Модуль і

Тема 1. Предмет, зміст та задачі курсу “Організація торгівлі”. Значення, сутність та функції торгівлі. Організаційна структура торгівлі та показники її розвитку

В даній темі необхідно дослідити, що є предметом курсу «Організація торгівлі», визначити, які функції і завдання виконує дисципліна у формуванні відповідних знань та навичок, встановити зв’язок з іншими дисциплінами. Визначити поняття внутрішньої торгівлі та її місце в сучасній економічній системі. Розглянути загальну характеристику торгівлі як системи, проаналізувати її функції. Дослідити основи організації внутрішньої торгівлі та її функціональну структуру. Охарактеризувати організаційні та соціальні форми торгівлі та перспективи їх подальшого розвитку. Дослідити основні показники розвитку внутрішньої торгівлі України. Дослідити напрями державного регулювання та підтримки розвитку внутрішньої торгівлі України.

Методичні рекомендації щодо вивчення теми

Торгівля – це одна з найважливіших сфер економічної діяльності, від якої значною мірою залежить якість життя людини, розвиток економіки та її конкурентоспроможність за сучасних умов.

Організація торгівлі являє собою сукупність упорядкованих і взаємодіючих організаційних елементів (торговельних підприємств, організацій, підсистем), що створюють цілісну систему, а також комплекс цілеспрямованих організуючих дій, що забезпечують функціонування торгівлі. Отже, організація торгівлі охоплює організаційну структуру (організаційну побудову) і організаційну діяльність.

Об’єктом вивчення організації торгівлі є сфера торгівлі як цілісна соціально-економічна система та складові її організаційної структури.

Предметом організації торгівлі є відносини і зв’язки, що зумовлюють взаємодію внутрішніх елементів системи, а також процеси і дії організуючої спрямованості.

Метою вивчення курсу «Організація торгівлі» є формування спеціальних теоретичних знань із питань організації торгівлі та набуття навичок їх практичного використання на підприємствах торгівлі за сучасних умов господарювання.

Дана дисципліна виконує такі завдання:

• пояснює терміни, поняття, категорії, розкриває сутність та зміст організації торгівлі, її теоретичні засади та методологічні підходи;

• аналізує закономірності, тенденції, явища, характерні для організації як вітчизняної, так і зарубіжної торгівлі;

• вивчає форми та методи організаційної діяльності;

• оцінка і вимір різних параметрів організації, ефективності організаційної діяльності тощо.

Курс «Організація торгівлі» пов'язаний з іншими дисциплінами, що викладаються у вищому учбовому закладі: «Історія торгівлі», «Світовий ринок товарів та послуг», «Основи підприємництва», «Технологія торгівлі та послуг», «Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг», «Біржова діяльність» та ін.

Торгівля – вид економічної діяльності у сфері товарообігу і просування їх від виробника до споживача у формі купівлі-продажу та надавання пов’язаних із цим послуг.

Внутрішня торгівля – торгівля на внутрішньому ринку країни вітчизняними або імпортованими товарами.

Торговельна діяльність – ініціативна, систематична, виконувана на власний ризик для одержання прибутку діяльність юридичних та фізичних осіб щодо купівлі та продажу товарів кінцевим споживачам або посередницькі операції, або діяльність із надавання агентських, представницьких, комісійних та інших послуг у просуванні товарів від виробника до споживача.

Торговельна діяльність – ініціативна, самостійна діяльність юридичних осіб і громадян щодо здійснення купівлі та продажу товарів народного споживання з метою отримання прибутку.

Функції торгівлі:

1. Обмін результатів праці (товару, послуги) на гроші, тобто реалізація виробленої споживної вартості.

2. Доведення товарів із сфери виробництва до сфери споживання.

3. Забезпечення зв’язків між галузями народного господарства і регіонами країни.

4. Активний вплив на виробництво і споживання.

У структурному плані торгівля є багатомірною сферою. Вона включає функціональні, соціальні та організаційні складники.

Функціональна структура являє собою склад елементів, що виражають основні функції торгівлі.

Відповідно до Державного класифікатора України «Класифікація видів економічної діяльності» функціональна структура сфери обігу налічує три складові (розділи):

1. Торгівля автомобілями та мотоциклами, їх технічне обслуговування та ремонт.

2. Оптова торгівля та посередництво в оптовій торгівлі.

