- •Національний авіаційний університет л.О. Городецька
- •Навчальний посібник
- •Модуль 1. Соціально – трудові відносини на ринку праці
- •Модуль 2. Продуктивність і ефективність праці
- •Модуль 1. Cоціально-трудові відносини на ринку праці
- •1. Об’єкт, предмет та завдання дисципліни «економіка праці і соціально-трудові відносини». Праця як сфера життєдіяльності та провідний чинник виробництва
- •1.1. Об’єкт, предмет та завдання дисципліни «Економіка праці і соціально-трудові відносини»
- •1.3. Зміст, характер і види праці
- •1.4. Еволюція праці як чинника виробництва
- •1.5. Гуманізація праці
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •2. Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства
- •2.1. Населення як суб'єкт соціально-економічних відносин,
- •2.2. Відтворення населення і ресурсів для праці
- •2.3. Трудові ресурси, їх соціально-економічна характеристика
- •2.4. Трудовий потенціал суспільства
- •2.5. Система управління персоналом
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •3. Соціально-трудові відносини як система
- •3.1. Сутність соціально-трудових відносин, загальна характеристика їх системи
- •3.2.Сторони і суб’єкти соціально-трудових відносин
- •3.3. Предмет соціально трудових відносин на різних рівнях
- •3.4. Принципи і типи соціально-трудових відносин
- •3.5. Формування і розвиток соціально-трудових відносин
- •3.6. Соціальна політика та соціальний захист населення
- •3.7 Якість трудового життя як результат і показник стану соціально-трудових відносин
- •3.8 Регулювання соціально-трудових відносин
- •3.9. Регулювання соціально-трудових відносин методами соціального партнерства
- •3.10. Міжнародний досвід регулювання соціально-трудових відносин.
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •4. Соціальне партнерство
- •4.1. Сутність соціального партнерства та його роль у функціонуванні ринкової економіки
- •4.2. Форми і принципи соціального партнерства
- •4.3. Суб’єкти соціального партнерства та їх роль в регулюванні соціально-трудових відносин
- •4.4 Досвід застосування принципів трипартизму в країнах з розвинутою ринковою економікою
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •5. Ринок праці та його регулювання
- •5.1.Поняття ринку праці, його елементи
- •5.2. Особливості ринку праці
- •5.3. Функції ринку праці
- •5.4. Види ринків праці. Сегментація ринків праці
- •5.5. Теоретичні основи аналізу ринку праці
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •6. Соціально-трудові відносини зайнятості
- •6.1. Соціально-економічна суть та значення зайнятості
- •Види і форми зайнятості
- •6.3. Безробіття як соціально-економічне явище, його види
- •6.4. Соціально-економічна оцінка рівня безробіття
- •6.5. Державне регулювання зайнятості населення
- •6.6. Соціальний захист населення від безробіття
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •Ринок праці в економіці країни характеризується кривої Бевериджа такого виду:
- •7. Моніторинг соціально-трудовій сфери як інструмент регулювання й удосконалення соціально-трудових відносин
- •7.1. Сутність і завдання моніторингу соціально-трудової сфери
- •7.2. Джерела інформації про зайнятість і соціально-трудові відносини
- •7.3. Основні напрями моніторингу соціально-трудової сфери
- •Соціально-демографічні та міграційні процес
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •8. Міжнародна організація праці та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин
- •8.1. Причини виникнення моп, історія розвитку та основні завдання
- •8.2. Структура Міжнародної організації праці.
- •8.3. Організація діяльності Міжнародної організації праці.
- •8.4. Нормотворча діяльність моп. Міжнародний кодекс праці
- •8.5. Співробітництво моп та України.
