Групи платників єдиного податку

	І група	ІІ група	ІІІ група	ІV група
	Фізичні особи	Фізичні особи	Фізичні особи	Юридичні особи
Обсяг доходу на рік	До 150 тис. грн	До 1 млн грн	До 3 млн грн	До 5 млн грн
Кількість найманих працівників	Відсутня	Відсутня або не перевищує 10 осіб	Відсутня або не перевищує 20 осіб	До 50 осіб
Вид діяльності й обмеження	роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках; господарська діяльність з надан­ня побутових послуг	виробництво, продаж товарів; надання послуг населенню або фі­зичним особам-підприємцям; діяльність у сфері ресторанного господарства	виробництво, послуги, торгівля – з правом сплати ПДВ. Фізичні осо­би, які не є плат­никами ПДВ, не можуть працювати з платниками ПДВ	будь-яка діяль­ність, не заборо­нена законом. Юридичні особи, які не є платника­ми ПДВ, не мо­жуть працювати з платниками ПДВ
Ставка податку	Від 1 до 10 % міні­мальної заробітної плати на місяць	Від 2 до 20 % міні­мальної заробітної плати на місяць	3 % доходу + ПДВ або 5 % доходу	3 % доходу + ПДВ або 5 % доходу

Під побутовими послугами населенню, які надаються першою та другою групами платників єдиного податку, слід розуміти такі види послуг:

• виготовлення взуття за індивідуальним замовленням;

• послуги з ремонту взуття;

• виготовлення швейних виробів за індивідуальним замовленням;

• виготовлення виробів із шкіри за індивідуальним замовленням;

• виготовлення виробів з хутра за індивідуальним замовленням;

• виготовлення спіднього одягу за індивідуальним замовленням;

• виготовлення текстильних виробів та текстильної галантереї за індивідуальним замовленням;

• виготовлення головних уборів за індивідуальним замовленням;

• додаткові послуги до виготовлення виробів за індиві­дуальним замовленням;

• послуги з ремонту одягу та побутових текстильних виробів;

• виготовлення та в’язання трикотажних виробів за індивідуальним замовленням;

• послуги з ремонту трикотажних виробів;

• виготовлення килимів та килимових виробів за індивідуальним замовленням;

• послуги з ремонту та реставрації килимів та килимових виробів;

• виготовлення шкіряних галантерейних та дорожніх виробів за індивідуальним замовленням;

• послуги з ремонту шкіряних галантерейних та дорожніх виробів;

• виготовлення меблів за індивідуальним замовленням;

• послуги з ремонту, реставрації та поновлення меблів;

• виготовлення теслярських та столярних виробів за індивідуальним замовленням;

• технічне обслуговування та ремонт автомобілів, мото­циклів, моторолерів і мопедів за індивідуальним замовленням;

• послуги з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- і відеоапаратури;

• послуги з ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів;

• послуги з ремонту годинників;

• послуги з ремонту велосипедів;

• послуги з технічного обслуговування і ремонту музичних інструментів;

• виготовлення металовиробів за індивідуальним замовленням;

• послуги з ремонту інших предметів особистого корис­тування, домашнього вжитку та металовиробів;

• виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням;

• послуги з ремонту ювелірних виробів;

• прокат речей особистого користування та побутових товарів;

• послуги з виконання фоторобіт;

• послуги з оброблення плівок;

• послуги з прання, оброблення білизни та інших текстильних виробів;

• послуги з чищення та фарбування текстильних, трико­тажних і хутрових виробів;

• вичинка хутрових шкур за індивідуальним замовленням;

• послуги перукарень;

• ритуальні послуги;

• послуги, пов’язані з сільським та лісовим господарством;

• послуги домашньої прислуги;

• послуги, пов’язані з очищенням та прибиранням приміщень за індивідуальним замовленням.

