- •Самостійна робота Тернопіль – 2012
- •Розділ 1. Культура фахового мовлення.
- •Тема 1.1 Вступ. Державотворча роль мови. Функції мови. Стилі, типи і форми мовлення.
- •Питання 1. Предмет і структура курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)».
- •Питання 2. Державотворча роль мови.
- •Перший поцілунок
- •Самотній сад
- •Питання 3. Природа і функції мови у суспільстві.
- •Питання 4. Стилістичний поділ мови.
- •Характеристика офіційно-ділового стилю
- •Зразки офіційно-ділового текстів: Заява Верховної Ради України з приводу економічної блокади Республіки Куба
- •Тема 1.2 Літературна мова. Мовна норма. Культура мови.
- •Питання 3. Культура мовлення під час дискусії.
- •Тема 1.3 Специфіка мовлення фахівця.
- •Питання 1. Мова і професія.
- •Питання 2. Майстерність публічного виступу.
- •Тема 1.4 Формування навичок і прийомів мислення. Види, форми, прийоми розумової діяльності. Основні закони риторики.
- •Питання 1. Мова і мислення.
- •2. Численні дослідження.
- •Питання 2. Види, форми, прийоми розусової діяльності
- •Питання 3. Закони риторики.
- •Розділ 2. Етика ділового спілкування.
- •Тема 2.1 Поняття етики ділового спілкування, її предмет і завдання.
- •Питання 1. Поняття спілкування. Етика ділового спілкування.
- •Питання 2. Професійна етика.
- •Моральна культура посадової особи (керівника) та її формування
- •Кодекс професійної етики працівника державної податкової служби України
- •Міжнародний професійний кодекс честі дизайнера
- •Питання 3. Вчинок як першоелемент моральної діяльності
- •Тема 2.2 Структура ділового спілкування. Техніка ділового спілкування. Мовленнєвий етикет у діловому мовленні.
- •Питання 1. Форми та функції ділового спілкування.
- •Питання 2. Основні правила ділового спілкування.
- •Питання 3. Мовленнєвий етикет у діловому спілкуванні.
- •Тема 2.3 Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей, переговорів, прийомів та по телефону.
- •Питання 2. Нарада як форма колективного обговорення проблем.
- •Питання 3. Культура телефонного діалогу.
- •Чи знімати слухавку, коли ви зайняті важливою справою?
- •Якщо телефонують вам:
- •Розділ 3. Лексичний аспект сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні.
- •Тема 3.1 Терміни і термінологія. Загальнонаукові терміни.
- •Питання 1. Лексика за сферою вживання.
- •Питання 2. Терміни і термінологія.
- •Тема 3.2 Спеціальна термінологія і професіоналізми.
- •Питання 1. Професіоналізми у діловому мовленні.
- •Питання 2. Поняття про фразеологізми.
- •Тема 3.3 Типи термінологічних словників.
- •Типи термінологічних словників.
- •Питання 1. Термінологізація української мови.
- •Питання 2. Типи термінологічних словників.
- •Тлумачні словники сучасної української мови
- •Термінологічні словники з економіки
- •Термінологічні словники з фінансів
- •Термінологічні словники з мистецтвознавства
- •Термінологічні словники з туризму
- •Тема 3.4 Точність і доречність мовлення. Складні випадки слововживання. Пароніми та омоніми. Вибір синонімів.
- •Приклади вживання синонімів у діловому мовленні:
- •Короткий словничок синонімів
- •Приклади вживання паронімів у діловому мовленні:
- •Короткий словничок паронімів
- •Питання 2. Словники синонімів і паронімів: правила користування.
- •Питання 3. Складноскорочені слова.
- •Розділ 4. Нормативність та правильність фахового мовлення.
- •Тема 4.1 Орфографічні та орфоепічні норми сучасної української літературної мови. Орфографічні та орфоепічні словники.
- •Питання 1. Правопис складних іменників, прикметників, прислівників.
- •Написання складних іменників
- •Особливості вживання складних іменників
- •Відмінювання:
- •Визначення роду:
- •Написання складних прикметників
- •Написання прислівників
- •Питання 3. Правопис прізвищ, імен, по батокові в українській мові.
- •Правопис російських прізвищ українською мовою
- •На допомогу студентам:
- •Питання 4. Орфоепічні норми.
