Продаж майна, що перебуває у податковій заставі

Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення подат­кового боргу такого платника податків шляхом стягнення кош­тів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків здійснюються не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання йому податкової вимоги. Стягнення коштів у розмірі суми податкового боргу або його частини з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної подат­кової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Вилучені у платника податків готівкові кошти вносяться посадовою особою органу державної податкової служби в день їх стягнення або наступного робочого дня до банку для пере­рахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника подат­ків. Якщо сума коштів, отримана у результаті продажу майна платника податків, перевищує суму його грошового зобов’я­зання та податкового боргу, різниця перераховується на рахунки такого платника податків або його правонаступників.

Продаж майна платника податків здійснюється на публічних торгах або через торговельні організації.

Продаж майна платника податків на публічних торгах здійснюється у такому порядку:

• майно, яке може бути згруповано та стандартизовано, підлягає продажу за кошти виключно на біржових торгах, які проводяться біржами, що створені відповідно до закону і визначені органом державної податкової служби на конкурсних засадах;

• цінні папери реалізуються на фондових біржах у порядку, встановленому Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок»;

• інше майно, об’єкти рухомого чи нерухомого майна, а також цілісні майнові комплекси підприємств підлягають прода­жу за кошти виключно на цільових аукціонах, які організо­вуються за поданням відповідного органу державної податкової служби на зазначених біржах.

Майно, що швидко псується, а також інше майно, обсяги якого не є достатніми для організації прилюдних торгів, підля­гають продажу за кошти на комісійних умовах через організації торгівлі, визначені органом державної податкової служби на конкурсних засадах.

Якщо продажу підлягає цілісний майновий комплекс підпри­ємства, майно якого перебуває у державній або комунальній власності, чи якщо згідно із законодавством з питань прива­тизації для відчуження майна підприємства необхідна поперед­ня згода органу приватизації або іншого державного органу, уповноваженого здійснювати управління корпоративними правами, продаж майна такого підприємства організовується державним органом приватизації за поданням відповідного органу державної податкової служби із дотриманням законо­давства з питань приватизації. При цьому інші способи прива­тизації, крім грошової, не дозволяються.

Державний орган приватизації зобов’язаний організувати продаж цілісного майнового комплексу протягом 60 календар­них днів з дня надходження подання органу державної подат­кової служби.

З метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визна­чення початкової ціни його продажу. Така оцінка проводиться у порядку, визначеному Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Не проводиться оцінка майна, яке може бути згруповано або стандартизовано чи має курсову (поточну) біржову вартість та/або перебуває у лістингу товарних бірж.

Платник податків має право самостійно здійснити оцінку шляхом укладення договору з оцінювачем. Якщо платник податків самостійно не здійснює оцінку протягом двох місяців з дня прийняття рішення про реалізацію майна, орган державної податкової служби самостійно укладає договір про проведення оцінки майна.

Інформація про склад майна платників податків, призна­ченого для продажу, та про час та умови проведення прилюдних торгів оприлюднюється відповідною біржею.

Платник податків або будь-яка інша особа, яка здійснює управління майном платника податків або контроль за їх використанням, зобов’язані забезпечити за першою вимогою безперешкодний доступ податкового керуючого та учасників публічних торгів до огляду та оцінки майна, що пропонується для продажу, а також безперешкодне набуття прав власності на таке майно особою, яка придбала їх на публічних торгах.

Якщо платник податків у будь-який момент до укладення договору купівлі-продажу його майна повністю погашає суму податкового боргу, орган державної податкової служби скасовує рішення про проведення його продажу та вживає заходів щодо зупинення торгів.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо стягнення з дебіторів платника податку, що має подат­ковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на органи держав­ної податкової служби, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків. Сума коштів, що надходить у результаті стягнення дебіторської заборгованості, в повному обсязі (але в межах суми податкового боргу) зараховується до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків. Сума дебіторської заборгованості, що стягнута понад суму податко­вого боргу, передається у розпорядження платника податку.

Отже, продаж активів боржника-платника здійснюється за такою схемою:

1. приймається рішення керівником податкового органу про продаж активів;

2. здійснюється оцінка вартості активів. Платник має право самостійно визначити склад і черговість продажу активів. В основі оцінки повинен лежати двоєдиний принцип: з одного боку, збереження цілісності майнового комплексу, що забез­печує основну діяльність платника; з іншого боку, – повне погашення податкового боргу. Якщо звичайна ціна активів, визначена платником, є свідомо нижчою за суму боргу, прове­дення оцінки покладається на податкового керуючого. Він та­кож повинен виходити з двоєдиного принципу, але враховувати, що ціна активів не повинна перевищувати двократного розміру податкового боргу. За бажанням платника оцінка активів може проводитися стороннім експертом;

3. відбувається оприлюднення інформації про продаж активів. Про склад активів, що підлягають продажу, інформує центральний податковий орган, а про час та умови продажу інформує товарна біржа, якщо активи будуть продаватися на біржовому ринку, і відповідний податковий орган, якщо активи будуть продаватися на позабіржовому аукціоні або в роздрібній торгівлі;

4. здійснюється організація торгів. Якщо сума коштів від продажу перевищує суму податкового боргу, різниця повер­тається платнику. Якщо сума коштів недостатня для погашення податкового боргу, різниця покривається шляхом організації додаткового продажу активів. Повторний продаж не може бути раніше, ніж через 30 календарних днів після першого.