- •Національний авіаційний університет л.О. Городецька
- •Навчальний посібник
- •Модуль 1. Соціально – трудові відносини на ринку праці
- •Модуль 2. Продуктивність і ефективність праці
- •Модуль 1. Cоціально-трудові відносини на ринку праці
- •1. Об’єкт, предмет та завдання дисципліни «економіка праці і соціально-трудові відносини». Праця як сфера життєдіяльності та провідний чинник виробництва
- •1.1. Об’єкт, предмет та завдання дисципліни «Економіка праці і соціально-трудові відносини»
- •1.3. Зміст, характер і види праці
- •1.4. Еволюція праці як чинника виробництва
- •1.5. Гуманізація праці
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •2. Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства
- •2.1. Населення як суб'єкт соціально-економічних відносин,
- •2.2. Відтворення населення і ресурсів для праці
- •2.3. Трудові ресурси, їх соціально-економічна характеристика
- •2.4. Трудовий потенціал суспільства
- •2.5. Система управління персоналом
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •3. Соціально-трудові відносини як система
- •3.1. Сутність соціально-трудових відносин, загальна характеристика їх системи
- •3.2.Сторони і суб’єкти соціально-трудових відносин
- •3.3. Предмет соціально трудових відносин на різних рівнях
- •3.4. Принципи і типи соціально-трудових відносин
- •3.5. Формування і розвиток соціально-трудових відносин
- •3.6. Соціальна політика та соціальний захист населення
- •3.7 Якість трудового життя як результат і показник стану соціально-трудових відносин
- •3.8 Регулювання соціально-трудових відносин
- •3.9. Регулювання соціально-трудових відносин методами соціального партнерства
- •3.10. Міжнародний досвід регулювання соціально-трудових відносин.
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •4. Соціальне партнерство
- •4.1. Сутність соціального партнерства та його роль у функціонуванні ринкової економіки
- •4.2. Форми і принципи соціального партнерства
- •4.3. Суб’єкти соціального партнерства та їх роль в регулюванні соціально-трудових відносин
- •4.4 Досвід застосування принципів трипартизму в країнах з розвинутою ринковою економікою
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •5. Ринок праці та його регулювання
- •5.1.Поняття ринку праці, його елементи
- •5.2. Особливості ринку праці
- •5.3. Функції ринку праці
- •5.4. Види ринків праці. Сегментація ринків праці
- •5.5. Теоретичні основи аналізу ринку праці
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •6. Соціально-трудові відносини зайнятості
- •6.1. Соціально-економічна суть та значення зайнятості
- •Види і форми зайнятості
- •6.3. Безробіття як соціально-економічне явище, його види
- •6.4. Соціально-економічна оцінка рівня безробіття
- •6.5. Державне регулювання зайнятості населення
- •6.6. Соціальний захист населення від безробіття
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •Ринок праці в економіці країни характеризується кривої Бевериджа такого виду:
- •7. Моніторинг соціально-трудовій сфери як інструмент регулювання й удосконалення соціально-трудових відносин
- •7.1. Сутність і завдання моніторингу соціально-трудової сфери
- •7.2. Джерела інформації про зайнятість і соціально-трудові відносини
- •7.3. Основні напрями моніторингу соціально-трудової сфери
- •Соціально-демографічні та міграційні процес
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •8. Міжнародна організація праці та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин
- •8.1. Причини виникнення моп, історія розвитку та основні завдання
- •8.2. Структура Міжнародної організації праці.
- •8.3. Організація діяльності Міжнародної організації праці.
- •8.4. Нормотворча діяльність моп. Міжнародний кодекс праці
- •8.5. Співробітництво моп та України.