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •Модуль 2. Продуктивність і ефективність праці
- •Продуктивність і ефективність праці
- •9.1.Сутність продуктивності і продуктивності праці
- •9.2.Методи вимірювання продуктивності праці
- •9.3.Фактори продуктивності праці і їх класифікація
- •9.4.Резерви підвищення продуктивності праці
- •Шляхи реалізації резервів зростання продуктивності праці:
- •9.5. Програми управління продуктивністю праці
- •10. Організація і нормування праці
- •Поняття організації праці. Основні напрямки організації праці
- •10.2. Поділ та кооперація праці на підприємстві
- •10.3. Організація та обслуговування робочих місць
- •10.4. Умови праці та фактори їх формування
- •10.5. Соціально-економічна ефективність заходів з організації праці
- •10.6. Сутність нормування праці та його значення
- •10.7. Робочий час. Режим праці і відпочинку
- •10.8. Норми затрат праці
- •10.9. Методи встановлення норм
- •Сутність аналітичного метода полягає в сукупності та послідовності таких дій:
- •11. Політика доходів і оплата праці
- •Вартість робочої сили та її формування
- •Страхові тарифи для окремих галузей економіки
- •11.2. Доходи населення і джерела їх формування
- •11.3. Диференціація доходів населення
- •Лінія рівномірного розподілу
- •11.4. Поняття і показники рівня життя
- •11.5. Соціально – економічна сутність заробітної плати. Принципи та складові елементи її організації
- •11.6. Тарифна система праці та її елементи
- •11.7. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників і його застосування
- •Оцінка робіт за розрядами, бали
- •11.8. Тарифні сітки, їх роль в організації заробітної плати
- •11.9. Система доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів
- •11.10. Форми і системи заробітної плати
- •Відрядна заробітна плата нараховується у визначеному розмірі за кожну одиницю виконаної роботи чи виробленої продукції, вираженої в натуральних одиницях виміру (штуках, кілограмах, метрах тощо).
- •11.11 Участь працівників у прибутку
- •12. Планування праці
- •12.1. Сутність і значення планування праці. Система трудових показників
- •Планування чисельності працівників
- •Баланс робочого часу одного середньо облікового робітника
- •12.3. Планування продуктивності продуктивності праці
- •12.4. Планування фонду заробітної плати
- •13. Аналіз, звітність, аудит у сфері праці
- •13.1. Задачі економічного аналізу трудових показників
- •13.2. Аналіз виконання плану з чисельності і складу працівників
- •13.3. Аналіз виконання плану підвищення продуктивності праці.
- •13.4. Аналіз виконання плану використання фонду заробітної плати
- •13.5. Аудіт у сфері праці
- •13.6. Звітність з питань праці
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •Приклади кваліфікаційних характеристик професіоналів, фахівців для всіх видів економічної діяльності
- •Економіст з праці
- •Основні терміни і поняття
- •Список літератури
3.3. Предмет соціально трудових відносин на різних рівнях
Залежно від особливостей суб’єктів соціально-трудових відносин та характеристик соціально-економічного простору, в якому функціонують суб’єкти цих відносин, виділяються такі їх рівні. (рис. 3.2)
індивідуальний (працівник – роботодавець, працівник – працівник, роботодавець – роботодавець);
мікроекономічний (рівень підприємства), відносин на якому можуть мати як індивідуальний (працівник – роботодавець, працівник – працівник), так і комбінований характер (об’єднання працівників – роботодавець);
мезоекономічний рівень (рівень окремих адміністративних територій і галузей). На цьому рівні соціально-трудові відносини мають переважно груповий характер ( об’єднання працівників – об’єднання роботодавців), однак можливі й відносини комбінованого характеру (окремий працівник або роботодавець – органи місцевої влади);
макроекономічний (національний) рівень, на якому, крім держави (її представляє уряд), діють багато об’єднань найманих працівників і об’єднань роботодавців. І на цьому рівні можливі відносини комбінованого характеру (окремий працівник або роботодавець – органи центральної влади), але виникають вони тоді, коли певна проблема не вирішується на нижчих рівнях;
мегаекономічний (глобальний, міжнародний) рівень, значення якого зростає в міру глобалізації економіки та суспільного життя загалом. Однак відносини на цьому рівні ще лише формується, зокрема, під егідою Організації Об’єднаних Націй та спеціалізованої установи – Міжнародної організації праці.
Для кожного рівня соціально-трудових відносин характерні свої специфічні предмети цих відносин і взаємозв’язки між ними (рис. 3.2).
