Тема 7. Організація перевезення товарів та транспортно-експедиційних операцій

В даній темі необхідно дослідити роль транспорту у перевезенні товарів. Охарактеризувати види транспорту, що використовується у перевезенні товарів. Дослідити, що являє собою процес організації управління транспортом та планування перевезень товарів. Розглянути процес організації перевезення вантажів залізничним та автомобільним транспортом. Визначити особливості організації перевезення товарів водним та авіаційним транспортом. Дослідити процес організації транспортно-експедиційного обслуговування підприємств торгівлі.

Методичні рекомендації щодо вивчення теми

Транспорт відіграє важливу роль, взаємодіючи з оптовою та роздрібною торгівлею, впливає на їх розвиток та ефективність діяльності.

До транспортно-експедиційних операції у торгівлі відносяться: вибір транспортних засобів, забезпечення їх своєчасної подачі до місця завантаження; підготовка товарів до перевезення; завантаження на транспортні засоби; формування транспортних документів; оплата транспортних витрат; приймання доставлених вантажів.

Виділяють такі види транспортування товарів у торгівлі:

• залізничний;

• автомобільний:

• водний;

• повітряний.

Особливості залізничного транспорту: порівняно низькі витрати на перевезення, особливо на великі відстані; незалежність від кліматичних умов; широкі можливості механізації вантажно-розвантажувальних робіт; перевезення будь-яких товарів, незалежно від їх упаковки; можливість перевозити товари як малими, так і великими партіями.

При перевезенні вантажів залізничним транспортом найбільш широкого застосування набули: криті вагони для перевезення затарених вантажів місткістю від 50 до 125 тонн; напіввагони для перевезення навалочних, довгих вантажів, вантажів у контейнерах; платформи для перевезення вантажів у контейнерах; цистерни для перевезення наливних вантажів; вагони –рефрижератори для перевезення охолоджених та заморожених продуктів; спеціальні ізотермічні вагони для перевезення молока, вина, живої риби.

Вантажі можуть перевозитись за такими сполученнями: місцевим (між станціями однієї дороги, або в межах однієї залізниці), прямим (між станціями двох або більше залізниць), прямим змішаним (залізнично-водний, залізнично-автомобільний тощо), прямим міжнародним залізничним (перевезення тільки залізною дорогою різних країн), прямим міжнародним змішаним (виконується різними видами транспорту декількох країн).

Основним документом при перевезенні вантажу є залізнична накладна, яка заповнюється відправником і відправляється разом із вантажем до вручення покупцю.

Під відправленням розуміють визначену кількість вантажів, представлених для перевезення за однією накладною. Існують такі види відправлень: по вагонне (для перевезень надається окремий вагон); дрібне (до 10 т вантажу та місткістю до ⅓ вагону); дрібнотоннажне (маса 10-20 т та місткістю до ½ вагону), збірне (складається із вантажів різних назв, які перевозяться за однією накладною); маршрутне (перевезення вантажів цілими потягами); групове (партія вантажу займає декілька вагонів).

Залежно від стану упаковки, способу завантажування та транспортування вантажі поділяються: поштучні (приймаються на перевезення за кількістю одиниць); тарно-упаковочні (вантажі в ящиках, мішках, бочках тощо); навалочні (вантажі без тари); насипні (вантажі без тари в критих вагонах); наливні (вантажі в цистернах).

Особливості автомобільного транспорту: можливість доставки вантажів у будь-який населений пункт; забезпечення зберігання товарів в процесі транспортування; порівняно низька собівартість перевезення на короткі відстані; можливість перевезення товарів малими партіями відповідно до розміщення та потреб роздрібної торговельної мережі.

Автомобільний транспорт поділяють на вантажні автомобілі, автомобілі-тягачі, причепи та напівпричепи.

За вантажопідйомністю автомобілі бувають: особливо малої вантажопідйомності (до 1 т), малої вантажопідйомності (1-3 т), середньої вантажопідйомності (3-5 т), великої вантажопідйомності (5-8 т) та особливо великої вантажопідйомності (понад 8 т).

