- •Самостійна робота Тернопіль – 2012
- •Розділ 1. Культура фахового мовлення.
- •Тема 1.1 Вступ. Державотворча роль мови. Функції мови. Стилі, типи і форми мовлення.
- •Питання 1. Предмет і структура курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)».
- •Питання 2. Державотворча роль мови.
- •Перший поцілунок
- •Самотній сад
- •Питання 3. Природа і функції мови у суспільстві.
- •Питання 4. Стилістичний поділ мови.
- •Характеристика офіційно-ділового стилю
- •Зразки офіційно-ділового текстів: Заява Верховної Ради України з приводу економічної блокади Республіки Куба
- •Тема 1.2 Літературна мова. Мовна норма. Культура мови.
- •Питання 3. Культура мовлення під час дискусії.
- •Тема 1.3 Специфіка мовлення фахівця.
- •Питання 1. Мова і професія.
- •Питання 2. Майстерність публічного виступу.
- •Тема 1.4 Формування навичок і прийомів мислення. Види, форми, прийоми розумової діяльності. Основні закони риторики.
- •Питання 1. Мова і мислення.
- •2. Численні дослідження.
- •Питання 2. Види, форми, прийоми розусової діяльності
- •Питання 3. Закони риторики.
- •Розділ 2. Етика ділового спілкування.
- •Тема 2.1 Поняття етики ділового спілкування, її предмет і завдання.
- •Питання 1. Поняття спілкування. Етика ділового спілкування.
- •Питання 2. Професійна етика.
- •Моральна культура посадової особи (керівника) та її формування
- •Кодекс професійної етики працівника державної податкової служби України
- •Міжнародний професійний кодекс честі дизайнера
- •Питання 3. Вчинок як першоелемент моральної діяльності
- •Тема 2.2 Структура ділового спілкування. Техніка ділового спілкування. Мовленнєвий етикет у діловому мовленні.
- •Питання 1. Форми та функції ділового спілкування.
- •Питання 2. Основні правила ділового спілкування.
- •Питання 3. Мовленнєвий етикет у діловому спілкуванні.
- •Тема 2.3 Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей, переговорів, прийомів та по телефону.
- •Питання 2. Нарада як форма колективного обговорення проблем.
- •Питання 3. Культура телефонного діалогу.
- •Чи знімати слухавку, коли ви зайняті важливою справою?
- •Якщо телефонують вам:
- •Розділ 3. Лексичний аспект сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні.
- •Тема 3.1 Терміни і термінологія. Загальнонаукові терміни.
- •Питання 1. Лексика за сферою вживання.
- •Питання 2. Терміни і термінологія.
- •Тема 3.2 Спеціальна термінологія і професіоналізми.
- •Питання 1. Професіоналізми у діловому мовленні.
- •Питання 2. Поняття про фразеологізми.
- •Тема 3.3 Типи термінологічних словників.
- •Типи термінологічних словників.
- •Питання 1. Термінологізація української мови.
- •Питання 2. Типи термінологічних словників.
- •Тлумачні словники сучасної української мови
- •Термінологічні словники з економіки
- •Термінологічні словники з фінансів
- •Термінологічні словники з мистецтвознавства
- •Термінологічні словники з туризму
- •Тема 3.4 Точність і доречність мовлення. Складні випадки слововживання. Пароніми та омоніми. Вибір синонімів.
- •Приклади вживання синонімів у діловому мовленні:
- •Короткий словничок синонімів
- •Приклади вживання паронімів у діловому мовленні:
- •Короткий словничок паронімів
- •Питання 2. Словники синонімів і паронімів: правила користування.
- •Питання 3. Складноскорочені слова.
- •Розділ 4. Нормативність та правильність фахового мовлення.
- •Тема 4.1 Орфографічні та орфоепічні норми сучасної української літературної мови. Орфографічні та орфоепічні словники.
- •Питання 1. Правопис складних іменників, прикметників, прислівників.
