Приклади вживання паронімів у діловому мовленні:

Дільниця – це адміністративно самостійний об’єкт або виробничий вузол на будівництві, шахті, а також виборча дільниця.	Ділянка – частина поверхні, площі: садова ділянка, дослідна ділянка.
Адрес – письмове привітання на честь ювілею тощо: вітальний адрес.	Адреса – напис на конверті, бандеролі, поштовому переказі: моя адреса: вул. Стуса, 1
Тактовний – той, що володіє почуттям міри, такту: тактовна людина.	Тактичний утворений від іменника тактика у значенні “сукупність прийомів, методів або способів, що використовуються в політиці, спорті, для досягнення мети або на війні для проведення певної бойової операції”: тактичні міркування, тактичні прийоми.
Гарнітур – комплект однотипних предметів – меблів, білизни тощо	Гарнітура – комплект шрифтів , однакових за малюнком, але різним за кеглем і накресленням
Девіз – вислів, формулювання	Девіза – вексель, чек
Вольт – одиниця виміру напруги електричного струму	Вольта – тканина
Кар’єр – місце відкритого добування копалин	Кар’єра – просування в якій-небудь діяльності
Меліс – сорту цукру-піску	Меліса - рослина

Короткий словничок паронімів

Буття – перебування.

Виключення – винятковість.

Вимога – вимогливість.

Декларація – декларування.

Дія – діяльність.

Довіряти – завіряти.

Договір – зговір.

Законодавство – законотворчість.

Згода – погодженість.

Обмеження – обмеженість.

Організований – організаторський.

Прийомний – приймальний – прийнятний.

Продукт – продукція.

Рекомендаційний – рекомендований.

Технічний – технологічний.

Угода – згода.

Укладати – складати.

Питання 2. Словники синонімів і паронімів: правила користування.

Лексикографія - це наука, яка збирається збиранням слів якої-небудь мови, їх систематизацією та укладанням словників.

Словники відображають культуру мови народу і сприяють її нормалізації. Вони є багатим джерелом її вивчення, зокрема правил написання, вимови, добору слів. Видатний поет і вчений М.Рильський , підкреслюючи важливість словників, писав:

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля.

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля.

Словники поділяються на дві основні групи:

1. Енциклопедичні (у цих словниках пояснюється не значення слів, а зміст і характер предметів та різних явищ);

2. Лінгвістичні (предметом пояснення в цих словниках є слово): перекладні, тлумачні, термінологічні, етимологічні, історичні, орфографічні, іншомовних слів, діалектологічні, словники мови творів окремих письменників.

Як користуватися словниками паронімів та синонімів?

Візьміть “Словник паронімів української мови” ( Д.Г.Гринчишин, О.А.Сербенська. – К.: Рад. шк., 1986 ).

Словник, розрахований на широке коло читачів, є нормативно довідковим виданням.

Слід уважно прочитати Передмову, де сказано:

• в словнику описано 1000 паронімів, які найчастіше зустрічаються в підручниках, на сторінках науково-популярних видань, у періодиці, в офіційно-діловому стилі;

• словник зорієнтований на широке розуміння паронімії;

• у словниковій статті описується паронімічна пара;

• вся увага звертається на розкриття лексичного значення паронімів;

• дається коротке тлумачення паронімів;

• лексичне значення і особливості функціонування слів-паронімів допомагає розкрити ілюстративний матеріал – цитати із наукових, художніх, публіцистичних творів.

Проаналізуйте словникову статтю АБОНЕМЕНТ // АБОНЕНТ.

Спільний корінь абон-; розрізняються суфіксами –мент, -ент. Похідні пароніми абонементний // абонентський.

АБОНЕМЕНТ, а, ч. 1. Документ на користування (за плату чи безплатно) бібліотекою, басейном, побутовими послугами, місцем у театрі (на стадіоні), а також саме право на це: …Книги цього юнацького жанру люди дорослі… читають з не меншою охотою, ніж діти. Це підтверджує не одне дослідження читацьких абонементів по бібліотеках (Смолич, VІ, 40 ); У Павла Сергійовича був постійний абонемент на концерти в консерваторію (Дмит., ІV, 628).

