- •Національний авіаційний університет л.О. Городецька
- •Навчальний посібник
- •Модуль 1. Соціально – трудові відносини на ринку праці
- •Модуль 2. Продуктивність і ефективність праці
- •Модуль 1. Cоціально-трудові відносини на ринку праці
- •1. Об’єкт, предмет та завдання дисципліни «економіка праці і соціально-трудові відносини». Праця як сфера життєдіяльності та провідний чинник виробництва
- •1.1. Об’єкт, предмет та завдання дисципліни «Економіка праці і соціально-трудові відносини»
- •1.3. Зміст, характер і види праці
- •1.4. Еволюція праці як чинника виробництва
- •1.5. Гуманізація праці
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •2. Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства
- •2.1. Населення як суб'єкт соціально-економічних відносин,
- •2.2. Відтворення населення і ресурсів для праці
- •2.3. Трудові ресурси, їх соціально-економічна характеристика
- •2.4. Трудовий потенціал суспільства
- •2.5. Система управління персоналом
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •3. Соціально-трудові відносини як система
- •3.1. Сутність соціально-трудових відносин, загальна характеристика їх системи
- •3.2.Сторони і суб’єкти соціально-трудових відносин
- •3.3. Предмет соціально трудових відносин на різних рівнях
- •3.4. Принципи і типи соціально-трудових відносин
- •3.5. Формування і розвиток соціально-трудових відносин
- •3.6. Соціальна політика та соціальний захист населення
- •3.7 Якість трудового життя як результат і показник стану соціально-трудових відносин
- •3.8 Регулювання соціально-трудових відносин
- •3.9. Регулювання соціально-трудових відносин методами соціального партнерства
- •3.10. Міжнародний досвід регулювання соціально-трудових відносин.
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •4. Соціальне партнерство
- •4.1. Сутність соціального партнерства та його роль у функціонуванні ринкової економіки
- •4.2. Форми і принципи соціального партнерства
- •4.3. Суб’єкти соціального партнерства та їх роль в регулюванні соціально-трудових відносин
- •4.4 Досвід застосування принципів трипартизму в країнах з розвинутою ринковою економікою
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •5. Ринок праці та його регулювання
- •5.1.Поняття ринку праці, його елементи
- •5.2. Особливості ринку праці
- •5.3. Функції ринку праці
- •5.4. Види ринків праці. Сегментація ринків праці
- •5.5. Теоретичні основи аналізу ринку праці
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •6. Соціально-трудові відносини зайнятості
- •6.1. Соціально-економічна суть та значення зайнятості
- •Види і форми зайнятості
- •6.3. Безробіття як соціально-економічне явище, його види
- •6.4. Соціально-економічна оцінка рівня безробіття
- •6.5. Державне регулювання зайнятості населення
- •6.6. Соціальний захист населення від безробіття
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •Ринок праці в економіці країни характеризується кривої Бевериджа такого виду:
- •7. Моніторинг соціально-трудовій сфери як інструмент регулювання й удосконалення соціально-трудових відносин
- •7.1. Сутність і завдання моніторингу соціально-трудової сфери
- •7.2. Джерела інформації про зайнятість і соціально-трудові відносини
- •7.3. Основні напрями моніторингу соціально-трудової сфери
- •Соціально-демографічні та міграційні процес
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •8. Міжнародна організація праці та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин
- •8.1. Причини виникнення моп, історія розвитку та основні завдання
- •8.2. Структура Міжнародної організації праці.
- •8.3. Організація діяльності Міжнародної організації праці.
- •8.4. Нормотворча діяльність моп. Міжнародний кодекс праці
- •8.5. Співробітництво моп та України.