За призначенням автомобілі поділяються на: автотранспорт загального призначення (для перевезення будь-яких вантажів) та спеціалізований транспорт (для перевезення нестандартних та спеціальних вантажів).

За типом кузова автомобілі бувають з бортовою платформою, самоскиди, фургони, рефрижератори, цистерни.

Основними перевізними документами на автомобільному транспорті є товарно-транспортна накладна і дорожній лист водія.

Товарно-транспортна накладна (ТТН-1) – обов’язковий документ строгої звітності для всіх торгових підприємств незалежно від форми власності. Вона заповнюється вантажовідправником у чотирьох екземплярах: один залишається у вантажовідправника, другий – вантажоотримувача, третій – служить основою для розрахунків з транспортним підприємством, четвертий долучається до дорожнього листа для обліку виконаної шофером роботи.

У ТТН-1 вказуються: дата перевезення; марка та державний номер автомобіля; власник транспорту; замовник; вантажовідправник і вантажоотримувач; пункти завантаження і розвантаження. У товарній частині вказується назва товару, ціна одиниці товару, вартість всієї партії, вид тари, кількість місць. У транспортній частині враховується час прибуття, простою і відбуття автомобіля, додаткові операції і послуги.

У дорожньому листі вказується маршрут, час виходу автомобіля з гаража та його повернення. За цими документами облікуються роботи автомобіля та шофера, витрати палива, здійснюється розрахунки за перевезення.

Особливості морського транспорту: порівняно низькі витрати на перевезення вантажів; мобільність перевезення (можливість швидко змінювати маршрути); необмежена пропускна здатність морських шляхів; велика вантажопідйомність; певна залежність від кліматичних умов.

Морський транспорт представлений пасажирськими, вантажно-пасажирськими суднами, сухогрузами, наливними судами, паромами, контейнеровозами тощо.

Умови морського перевезення вантажів визначаються договором. Перевізник і вантажовласник у разі необхідності здійснення систематичних перевезень вантажів можуть укладати довгострокові договори про організацію морських перевезень.

За договором морського перевезення вантажу перевізник (фрахтівник) зобов’язується перевезти доручений йому відправником вантаж із порту відправлення в порт призначення і видати його уповноваженій особі, а відправник (фрахтувальник) зобов’язується сплатити за перевезення встановлену плату (фрахт).

Фрахтувальником і представником є особи, що уклали між собою договір фрахтування судна (чартер).

Під час здачі вантажу для перевезення вантажовідправник оформлює навантажувальний ордер, на основі якого вантажна контора порту виписує перевізний документ – коносамент. Якщо перевезення вантажу здійснюється у прямому або змішаному сполученні, то воно оформлюється накладною і дорожньою відомістю, а замість коносаменту вантажовідправнику видається квитанція, за пред’явленням якої відпускається вантаж у пункті призначення.

Особливості річкового транспорту: порівняно низькі витрати на перевезення; сезонність перевезень; можливість перевезення товарів у регіони де відсутня залізнична або шляхова мережа.

На річковому транспорті використовуються самохідні судна та баржі, спеціалізовані судна.

Залежно від обсягу вантажу відправки річковим транспортом поділяються на дрібнопартіонні (масою на більше 20 т), менше суднової норми (збірні), суднові (з повним використанням вантажопідйомності судна).

Основним перевізним документом є накладна, на підставі якої порт або пристань відправлення складає дорожню відомість, що також супроводжує вантаж. Як посвідчення приймання вантажу до перевезення вантажовідправникові видається квитанція.

Особливості повітряного транспорту: висока швидкість перевезення; скорочення шляхів транспортування; низька ступінь псування товарів в процесі транспортування; залежність від кліматичних умов; висока вартість перевезень; можливість перевезення вантажів у віддалені райони.

Повітряні перевезення виконуються на підставі договору. Форми документів на перевезення та правила їх застосування встановлюються органом державного регулювання діяльності авіації України. чартерне повітряне перевезення використовується на підставі чартеру (фрахтування повітряного судна), за яким одна сторона (фрахтівник) зобов’язується надати іншій стороні (фрахтувальнику) за плату всю місткість одного чи кількох повітряних суден на один або декілька рейсів для повітряного перевезення вантажу.