На індивідуальному рівні предметом соціально-трудових відносин є конкретні аспект трудового життя людини, зміст яких залежить як від її індивідуальних характеристик (рівень освіти та етапів життєвого циклу працівника: професійне становлення, активне трудове життя – професійний розвиток, перехід на пенсію.
Відповідно на першому життєвому циклу предметом соціально трудових відносин можуть виступати: трудове самовизначення; профорієнтація; професійна освіта та ін.
На другому етапі визначальну роль у соціально-трудових відносинах відіграватимуть: процедури наймання – звільнення; соціально-професійний розвиток, професійна підготовка і перепідготовка; оцінка праці, її винагорода.
На третьому етапі предметом соціально-трудових відносин може стати ступінь трудової активності.
На мікроекономічному рівні предметом соціально-трудових відносин може бути кадрова політика підприємства загалом або її окремі елементи: організація праці, форми й системи її оплати, гарантії зайнятості, компенсаційна система, розвиток персоналу, участь працівників в управлінні та у власності тощо.
На територіальному рівні предметом соціально-трудових відносин є такі трудові проблеми: створення нових робочих місць, підтримка місцевих виробників, рівень професійної підготовки працівників, стан соціальної інфраструктури регіону, покращання екологічної ситуації та ін.
На галузевому рівні предметом соціально-трудових відносин є питання, специфічні для конкретної галузі: нормування праці, встановлення мінімальних гарантій заробітної плати відповідно до кваліфікації та мінімальних розмірів доплат і надбавок з урахуванням специфіки, умов праці окремих професійних груп і категорій працівників галузі; встановлення мінімальних соціальних гарантій, компенсацій, пільг у сфері праці і зайнятості; умови і охорона праці; житлово-побутове, медичне, культурне обслуговування та ін.
На національному (макроекономічному) рівні предметом соціально-трудових відносин є основні принципи і норми реалізації соціально економічної політики і трудових відносин, зокрема щодо гарантій праці й забезпечення продуктивної зайнятості; державного протекціонізму на ринку праці; сприятливих умов підприємницької діяльності; підтримки національного виробника; мінімальних гарантій оплати праці та доходів населення; розміру інших мінімальних соціальних гарантій; соціального страхування; режиму праці й відпочинку; умов та охорони праці, збереження навколишнього природного середовища тощо.
На міжнародному рівні предметом соціально-трудових відносин є гарантії та захист прав людини у сфері праці, сприяння колективно-договірному процесу, відвернення соціальних потрясінь, встановлення і збереження соціальної злагоди.
Усе різноманіття соціально-економічних процесів, що виступають предметом соціально-трудових відносин на всіх рівнях, можна структурувати у такі відносно самостійні предметні блоки:
1. Соціально-трудові відносини формування й відтворення людського капіталу: цей блок включає підтримання кваліфікації: професійна орієнтація та самовизначення; здійснення і фінансування первинного професійного навчання та підвищення кваліфікації на підприємствах; розробка взаємоприйнятних кваліфікаційних вимог і стандартів; розподіл доходів від інвестицій в людський капітал тощо; підтримання здоров’я; медичне обслуговування, оздоровлення, відновлення працездатності та ін;
2. Соціально-трудові відносини забезпечення зайнятості: сюди відносять такі питання: прийом на роботу і звільнення; соціальні гарантії, зокрема соціального страхування додаткового пенсійного забезпечення; забезпечення повної і продуктивної зайнятості і стимулювання ефективної праці; вирішення індивідуальних і колективних трудових спорів та конфліктів.
3. Соціально-трудові відносини у сфері безпосереднього докладання праці. Цей блок включає умови праці, стан виробничого середовища; організація праці й виробництва; нормування праці; захист від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань; участь працівників в управлінні виробництвом тощо.
4. Соціально-трудові відносини, пов’язані з оплатою праці та власністю. Сюди відносять питання оплати праці (мінімальні гарантії процедури встановлення й захисту, заохочення, компенсації, надбавки, доплати); участь працівників у власності підприємства; матеріальної відповідальності за завдані збитки.
Дана структуризація соціально-трудових відносин дає змогу чітко визначити систему чинників, що обумовлюють ці відносини конкретизувати предмет цих відносин на кожному рівні та методи їх регулювання.