11.6. Тарифна система праці та її елементи

Тарифна система є важливою складовою організації праці та державного регулювання заробітної плати.

Тарифна система використовується для диференціації розмірів заробітної плата працівників залежно від їх кваліфікації, відповідальності, складності, якості праці, її кількості та результатів. З допомогою тарифної системи установлюються співвідношення між низько-і високооплачуваними категоріями працівників.

Тарифна система - це сукупність нормативних документів, за якими здійснюється державне планування і регулювання диференціації рівня заробітної плати залежно від складності, умов праці, народногосподарського значення галузі, інтенсивності, територіального розміщення підприємств.

Економічні фактори диференціації заробітної плати наведені на рис. 11.3.

У тарифній системі відображені питання розподілу працівників за професіями, спеціальностями та кваліфікацією.

Професія характеризує трудову діяльність і зайнятість працівника відповідно до одержаної ним підготовки, придбаних теоретичних знань і практичних навичок (наприклад, токар, слюсар, шахтар).

Спеціальність відображає внутрішньо-професійний поділ праці. Це поняття більш вузьке ніж професія потребує, більш глибоких навичок в більш вузькому колі робіт (наприклад, токар-карусельник, слюсар-водопровідник, слюсар-ремонтник устаткування).

.

Рис. 11.3. Економічні фактори диференціації заробітної плати

Кваліфікація - сукупність виробничих знань, умінь, певних практичних навичок, що виражає ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій обумовленої складності Тарифна система є основою для установлення правильного співвідношення між темпами зростання продуктивності праці та середньої заробітної плати працівників. З її допомогою визначається необхідна кількість працівників відповідної кваліфікації чи спеціальності, а також співвідношення заробітної плати різних категорій працівників.

Основними елементами тарифної системи є: довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників; тарифні сітки, тарифні ставки, система надбавок і доплат до тарифних ставок, схеми посадових окладів, або єдина тарифна сітка.

У сучасних економічних умовах кожне підприємство може самостійно розробляти тарифну систему, дотримуючись державних гарантій і вимог генеральної, галузевої, регіональної тарифних угод згідно з законодавством.

11.7. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників і його застосування

Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників - це систематизований за видами діяльності збірник описів професій, які наведені в Класифікаторі професій (КП) [15].

Класифікатор професій є складовою частиною державної системи класифікації та кодування техніко-економічної та соціальної інформації. Класифікатор розроблено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.05.1993 р. № 326 «Про концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики» [19]. За основу розроблення КП було взято міжнародну стандартну класифікацію професій 1988 року.

Класифікатор професій використовується в автоматизованих системах керування для вирішення таких завдань:

• розрахунків чисельності робітників, обліку складу і розподілу кадрів за професійними угрупуваннями різних рівнів , планування додаткової потреби в кадрах тощо;

• систематизації статистичних даних з праці за професійними ознаками;

• аналізу та підготовки до публікації статистичних даних, а також розроблення відповідних прогнозів стосовно зайнятості, доходів, охорони праці, освіти, перепідготовки кадрів, що вивільняється, тощо;

• підготовки статистичних даних для періодичних оглядів з статистики праці, що розробляються Міжнародною організацією праці (МОП);

• вирішення питань контролю і аналізу міжнародної міграції, міжнародного набору та працевлаштування трудящих.

У класифікаторі професій виокремлюються такі професійні групи працівників:

• законодавці, вищі державні службовці, керівники;

• професіонали;

• фахівці;

• технічні службовці;

• робітники сфери торгівлі та побутових послуг;

• кваліфіковані робітники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства;

• кваліфіковані робітники з інструментом;

• оператори та складальники устаткування і машин;

• найпростіші професії.

Довідник є нормативним документом, обов`язковим у питаннях управління персоналом в організаціях усіх форм власності та видів економічної діяльності.

За допомогою довідників кваліфікаційних характеристик професій проводяться тарифікація робіт (встановлюється розряд роботи), присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам, формуються програми підготовки і підвищення кваліфікації робітників.

Довідник складається з випусків і розділів випусків, які згруповані за основними видами економічної діяльності, виробництва та робіт.

Кожен випуск або розділ випуску містить обов’язкові частини, співвідносні з розділами класифікації професій за Класифікатором професій, а саме: «Керівники», «Професіонали», «Фахівці», «Технічні службовці», «Робітники». Зміст випуску або розділу випуску складається із «Вступу», «Кваліфікаційних характеристик», вміщених в абетковій послідовності з порядковими номерами, а також з допоміжних покажчиків переліків професій з діапазонами розрядів.

Кваліфікаційна характеристика професії працівника має такі розділи: «Завдання та обов’язки», «Повинен знати», «Кваліфікаційні вимоги», «Спеціалізація», «Приклади робіт».

Розділ „Завдання та обов’язки” подає опис робіт, властивих для даної професії. Визначення професійних завдань та обов’язків пов`язується з необхідними для їх виконання устаткуванням, машинами, інструментом, сировиною, матеріалами, деталями тощо та відповідним рівнем знань працівників.