Відправка вантажу оформляється виписуванням відправної та вантажних накладних.

Загальнодержавне управління транспортною системою в Україні здійснює Кабінет Міністрів, Міністерство транспорту та зв’язку України.

В основі планування перевезень вантажів лежить розрахунок загального обсягу вантажів, які перевозяться, що визначається вантажовідправниками з врахуванням виду вантажу, його кількості, відстані перевезення та інших факторів.

Вантажовідправники в процесі планування аналізують стан і структуру перевезень за минулий період за видами вантажів і видами транспорту, вартість 1 т/км на різних видах транспорту. Після цього складається план перевезень на майбутній період. Після виконання необхідних розрахунків вантажовідправники складають заявки на потребу в транспортних засобах, які є основою для укладання договорів на перевезення і транспортно-експедиційне обслуговування.

Транспортно-експедиційна діяльність – це діяльність, яка передбачає організацію перевезення вантажів, включаючи їх відправлення і одержання, а також виконання інших операцій, пов’язаних із перевезенням.

Розрізняють два види транспортно-експедиційного обслуговування:

• повне чи комплексне – передбачає укладання договорів про виконання всієї сукупності операцій на всьому шляху просування вантажу без участі вантажовідправників і вантажоодержувачів;

• - неповне обслуговування - представляє собою виконання транспортно-експедиційним підприємством лише окремих операцій, пов’язаних з перевезенням вантажів.

План практичного заняття

1. Роль транспорту у сфері торгівлі. Види транспорту.

2. Організація перевезення товарів автомобільним транспортом.

3. Організація перевезення вантажів залізничним транспортом.

4. Транспортно-експедиторське обслуговування підприємств торгівлі.

5. Транспортні засоби та їх вибір для забезпечення транспортно-експедиторських операцій.

Питання для самостійної підготовки до практичного заняття

1. Які основні види транспортних засобів використовуються для перевезень товарів?

2. Які особливості організації перевезення товарів водним і авіаційним транспортом?

3. Які органи здійснюють функції державного управління транспортом?

4. Які заходи необхідно провести вантажовідправнику при плануванні майбутніх перевезень товарів?

5. Яке значення в організації торгівлі мають транспортно-експедиторські операції?

6. Які особливості здійснення централізованої доставки товарів?

7. Де використовується гужовий транспорт?

8. В чому полягає сутність організації контейнерних та пакетних перевезень?

9. Які техніко-експлуатаційні показники роботи транспорту?

10. Як визначається ефективність перевезень товарів?

11. Які особливості та переваги здійснення централізованої доставки товарів?

12. Надання яких послуг клієнтам передбачає транспортно-експедиторське обслуговування?

13. Які основні напрямки транспортної політики?

14. Що таке “базові умови поставки”?

15. В якому документі викладено базові умови контрактів щодо перевезення товарів?

Проблемні питання

1. Проаналізуйте фактори, що обумовлюють вибір виду транспорту.

2. Визначте основні види послуг під час здійснення експортно-імпортних перевезень вантажів.

3. Дослідіть можливості постачальника при застосуванні централізованої доставки товару.

4. Обґрунтуйте переваги застосування базових умов контрактів.

5. Проаналізуйте показники розрахунку загального обсягу перевезень товарів, які використовуються при плануванні перевезень товарів.

Теми рефератів

1. Основні етапи технологічного процесу перевезення вантажів автомобільним транспортом.

2. Роль транспортно-експедиторських підприємств в процесі перевезення товару від виробника до споживача.

3. Досвід здійснення транспортно-експедиторської діяльності іноземними фірмами.

4. Шляхи вдосконалення економічного і соціального розвитку транспортно-дорожнього комплексу України.

5. Класифікація перевезень, що здійснюються автомобільним транспортом.

Рекомендована література: 6 (501-547), 12 (240-260), 15 (234-249).