- •2.1. Предмет термодинаміки і термодинамічний метод.
- •2.2. Основні поняття та визначення.
- •3.1. Термодинамічна система:
- •3.2. Термодинамічні процеси та стани: рівноважні й нерівноважні.
- •4.1. Зміст термодинамічного процесу: теплота і робота
- •5.1. Теплота процесу: поняття теплоємності тіла.
- •5.2. Масова, об'ємна й мольна теплоємності
- •5.3. Закон збереження і перетворення енергії
- •5.4. Внутрішня енергія
- •5.5. Перше начало термодинаміки
- •5.6. Ентальпія.
- •6.1. Термічне рівняння стану
- •6.2. Фізичний зміст теплоємностей.
- •7.1. Ентропія
- •7.2. Теплові діаграми.
- •8.1. Внутрішня енергія, ентальпія й ентропія ідеального газу.
- •8.3. Основні властивості газових сумішей
- •8.5 Парціальні тиски
- •9.1. Термодинамічний метод дослідження процесів
- •Ізохорний процес
- •9.3. Ізобарний процес
- •9.4. Ізотермічний процес
- •9.5. Адіабатний процес
- •9.6. Політропні процеси
- •9.7. Політропний процес
- •. Другий закон термодинаміки: його значення й сфера застосування
- •10.2. Формулювання другого начала термодинаміки
- •11.1. Умови роботи теплових машин
- •11.2. Кругові термодинамічні процеси, або цикли
- •11.3. Термодинамічний аналіз кругових процесів: баланс теплоти й роботи в теплових машинах
- •11.4. Термічний к. К. Д. І холодильний коефіцієнт циклів
- •12.1. Прямий оборотний цикл Карно та його термічний ккд
- •12.2. Зворотний оборотний цикл Карно та його холодильний коефіцієнт
- •12.3. Перша теорема Карно
- •12.4. Середньоінтегральна температура підведення (відводу) тепла й еквівалентний цикл Карно.
- •12.5. Узагальнений (регенеративний) цикл Карно
- •12.6. Абсолютна термодинамічна температура
- •13.1. Властивості оборотних і необоротних циклів та математичне вираження другого закону термодинаміки
- •13.2. Зміни ентропії в оборотних і необоротних процесах
- •13.3. Принцип зростання ентропії та фізичний зміст другого закону термодинаміки
- •13.4. Ентропія та статистичний характер другого закону термодинаміки
- •13.5. Третій закон термодинаміки (теорема Нернста)
- •14.1. Максимальна робота й функції стану.
- •14.2. Термодинамічні потенціали.
- •Графічне представлення співвідношень характеристичних функцій
- •Канонічі рівняння стану
- •14.4. Рівняння Гіббса-Гельмгольца
- •14.5. Хімічний потенціал і нерівність Гіббса
- •14.6. Загальні умови рівноваги термодинамічної системи
- •15.1. Властивості реальних газів
- •15.2. Рівняння стану Ван-дер-Ваальса
- •15.3. Аналіз рівняння Ван-дер-Ваальса - закон відповідних станів
- •Фазові переходи й фазові діаграми речовин; рівняння Клапейрона - Клаузіуса
- •16.2. Рівняння Клапейрона - Клаузіуса
- •Одержання пари та її характерні стани
- •Основні параметри станів водяної пари.
7.2. Теплові діаграми.
Ентропію можна застосовувати разом з одним з основних параметрів для графічного зображення процесів. Зручніше за все ентропію сполучати з абсолютною температурою Т. Якщо ентропію відкладати по осі абсцис, а абсолютну температуру-по осі ординат, то одержуємо координатну систему Тs, тобто Тs – діаграму, де стан газу графічно зобразиться точкою, а процес - у вигляді кривої, рівняння якої можна представити як Т = f (s).
|
Елементарна
теплота процесу
зобразиться
на діаграмі елементарною площадкою,
висота якої дорівнює T,
а основа
ds
(мал.6- = пл. 513265 = |
На Ts-діаграмі площа, обмежена лінією процесу, крайніми ординатами й віссю s, у деякому масштабі зображує теплоту, що бере участь у процесі.
З рівняння dq = Tds слідує, що dq і ds мають однакові знаки. Якщо в процесі ентропії s збільшується, то теплота до газу підводиться. Якщо ентропія s зменшується, то це вказує на відвід теплоти від робочого тіла.
Оборотний круговий процес на Ts-діаграмі зображується пл. 13241.
Різниця між підведеною й відведеною теплотою, відповідно до першого закону термодинаміки, являє собою корисну зовнішню роботу, що здійснює 1 кг робочого тіла при круговому оборотному процесі над зовнішнім об'єктом роботи:
Таким чином, на Ts-Діаграмі питома робота тіла (1 кг) при оборотному круговому процесі чисельно дорівнює площі усередині замкнутої лінії циклу й дає наочне уявлення про зміну температури робочого тіла.
