нівське, радіочастотне, видиме і ультрафіолетове. Рівень цих випро­мінювань досить низький і не перевищує діючі норми (за результа­тами досліджень вітчизняних і зарубіжних авторів).

10. М’яке рентгенівське випромінювання при напрузі на аноді 20–22 кВ і високій напрузі на струмопровідних ділянках схеми викли­кають іонізацію повітря з утворенням позитивних іонів (n⁺), надлишок яких несприятливий для організму людини. Заміри показали, що у повітрі робочої зони операторів знаходиться протягом дня 40 000–45 000 по­зитивних іонів (n⁺) у 1 см³.

11. Значення напруженості електростатичного поля на робочих місцях операторів (у зоні екрана дисплея, на поверхні обладнання, клавіатури, друкувального пристрою) склали 100 В/см.

12. Маса вантажу, що підіймають і переміщують оператори (жін­ки), не перевищує 5 кг.

13. Інтелектуальні навантаження – необхідність приймати прості рішення згідно з інструкцією.

14. Зміст роботи оператора слід оцінити самостійно з використа­нням власного досвіду.

15. Сенсорні навантаження:

• тривалість зосередженого спостереження (в % від часу зміни) – 50–65;

• кількість виробничих об’єктів одночасного спостереження – 5–8;

• навантаження на зоровий аналізатор – 5,0–1,1 мм менше 50 % робочого часу;

• спостереження за екранами дисплея (годин за зміну) – до 4 го­дин.

16. Емоційне навантаження:

• несе відповідальність за виконання окремих елементів зав­дання, вимагає додаткових зусиль при можливих збоях;

• ризик за безпеку власного життя чи здоров’я інших осіб від­сутній.

17. Монотонність навантажень:

• кількість операцій, які повторюються багаторазово – 5–6;

• тривалість виконання простих операцій – 20–30 с.;

• час активних дій (в % до тривалості зміни), решта часу – спос­тереження за технологічним процесом – більше 20.

18. Режим праці:

• фактична тривалість робочого дня – 8 годин;

• змінність роботи – однозмінна робота;

• наявність регламентованих перерв та їх тривалість за зміну: після 4-х годин роботи – обідня перерва на 1 годину; крім того, через кожну годину роботи – перерви, уведені перерви на 5–10 хв.