- •Питання 5. Орфогрфічні та орфоепічні словники. Словники орфографічні
- •Словники орфоепічні, вимови, наголосів, рим
- •Тема 4.2 Морфологічні норми сучасної української літературної мови, варіанти норм.
- •Питання 1. Стилістичне використання іменників, займенників, дієслів. Стилістичне використання іменників Особливості граматичних форм окремих груп іменників:
- •1. Іменники чоловічого роду у давальному відмінку мають паралельні закінчення:
- •До м’якої групи, як виняток, належать також іменники : Ігор – Ігоря, якір – якоря, єгер – єгеря, лобур – лобуря, кучер (про волосся) – кучеря.
- •Стилістичне використання займенників
- •Стилістичне використання дієслів
- •Питання 3. Зв’язок числівників з іменниками
- •Числівники як компоненти складних іменників і прикметників
- •На ту пору – в ту пору;
- •Тема 4.3 Синтаксичні норми сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні.
- •Питання 1. Правила побудови речень у діловому стилі.
- •1.1 Форма викладу
- •1.2 Порядок викладу
- •1.3 Особливості функціонування членів речення
- •1.4 Узгодження присудка з підметом
- •1.5 Вставні слова, словосполучення і речення
- •Питання 3. Просте і складне речення.
- •Односкладне Двоскладне
- •Поширене Непоширене
- •Повне Неповне
- •Сполучникові: Безсполучникові
- •Розділ 5. Складання професійних документів.
- •Тема 5.1 Загальні вимоги до складання документів.Текст документа. Основні реквізити. Види документів.
- •Питання 1. Документ – носій інформації
- •Вимоги до змісту та розташовування реквізитів документів згідно з дсту 4163-2003
- •Питання 3. Загальні принципи оформлення документів Оформлення сторінки
- •Рубрикація
- •Оформлення заголовків
- •Прийоми виділення окремих частин тексту
- •1. Великими літерами (для виділення окремих слів): заява.
- •Питання 4. Стандартні і нестандартні документи.
- •Тема 5.2 Укладання документів щодо особового складу.
- •Питання 1. Документація щодо особового складу ( заява, автобіографія, характеристика, резюме ) Оформлення заяв
- •1. Заява про встановлення режиму праці (скороченого робочого дня, неповного робочого тижня).
- •Зразок зовнішньої заяви:
- •Зразок внутрішньої заяви:
- •Оформлення автобіографії
- •Зразок автобіографії:
- •Оформлення характеристики
- •Зразок характеристики:
- •1990 Року народження, українки,
- •Оформлення резюме
- •15 Правил оформлення резюме
- •Зразок резюме:
- •Тема 5.3 Текстове оформлення довідково-інформаційних документів.
- •Питання 1. Ділове листування.
- •Етикет ділового листування
- •Шановний пане/пані…! Шановні панове! Шановні колеги!
- •Дозвольте ще раз подякувати Вам…
- •Щиро просимо вибачення за …
- •З повагою і найкращими побажаннями
- •Оформлення листа
- •Зразок листа:
- •Характеристика окремих видів листів (текстова частина)
- •Питання 2. Оформлення довідково-інформаційних документів ( службові записки, запрошення, оголошення, виробничі протоколи ). Оформлення оголошень
- •Зразки оголошень: оголошення
- •Оголошення
- •Оформлення запрошення
- •Зразок запрошення: запрошення
- •Оформлення службових записок (доповідної, пояснювальної)
- •Зразки доповідних записок:
- •Зразок пояснювальної записки:
- •Оформлення протоколу
- •Зразок повного протоколу:
- •Оформлення витягу з протоколу
- •Зразок витягу з протоколу:
- •Тема 5.4 Особливості складання розпорядчих та організаційних документів.
- •Питання 1. Управлінська документація.
- •Питання 2. Розпорядчі документи.
- •Зразок наказу з особового складу:
- •Зразок організаційного наказу:
- •Питання 3. Організаційні документи.
- •Тема 5.5 Укладання фахових документів.
- •Питання 1. Обліково-фінансові документи Оформлення довіреності
- •Зразок службового спеціальної довіреності, оформленої на фірмовому бланку формат а4:
- •Зразок бланка разового доручення (типова форма № м-26, формат а4)
- •Оформлення розписки
- •Зразок службової розписки:
- •Зразок особистоїї розписки:
- •Оформлення акта
- •Зразок акта
- •Оформлення накладної
- •Оформлення списку
- •Пам’ятка
- •Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел,
- •Які студенти будуть наводити у рефераті
- •(Курсовій, дипломній роботах) та при конспектуванні книги , статті
- •Тема 5.5 Укладання фахових документів.