3. Роздрібна торгівля, ремонт побутових виробів та предметів особистого вжитку.

Багатоукладність економіки обумовлює розвиток і функціонування різноманітних соціальних форм торгівлі. На базі власності можна виділити наступні їх форми: державна, комунальна та приватна.

Організаційна структура торговельної сфери, що складається в перехідний період, адекватна ринково-орієнтованій економіці.

Напрями державного регулювання та підтримки розвитку внутрішньої торгівлі України.

Упровадження державної політики реформування внутрішньої торгівлі з метою переходу на ринкові засади господарювання започатковано Указом Президента України від 31.01.1992 р. № 70 «Про комерціалізацію державної торгівлі і громадського харчування» та Законом України від 06.03.1992 р. № 2171 «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», якими було ліквідовано адміністративну вертикаль державного управління галуззю, скасовано централізоване забезпечення підприємств товарними ресурсами, розпочато процес масової приватизації підприємств торгівлі і громадського харчування.

Механізм правового регулювання внутрішньої торгівлі складають чисельні норми розрізнених непрямих законів і підзаконних актів, орієнтованих на регулювання окремих аспектів торговельної діяльності.

В реалізації стратегічних цілей розвитку внутрішньої торгівлі держава може виступати як:

- ініціатор реформування і гарант правового забезпечення рівних прав суб’єктів господарських відносин у сфері торговельної діяльності, законності та охорони прав громадян як споживачів та послуг;

- учасник-партнер підприємницької діяльності, спрямованої на одержання прибутку, з додержанням усіх норм щодо ризику й майнової відповідальності у межах, визначених організаційно-правовими формами підприємництва.

Державне регулювання розвитку внутрішньої торгівлі слід здійснювати через:

- нормативно-правову та методичну базу (ліцензування, патентування торговельної діяльності, контроль за якістю товарів і послуг, правове регулювання торговельних угод, структуризація мережі підприємств торгівлі та громадського харчування тощо;

- контрольно-наглядову;

- обмежувально-заборонну систему заходів.

Державне регулювання розвитку внутрішньої торгівлі повинно здійснюватися на підставі таких принципів:

- організаційно-господарська незалежність – самостійність і свобода вибору суб’єктами комерційного підприємництва організаційно-правових форм та видів комерційної діяльності, спеціалізації та асортиментного профілю торговельних підприємств, методів обслуговування покупців;

- відкритість – доступність торговельних послуг для всіх категорій споживачів, пріоритетне врахування їх інтересів;

- цивілізованість – високий рівень торговельного обслуговування;

- самоокупність – повернення суб’єктами господарювання витрат у процесі торговельної діяльності, запобігання банкрутству і фінансовій неспроможності підприємств;

- конкурентоспроможність суб’єктів господарювання – ефективне функціонування в умовах конкурентного середовища і конкурентної боротьби за умов дотримання антимонопольного законодавства;

- урегульованість – відповідне реагування торговельної сфери на вплив координуючих зовнішніх факторів через систему правових, науково-технічних, інвестиційних механізмів державного регулювання;

- контрольованість – попередження і профілактика порушень і зловживань.

Державну підтримку торговельної діяльності слід здійснювати шляхом:

- стимулювання всіх видів інвестицій у структурну перебудову сфери торгівлі, її розвиток для забезпечення населення України достатніми можливостями високого рівня торговельного обслуговування;

- формування конкурентного середовища, сприяння створенню сучасних, економічно доцільних організаційно-правових форм підприємницької діяльності, їх розвитку;

- посилення державного фінансового контролю за товарообігом у всіх його формах, внесення змін у систему готівкових, безготівкових розрахунків, що мають її значно спростити;

- розширення банківського кредитування підприємств торговельної галузі для розвитку товарообігу, накопичення товарних запасів, відновлення споживчого кредиту при продажу населенню товарів,

- довгострокових інвестиційних проектів, пов’язаних зі створенням або збереженням робочих місць;

- технічне оснащення об’єктів торгівлі;

- надання гарантій перед банками, фінансовими компаніями;

- сприяння розвитку послуг у сфері транспортування, перевалки, обробки та переробки вантажів з метою суттєвого підвищення рівня транспортно-експедиційного обслуговування вантажів у сфері торгівлі;

- сприяння розширенню торговельної присутності підприємств і організацій України на території інших країн;

- підвищення кваліфікації кадрів, консультаційна допомога;

- фінансування досліджень, що виконуються за державними замовленнями, інвестиційне забезпечення науково-дослідної роботи;

- впорядкування діяльності організованих та неорганізованих ринків, відновлення державного контролю якості товарів по всіх каналах продажу, забезпечення захисту прав споживачів.