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •Модуль 2. Продуктивність і ефективність праці
- •Продуктивність і ефективність праці
- •9.1.Сутність продуктивності і продуктивності праці
- •9.2.Методи вимірювання продуктивності праці
- •9.3.Фактори продуктивності праці і їх класифікація
- •9.4.Резерви підвищення продуктивності праці
- •Шляхи реалізації резервів зростання продуктивності праці:
- •9.5. Програми управління продуктивністю праці
- •10. Організація і нормування праці
- •Поняття організації праці. Основні напрямки організації праці
- •10.2. Поділ та кооперація праці на підприємстві
- •10.3. Організація та обслуговування робочих місць
- •10.4. Умови праці та фактори їх формування
- •10.5. Соціально-економічна ефективність заходів з організації праці
- •10.6. Сутність нормування праці та його значення
- •10.7. Робочий час. Режим праці і відпочинку
- •10.8. Норми затрат праці
- •10.9. Методи встановлення норм
- •Сутність аналітичного метода полягає в сукупності та послідовності таких дій:
- •11. Політика доходів і оплата праці
- •Вартість робочої сили та її формування
- •Страхові тарифи для окремих галузей економіки
- •11.2. Доходи населення і джерела їх формування
- •11.3. Диференціація доходів населення
- •Лінія рівномірного розподілу
- •11.4. Поняття і показники рівня життя
- •11.5. Соціально – економічна сутність заробітної плати. Принципи та складові елементи її організації
- •11.6. Тарифна система праці та її елементи
- •11.7. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників і його застосування
- •Оцінка робіт за розрядами, бали
- •11.8. Тарифні сітки, їх роль в організації заробітної плати
- •11.9. Система доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів
- •11.10. Форми і системи заробітної плати
- •Відрядна заробітна плата нараховується у визначеному розмірі за кожну одиницю виконаної роботи чи виробленої продукції, вираженої в натуральних одиницях виміру (штуках, кілограмах, метрах тощо).
- •11.11 Участь працівників у прибутку
- •12. Планування праці
- •12.1. Сутність і значення планування праці. Система трудових показників
- •Планування чисельності працівників
- •Баланс робочого часу одного середньо облікового робітника
- •12.3. Планування продуктивності продуктивності праці
- •12.4. Планування фонду заробітної плати
- •13. Аналіз, звітність, аудит у сфері праці
- •13.1. Задачі економічного аналізу трудових показників
- •13.2. Аналіз виконання плану з чисельності і складу працівників
- •13.3. Аналіз виконання плану підвищення продуктивності праці.
- •13.4. Аналіз виконання плану використання фонду заробітної плати
- •13.5. Аудіт у сфері праці
- •13.6. Звітність з питань праці
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •Приклади кваліфікаційних характеристик професіоналів, фахівців для всіх видів економічної діяльності
- •Економіст з праці
- •Основні терміни і поняття
- •Список літератури
11.9. Система доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів
Згідно із Законом України «Про оплату праці» умови запровадження і розміри надбавок, доплат, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат установлюються у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральними та галузевими (регіональними) тарифними угодами. Застосування доплат і надбавок та їхні розміри обмежуються економічною та соціальною доцільністю і фінансовими можливостями підприємства.
За функціональним призначенням доплати і надбавки є самостійними елементами заробітної плати, яки призначаються для компенсації або винагороди за суттєві відхилення від нормальних умов роботи, які не враховано в тарифних ставках і посадових окладах.
Надбавки і доплати враховують два фактори–компенсаційний і стимулюючий.
З метою підвищення ролі тарифної системи надбавки до заробітної плати повинні мати чітко виражений стимулюючий характер і бути пов’язанні з діловими якостями конкретного працівника.
За нових економічних умов господарювання значно зростає роль доплат і надбавок працівникам за високі досягнення в праці, за виконання особливо важливих і відповідальних робіт.
Найчастіше використовуються таки види надбавок за:
високу професійну майстерність працівників;
високі досягнення у праці;
вислугу років (трудовий стаж);
виконання особливо важливої роботи (на певний період);
знання і використання в роботі іноземних мов.