У спол.: а. Постійний, (не)дійсний, оформлений, відкритий, читацький; читача, студента, учня; на цикл лекцій, на телефон, у театр; закриття, оформлення, продаж а.; плата за а; заповнити а., користуватися а.

2. Відділ у бібліотеці, що видає читачам літературу для користування вдома: Тут у масових бібліотеках працюють такі функціональні відділи, як відділ комплектування літератури, організаційно-методологічний, інформаційно-бібліографічний, міжбібліотечного абонемента (КУ, 1981, № 8, 75).

У спол.: а. Бібліотечний, міжміський, студентський, обслуговує, задовольняє, замовляє.

АБОНЕНТ , а, ч. Особа чи організація, що користується абонементом: Передбачається значне зростання каналів міжміського зв’язку телефонних абонентів, механізованих підприємств поштового зв’язку, дальшого впровадження систем АСУ (РУ, 7.05 1681).

У спол.: а. АТС, телефонної сітки, бібліотеки, індивідуального користування; телефон, аппарат, скринька, виклик, заява, обов’язки а.; в користуванні а.; довідка про а.; категорія а.; кілька, сто, тисяча а.; а –ів з’єднувати, роз’єднувати, сполучати, повідомляти, попереджувати; стати а.; а. викликає, замовляє, відповідає, несе матеріальну відповідальність.

АБОНЕМЕНТНИЙ, а, е. У с п о л.: а. Довідка, картка, плата, талон.

АБОНЕНТСЬКИЙ, а, е. У с п о л.: а. Відділ, канал, лінія, установка.

У словникових статтях подаються повні та неповні пароніми, пояснюється явище паронімізації: спеціальний стилістичний прийом, що передбачає навмисне зближення слів, які мають звукову подібність.

Усі пароніми у словнику розташовані за алфавітом.

Після передмови у словнику вміщено список скорочень ремарок, список скорочень літературних джерел, український алфавіт.

У кінці словника вміщено покажчик слів в алфавітному порядку, про які розповідається.

Розібратися в синонімічному ряду допоможуть словники української мови. Залежно від характеру тексту (наукового, художнього і т.д.) можна вибрати той синонім, уже як основну лексику, який найкраще відповідатиме конкретному контекстові. До багатьох термінів чи іншомовних слів подано українські відповідники.

Ознайомтеся зі “Словником синонімів української мови” у 2 т. (А.А. Бурячок,

Г.М. Гнатюк, С.І. Головащук та ін. – К., 2000).

Словник нараховує близько 9200 синонімічних рядів, подається синонімічне багатство української мови (на матеріалах літературної мови ХІХ - ХХ ст.). Він є найповнішим за ступенем опрацювання зібранням української синоніміки.

У Словнику вміщено Передмову, де розповідається, що в основу Словника покладено розуміння синонімів як одиниць з тотожною, або максимально наближеною віднесеністю, що виступають у значенні тієї самої частини мови. Ядром кожного синонімічного ряду є його домінанта - лексична одиниця, що має найзагальніші для цього ряду семантичні особливості. Словник розрахований на широке коло читачів – шанувальників української мови.

Слід опрацювати матеріал про побудову словника і словникової статті. Синоніми, подані в Словнику, наводяться у складі синонімічних рядів, кожний з яких починається з домінанти, що в переважній більшості випадків являє собою слово у прямому значенні, без експресивно-емоційного забарвлення або стилістичних обмежень. Усі синоніми у Словнику розташовані за алфавітом. Подається перелік умовних скорочень та алфавіт.

Опрацюйте словникову статтю:

АЛФАВІТ (сукупність букв якої-небудь писемності, розташованих у встановленому порядку ), АБЕТКА, АЗБУКА. Найдавніша, що дійшла до нас, слов’янська писемність знає два алфавіти – кирилицю й глаголицю ( з наукової літератури ); За місяць обидва хлопчики вже читали друкований текст. Допомогло і те, що Наташа подарувала їм ту абетку, за якою вона колись сама вчилася читати й писати ( З.Тулуб ); - А що, сину? Багато вже вивчив граматики?.. –Уже азбуку вивчив, - одказує Кирило (ПанасМ ирний).