- •Написання складних іменників
- •Особливості вживання складних іменників
- •Відмінювання:
- •Визначення роду:
- •Написання складних прикметників
- •Написання прислівників
- •Питання 3. Правопис прізвищ, імен, по батокові в українській мові.
- •Правопис російських прізвищ українською мовою
- •На допомогу студентам:
- •Питання 4. Орфоепічні норми.
- •Питання 5. Орфогрфічні та орфоепічні словники. Словники орфографічні
- •Словники орфоепічні, вимови, наголосів, рим
- •Тема 4.2 Морфологічні норми сучасної української літературної мови, варіанти норм.
- •Питання 1. Стилістичне використання іменників, займенників, дієслів. Стилістичне використання іменників Особливості граматичних форм окремих груп іменників:
- •1. Іменники чоловічого роду у давальному відмінку мають паралельні закінчення:
- •До м’якої групи, як виняток, належать також іменники : Ігор – Ігоря, якір – якоря, єгер – єгеря, лобур – лобуря, кучер (про волосся) – кучеря.
- •Стилістичне використання займенників
- •Стилістичне використання дієслів
- •Питання 3. Зв’язок числівників з іменниками
- •Числівники як компоненти складних іменників і прикметників
- •На ту пору – в ту пору;
- •Тема 4.3 Синтаксичні норми сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні.
- •Питання 1. Правила побудови речень у діловому стилі.
- •1.1 Форма викладу
- •1.2 Порядок викладу
- •1.3 Особливості функціонування членів речення
- •1.4 Узгодження присудка з підметом
- •1.5 Вставні слова, словосполучення і речення
- •Питання 3. Просте і складне речення.
- •Односкладне Двоскладне
- •Поширене Непоширене
- •Повне Неповне
- •Сполучникові: Безсполучникові
- •Розділ 5. Складання професійних документів.
- •Тема 5.1 Загальні вимоги до складання документів.Текст документа. Основні реквізити. Види документів.
- •Питання 1. Документ – носій інформації
- •Вимоги до змісту та розташовування реквізитів документів згідно з дсту 4163-2003
- •Питання 3. Загальні принципи оформлення документів Оформлення сторінки
- •Рубрикація
- •Оформлення заголовків
- •Прийоми виділення окремих частин тексту
- •1. Великими літерами (для виділення окремих слів): заява.
- •Питання 4. Стандартні і нестандартні документи.
- •Тема 5.2 Укладання документів щодо особового складу.
- •Питання 1. Документація щодо особового складу ( заява, автобіографія, характеристика, резюме ) Оформлення заяв
- •1. Заява про встановлення режиму праці (скороченого робочого дня, неповного робочого тижня).
- •Зразок зовнішньої заяви:
- •Зразок внутрішньої заяви:
- •Оформлення автобіографії
- •Зразок автобіографії:
- •Оформлення характеристики
- •Зразок характеристики:
- •1990 Року народження, українки,
- •Оформлення резюме
- •15 Правил оформлення резюме
- •Зразок резюме:
- •Тема 5.3 Текстове оформлення довідково-інформаційних документів.
- •Питання 1. Ділове листування.
- •Етикет ділового листування
- •Шановний пане/пані…! Шановні панове! Шановні колеги!
- •Дозвольте ще раз подякувати Вам…
- •Щиро просимо вибачення за …
- •З повагою і найкращими побажаннями
- •Оформлення листа
- •Зразок листа:
- •Характеристика окремих видів листів (текстова частина)
- •Питання 2. Оформлення довідково-інформаційних документів ( службові записки, запрошення, оголошення, виробничі протоколи ). Оформлення оголошень
- •Зразки оголошень: оголошення
- •Оголошення
- •Оформлення запрошення
- •Зразок запрошення: запрошення
- •Оформлення службових записок (доповідної, пояснювальної)
- •Зразки доповідних записок:
- •Зразок пояснювальної записки:
- •Оформлення протоколу
- •Зразок повного протоколу:
- •Оформлення витягу з протоколу
- •Зразок витягу з протоколу:
- •Тема 5.4 Особливості складання розпорядчих та організаційних документів.
