Тема 4.3 Синтаксичні норми сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні.

1. Правила побудови речень у діловому стилі:

1.1 Форма викладу.

1.2 Порядок викладу.

1.3 Особливості функціонування членів речень.

1.4 Узгодження присудка з підметом.

1.5 Вставні слова, словосполучення і речення.

2. Складні випадки керування у професійному мовленні.

3. Просте і складне речення.

Література: Л2, Л5, Л7, Л14, Л28, Л29, Л30

Питання 1. Правила побудови речень у діловому стилі.

Діловий стиль вимагає бездоганного дотримання синтаксичних норм, зокрема правил побудови речень, серед яких можна виділити наступні:

1.1 Форма викладу

Розповідна форма викладу.

1.2 Порядок викладу

Прямий порядок викладу.

Підмет повинен стояти перед присудком (дирекція повідомляє) , узгоджене означення знаходиться перед означуваним словом (розрахунковий рахунок), неузгоджене – одразу ж після нього (обіг коштів), додаток – після слова, що ним керує (надати допомогу), обставина часу – перед присудком (іноді підтверджується), вставні слова ставлять на початку речення (безперечно, це помилка).

Використання непрямого порядку слів виправдане, коли треба наголосити на певному слові (Завтра відбудеться засідання ревізійної комісії).

Порушення правил розташування членів речення може спричинити двозначність висловлювання. Н-д, неправильно побудованим є таке речення: Великий інтерес викликала лекція про наркоманію у батьків. Можна подумати, що лектор розповідав про батьків-наркоманів. Потрібно було сказати: Великий інтерес у батьків викликала лекція про наркоманію.

1.3 Особливості функціонування членів речення

Присудок переважно має форму теперішнього часу. Поширені пасивні конструкції з дієсловами на –ться ( виплати нараховуються ).

Частовживані в документах інфінітивні форми дієслів (сприяти, відзначити), наказові форми дієслів у 1-ій особі однини (наказую, пропоную), безособові дієслова (виконано, розпочато).

Рекомендовано не розпочинати кожне речення чи абзац дієприслівниковим зворотом, а натомість вживати підрядне речення (Будучи автором проекту… - Як автор проекту…)

У діловому мовленні надається перевага непрямій мові. Пряме відтворення чужої мови в діловій документації використовується як посилання на прийняті закони, видані розпорядження тощо.

У діловому стилі часто використовують складні речення, зокрема підрядні з’ясувальні, означальні, а також із значенням мети й умови.

1.4 Узгодження присудка з підметом

Узгодження – це тип зв’язку, коли залежне слово уподібнюється до головного у роді, числі, відмінку .

Узгодження присудка з підметом, вираженим числівником або кількісно-іменниковим зворотом:

1. Присудок вживається в однині:

а) якщо підмет, виражений числівником, позначає абстрактну цифру (Вісім ділиться на два і чотири).

б) якщо підмет – складний числівник – закінчується на один (Сорок один працівник підприємства отримав премію).

в) якщо головним компонентом кількісно-іменникового звороту у ролі підмета виступає кількісний іменник десяток, сотня, решта, сила , сила-силенна (Решта квитків вмить щезла з каси).

г) якщо підмет позначає міру часу, ваги, простору (Минуло кілька місяців).

д) якщо підмет, виражений іменником з компонентом пів- (Тут щодня буває півсотні людей).

2. Присудок ставиться у множині:

а) якщо при підметі стоїть означення у формі множини (Кращі три роботи були відзначені преміями).

3. У багатьох випадках при підметах – кількісно-іменникових зворотах можливе використання присудка в однині і множині (Більшість депутатів вийшла з фракції - Більшість депутатів вийшли з фракції).

Узгодження присудка з підметом займенником:

1. Присудок фіксується в однині, якщо підмет - займенник хто, дехто, ніхто, ніщо та ін.(Усі, хто пройшов реєстрацію, повинні з’явитися).

Узгодження присудка з підметом іменником:

1. Якщо підмет – іменник-прикладка, тоді присудок узгоджується з іменником, а не з прикладкою (Школа-інтернат відкрита з ініціативи мерії).

2. Якщо підмет - поєднання загальної назви і власної, то присудок узгоджується із загальною назвою (Підприємство “Світанок” уклало угоду).

Узгодження присудка з однорідними підметами:

1. Якщо підмети – однорідні члени речення вжито без сполучників або з єднальними сполучниками і, та , присудок може стояти як у множині, так і в однині. При прямому порядку слів присудок частіше вживається у множині (І мати, і донька пообідали). При непрямому порядку слів вживається форма однини (Для продажу квартири, співвласником якої є неповнолітній, необхідний письмовий дозвіл органу опіки і піклування району, на території якого знаходиться квартира). Зазначені вимоги не є категоричними.

2. Якщо однорідні підмети з’єднуються протиставним сполучником не…а, не тільки…а й, не стільки…скільки, присудок ставиться в однині ( Не дикі гуси, а дике збіговисько ворогів налетіло з чужого краю).

3. Якщо однорідні члени речення з’єднані розділовими сполучниками або, чи, узгодження присудка може бути різним. Форма однини використовується у тих випадках, якщо підмети належать до однакового граматичного роду (Стримана насмішка чи посмішка з’явилась на обличчі). Якщо підмети є іменниками різного роду, то присудок ставиться у формі множини (Брехня чи бажання когось розіграти ніколи не прикрашали ні молодість, ні старість).

4. При однорідних підметах, вжитих із єднальним сполучником ні…ні присудок може мати форму і однини, і множини (Ні директор, ні заступник не вирішили цієї проблеми – Ні директор, ні заступник не вирішив цієї проблеми).