Розділ «Повинен знати» містить опис знань, умінь навичок, методів і прийомів безпечного виконання робіт, засвоєння і застосування яких є обов’язковим. У цілому галузі знань і способи реалізації робіт тісно пов’язуються з напрямами необхідної для цього освіти, практичною підготовкою у вигляді професійної спеціалізації відповідно до досягнень науки, техніки, технологій, організацій праці на виробництві чи у сфері послуг.

У розділі «Кваліфікаційні вимоги» визначено рівень спеціальної підготовки працівника, який необхідний для виконання покладених на нього обов’язків, і вимоги до стажу роботи.

Для професійної групи «Керівники» встановлені три типи вимог, обов’язкових для керівників первинних підрозділів, керівників структурних підрозділів вищого рівня, керівників підприємств, установ, організацій.

Для професійної групи «Професіонали» використовуються два типи вимог - для 4-х і 5-ти рівнів професійного групування. Різниця між ними полягає в тому, щоб раціонально використати ґрунтовно підготовлених працівників з освітньо-кваліфікаційними рівнями „спеціаліст” і „магістр”. Саме для цього запроваджені 4 і 5 рівнів кваліфікаційних категорій. Даний тип кваліфікаційних вимог стосується розробників у складі груп наукових співробітників, а також професіоналів із різних галузей науки і практики, які зайняті на складних і відповідних роботах.

Для професійної групи «Фахівц» (техніки) діють три рівні кваліфікаційних категорій.

Професійна група «Технічні службовці» включає професії, що вимагають повної загальної середньої та професійно-технічної освіти, або повної загальної середньої освіти та курсового професійно-технічного навчання, курсового чи індивідуального навчання на виробництві, у сфері послуг.

Професійна група «Робітники» містить вимоги до виконавців щодо складності виконуваних робіт та необхідних знань. Кваліфікаційні характеристики вищих розрядів не повторюють вимоги кваліфікаційних характеристик нижчих розрядів.

Розділ «Спеціалізація» подає дані про похідні назви професій, характеристики робіт, галузеву належність, а також посилання на товари, послуги, устаткування, механізми та інструменти, які вказують на особливості застосування професії.

У розділі «Приклади робіт» наводяться назви робіт і пов’язаних з ними машин і устаткування, безпечних та нешкідливих умов виконання зазначених робіт, засобів оснащення технологічних процесів.

«Приклади робіт» розробляється для розрізнення складу і переліків робіт за кваліфікаційними розрядами (категоріями) або у випадках, коли зміст розділу „Завдання та обов’язки” викладений у скороченому чи загальному варіанті.

На кожному підприємстві згідно з вимогами чинного законодавства і на основі Довідника розробляються та затверджуються керівником посадові інструкції для керівників, професіоналів та фахівців. При цьому враховують конкретні завдання та обов`язки, функції, права, відповідальність працівників цих груп та особливості штатного розкладу підприємства.

Посадові інструкції містять такі розділи: «Загальні положення», «Завдання та обов`язки», «Права», «Відповідальність», «Повинен знати», «Кваліфікаційні вимоги та взаємовідносини (зв`язки) за професією, посадою».

Для технічних службовців і робітників у разі необхідності розробляються робочі інструкції, в яких такі розділи, як “Загальні положення”, “Взаємовідносини (зв`язки) за професією” можуть бути відсутні.

Тарифно-кваліфікаційні характеристики можуть розроблятися за допомогою двох методів оцінки складності праці: аналітичного та експертного.

Сутність аналітичного методу полягає в розчленуванні процесів праці на окремі функції і вираженні в балах кожної з функцій.

Розрізняють чотири такі функції:

• розрахункова, яка означає здійснення робітниками розрахунків до початку роботи і в її процесі;

• підготовча, яка включає підготовку робочого місця до роботи, підбір інструменту, налагодження устаткування та ін.;

• виконавча - основна функція, пов'язана з безпосереднім веденням робочого процесу;

• обслуговування, або функція управління устаткуванням, пов’язана з додатковими вимогами до кваліфікації робітників.

Рекомендується враховувати також фактор надійності в роботі або відповідальності (і безпеки).

Кожна з вказаних функцій має три ступені оцінки складності робіт (табл. 11.4) – проста (незначна), середня (значна) і складна (дуже значна) [13].

Виконувані роботи розподіляються по розрядах залежно від кількості балів, які припадають на кожний їх вид. Для кожного розряду встановлена мінімальна і максимальна кількість балів.

Для шестирозрядної тарифної сітки максимальне число балів: для 6-го розряду-400, для 1-го-200 (табл. 11.5) [13].

Таблиця 11.4

Спрощена оцінка складності робіт за функціями

Функція	Оцінка складності робіт по розрядах
	1	2	3	4	5	6
Розрахун-кова	Проста	Проста	Середня	Середня	Складна	Складна
Підготовча	Проста	Проста	Проста	Проста або середня	Середня	Середня або складна
Виконавча	Проста	Проста	Середня	Середня	Складна	Складна
Обслугову-вання	Проста	Проста	Проста	Проста або середня	Середня	Середня або складна
Фактор надійності	Незначна	Незначна	Значна	Значна	Дуже значна	Дуже значна

Таблиця 11.5