- •Питання 1. Різновиди реклами.
- •Питання 2. Мова реклами.
- •Список використаної літератури
Питання 3. Вчинок як першоелемент моральної діяльності
...04 вересня 1965 р . в столичному кінотеатрі «Україна» відбувалася прем'єра фільму С. Параджанова «Тіні забутих предків». Зустріч творчої групи з глядачами, що передувала показові стрічки, була по-справжньому хвилюючою: адже всесвітньо визнаний шедевр нарешті могли побачити й оцінити на батьківщині, куди його так довго не допускали. Виступали режисер, оператор, хтось з акторів... Аж раптом публіка почула схвильовані слова юнака, який, дедалі напружуючи голос, говорив про те, яких зусиль коштувало «пробити» цей талановитий і щирий фільм, як важко взагалі стало дихати на Україні; про арешти, які розпочалися серед української інтелігенції... «Громадяни! Невже ми допустимо повторення 37-го року?!» – неначе шмагав покірливі душі присутніх тремтячий від власної правоти юнацький голос – але в динаміках уже наростало виття, і хтось непомітний, схаменувшись, відтягав непередбаченого промовця від мікрофона... Зала вирувала, люди почали підводитися з місць – аж ось розпочався фільм. На екрані попливли чарівні карпатські краєвиди, замерехтіли трагічно-прекрасні епізоди життя, сцени жорстокості й любові. Й не було, здавалося, в залі людини, яка не відчувала б серцем усієї повноти правди, що спалахнула на мить у цьому зіткненні слова й фільму.
Багато хто з присутніх, як виявилося згодом, запам'ятав ту мить назавжди. Юнака, що зламав крихку благонадійність «небезпечної» прем'єри, звали Іваном Дзюбою. Його протест підтримали Василь Стус, В'ячеслав Чорновіл, які були в залі. Всі вони незабаром поплатилися. Стуса, зокрема, було відраховано з аспірантури Інституту літератури АН УРСР, згодом за продовження «дисидентської» діяльності арештовано й засуджено.
Отже, що таке вчинок?
Вчинок – першоелемент моральної діяльності.
Широке розуміння цього поняття - діяльність є моральною, якщо узгоджується з вимогами моралі, її нормами та цінностями. Якщо людина сумлінно виконує свій обов'язок, з повагою ставиться до ближніх, дотримується правил порядності, в нас є підстави вважати її поведінку, її діяльність моральною – на відміну від діяльності аморальної, що порушує приписи моралі.
Вузьке розуміння - власне моральною є лише така діяльність, яка ґрунтується на усвідомленому виборі її суб'єкта й має на меті активне утвердження певних моральних цінностей.
Указане розрізнення є важливим для нас, оскільки воно дає змогу зрозуміти, що справжній моральний учинок є явищем рідкісним у повсякденному людському житті.
Вчинок можна визначити як практичний акт цілеспрямованого утвердження певних моральних цінностей у ситуації, де ці цінності беруться під сумнів або заперечуються. Беручись захищати дані цінності, людина наче виступає з ряду, відокремлюється від маси, втручається у відкриту подієвість буття, розв'язку якої заздалегідь передбачити неможливо. Вчинок – зробити щось за рішенням власної совісті, на свій страх і ризик, без сподівань на загальне схвалення власних моральних мотивів.
За своєю конкретною етичною спрямованістю вчинок може бути добрим або злим, але він принципово не може бути бездуховним, предметне продовжується в самій неповторній ситуації здійснення вчинку.
Разом з цим, «замикаючись» на конкретну ситуацію, моральний учинок незмінно виходить за її межі, підносить саму цю ситуацію на рівень високої драми людської свободи. Так і згаданий виступ в «Україні» здобував свій реальний сенс лише в контексті утверджуваної ним загальної ціннісної позиції – рух шістдесятників.