Для ідеальних газів умовно прийнято вважати ентропію рівною нулю при нормальних фізичних умовах.
На закінчення необхідно відзначити, що введення поняття ентропії було зроблено поки стосовно ідеального газу, і всі твердження щодо властивостей ентропії не можуть поки бути обґрунтовано поширені й на реальні гази. Однак, як буде показано далі, поняття ентропії може бути встановлене досить точно незалежно від властивостей робочого тіла. Поки ж цей параметр буде використаний як досить зручний при аналізі процесів ідеального газу.
8.1. Внутрішня енергія, ентальпія й ентропія ідеального газу.
Ідеальним газом називається такий, між молекулами якого не існує силової взаємодії, а самі молекули не мають ні об'єму, ні маси (див. п. 5.4.1.).
З термічного рівняння стану ідеального газу (див. п. 6.1.1.) pV = RT одержують похідні:
між якими має місце співвідношення
Основною термодинамічною властивістю ідеального газу є незалежність його внутрішньої енергії від об'єму. Ця властивість, як уже відзначено в п. 5.4.3., виявлена Джоулем дослідним шляхом при розширенні газу в порожнечу. Досліди провадилися за допомогою двох посудин, з'єднаних трубкою із краном, які поміщалися в ящик з хорошою термоізоляцією. В одній з посудин був досліджуваний газ, а в іншому створювався вакуум. При відкритті крана газ із першої посудини перетікав у другий доти, поки не встановлювався стан рівноваги. Ці досліди показали, що температура газу при його перетіканні з однієї посудини в іншу і розширенні в межах обраної системи залишається незмінною. Співвідношення для диференціала внутрішньої енергії як функції незалежних змінних v і T
у цьому випадку показує, що при dТ = 0 du = (du/dv)T dv .
Оскільки питомий об'єм газу в розглянутому процесі змінювався (dv ≠0), то (du/dv)T = 0 і, отже, внутрішня енергія від об'єму при постійній температурі не залежить.
Можна також показати, що внутрішня енергія ідеального газу не залежить і від тиску: (du/dp)Т = 0. Із цією метою похідну (du/dp)Т доцільно представити у вигляді добутку: (du/dp)T = (du/dv)T (dv/dp)T.
Третє співвідношення (180) показує, що (dv/dp)T ≠ 0. Оскільки (du/dv)T = 0, то (du/dp)T = 0.
Таким чином, питома внутрішня анергія ідеального газу не залежить ні від об'єму, ні від тиску і є однозначною функцією температури и = и (T).
Урахування цієї властивості ідеального газу показує, що ентальпія також є однозначною функцією температури. Дійсно, оскільки i = u + pv = u + RT, тому для ідеального газу
і = і(T).
Урахування другого співвідношення (180) у рівняннях
дозволяє визначити при незалежних змінних v і Т зміну питомої внутрішньої енергії ідеального газу
(184)
і зміну питомої ентропії
(185)
Якщо в якості незалежних змінних вибрати р і Т, то у відповідності з першим співвідношенням (180) рівняння
дозволяють визначити зміну ентальпії ідеального газу
(186)
і зміну ентропії
(187)
Таким чином, зміни внутрішньої енергії й ентальпії ідеального газу при обраних вище незалежних змінних визначаються питомими теплоємностями систем відповідно при v = const і p = const.
8.2. Теплоємність ідеального газу при v = const и p = const
За визначенням теплоємність при постійному об'ємі дорівнює відношенню кількості теплоти dqv у процесі при постійному об'ємі до зміни температури dТ тіла,
сv = dqv/dТ, ( 6-3)
і теплоємність при постійному тиску дорівнює відношенню кількості теплоти dqp у процесі при постійному тиску до зміни температури dТ тіла
сР = dq/dТ. ( 6-4)
При рівноважному процесі нагрівання тіла елементарна кількість теплоти відповідно до першого початку термодинаміки
dq = du + pdv, ( 6-5)
dq = dі – vdp. ( 6-6)
Тоді для процесу при постійному об'ємі (dv = 0) du = сv dТ , звідки
cv = du/dТ,
тобто теплоємність cv при v = const дорівнює похідній від внутрішньої енергії и (розглянутої як функція Т и v) по температурі Т.
Для процесу при постійному тиску (dр = 0) dі = сР dТ, звідки
сР = dі/dТ,
тобто теплоємність cр при р = const дорівнює похідній від ентальпії і (розглянутої як функція Т и р) по температурі Т.
Таким чином, cv і cр ідеального газу не залежать ні від об'єму, ні від тиску, а являються однозначними функціями температури
cv = cv(T); cр = cр (T).