- •Питання 1. Управлінська документація.
- •Питання 2. Розпорядчі документи.
- •Зразок наказу з особового складу:
- •Зразок організаційного наказу:
- •Питання 3. Організаційні документи.
- •Тема 5.5 Укладання фахових документів.
- •Питання 1. Обліково-фінансові документи Оформлення довіреності
- •Зразок службового спеціальної довіреності, оформленої на фірмовому бланку формат а4:
- •Зразок бланка разового доручення (типова форма № м-26, формат а4)
- •Оформлення розписки
- •Зразок службової розписки:
- •Зразок особистоїї розписки:
- •Оформлення акта
- •Зразок акта
- •Оформлення накладної
- •Оформлення списку
- •Пам’ятка
- •Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел,
- •Які студенти будуть наводити у рефераті
- •(Курсовій, дипломній роботах) та при конспектуванні книги , статті
- •Тема 5.5 Укладання фахових документів.
- •Питання 1. Різновиди реклами.
- •Питання 2. Мова реклами.
- •Список використаної літератури
Питання 4. Орфоепічні норми.
Порушення правил норм української літературної вимови спричинена переважно:
впливом правопису — мовці намагаються відтворювати написання слів (напр., сміється: (правильна вимова — [с'м’ійе́ц:'а], неправильна — [с'м'ійе́т'с'а])
впливом діалектного оточення — наприклад, через вплив південно-західних діалектів мовці часто оглушують дзвінкі приголосні в кінці слів, що не характерно для української літературної вимови (наприклад [зуп] замість [зуб], [сторош] замість [сторож] тощо)
впливом на вимову близькоспорідненої мови — зокрема, під впливом російської мови вимовляють м'яко шиплячий [ч]: [н'і́ч’ка], [руч’ка], [ч’аǐ] тощо.
відсутністю до 1990-их років в українській мові літери ґ, у зв'язку з чим поширеною є ненормативна вимова слів аґрус, ґанок, ґелґотати та подібних зі звуком [г] замість [ґ], і навпаки: вимова [ґ] замість [г] у словах іншомовного походження (ґазета, ґаз тощо).
Вимова звукосполучень:
1. Сполучення -шся і -ться у дієслівних формах вимовляються як [с':а], [ц':а]: [зв'ітуйес'а], [у'чиец':а], [лиестуйец':а] (орфографічне: звішуєшся, учиться, листується).
2. Сполучення -жся, -чся у дієсловах наказового способу вимовляються як [з'с'а], [ц'с'а]: не [ур'і'з'с'а], не [мороц'с'а] (орфографічне: не вріжся, не морочся).
3. Групи приголосних, що з'являються у словах внаслідок словотворення, спрощуються: проїзд н(ий) -[пройізний]. Таку вимову приголосних закріплює український правопис: злісний, тижневий, якісно. Проте написання окремих слів, зокрема числівників шістнадцять, шістсот, шістдесят, не відповідає вимові: [ш'існадц'ат], [ш'іс:от], [ш'іздес'а'т]. Така ж невідповідність спостерігається і в багатьох словах, утворених від іншомовних твірних основ: президентський [презиеде'нс'кий], агентський [агенс'кий]. Примітка. Ніколи не спрощуються звукосполучення [здр], [спр], [стр]: [здр]игатися, зу[стр]іч, [спр]ава.
Вимова слів іншомовного походження
Іншомовні слова в українській мові фонетично й граматично адаптуються, проте деякі з них характеризуються орфоепічними особливостями:
1. Голосні [і] та [й] слід завжди вимовляти відповідно до їх написання. Після приголосних [д], [т], [з], [с], [й], [р], [ж], [ч], [ш] постійно вимовляється [й], а не [і]: тираж, режим, шифр. Початковий [і] вимовляється чітко, а наближена до [й] вимова [і] є орфоепічною помилкою.