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •Модуль 2. Продуктивність і ефективність праці
- •Продуктивність і ефективність праці
- •9.1.Сутність продуктивності і продуктивності праці
- •9.2.Методи вимірювання продуктивності праці
- •9.3.Фактори продуктивності праці і їх класифікація
- •9.4.Резерви підвищення продуктивності праці
- •Шляхи реалізації резервів зростання продуктивності праці:
- •9.5. Програми управління продуктивністю праці
- •10. Організація і нормування праці
- •Поняття організації праці. Основні напрямки організації праці
- •10.2. Поділ та кооперація праці на підприємстві
- •10.3. Організація та обслуговування робочих місць
- •10.4. Умови праці та фактори їх формування
- •10.5. Соціально-економічна ефективність заходів з організації праці
- •10.6. Сутність нормування праці та його значення
- •10.7. Робочий час. Режим праці і відпочинку
- •10.8. Норми затрат праці
- •10.9. Методи встановлення норм
- •Сутність аналітичного метода полягає в сукупності та послідовності таких дій:
- •11. Політика доходів і оплата праці
- •Вартість робочої сили та її формування
- •Страхові тарифи для окремих галузей економіки
- •11.2. Доходи населення і джерела їх формування
- •11.3. Диференціація доходів населення
- •Лінія рівномірного розподілу
- •11.4. Поняття і показники рівня життя
- •11.5. Соціально – економічна сутність заробітної плати. Принципи та складові елементи її організації
- •11.6. Тарифна система праці та її елементи
- •11.7. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників і його застосування
- •Оцінка робіт за розрядами, бали
- •11.8. Тарифні сітки, їх роль в організації заробітної плати
- •11.9. Система доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів
- •11.10. Форми і системи заробітної плати
- •Відрядна заробітна плата нараховується у визначеному розмірі за кожну одиницю виконаної роботи чи виробленої продукції, вираженої в натуральних одиницях виміру (штуках, кілограмах, метрах тощо).
- •11.11 Участь працівників у прибутку
- •12. Планування праці
- •12.1. Сутність і значення планування праці. Система трудових показників
- •Планування чисельності працівників
- •Баланс робочого часу одного середньо облікового робітника
- •12.3. Планування продуктивності продуктивності праці
- •12.4. Планування фонду заробітної плати
- •13. Аналіз, звітність, аудит у сфері праці
- •13.1. Задачі економічного аналізу трудових показників
- •13.2. Аналіз виконання плану з чисельності і складу працівників
- •13.3. Аналіз виконання плану підвищення продуктивності праці.
- •13.4. Аналіз виконання плану використання фонду заробітної плати
- •13.5. Аудіт у сфері праці
- •13.6. Звітність з питань праці
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •Приклади кваліфікаційних характеристик професіоналів, фахівців для всіх видів економічної діяльності
- •Економіст з праці
- •Основні терміни і поняття
- •Список літератури
10.4. Умови праці та фактори їх формування
Умови праці – це сукупність взаємозв'язаних виробничих, санітарно-гігієнічних, психофізіологічних, естетичних і соціальних факторів конкретної праці, обумовлених рівнем розвитку продуктивних сил суспільства, які визначають стан виробничого середовища та впливають на здоров'я і працездатність людини.
Умови праці на кожному робочому місці формуються під впливом таких груп факторів: виробничих, санітарно-гігієнічних, психофізіологічних, естетичних та соціально – психологічних.
Виробничі фактори обумовлені особливостями техніки і технології, рівнем механізації та автоматизації праці, якістю оснащення робочих місць, режимами праці і відпочинку. Від них залежать фізичні зусилля і нервова напруга, робоче положення працівника, темп і монотонність роботи.
Санітарно-гігієнічні фактори – визначають зовнішнє виробниче середовище (макро- та мікроклімат): температуру, вологість, шум, вібрацію, ультразвук, випромінювання, освітленість на робочому місці, токсичність парів, пилу та ін.
Характеристика робочої зони залежить від конкретних значень факторів цієї групи.
За комфортністю зони бувають: найвищого комфорту, оптимальні, допустимі, недопустимі. Між оптимальною та допустимою зонами проходить психологічна межа, за якою у робітника з’являються неприємні відчуття, виникають незручності при роботі.
Такі умови праці не відповідають санітарно-гігієнічним нормам.
Між допустимою та недопустимою зонами проходить фізіологічна межа, за якою також починаються несприятливі умови праці.
Психофізіологічні фактори визначаються конкретним змістом трудової діяльності: задіяністю частин тіла та органів чуттів, темпом і ритмом праці, її монотонністю, рівнем і характером фізичного, фізіологічного та нервово-психічного навантаження.
Естетичні фактори визначають красу виробничого середовища, приємність форм, кольорів і звуків на робочому місці, заспокійливе оформлення зон відпочинку тощо.
Соціально – психологічні фактори визначаються взаємовідносинами в трудовому колективі, стилем керівництва, місією і цілями підприємства та мірою їх ідентифікації з інтересами працівника, психологічним настроєм окремих робітників, персоналу в цілому. Під дією цих факторів формується морально-психологічний клімат в колективі.
