Методи документального контролю та їх характеристика

Документи, що підлягають контролю, поділяють на внут­рішні та зовнішні. Залежно від суті змісту документів вони можуть бути доброякісні і злоякісні.

Доброякісні документи правильно оформлені, обґрунтовано відображають сутність законної операції.

Злоякісні документи спотворено відображають суть операції або мають помилки в оформленні (складені не за встановленою формою; в них відсутні реквізити, печатки, підписи; є виправлення, підчистки, помарки).

До методів документального контролю належать: метод логічних досліджень; метод хронологічних і систематологічних підходів; метод зіставлень і порівнянь; метод арифметичних підрахунків.

Метод логічного дослідження ґрунтується на встановленні взаємозв’язків між окремими операціями, коли одні види операцій залежать від здійснення інших.

При хронологічному способі перевірки документи переві­ряють у тому порядку, у якому вони згруповані при бухгал­терській обробці.

Суть систематологічного методу – групування документів за змістом операцій.

Метод зіставлень і порівнянь зводиться до встановлення відповідності даних, відображених у первинних документах і в реєстрах бухгалтерського і податкового обліку.

Метод арифметичних підрахунків реалізується шляхом мате­матичного обчислення у документах окремих сум, підсумків, загальних оборотів і сальдо.

Методи фактичного контролю та їх характеристика

До них належать: метод фактичного контролю і методи перевірки основних засобів та інших видів активів; метод спостереження; контрольні заміри робіт.

Метод фактичного контролю і методи перевірки полягають у фактичному засвідченні наявності основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, готової продукції, а також показників вимірювальних приладів та інших предметів, які викорис­товують в операціях, пов’язаних із оподаткуванням.

Метод спостереження – використання податковим інспек­тором (а при необхідності – залученим для цього експертом) своїх органів чуття для сприйняття інформації та оцінки дій платників податків.

Контрольні заміри робіт застосовуються для встановлення фактичних обсягів операцій.

Структура державної податкової служби України (дпсу), її статус і підпорядкування

До системи органів ДПСУ належать: Державна податкова адміністрація України (ДПАУ), державні податкові адмініст­рації в Автономній республіці Крим (далі – АРК), областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції (ДПІ) в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (рис. 6.1).

Рис. 6.1. Структура Державної податкової служби України

У складі органів ДПСУ перебувають відповідні спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями – податкова міліція. ДПАУ залежно від кількості платників податків та інших місцевих умов може утворювати міжрайонні (на два і більше районів), об’єднані (на місто і район) державні податкові інспекції та у їх складі – відповідні підрозділи податкової міліції.

Статус органів ДПСУ: ДПАУ, ДПА в АРК, областях, міс­тах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в райо­нах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні податкові інспекції є юридич­ними особами, мають печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, інші печатки і штампи, відповідні бланки, рахунки в установах банків.

Підпорядкованість органів ДПАУ: ДПАУ є центральним органом виконавчої влади. ДПА в АРК, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються ДПАУ. ДПІ у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об’єднані ДПІ підпорядковуються відповідним ДПА в АРК, областях, містах Києві та Севастополі.

Органи ДПСУ координують свою діяльність з фінансовими органами, органами Державного казначейства України, орга­нами служби безпеки, внутрішніх справ, прокуратури, статис­тики, державними митною та контрольно-ревізійною службами, іншими контролюючими органами, установами банків, а також з податковими службами інших держав.

Проте за нормами Податкового кодексу України органи служби безпеки України, внутрішніх справ, податкової міліції, прокуратури та їх службові (посадові) особи не можуть брати безпосередньої участі у проведенні перевірок, що здійснюються контролюючими органами, та проводити перевірки суб’єктів підприємницької діяльності з питань оподаткування.

Завдання державної податкової служби України:

1. пов’язані з обліком платників податків: ведення держав­ного реєстру фізичних осіб і єдиного банку даних юридичних осіб;

2. пов’язані зі здійсненням контрольної роботи:

• проведення перевірок дотримання платниками подат­кового законодавства;

• запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним до компетенції податкової міліції;

3. пов’язані з участю податкових органів в законотворчій діяльності:

• внесення пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;

• проведення роз’яснювальної роботи серед платників;

• розробка та видання методичних рекомендацій та нор­мативно-правових документів з питань оподаткування.

Функції вищої ланки ДПСУ:

1. методична, законотворча робота: розробка проектів законів; видання наказів, інструкцій, методичних рекомендацій, роз’яснювальних листів; розробка і затвердження форм доку­ментів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків; внесення пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства; підготовка і виконання міжнародних договорів з питань опо­даткування;

2. організаційна робота: організація роботи усіх ланок ДПСУ (узгодження планів роботи, надання контрольних зав­дань); здійснення заходів щодо добору, розстановки і підготовки кадрів для податкових органів; надання практичної допомоги в організації роботи низових ланок і перевірка її стану; органі­зація роботи зі збереження державної таємниці;

3. облік та обробка інформації: надання фізичним особам ідентифікаційних номерів; ведення єдиного банку даних про платників-юридичних осіб; підготовка і подання Міністерству фінансів і Державному казначейству даних про податкові надходження; прогнозування та аналіз податкових надходжень; вивчення впливу макропоказників і податкового законодавства на податкові надходження; організація роботи по створенню інформаційної системи автоматизованих робочих місць та інших засобів автоматизації і комп’ютеризації робіт;

4. обслуговування платників податків: надання консультацій безпосередньо в податкових органах; роз’яснювальна робота шляхом відповідей на запити платника у ЗМІ; підготовка і видання бюлетенів, інформаційних листів із роз’яснення подат­кового законодавства; податкові розслідування.

Функції середньої ланки ДПСУ. Функції середньої ланки: організація роботи в області або в місті з районним поділом. Частина функцій середньої ланки така, як і у вищої: роз’яс­нювальна робота, організація роботи низових податкових орга­нів, аналіз і прогнозування податкових надходжень, податкове розслідування. Решта функцій середньої ланки аналогічна функ­ціям низової ланки, але обмежена для певного кола платників.

Функції низової ланки ДПС:

1. облік платників: ведення єдиного банку даних про юри­дичних осіб і державного реєстру фізичних осіб; обмін інфор­мацією між податковим органом за місцем знаходження плат­ника і вищою ланкою; накопичення змін і доповнень до даних платника, їх перевірка, звірка, аналіз;

2. облік податкових надходжень: нарахування платежів до сплати; реєстрація даних про фактичні надходження; виведення сальдо розрахунків з бюджетом; здійснення заходів щодо пога­шення податкового боргу; підготовка і подання звіту фінансо­вим органам і органам Держказначейства про податкові надходження;

3. контроль повноти і своєчасності розрахунків з бюдже­том: встановлення своєчасності подання податкової звітності; перевірка даних у поданій звітності; здійснення контролю за законністю валютних операцій, за дотриманням правил розра­хунків з використанням ЕККА, за дотриманням лімітів готівки в касах, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, ліцензій, дозволів на здійснення діяльності, за наявністю марок акцизного податку; проведення перевірки фактів приховування або заниження сум податків; нарахування і стягнення фінансових санкції з порушників податкового законодавства; подання позовів до судів на порушників законодавства; аналіз причин і оцінювання даних про факти порушень податкового законо­давства;

4. обслуговування платників – аналогічно до повноважень вищої ланки;

5. податкові розслідування;

6. інші функції: проведення роботи з виявлення, оцінки і продажу безхазяйного майна.