Не можуть бути платниками єдиного податку юридичні особи та фізичні особи-підприємці, які здійснюють:

• діяльність з організації, проведення азартних ігор;

• обмін іноземної валюти;

• виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);

• видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення;

• видобуток, реалізацію корисних копалин;

• діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами;

• діяльність з управління підприємствами;

• діяльність з надання послуг пошти та зв’язку;

• діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

• діяльність з організації, проведення гастрольних заходів.

Не можуть бути платниками єдиного податку:

• фізичні особи-підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження, діяльність у сфері аудиту;

• фізичні особи-підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 га, житлові приміщення, загальна площа яких перевищує 100 м², нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 м²;

• страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи; реєстратори цінних паперів;

• суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 %;

• представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;

• фізичні та юридичні особи – нерезиденти;

• суб’єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:

1. податку на прибуток підприємств;

2. податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті госпо­дарської діяльності фізичної особи;

3. податку на додану вартість (ПДВ) з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім ПДВ, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку 3 відсотки доходу – у разі сплати ПДВ;

4. земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності;

5. збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

6. збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Платники єдиного податку повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році мають платники єдиного по­датку за умови неперевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого для відповідної групи платників єдиного податку (табл. 9.1). При цьому, якщо протягом календарного року платники першої і другої груп використали право на застосування іншої ставки єдиного податку у зв’язку з перевищенням обсягу доходу, встановленого для відповідної групи спрощенців, право на застосування спрощеної системи оподаткування у наступному календарному році такі платники матимуть за умови неперевищення ними протягом календарного року встановленого обсягу доходу.

Платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, тобто на загальну систему оподат­кування у таких випадках та в строки:

• у разі перевищення протягом календарного року встанов­леного обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

• у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

• у разі перевищення протягом календарного року вста­новленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої і четвертої груп – з першого числа місяця, наступного за подат­ковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке переви­щення;

• у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж грошові розрахунки у готівковій чи безготівковій формах – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

• у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невід­повідності вимогам організаційно-правових форм господарю­вання – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

• у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;

• у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у свідоцтві платника єдиного податку – фізичної особи-під­приємця, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

• у разі сплати до закінчення граничного строку погашення податкового боргу, що виник у платника єдиного податку протягом двох послідовних кварталів, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому погашено такий податковий борг.

Ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої, другої і третьої груп у розмірі 15 %:

• до суми перевищення обсягу доходу, визначеного для кожної групи платників єдиного податку;

• до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у свідоцтві платника єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;

• до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж грошові розрахунки у готівковій або безготівковій формах;

• до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Ставки єдиного податку для платників четвертої групи встановлюються у подвійному розмірі ставок, визначених Податковим кодексом для даної групи платників (6 % доходу – у разі сплати ПДВ; 10 % доходу – у разі включення ПДВ до складу єдиного податку):

• до суми перевищення дозволеного для даної групи платників обсягу доходу – 5 млн грн;

• до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж грошові розрахунки у готівковій або безготівковій формах;

• до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Єдиний податок, нарахований за перевищення обсягу доходу, сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності, застосо­вується максимальний розмір ставки єдиного податку, вста­новлений для таких видів господарської діяльності. Якщо вони здійснюють господарську діяльність на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради, застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для відповідної групи таких платників єдиного податку.

З 1 січня 2012 р. набули чинності зміни до Податкового кодексу України (Розділ ХІV ПКУ доповнено главою 1 «Спро­щена система оподаткування, обліку та звітності») та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підпри­ємництва. Вони стосуються зокрема:

• скасування обмеження віднесення до витрат платника податку на прибуток витрат на придбання товарів (робіт, послуг) у фізичних осіб – платників єдиного податку (пп. 139.1.12 ст. 139 ПКУ);

• подання платниками податку на прибуток переліку доходів та витрат у розрізі контрагентів, які є платниками єдиного податку (п. 152.3 ПКУ).

Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця; вони можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш, як до кінця поточного звітного року.