Таблиця 11.7
Коефіцієнти співвідношень місячних посадових окладів керівників, професіоналів, фахівців i мінімальної заробітної плати для підприємств машинобудівної промисловості України
№ п/п |
Найменування посад |
Коефіцієнти до мінімального розміру заробітної плати |
1 |
Директор |
За контрактом |
2 |
Головний інженер підприємства |
6,75 – 10,5 |
3 |
Заступники генерального директора підприємства |
5,1 – 9,9 |
4 |
Помічник директора підприємства |
4,35 – 7,7 |
5 |
Начальник виробництва |
5,5 – 9,5 |
6 |
Начальники відділів спеціалізованих виробництв |
3,5 - 8,75 |
7 |
Начальники лабораторій, бюро, зав. секторів |
4,0 - 7,5 |
8 |
Начальник, головний інженер відділу капітального будівництва (технічного переозброєння) |
5,0 - 7,5 |
9 |
Головний бухгалтер відділу капітального будівництва (технічного переозброєння) |
5,26 - 7,0 |
10 |
Провідні професіонали, фахівці: конструктор, технолог з організації i нормування праці, електронік, програміст, математик |
5,0 - 7,0 |
11 |
Інші провідні професіонали, фахівці |
4,5 - 6,25 |
12 |
Фахівці: конструктор, технолог, електронік, програміст, математик, художник, художник-конструктор (дизайнер): 1-ї категорії 2-ї категорії 3-ї категорії |
4,5 - 6,5 4,0 - 6,0 3,76 - 5,5 |
13 |
Фахівці з організації i нормування праці: 1-ї категорії 2-ї категорії |
4,5 - 6,5 4,0 - 6,0 |
14 |
Інші фахівці:1-ї категорії 2-ї категорії |
4,26 - 6,0 3,76 - 5,5 |
15 |
Фахівці усіх спеціальностей без категорій |
3,26 - 4,75 |
16 |
Начальник цеху |
5,5 - 8,0 |
17 |
Начальник дільниці (зміни, випробувальної станції) |
5,0 - 6,75 |
18 |
Механік, енергетик цеху |
4,5 - 6,75 |
19 |
Старший диспетчер |
4,26 – 6,0 |
20 |
Старший майстер, старший контрольний майстер дільниці |
4,0 – 6,25 |
21 |
Майстер, контрольний майстер дільниці |
3,0 – 6,0 |
Висококваліфікованим робітникам зайнятим на особливо відповідальних роботах, які потребують високої професійної майстерності і великого виробничого досвіду, розміри доплат можуть бути збільшені: робітникам ІУ розряду – до 16%, У – до 20%, УІ – до 24% тарифної ставки.
Показники високої професійної майстерності доцільно конкретизувати з урахуванням особливостей виробництва. Наприклад, до таких показників можна віднести:
високоякісне виконання робіт протягом певного періоду;
систематичне досягнення вищих показників порівняно із середніми показниками з тієї самої професії;
періодичне виконання робіт вищого розряду;
робота на особливо складному устаткуванні;
суміщення професій;
дотримання трудової і виробничої дисципліни.
Розмір доплат має визначатися двома-трьома кількісними показниками.
До доплат, які пов’язані з характеристикою сфери трудової діяльності і носять компенсаційний характер, відносяться доплати за:
несприятливі умови праці;
високу інтенсивність праці (наприклад, на конвеєрах);
роботу в нічний час;
за суміщення професій (посад), за розширення порівняно з нормою зон обслуговування;
виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників;
керівництво бригадою, якщо бригадир не звільнений від основної роботи;
роботу в понаднормований час;
на період освоєння нових норм трудових затрат;
роз’їздний характер роботи та ін.
Конкретні розміри доплат за умови праці визначаються на основі атестації робочих місць і оцінки фактичних умов зайнятості робітників на цих місцях.
За роботу в несприятливих умовах праці на підприємствах установлюють такі розміри доплат:
за роботу у важких та шкідливих умовах — до 12%;
за роботу в особливо важких та особливо шкідливих умовах праці — до 24% тарифної ставки (посадового окладу).
Робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.
Доплата за суміщення професій (посад) і виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника встановлюється на умовах, передбачених у колективному договорі. Основною умовою встановлення цих доплат є робота за основною і суміщеною професіями згідно з нормами затрат праці, а також якісне і своєчасне виконання робіт за основною і суміщеною професіями.