Ліцензування та патентування торговельної діяльності є засобами державного регулювання, спрямованими на забезпечення єдиної державної політики у цій сфері і захист економічних, соціальних інтересів держави, суспільства та окремих споживачів.

Окремі види підприємницької діяльності можуть здійснюватися тільки за наявності спеціальних дозволів.

Ліцензія – це документ державного зразка, що засвідчує право суб’єкта на здійснення зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом певного терміну за умови виконання ліцензійних вимог.

Перелік видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлено Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності». Ліцензуванню підлягає 61 вид господарської діяльності, в тому числі торгівля окремими видами товарів.

Для одержання ліцензії на окремий вид підприємницької діяльності суб’єкт господарювання подає заяву до органу, що видає ліцензії.

Для здійснення торговельної діяльності за готівкові кошти, а також інші готівкові платіжні засоби на території України з використанням кредитних карток, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу і побутових послуг суб’єкта підприємницької діяльності необхідно придбати торговельний патент.

Торговий патент – це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб’єкта господарювання займатися певними видами підприємницької діяльності впродовж встановленого строку.

Спеціальний торговий патент – це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб’єкта підприємницької діяльності на особливий порядок оподаткування відповідно до Закону «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Торговельний патент одержується на кожний пункт продажу товарів, де здійснюються розрахунки за готівку.

Торговельний патент має бути розміщений на видному місці: на фронтальній вітрині магазину; на фронтальній частині малої архітектурної форми; у пунктах обміну валюти тощо.

План практичного заняття

1. Організація торгівлі як галузь знань.

2. Загальна характеристика торгівля як системи. Структурна характеристика внутрішньої торгівлі.

3. Державне регулювання та підтримка розвитку внутрішньої торгівлі.

Питання для самостійної підготовки до практичного заняття

1. Визначити поняття та сутність організації торгівлі.

2. Що є об’єктом та предметом курсу «Організація торгівлі»?

3. Яка роль організації торгівлі в професійній діяльності майбутніх фахівців?

4. Які завдання та функції виконує «Організація торгівля»?

5. З якими суміжними дисциплінами найбільш тісно пов’язана «Організація торгівля»?

6. Розкрийте зміст організації торгівлі.

7. Що являє собою поняття «торгівля», «внутрішня торгівля», «торговельна діяльність»?

8. Які функції торгівлі за сучасних умов розвитку ринкового середовища?

9. Що таке функціональна структура торгівлі?

10. Які зміни відбулися в соціальній структурі торгівлі за період розвитку ринкових відносин в Україні?

11. Які можна виділити напрями державного регулювання та підтримки розвитку внутрішньої торгівлі?

12. Через які механізми здійснюється державне регулювання розвитку внутрішньої торгівлі?

13. Що являє собою ліцензування та патентування торговельної діяльності?

Проблемні питання

1. Дослідіть структуру торгівлі за формами власності. Підготуйте інформацію щодо тенденцій розвитку приватної, державної та комунальної форм власності в торгівлі за період ринкових трансформацій в Україні.

2. Складіть кросворд з термінів та визначень (не менше 20), що відносяться до характеристики торгівлі як системи.

Тематика рефератів

1. Індивідуальне торговельне підприємство, його форми.

2. Партнерські торговельні підприємства (ТОВ, ТДВ, ПГТ, КТ), їх характеристика.

3. Корпоративні торговельні підприємства: відкриті акціонерні товариства (ВАТ), закриті акціонерні товариства (ЗАТ).

4. Форми об’єднання підприємств в Україні.

5. Особливості діяльності малих торговельних підприємств.

6. Особливості діяльності середніх та великих торговельних підприємств.

7. Вибір організаційно-правової форми діяльності торговельного підприємства.

8. Порядок заняття торговельною діяльністю в Україні. Правове регулювання здійснення торговельної діяльності.

Рекомендована література:5 (65-84); 16 (11-15; 17-47); 13 (29-50).