2. В іншомовних словах ненаголошемий [о] ніколи не переходить в [у]: документ, корупція, доручення (навіть перед складом з постійно наголошеним [у]).
Вимова голосних
[а] - вимовляється як неогублений голосний заднього ряду низького піднесення, у міжнародному фонетичному алфавіті позначається як [ɑ].
[о] - в наголошеній позиції вимовляється як огублений голосний заднього ряду низько-середнього піднесення, у міжнародному фонетичному алфавіті позначається як [ɔ].
Ненаголошений звук [о] перед складом з [у́], [і́] в основі слова наближається до [у]: [коужу́х], [поудру́ж’:а]. При дуже швидкій вимові ненаголошений [о] може вимовлятися як [у°], наприклад: [гу°лу́бка], [з°узу́л'а]. Проте перед складом з наголошеним [у], [і], що належать до закінчення, ненаголошений [о] якісно не змінюється, тобто вимовляється як у звичайній ненаголошеній позиції.
[у] - вимовляється як огублений голосний заднього ряду високого піднесення, у міжнародному фонетичному алфавіті позначається як [u].
[е] - у наголошеній позиції вимовляється як неогублений голосний переднього ряду низько-середнього піднесення, у міжнародному фонетичному алфавіті позначається як [ɛ].
У ненаголошеній позиції вимовляється здебільшого із наближенням до [и], але ступінь наближеності у залежності від позиції буде різним. Ненаголошений [е] вимовляється:
з найбільшим ступенем наближеності до [и] перед складом з наголошеними [і́], [у́], [и́]: [ниес'і́мо] (несімо)
як [и] перед складом з наголошеним [и́] при швидкому темпі мовлення: [види́], [вили́киǐ]
як [еи] (з середнім ступенем наближеності) перед складом з іншою голосною, а перед складом з наголошеним [е́] із найменшим ступенем наближеності: [чеика́ти], [меине́]
як [иі] перед складом з наголошеним [і́]: [пиіч’і́т']
як [еі] між м'якими приголосними [окра́йеіц']. У цій позиції також допускається вимова [іе] або [іи]: [за́йіиц']
Виразно (як [е]) вимовляється у наголошеній позиції, а також в ненаголошених закінченнях називного відмінка іменника, прикметника, порядкового числівника, займенника, дієприкметника середнього роду, а також в особових закінченнях дієслів: [поле], [тепле], [наше], [писане], [кличе],
Вимова приголосних
1. Дзвінкі приголосні в кінці слова й перед глухими в середині слова вимовляються дзвінко: [народ], [хліб], [тридцат'].
Примітка. 3 усіх дзвінких приголосних тільки глотковий звук [г] вимовляється як [х]: [лехко], [во'хкий], [д'охт'у] (орфографічне: легко, вогкий, дьогтю).
2. Оглушуються прийменник і префікс з- перед глухими приголосними: [с тобо'йу], [спи'сати].
3. Префікси роз-, без- можуть вимовлятися дзвінко й глухо (залежно від темпу вимови): [розписка] і [расписка], [розказати] і [росказа'ти].
4. Губні, шиплячі (крім подовжених) та задньоязикові в кінці слова та складу вимовляються твердо: [знов], [велич], [сім], [л'убо'вйу].
Лише перед [і] ці приголосні вимовляються як напівм'які: [б'іл], [ш'іс'т], [к' іно'].
5. Африкати [дз], [дж] вимовляються як неподільні звуки: \дз\вінок\ прису[дж]увати, відря[дж]ення, нагоро[дж]ення. Звукосполучення [д] і [з], [д] і [ж] вимовляються як два окремі звуки: ві[д][з]ивати, пі[д][з]вітний, пере[д][з]'їздівський, пі[д][ж]ену.
6. Передньоязикові [д], [т], [з], [с], [ц], [н] перед м'якими приголосними та перед [і] вимовляються м'яко: [майбут'н'е].
7. Звук [ґ] слід вимовляти у словах: ґатунок, ґвалт, ґречний, ґрунт, ґанок, ґрунтовний, ґрати та ін.