Питання 2. Види, форми, прийоми розусової діяльності

Види мислення

1.Теоретичне - пізнання законів і правил.

2.Практичне - розробка засобів для рішення певних ситуаційних завдань, постановка мети, створення плану, схеми послідовності дій. Матеріалом, який використовує людина при практичному мисленні, є не поняття, думки і висновки, а образи.

3.Наочно-дієве - основним завданням цього виду мислення є сприйняття предметів і перетворення їх в реальній дійсності, правильні дії з даними предметами направлені на вирішення задачі. Результатом є створення якого-небудь матеріального продукту

4.Наочно-образне – під час цього виду мислення людина, прив'язана до дійсності, використовує конкретні образи для вирішення певної ситуації, а необхідні для мислення образи слід брати з короткочасної та оперативної пам'яті.

5.Словесно-логічне - це вид мислення опосередкований знаками, з яких безпосередньо складаються поняття. При такому виді мислення важливо зрозуміти, що людина сприймає не образ, а буквене віддзеркалення або відбувається звуковий контакт (мова).

Форми мислення

• Поняття - є віддзеркалення істотних ознак і властивостей предметів і явищ. Утворення понять - результат тривалої, складної і активної розумової, комунікативної і практичної діяльності людей, процесу їх мислення. Поняття - засвоєна кінцева характеристика, навіть абстрактна або узагальнена. Засвоїти поняття - це значить усвідомити його зміст, уміти виділяти істотні ознаки, точно знати його межі (об'єм), його місце серед інших понять для того, щоб не плутати зі схожими поняттями; уміти користуватися даним поняттям в пізнавальній і практичній діяльності.

• Висновок (умовивід) - суб'єктивне виведення нової думки з вже відомих думок, що є на даний момент в суспільно-історичному досвіді людства і особистому практичному досвіді суб'єкта розумової діяльності. Висновок як форма отримання знання можливий тільки при дотриманні законів логіки. Висновки бувають індуктивні (окремі випадки формують загальне положення), дедуктивні (виведення окремого випадку із загального положення) і за аналогією.

• Думка - це форма мислення, що відображає об'єкти дійсності в їх зв'язках і відносинах. Думки можуть бути: істинними, помилковими, загальними, приватними, одиничними.

• Міркування - послідовний логічний зв'язок декількох думок, необхідний для того, щоб вирішити яку-небудь розумову задачу, зрозуміти що-небудь, знайти відповідь на питання. Міркування має практичний сенс лише тоді, коли воно приводить до певного висновку. Висновок і буде відповіддю на питання, підсумком пошуків думки

Базові розумові операції (розумова операція - це один із способів розумової діяльності, за допомогою якого людина вирішує розумові задачі):

• Аналіз - уявне розділення предметів, предметів або ситуацій для виділення складових; уявне виділення з цілого його сторін, дій, відносин.

• Синтез - зворотна аналізу операція, при якому відбувається відновлення цілого, знаходження зв'язків і закономірностей, об'єднання частин, властивостей, дій, відносин в одне ціле.

• Абстракція - це процес уявного відвернення від деяких ознак, сторін конкретного, виділення якої-небудь одиничної ознаки.

• Узагальнення або генералізація - це відкидання одиничних ознак, при збереженні загальних, з розкриттям істотних.

• Порівняння – зіставлення одного з іншим з метою встановлення спільності або різниці.

• Виділення головного – акцент на найважливішому.

• Систематизація – поєднання у визначеному порядку і зв’язку частин чого-небудь; діяти в певній послідовності

• Аргументація – наведення достовірних доказів.

• Встановлення причиново-наслідкових зв’язків

• Спростування – доведення неправильності, помилковості чиїхось тверджень, доказів, висловлювань.

• Складання алгоритму (Кожен алгоритм передбачає існування початкових (вхідних) даних та в результаті роботи призводить до отримання певного результату. Робота кожного алгоритму відбувається шляхом виконання послідовності деяких елементарних дій. Ці дії називають кроками, а процес їхнього виконання називають алгоритмічним процесом. Кожен алгоритм покликаний розв'язувати клас однотипних задач.).

• Робота за аналогією – виконання однотипних дій за заданим зразком.

• Висування гіпотези – припущення, здогад, що базується на наукових положеннях.

• Експериментування – форма пізнання об’єктивної дійсності шляхом проведення дослідів.

• Моделювання - конструювання моделі на основі попереднього вивчення об'єкта, визначення його найбільш суттєвих характеристик, експериментальний і теоретичний аналіз створеної моделі, а також необхідне коригування на підставі одержаної інформації.