1.4. Еволюція праці як чинника виробництва

Фундаментальними закономірностями економічного життя людства є поступальний розвиток суспільного виробництва, його постійне вдосконалення, засноване на прогресі науки і техніки.

Науково-технічний прогрес є безперервним процесом розвитку науки, техніки, технології, виробництва та споживання. Під його впливом формуються передумови для подальших кількісних і якісних зрушень у сфері наукових досліджень, технічних розробок, виробництва та споживання. Науково-технічний прогрес здійснюється в еволюційний (техніка та технологія вдосконалюються на основі вже відомих наукових знань) та революційний (перехід до техніки та технології, що базуються на принципово нових наукових ідеях) формах.

Науково-технічна революція характеризується запровадженням у виробництво принципово нових науково-технічних розробок, які приводять до суттєвих змін у трудовому процесі, розширення продуктивних можливостей людства.

Науково-технічна революція є якісним стрибком у розвитку продуктивних сил суспільства на основі докорінних зрушень у наукових знаннях. Головними особливостями сучасної науково-технічної революції є її універсальність та комплексність.

Науково-технічна революція впливає на зміст праці, що проявляється у зміні функцій праці: прості функції спеціалізованої праці замінюються комплексом нових, складніших функцій з управління, контролю, програмування автоматизованих систем і роботизованого виробництва. Змінюється і зміст поняття «кваліфікація»: нині першочергове значення мають знання технологічного процесу, самостійність і усвідомленість дій, здатність до опанування нової інформації та швидкого переходу до нових видів діяльності. Відбувається зростання економічної ваги соціально-психологічних факторів праці, мотивація діяльності працівників набуває ключового значення, визначаючи ефективність господарської діяльності фірм з позиції менеджменту.

Під впливом науково-технічної революції також змінюється і характер праці людини, оскільки праця є не лише природним, а й суспільним явищем. В умовах товарного виробництва характер праці стає опосередковано суспільним під впливом посилення кооперації, застосування машин та функціонування ринку в межах над тіньової економіки. Безпосередньо суспільного характеру праця набула в умовах розширення різного виду прямих коопераційних зв’язків на національному та міжнародному рівнях, широкого використання комп’ютерної техніки, технологічного поділу праці, функціональної спеціалізації на міжвиробничому рівні та цілеспрямованого регулювання трудових відносин як на національному, так і на інтернаціональному рівнях.

Таким чином, під впливом науково-технічного прогресу та інших кардинальних змін соціально-економічного життя відбувається еволюція праці як чинника виробництва. Змінюються всі складові виробничого процесу, зрушення у змісті праці стосуються всіх її елементів. Технічний прогрес передбачає витіснення людини з безпосереднього процесу виробництва, перехід від переважно фізичної до розумової праці. Зростання складності праці вимагає від працівників підвищення професійної і загальноосвітньої підготовки, розвитку спектра особистих та ділових якостей. Відбувається соціалізація трудових відносин, розвиваються нові форми зайнятості, змінюється характер праці.