У разі застосування бригадної форми організації праці здійснюється доплата бригадирам, які не звільнені від основної роботи, за керівництво бригадою у таких розмірах від тарифної ставки за умови виконання всією бригадою норм виробітку в середньому за місяць:
за чисельності бригади від 5 до 10 осіб - 10%;
понад 10 осіб — 15%.
Існують доплати за роботу в понаднормований час. До понаднормованого часу належить час, відпрацьований у звичайний робочий день понад тривалість, установлену для даної професії; час, відпрацьований у передвихідні і передсвяткові дні понад установлену тривалість; час, відпрацьований у ті дні, які за установленим графіком мають бути вихідними.
Розмір доплат установлюється від 50 до 100% тарифної ставки (посадового окладу).
Перелік доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів працівників цивільної авіації установлених галузевою угодою наведено у табл.11.8.
Таблиця 11.8
Доплати і надбавки до тарифних ставок і посадових окладів працівників цивільної авіації
Назва доплат і надбавок |
Розміри доплат та надбавок |
Д О П Л А Т И: |
|
За суміщення професій (посад) |
Доплати одному працівникові максимальними розмірами не обмежуються і визначаються наявністю одержаної економії за тарифними ставками и окладами суміщуваних професій (посад) |
За розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт |
Доплати одному працівникові максимальними розмірами не обмежуються і визначаються наявністю одержаної економії за тарифними ставками і окладами |
За безпосереднє проведення стажування по одержанню допуску до самостійної роботи на період стажування |
Для зайнятих технічним обслуговування повітряних суден – 24%; для льотного складу – 30%; для інженерно-технічних працівників та позаштатних диспетчерів-інструкторів – 20%. |
За виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника |
До 100% тарифної ставки (окладу) відсутнього працівника |
Продовження табл.11.8 |
|
Назва доплат і надбавок |
Розміри доплат та надбавок |
При обслуговуванні ПС і зайнятості при цьому не менше 50% робочого часу |
Посадові оклади і погодинні тарифні ставки інженерно-технічних працівників, безпосередньо зайнятих обслуговуванням ПС, підвищуються на:
|
За керівництво бригадою |
Доплати диференціюються залежно від чисельності робітників у бригаді:
|
За роботу в нічний час (з 22.00 до 06.00 год. за часом базового аеропорту) |
40% годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в цей час. |
За інтенсивність праці, за багато типовість обслуговування авіаційної техніки |
До 12% тарифної ставки (посадового окладу), визначається колективним договором за рахунок коштів підприємства |
За роботу в важких і шкідливих та особливо важких і особливо шкідливих умовах праці |
За роботу в важких і шкідливих умовах праці до 12%;
|
Закінчення табл.11.8 |
|
Назва доплат і надбавок |
Розміри доплат та надбавок |
На період освоєння нових норм трудових затрат |
Підвищення відрядних розцінок до 20%, тарифних ставок – до 10% |
Н А Д Б А В К И: |
|
За високу професійну майстерність |
Диференційовані надбавки до тарифних ставок для робітників:
|
За високі досягнення у праці |
До 50% посадового окладу. |
За класність водіям легкових і вантажних автомобілів, автобусів |
Водіям 2-го класу – 10%, 1-го класу – 25% встановленої тарифної ставки, посадового окладу за відпрацьований час водієм |
За клас кваліфікації працівникам командно-льотного, льотно-інструкторського та льотного складу екіпажів ПС |
Працівникам командно-льотного, льотно-інструкторського та льот-ного складу екіпажів ПС
|
За виконання особливо важливої роботи на певний термін |
До 50% посадового окладу.
|
Понаднормові роботи обмежені і можуть виконуватися лише з дозволу профспілкового органу. Для кожного працівника вони не можуть перевищувати 120 годин на рік і 4 години протягом двох днів підряд.
Згідно з Трудовим Кодексом до понаднормованих робіт не можуть залучатися вагітні жінки, матері, котрі годують дітей, підлітки.