Відповідно до рекомендацій МОП визначають такі основні фактори виробничого середовища, що впливають на працездатність людини в процесі виробництва:
фізичне зусилля (переміщення вантажів певної ваги в робочій зоні, зусилля, пов'язані з утримуванням вантажів, натисненням на предмет праці або важіль управління механізмом протягом певного часу). Розрізняють такі види фізичного зусилля: незначне, середнє, сильне і дуже сильне;
нервове напруження (складність розрахунків, особливі вимоги до якості продукції, складність управління механізмом, апаратом, приладдям, небезпека для життя і здоров'я людей під час виконання робіт, особлива точність виконання). Є такі види напруження: незначне, середнє, підвищене;
робоче положення (положення тіла людини і його органів відносно засобів виробництва). Розрізняють робоче положення обмежене, незручне, незручно-стиснене і дуже незручне;
монотонність роботи (багаторазове повторення одноманітних, короткочасних операцій, дій, циклів). Монотонність може бути незначна, середня, підвищена;
температура, вологість, теплове випромінювання в робочій зоні (відповідні одиниці вимірювання (градуси за Цельсієм, відсоток вологості, калорії на 1см за хвилину)). Стадії впливу зазначених факторів поділяються на: незначні, підвищені або знижені, середні, високі, дуже високі;
забруднення повітря (вміст домішок в м3 або літрі повітря і їх вплив на організм людини). Ступінь забруднення повітря може бути незначний, середній, підвищений, сильний, дуже сильний;
виробничий шум (частота шуму в герцах, сила шуму в децибелах) Розрізняють помірний, підвищений і сильний шум;
вібрація, обертання, поштовхи (амплітуда на хвилину, градуси і кількість обертів або поштовхів за хвилину). Рівні значень указаних факторів можуть бути підвищені, сильні, дуже сильні;
освітленість у робочій зоні (в люксах). Освітленість може бути нормальна, недостатня або осліплююча.
Вивчення умов праці на конкретному підприємстві проводиться передусім для їх нормалізації, а якщо це неможливо, компенсації працівникам за шкідливий вплив умов праці на їхнє здоров’я у грошовій або іншій формі.
Для оцінки умов праці на конкретних робочих місцях на підприємствах (незалежно від форм власності і господарювання) проводиться атестація робочих місць.
Основна мета атестації полягає в урегулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками щодо реалізації їхніх прав на здорові і безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на п'ять років.
Атестація робочих місць передбачає:
виявлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці;
санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, визначення ступеня важкості і напруженості трудового процесу на робочому місці;
комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці та відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам;
установлення ступеня шкідливості і небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією;
обґрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими) умовами праці;
визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення;
аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Робоче місце за умовами праці оцінюється з урахуванням впливу всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу на працюючих. На підставі комплексної оцінки робочі місця відносяться до одного із видів умов праці:
з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці;
зі шкідливими і важкими умовами праці;
зі шкідливими умовами праці.
Дані комплексної оцінки умов праці на робочому місці вносяться до карти умов праці.
За результатами атестації складаються переліки:
робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільги і компенсації, передбачені законодавством;
робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких пропонується встановити пільги і компенсації за рахунок коштів підприємства;
робочих місць з несприятливими умовами праці, на яких необхідно здійснити першочергові заходи щодо їх поліпшення.
Умови праці визначаються певними критеріями факторів виробничого середовища і трудового процесу.
На кожному робочому місці на працездатність впливають, здебільшого декілька факторів, а не всі, і їх вплив можна подати через інтегральну оцінку умов праці. Крім особистих факторів, вплив яких неможливо врахувати прямими показниками, а лише через показники приросту виробітку за одиницю часу в разі незмінних умов виробничого середовища і якісного стану робочої сили.
Практика підприємств свідчить про те, що оцінка поліпшення умов праці може бути здійснена шляхом зіставлення фактичних умов праці з нормативними, прийнятими для базового періоду.
В сучасних умовах господарювання все більшого значення набуває проблема поліпшення умов праці не за рахунок компенсаційних виплат, а шляхом впровадження нової техніки, технологій, оздоровлення виробничого середовища, врахування вимог естетики праці.