Подання декларації платниками єдиного податку першої групи може відбуватися протягом 60 днів після податкового звітного періоду (для них це – календарний рік, для всіх інших груп платників єдиного податку – календарний квартал); відпо­відно, платники другої, третьої та четвертої груп подають декларацію через 40 днів після податкового звітного періоду.

Платники єдиного податку третьої і четвертої груп спла­чують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому до органу держав­ної податкової служби подано заяву щодо відмови від спро­щеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням про­вадження господарської діяльності.

Сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси.

Робота податкових органів у сфері контролю за спрощеною системою оподаткування починається з видачі свідоцтва платника єдиного податку. Щоб отримати свідоцтво, суб’єкти підприємницької діяльності – фізичні і юридичні особи – не пізніше, ніж за 15 днів до початку наступного звітного періоду мають подати в податкову інспекцію за місцем реєстрації письмову заяву.

Податковий інспектор перевіряє дані, наведені у заяві, на предмет відповідності їх умовам переходу на спрощену систему оподаткування.

За відсутності зауважень орган державної податкової служби протягом 10 днів з дня подання заяви зобов’язаний видати свідоцтво за встановленою формою.

Крім того, податковий інспектор має упевнитись, що юридична чи фізична особа, яка подає заяву для переходу на спрощену систему оподаткування, не має заборгованості перед бюджетом з податків та обов’язкових платежів, термін сплати яких настав на момент подання заяви. Для цього він користується даними особових рахунків відповідних платників у відділі обліку.

Метою контролю за спрощеною системою оподаткування є перевірка дотримання податкового законодавства суб’єктами малого підприємництва стосовно сплати не тільки єдиного податку, а також податку на додану вартість, якщо даний суб’єкт є платником ПДВ, податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального страхового внеску.

Завданнями такого контролю є:

• перевірка наявності об’єктів оподаткування;

• перевірка правильності застосування податкових ставок;

• визначення умов користування земельними ділянками (оренда чи власність; використовується безпосередньо для ведення підприємницької діяльності чи ні);

• правильність обчислення сум податків до сплати, правиль­ність заповнення форм податкової звітності.

На стадії попереднього контролю податковий інспектор перевіряє:

• дотримання умов переходу на спрощену систему оподаткування за чисельністю працівників, обсягами і видами діяльності;

• відсутність заборгованості із сплати податкових платежів за попередній звітний період;

• обрану ставку оподаткування.

На стадії поточного контролю за сплатою єдиного податку перевіряється:

• наявність реєстрації суб’єкта малого підприємництва – платника єдиного податку, який належить до третьої або четвертої групи платників єдиного податку, як платника ПДВ;

• правильність визначення об’єкта оподаткування (виручка з ПДВ, але без акцизного податку);

• правильність розрахунку податку на доходи найманих працівників у відповідності з договорами про трудові відносини з ними.

Наступний контроль полягає у перевірці правильності заповнення всіх форм податкової звітності: за єдиним податком, за податком на доходи фізичних осіб, за ПДВ та іншими сплачуваними податками і зборами.

При документальній перевірці встановлюється достовірність об’єкта нарахування єдиного податку. Для цього використо­вуються відповідні книги обліку доходів і витрат, первинні документи, а також регістри бухгалтерського обліку (для юридичних осіб).

Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Платники єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені Міністерством фінансів України.

Платники єдиного податку четвертої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат у встановленому законодавством порядку.

Податковому інспектору необхідно впевнитися, що усі записи щодо обліку доходів і витрат здійснюються платником єдиного податку у хронологічній послідовності і підтверджені первинними документами, адже записи у книзі обліку доходів фізичних осіб-підприємців замінюють регістри бухгалтерського обліку, які заповнюються юридичними особами.

До кінця 2012 р. в Україні проголошено мораторій на проведення документальних і фактичних перевірок суб’єктів малого підприємництва, які є платниками єдиного податку.

Практичне заняття