Таким чином, здійснюючись в певній ситуації, начебто «вибухаючи» в ній, учинок незмінно окреслює навколо себе своєрідне смислове поле, що залучає його до надситуативних духовно-ціннісних зв'язків культури, поле, здатне радикально змінити весь сенс вихідної ситуації в цілому. Осяяна вчинком, ця ситуація набуває якісно нових рис, що вже не можуть бути зведені до її попереднього стану: для сформованої християнською традицією моральної культури Європи прообразом цієї необоротності справжнього вчинку постає не що інше, як сам божественний Першовчинок – хресна жертва Христа, після якої, як стверджували вже отці християнської церкви, світ змінився у самій своїй основі й принципово вже ніколи не може бути таким, яким був раніше. Так і людські вчинки хоч на крихту, але змінюють світ довкола нас: мужнє утвердження власної гідності, прощення, адресоване ворогові, прояв співчуття там, де на нього не сподівалися, – вносять у наше життя елементи цієї моральної необоротності.
Особа, що зважується на вчинок, неминуче йде на певний ризик – передусім моральний, але нерідко й на фізично-життєвий також, інколи – на свідому самопожертву. Разом з тим кожен учинок означає певний зсув реальності, яка оточує діючого суб'єкта, – реальності культурної, соціальної, реальності особистих стосунків. Кожен учинок вводить до цієї реальності дещо нове й водночас щось у ній руйнує, розриває ті чи інші усталені зв'язки.
Саме з огляду на те, що повноцінний учинок є, так би мовити, сильнодіючим засобом людського втручання у світ, першою етичною настановою щодо нього, хоч як це парадоксально, має бути: не зловживати вчинком. Як неможливо спілкуватися із суб'єктом, якому спало б на думку вибудовувати стосунки з ближніми, аж до найменших подробиць, виходячи виключно зі свідомості моральних принципів, так само нестерпним для оточення виявився б і той , для кого будь-яка життєва справа або акт спілкування були б можливими лише у формі вчинку – з обов'язковою показовістю прийнятих рішень, нав'язливими демонстраціями своїх кінцевих цінностей, легким ставленням до розриву налагоджених, хай навіть недосконалих стосунків тощо.
Водночас учинок лишається осердям, першоелементом моральної діяльності, у відриві від якого остання просто втрачає свій смисл. Людина, не здатна до вчинків, не є справжнім суб'єктом моральності. Отже, друга етична настанова щодо вчинку має вимагати готовності його здійснити, коли в цьому виникає потреба. Саме цією готовністю визначається, зрештою, моральна зрілість людської особистості.
Традиційно культура вчинку є однією з найслабших ланок нашої моральної культури. Ще на початку XX ст. О. Шпенглер, а згодом М. М. Бахтін писали про «кризу вчинку» в сучасному світі; у східнослов'янському регіоні ця криза значно поглибилася за роки радянської влади, коли загальноприйнятою нормою поведінки стало «мудре» правило «Не виступай!» Світ, що потребував активного людського втручання, все більше перетворювався на світ Учинку, який не відбувся. Як засвідчив ще Чорнобиль, навіть подвиг, навіть героїчне діяння виявлялися для нашого співвітчизника чимось більш зрозумілим, природним і «легким», ніж «звичайний собі» моральний учинок: підбирати з ризиком для життя радіоактивний брухт зрештою було кому, а от підійти до мікрофона чи телекамери і, знехтувавши дурними заборонами, чітко й своєчасно попередити людей про небезпеку – добровольців не знайшлося...
Можна було б гадати, що за останні роки справи в цьому відношенні змінилися. І справді, ми стаємо більш жорстокими, рішучими, скандальними – але ж чи зростає разом з тим наша здатність до морального вчинку? Хіба не спостерігаємо й досі згубну звичку в усьому йти за гуртом – на добре й на зле? Хіба викорінені вже в нашому суспільстві давні стереотипи тоталітарного мислення, яке перешкоджає особистості зважитися на самостійний крок? Хіба не прислухаємося ми й сьогодні до гучних закликів «згори» там, де потрібно керуватися лише голосом власного сумління?
Тож проблема здолання кризи вчинку і нині стоїть перед нами і реалізує себе в навіть у професійній діяльності (в кожного з нас є вибір – бути реформатором чи пасивним спостерігачем).
Контрольні питання:
Що таке спілкування?
Які є види спілкування?
Які є невербальні засоби спілкування?
Які є стилі спілкування?
У чому суть етики ділового спілкування?
Яка різниця між мораллю і моральністю?
Що таке професійна етика?
Чому вчинок є першоелементом моральної діяльності?