Питання для самопідготовки і самоконтролю знань

1. Зміст податкового контролю за нарахуванням і сплатою податку на доходи фізичних осіб.

2. Структурно-логічна схема розрахунку податку на доходи фізичних осіб.

3. Ставки оподаткування доходів громадян залежно від джерел їх формування.

4. Причини і порядок застосування податкової соціальної пільги при розрахунку податку на доходи фізичних осіб.

5. Порядок перевірки правильності заповнення річної Декла­рації про майновий стан і доходи громадянина та контроль за своєчасністю її подання.

6. Порядок застосування штрафних санкцій за порушення правил оподаткування доходів фізичних осіб.

Тематика індивідуальних навчально-дослідних завдань

1. Історичний нарис розвитку прибуткового оподаткування громадян.

2. Оцінка зарубіжного та вітчизняного досвіду застосування диференційованих ставок оподаткування доходів громадян.

3. Податкова соціальна пільга: переваги і недоліки.

4. Стан і перспективи легалізації доходів фізичних осіб – підприємців та їх виведення із тіньової економіки.

5. Роль податку на доходи фізичних осіб у формуванні бюджетних надходжень.

Література: 1; 2; 4; 5; 9; 11–

–

17; 20–22.

Тема 9. Податковий контроль за спрощеною системою оподаткування Методичні поради до вивчення теми

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встанов­лює заміну сплати окремих податків і зборів на сплату єдиного податку з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності має за мету:

• стимулювання розвитку малого бізнесу через зменшення та спрощення податкового навантаження;

• підвищення кількості самозайнятого населення через комфортну систему податкового законодавства;

• спрощення системи адміністрування податків для малого бізнесу;

• ліквідацію можливостей мінімізації оподаткування через використання спрощеної системи, детінізацію економіки;

• зниження корупційного чинника при функціонуванні спрощеної системи.

Юридична особа чи фізична особа-підприємець може самос­тійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам законодавства та відповідним чином реєст­рується платником єдиного податку.

Свідоцтво платника єдиного податку видається суб’єкту господарювання, який подав до органу державної податкової служби заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування або переходу на неї.

Свідоцтво платника єдиного податку видається безстроково виключно суб’єкту господарювання або уповноваженій ним особі та не може передаватися для провадження господарської діяльності іншим особам.

Ставки єдиного податку встановлюються у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (фіксовані ставки), та у від­сотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськи­ми, селищними та міськими радами для фізичних осіб-підпри­ємців, які належать до першої та другої груп платників єдиного податку, залежно від виду господарської діяльності, з розра­хунку на календарний місяць.

Відсоткові ставки для платників єдиного податку третьої і четвертої групи складають 3 % доходу – у разі сплати ПДВ і 5 % доходу – у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої групи є календарний рік. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку другої – четвертої груп є календарний квартал.

Фізичним особам, що належать до другої групи платників єдиного податку забороняється надавати послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна. Діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, вони можуть здійсню­вати тільки стосовно інших спрощенців або населення.

Суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систе­му оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку (табл. 9.1):

Таблиця 9.1