Моральна культура посадової особи (керівника) та її формування

Практичні поради:

Керівнику необхідно співпрацювати не тільки з колегами та представниками інших організацій, а й зі своїми підлеглими. І тут командування та порядкування не найкраща форма. Продуктивнішою на сьогодні вважається співпраця керівника і підлеглих, коли кожна сторона бере на себе певні зобов'язання і відповідальність щодо виконання спільної роботи.

Замість формули "робота через інших" у відносинах між керівником і підлеглими нині усе частіше використовується формула "робота з іншими". Співпраця з підлеглими дає змогу зробити організацію більш міцною, ніж робота поодинці. Кінцевий результат у першому випадку значно вищий, ніж сума результатів праці кожного окремого працівника.

При доборі працівників, формуванні колективу (команди) та нормальних відносин з працівниками керівник повинен:

- випробовувати кожного нового працівника, перш ніж прийняти його на роботу;

- вивчати і добре знати підлеглих, правильно оцінювати їхні позитивні риси і недоліки;

- допомагати підлеглим освоювати доручену справу, нові і суміжні професії;

- час від часу переглядати систему оплати та стимулювання праці;

- ефективно використовувати професійні вміння та здібності працівників з творчими нахилами, особливо раціоналізаторів і винахідників;

- створювати у колективі нормальну робочу атмосферу, намагатися, щоб кожен працівник почував себе на своєму місці;

- уміти посміхатися, підтримувати гарний настрій;

- критично оцінювати результати своєї роботи і роботи підлеглих, а також умови, у яких вона виконується;

- не порушувати закони, особливо коли це стосується фінансів;

- вміти обґрунтовувати ціну вироблюваної продукції, доходи своїх працівників, інші показники роботи колективу;

- не бути дріб'язковим, не шкодувати грошей на суспільне значущі, доброчинні цілі; не боятися конфліктів у колективі, вміти їх залагоджувати;

- вірити своїм працівникам на слово, довіряти їм, але водночас і пам'ятати, що не всі люди чесні, порядні;

- не забувати, що поруч діють конкуренти і вони можуть, у тому числі і через його працівників, вивідати службову, виробничу та комерційну таємницю;

- уникати справ з непорядними людьми, звільняти працівників, які порушили чесне слово;

- мати гарного і надійного секретаря, помічника.

Додаток 1

КОДЕКС ЧЕСТІ БАНКІРА

Цивілізований ринок в правовій, культурній державі - основа гармонійного розвитку суспільства. Важко уявити сьогодні таке суспільство без банків. Керуючись виключно своїми інтересами, банки певною мірою здійснюють функцію зберігача комерційної моралі, мимоволі заохочують пунктуальність, чесність, розсудливість, підприємливість і нещадно засуджують марнотратство, азарт, нерозсудливість, безчесно. У цих умовах від характеру та ефективності діяльності банкіра, його культури і моральності значною мірою залежить ступінь благополуччя всіх учасників відносин (виробника-продавця-споживача), процвітання суспільства в цілому.

У своїй повсякденній, професійної діяльності банкір прагне:

- Тримати слово. Банкір бездоганний у дотриманні "правил гри". Його слово цінніше і надійніше будь-яких підписів, печаток і векселів.

- Бути чесним із самим собою, зі своїми партнерами і конкурентами. Ніяка вигода не варта того, щоб добиватися її за будь-яку ціну. Банкір категорично утримується від участі в незаконній або аморальній справі і робить все можливе, щоб не допустити її здійснення.

- Цінувати інтереси клієнта, партнера як свої власні Це - запорука успіху та добробуту для всіх.

- Зберігати таємницю. Банкір абсолютно надійний у збереженні конфіденційних відомостей, довірених йому третіми особами та організаціями.

- Бути коректним в словах і вчинках. Банкір утримується від будь-яких дій, що завдають шкоди будь-кому. Законним засобом боротьби за першість може бути тільки чесна конкуренція. Комерційний успіх, престиж, кар'єра не повинні досягатися за рахунок обмеження будь-яких прав та інтересів, чиєї-небудь гідності та благополуччя.

- Нести відповідальність перед людиною, суспільством, природою. Банкір не може керуватися особистими, груповими чи відомчими інтересами, якщо вони вступають у протиріччя з законами суспільства або не узгоджуються з поняттями про загальнолюдські цінності.

- Сприяти становленню культурних міжнаціональних відносин, розвитку міжнародних банківських зв'язків.

- Дотримуватися в міжбанківських відносинах принципів єдності, солідарності та взаємодопомоги, стверджувати дух корпоративності та довіри.

- Виявляти безкорисливість і гуманність. Банкір не може бути осторонь від традицій вітчизняного підприємництва: доброчинності та милосердя. Банкір готовий надати, допомогу тому, хто її потребує, використовуючи для цього всі наявні у нього можливості. Над будь-якими іншими цінностями для банкіра - честь і гідність людини!

Додаток 2

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом ДПА України

від 07 лютого 2006 р. N 59